Конституционное право Украины

Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України, процедура розгляду ним справ визначається Законом «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р. із наступними змінами. У цьому законі закріплено основні засади конституційного судочинства, процедурну діяльність конституційного провадження та його особливості. Вирішуються також питання законодавчого регулювання внутрішньо-організаційної діяльності Конституційного Суду, закріплюються реальні гарантії незалежності суддів від впливу будь-яких владних структур.

Деякі правові питання внутрішньої роботи вирішені Регламентом Конституційного Суду, зокрема порядок обрання Голови Конституційного Суду та його заступників, утворення колегій суддів, постійних і тимчасових комісій, повноваження та порядок проведення засідання колегій суддів, засідань і пленарних засідань Конституційного Суду, порядок розгляду справ і т. д. Ряд питань організації внутрішньої роботи унормовані іншими актами — положеннями про постійні комісії, про секретаріат, інструкцією з діловодства тощо.

Свою діяльність Конституційний Суд України здійснює на основі принципів:

верховенства права -- при прийнятті рішення Конституційний Суд України керується нормами Конституції України, яка закріплює ідеї справедливості;

незалежності — Конституційний Суд України незалежно приймає рішення з питань своєї компетенції. У його діяльність ніхто не має права втручатися, нав'язувати йому свою точку зору. Судді при здійсненні своїх повноважень підкоряються тільки Конституції України та Закону «Про Конституційний Суд України»;

колегіальності — згідно зі ст. 4 Закону «Про Конституційний Суд України» розгляд справ і прийняття рішень здійснюється Судом колегіальне. Рішення приймаються тільки суддями, які брали участь у розгляді справи в судовому засіданні. Рішення Конституційний Суд може приймати на пленарних засіданнях, якщо у розгляді справи брали участь не менше двох третин від загальної кількості суддів;

гласності — справи Конституційний Суд України розглядає на своїх засіданнях відкрито. У судовому засіданні можуть брати участь Президент України, народні депутати України, Генеральний прокурор України та інші посадові особи. Закриті засідання можливі тільки у випадках, передбачених законом. Рішення у будь-якому випадку ухвалюються публічно.

Конституційний Суд України фінансується із державного бюджету окремим рядком. Його акти публікуються у «Віснику Конституційного Суду України», засновником якого є сам Конституційний Суд. Місцем знаходження Конституційного Суду є м. Київ. Символіка Конституційного Суду визначена Законом «Про Конституційний Суд України»;

повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтування прийнятих ним рішень — акти Конституційного Суду України приймаються відкритим голосуванням. Засідання вважається правомочним, якщо у ньому бере участь не менше двох третин складу Конституційного Суду України, а акт — прийнятим, якщо за нього проголосували не менше 10 суддів. Акти мають бути вмотивовані, викладені письмово, підписані усіма суддями, які брали участь у розгляді справи. Судді мають право на особисту думку, якщо не згодні з рішенням чи висновком Суду.

Діяльність Конституційного Суду України на таких демократичних засадах, як свідчить практика його функціонування, дає підстави для висновку, що цей орган у державному механізмі посідає досить вагоме місце. Це має суттєве значення для становлення України як демократичної, правової держави.

§ 2. Повноваження Конституційного Суду України і порядок його діяльності

Згідно зі ст. 150 Конституції та Законом «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд наділений широкими повноваженнями, їх можна поділити на такі різновиди.

Повноваження, пов'язані з вирішенням питань про відповідність Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету

Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Право на таке звернення до Конституційного Суду мають: Президент України, не менш як 45 народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Повноваження, пов'язані з офіційним тлумаченням Конституції України та законів України. Мета такого тлумачення полягає в необхідності єдиного розуміння і застосування Конституції та законів. Тлумачення Конституційного Суду України є офіційним і обов'язковим для всіх суб'єктів правовідносин. Конституція України, на жаль, не вказує тих суб'єктів, які мають право на звернення з цих питань до Суду. Здійснюючи тлумачення закону, Конституційний Суд України тільки створює необхідні умови для однакового і неухильного виконання законів. Його рішення має відповідати не лише букві, а й духові закону, загальним принципам права. Проте під виглядом тлумачення не повинні ухвалюватися рішення, які за змістом встановлюють нову правову норму.

Повноваження, пов'язані з розглядом справ про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість. Маються на увазі міжнародні договори України, які вже діють, а також ті, що вносяться на ратифікацію до Верховної Ради України. Звертатись із запитом до Конституційного Суду мають право Президент України та Кабінет Міністрів України. Конституційний Суд виносить своє рішення з цього питання у вигляді висновку.

Повноваження, пов'язані з винесенням висновків щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Згідно зі ст. 111 Конституції Президент України може бути усунений з поста в порядку імпічменту Верховною Радою України в разі скоєння ним державної зради або іншого злочину. Запит про такий висновок можливий, якщо рішення про обвинувачення Президента України буде прийнято Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу.

Як випливає зі ст. 150 Конституції України, повноваженнями Конституційного Суду також є:

вирішення спорів про компетенцію — сюди відносять спори про компетенцію між парламентом і Президентом, парламентом і урядом, вищими державними органами України і Автономної Республіки Крим та ін.;

повноваження, що здійснюються з питань скарг на порушення конституційних прав і свобод громадян. Таким правом звернення до Конституційного Суду користується Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Прийняття до розгляду такої скарги можливе, якщо чинне законодавство порушує конституційні права та свободи громадян, та в інших випадках. Для вирішення покладених на нього функцій Конституційний Суд України має необхідні повноваження, в тому числі процесуально-процедурного характеру. Так, він має право витребувати від органів законодавчої, виконавчої влади, об'єднань громадян та окремих громадян надання будь-яких документів чи інформації, що має відношення до справи, яка підлягає розгляду Конституційним Судом, викликати свідків, експертів, посадових та інших осіб, участь яких дасть можливість забезпечити об'єктивний та повний розгляд справи.

Формами звернення до Конституційного Суду України є конституційне подання та конституційне звернення. Згідно зі ст. 39 Закону «Про Конституційний Суд України» конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду про визнання правового акта або окремих його положень неконституційними, про визнання конституційнос-ті міжнародного договору або про необхідність тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням визнається також звернення парламенту України про надання висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Суб'єктами такого подання згідно з законом є Президент України, не менш як 45 народних депутатів, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Цей перелік є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Право громадян на конституційне подання до Конституційного Суду України прямо не обумовлене, але здійснити його вони можуть шляхом звернення до Президента України, який відповідно до ст. 102 Конституції України є гарантом прав і свобод людини і громадянина, або до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Конституційне звернення — це клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації або захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичних осіб.

Конституційне звернення також подається у письмовій формі і правом такого звернення користуються зазначені в п. 1 ст. 150 Конституції суб'єкти, а також громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Діючи відповідно до своєї компетенції, Конституційний Суд ухвалює рішення з питань, порушених у конституційному поданні, щодо відповідності чи невідповідності законів, інших нормативно-правових актів, що розглядаються, Конституції України.

Якщо у процесі розгляду справи виявлено невідповідність Конституції інших нормативно-правових актів або окремих їх положень, а не тих, щодо яких відкрито провадження у справі, але які істотно впливають на прийняття рішення чи надання висновку у справі, Конституційний Суд вправі ухвалити рішення щодо неконституційності і таких актів або окремих їх положень (частина третя ст. 61 закону).

У складі Конституційного Суду України створюються комісія суддів для розгляду питань про відкриття провадження у справах за конституційними поданнями і колегія суддів для розгляду питань про відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями. Рішення про це приймається Конституційним Судом України упродовж першого місяця кожного календарного року. Колегії приймають рішення про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України або у відмові в такому провадженні.

Конституційний Суд України може відмовити в порушенні справи, якщо запит не підлягає розгляду Конституційним Судом у зв'язку з непідвідомчістю справи, якщо він надійшов від органу чи посадової особи, які не мають права звернення до Конституційного Суду; невідповідності конституційного звернення, подання вимогам, передбаченим Конституцією України і Законом «Про Конституційний Суд України».

Конституційний Суд України з питань, передбачених у ст. 150 Конституції України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Невиконання рішень Конституційного Суду зумовлює настання відповідальності згідно з чинним законодавством.

Окрім вирішення питань, передбачених ст. 150 Конституції України, до повноважень Конституційного Суду України віднесено надання висновків щодо відповідності Конституції міжнародних договорів, укладених з іноземними державами. Предметом такого розгляду можуть бути чинні міжнародні договори незалежно від часу їх укладення. Конституційний Суд також надає висновки про відповідність Конституції України міжнародних договорів, які вносяться відповідно до ст. 9 Конституції до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість (ратифікацію). Можливість розгляду зазначених питань в Україні встановлено вперше. Особлива відповідальність на Конституційний Суд покладається при наданні висновку щодо відповідності Конституції чинних міжнародних договорів, оскільки той чи інший його висновок стосуватиметься й іноземної держави. Правом звернення до Конституційного Суду у цих випадках користуються тільки Президент України та Кабінет Міністрів України.

Особливу увагу слід звернути на ту обставину, що в разі надання висновків про невідповідність міжнародного договору Конституції України Конституційний Суд вирішує питання щодо неконституційності цього договору повністю або окремих його частин. Питання щодо конституційності договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість, розглядаються лише до прийняття відповідного закону. Якщо провадження у цій справі Конституційним Судом відкрито, Верховна Рада зупиняє розгляд.

Надзвичайно важливою є норма частини другої ст. 151 Конституції, згідно з якою за зверненням Верховної Ради України Конституційний Суд України надає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Слід зазначити, що предметом розгляду є не сама наявність підстав для імпічменту, а лише процесуальні питання, пов'язані з додержанням конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста. Конституційний Суд перевіряє також конституційність додержання порядку створення відповідно до ст. 111 Конституції тимчасової спеціальної слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування, правомочність складу та дій такої комісії при проведенні розслідування та прийняття рішення про звинувачення Президента України у вчиненні державної зради або іншого злочину.

Повноваження Конституційного Суду України поширюються також і на вирішення питань, передбачених ст. 159 Конституції, оскільки він дає висновки щодо відповідності вимогам статей 157, 158 Конституції внесених Президентом України або двома третинами від конституційного складу Верховної Ради законопроектів про зміни до Конституції України. Пункт 28 ст. 85 Конституції передбачає також необхідність для Конституційного Суду надання висновків щодо порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України при вирішенні питання про дострокове припинення її повноважень.