Конституционное право Украины

Для організації роботи по виборах Президента утворюються виборчі комісії: Центральна, територіальні (225), дільничні (понад 33 тисячі). ЦВК є державним органом, який утворюється відповідно до Конституції України та Закону України «Про Центральну виборчу комісію». Територіальні комісії утворюються не пізніш як за 70 днів до дня проведення виборів Президента України. До їх складу обов'язково включаються (за наявності відповідних подань) по два представники від політичних партій (блоків), від яких зареєстровані кандидати. Голова, заступник голови та секретар територіальної виборчої комісії не можуть бути членами однієї партії, представниками одного блоку партій. Це має суттєве значення для проведення виборів у режимі законності. Дільничні виборчі комісії утворюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах радами не пізніш як за 45 днів до дня виборів. Повноваження територіальних та дільничних виборчих комісій починаються з дня прийняття рішень про утворення комісій і закінчуються через 10 днів після опублікування ЦВК повідомлення про результати виборів Президента.

Повноваження виборчих комісій різних рівнів визначаються їх завданнями і функціями. Так, Центральна виборча комісія приймає обов'язкові для застосування виборчими комісіями роз'яснення з питань Закону «Про вибори Президента України», контролює використання ними коштів Державного бюджету України, проводить реєстрацію довірених осіб кандидатів, визначає порядок використання засобів масової інформації для проведення передвиборної агітації, забезпечує виготовлення передвиборних плакатів кандидатів, здійснює контроль за надходженням та використанням особистих виборчих фондів кандидатів, забезпечує централізоване виготовлення бюлетенів установленого зразка тощо.

Територіальна виборча комісія здійснює в межах відповідного територіального виборчого округу контроль за додержанням законодавства про вибори Президента України, утворює виборчі дільниці, встановлює їх нумерацію, спрямовує діяльність дільничних виборчих комісій, контролює складання списків виборців і подання їх для загального ознайомлення, організовує зустрічі кандидатів з виборцями, встановлює підсумки голосування по територіальному виборчому округу тощо.

Дільнична виборча комісія перевіряє точність списку виборців на виборчій дільниці, організовує на виборчій дільниці голосування, проводить підрахунок голосів, поданих на виборчій дільниці, розглядає в межах своїх повноважень звернення, заяви і скарги з питань підготовки виборів та організації голосування на виборчій дільниці та приймає по них рішення тощо.

Для проведення виборів Президента України виконавчими комітетами сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад або органами, що відповідно до закону здійснюють їх функції, складаються списки виборців по кожній виборчій дільниці, до яких включаються всі громадяни, що на день виборів досягли (досягнуть) 18-річного віку.

Важливою стадією виборчого процесу є висування і реєстрація кандидатів у Президенти України. Право висувати претендента на кандидати у Президенти України належить політичним партіям, які зареєстровані в Міністерстві юстиції. Це право реалізується партією як безпосередньо, так і через об'єднання партій у виборчий блок. Претендентом на кандидата у Президенти від партії або виборчого блоку партій може бути як член партії, так і позапартійний громадянин. Висунення претендента виборчим блоком партій здійснюється на міжпартійному з'їзді (конференції). Збори виборців мають право висувати претендента на кандидата у Президенти України, якщо в них беруть участь не менш як 500 громадян України, що мають право голосу. Збори виборців можуть проводитися за місцем проживання або на підприємствах, установах, в організаціях. Рішенням зборів затверджується ініціативна група виборців у складі 10—20 учасників зборів.

Претенденти на кандидата у Президенти України мають рівні права незалежно від суб'єкта висунення.

Претендент може бути зареєстрований як кандидат у Президенти України, якщо його кандидатуру підтримає своїми підписами не менш як 1 мільйон громадян України, в тому числі не менш як ЗО тисяч громадян у кожному з двох третин регіонів (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь). ЦВК за 170 днів до дня виборів затверджує форму підписного листа на підтримку кандидата у Президенти України. Ніхто не має права примушувати виборця підтримати претендента, платити коштами, товарами або послугами за підписи, а також перешкоджати йому у підтримці претендента. В одному підписному листі мають бути підписи мешканців лише одного населеного пункту. Забороняється організовувати збирання підписів на підприємствах, в установах і організаціях.

Якщо кандидатуру претендента підтримали не менше 1 мільйона громадян, то його реєструють як кандидата у Президенти України. Це робить ЦВК протягом п'яти днів після складення нею протоколу про результати збирання підписів виборців на підтримку претендента. Реєстрація кандидатів у Президенти має бути завершена не пізніш як за 90 днів до дня виборів Президента. ЦВК протягом двох днів після реєстрації видає кандидату у Президенти України посвідчення встановленого зразка, а претендентам, яким відмовлено в реєстрації, — рішення.

Важливою стадією виборчого процесу є проведення передвиборної агітації. Така агітація починається після реєстрації претендента кандидатом в Президенти України Центральною виборчою комісією і закінчується за один день до виборів. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України. Встановлено, що громадяни України, політичні партії, інші об'єднання громадян, колективи підприємств, установ, організацій мають право вільно і всебічно обговорювати передвиборні програми кандидатів, їх політичні, ділові та особисті якості, вести агітацію за або проти кандидатів на зборах, мітингах, у бесідах, пресі, на радіо і телебаченні. ЦВК за рахунок коштів, що виділяються з Державного бюджету України на проведення виборчої кампанії, забезпечує виготовлення передвиборних плакатів кандидатів у Президенти України, їх виготовляють з розрахунку по 10 примірників кожного плаката на кожну виборчу комісію.

Кандидатам у Президенти України надається право безоплатного користування державними засобами масової інформації шляхом надання їм рівноцінного і однакового за обсягом часу мовлення на загальнодержавному рівні й у межах окремого виборчого округу. Вони також мають право на безоплатне розміщення тексту своєї передвиборної програми обсягом не більше чотирьох сторінок машинописного тексту в однаковому поліграфічному виконанні в газетах «Голос України», «Урядовий кур'єр».

Забороняється брати участь у передвиборній агітації органам державної влади, включаючи судові органи та установи прокуратури, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, членам виборчих комісій, особам, які не є громадянами України.

Фінансування передвиборної агітації здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також коштів особистих виборчих фондів кандидатів у Президенти України.

Законодавче встановлені гарантії діяльності кандидатів у Президенти України. Кожен з них, наприклад, може мати у кожному територіальному окрузі по одній довіреній особі і п'ять довірених осіб, які допомагають йому у проведенні виборчої кампанії на території загальнодержавного одномандатного виборчого округу.

Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування з 8-ї до 20-ї години. Так, у 1999 р. 31 жовтня був день виборів, а 14 листопада 1999 р. — день повторного голосування. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніш як за 15 днів до дня виборів. Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях. Кожен виборець голосує особисто. Голосування за інших осіб не допускається. Виборчі бюлетені видаються виборцям членами дільничної виборчої комісії на підставі списку виборців за умови пред'явлення документа, що засвідчує його особу. У бюлетені для голосування виборець робить позначку «плюс» (+) або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті проти прізвища кандидата, за якого він голосує.

Підрахунок голосів на виборчій дільниці здійснюється виключно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні в тому ж приміщенні, де відбувалося голосування. Під час підрахунку голосів ніхто не має права робити позначок, записів на бюлетенях для голосування. У законі детально виписаний у процесуально-процедурному аспекті порядок підрахунку голосів. На підставі протоколів дільничних виборчих комісій територіальна виборча комісія на своєму засіданні підраховує результати виборів у цілому по округу. А ЦВК на підставі протоколів територіальних виборчих комісій та протоколів дільничних виборчих комісій, утворених при представництвах України за кордоном, не пізніше як у п'ятиденний термін після дня виборів встановлює результати виборів по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу по виборах Президента України, про що складає протокол.

Обраним Президентом України вважається кандидат, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. При повторному голосуванні обраним Президентом України вважається кандидат, який у результаті повторного голосування одержав більшу, ніж інший кандидат, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. У разі, коли повторне голосування проводилося лише по одній кандидатурі, кандидат вважається обраним Президентом України, якщо він одержав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

§ 3. Повноваження Президента України

Згідно зі ст. 106 Конституції України Президент України має широкі повноваження в різних сферах державного життя1. В одних випадках ці повноваження належать виключно йому, в інших -— вони стикаються з повноваженнями інших органів державної влади. Конституція України розмежовує функції Президента України як глави держави і Верховної

Ради України як її єдиного органу законодавчої влади. Водночас повноваження Президента у його відносинах з Верховною Радою дають можливість розглядати главу Української держави як повноправного учасника законодавчого процесу. По-перше, Президенту належить право законодавчої ініціативи, а по-друге, законопроекти, визнані Президентом як невідкладні, розглядаються Верховною Радою у позачерговому порядку. Крім того, Президент підписує закони, прийняті Верховною Радою України.

Як передбачено Конституцією України, Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України мав право видавати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до парламенту України в порядку, встановленому ст. 93 Конституції. Такий указ Президента вступав у дію, якщо протягом ЗО календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим парламентом України з цих питань.

Президент України також має право вето щодо законопроектів, які були прийняті Верховною Радою України (частина друга ст. 94 Конституції). Він також має повноваження призначати всеукраїнський референдум щодо внесення змін до Конституції України (ст. 156 Конституції України), проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою, припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом ЗО днів однієї чергової сесії пленарні засідання парламенту не можуть розпочатися.

Президент звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до парламенту України про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Взаємовідносини Президента України і Кабінету Міністрів України базуються на безумовному пріоритеті президентської влади, оскільки Президент за Конституцією України призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України. Він також припиняє його повноваження та приймає рішення про його відставку. Президент призначає за поданням Прем'єр-міністра членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах.

Президент скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Конституція України (ст. 113) визначає, що Кабінет Міністрів України є відповідальним перед Президентом України. Прем'єр-міністр України входить із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Президент України призначає за згодою Верховної Ради на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади, призначає половину складу Ради Національного банку України та половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. За згодою парламенту Президент призначає на посади та звільняє з посад голову Антимонопольного комітету України, голову Фонду державного майна України, голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Згідно з принципами поділу влади і незалежності суду Президент України не має права втручатися у діяльність органів судової влади. Водночас він бере участь у формуванні органів судової влади України. Він призначає третину складу Конституційного Суду України, утворює суди у визначеному законом порядку (п. 22—23 ст. 106 Конституції). Крім того, на підставі частини першої ст. 128 Конституції Президент України здійснює перше призначення суддів на посаду професійного судді строком на п'ять років.

Президенту України належать також суттєві конституційні повноваження у військовій сфері, оскільки він є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань, здійснює керівництво у сферах національної безпеки і оборони держави. Президент очолює Раду національної безпеки і оборони України — орган, який створюється і функціонує при Президентові України. Він формує персональний склад цієї Ради. В свою чергу Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. До складу Ради національної безпеки і оборони України входять за посадою Прем'єр-міністр України, міністр оборони України, голова Служби безпеки України, міністр внутрішніх справ України, міністр закордонних справ України. У її засіданнях може брати участь Голова Верховної Ради України. Рішення Ради вводяться в дію указами Президента України.