Заработная плата

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 

                                             Кафедра бухгалтерського обліку 
 
 
 
 

Курсова робота

з курсу «Бухгалтерській облік» 
 
 

Керівник, ст. викладач      В.В. Ольховська 
 
 

Студентка 3 курсу 3 групи        

факультету «Облік і аудит»                                           Т.С. Кіян

                                              
 
 
 

Харків, 2011

ЗМІСТ

Вступ                                                                3

1. Заробітна плата,як важлива ланка системи соціально-трудових відносин

1. Економічний зміст поняття «заробітна плата»                                               5

1.2 Системи, форми та види оплати праці                                                              7

2. Облік праці та її оплата

2.1 Облік  особистого складу та використання  робочого часу                   17         

2.2 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці              18

3 Облік нарахувань та утримань окремих видів оплати праці                       23

Висновок              28

Список  літератури           30 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

    Праця робітників є необхідною складовою частиною процесу виробництва,  споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеному матеріальному та духовному базі висловлюється у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.

    Заробітна плата - є важливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах  своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.

    Збільшення  ефективності суспільної продуктивності обумовлено, на сам перед, збільшенням  виробництва та поліпшенням якості роботи.

    В умовах переходу нашої економіки на ринковий механізм функціонування важливішими задачами є прискорення науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення збитків робочого часу.

    Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства , установлює штатний розклад , форми і системи оплати праці, преміювання.   Урахування праці і заробітної плати - один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

    Урахування праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі урахування на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства.

    Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

    Необхідно створювати економічно достовірну та обґрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміки показників про працю, стеження за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві.

    На  основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати.

    На  підприємстві облік чисельності  робітників та службовців, їх заробітної плати є документальним, достовірним  та однаковим у всіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхом заключення трудового договору на підприємстві у відповідності з Законом України конкретизуючи права та обов’язки робітників, а також оплата за працю, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку.

    У зв’язку з цим на підприємстві організовується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата.

    Для того, щоб виконувати задачі, які  стоять перед обліком, на підприємстві створені:

    - контроль за чисельністю персоналу  та використанням робочого часу;

    - правильність документального оформлення виробки робочих та службовців;

    - своєчасне нарахування заробітної  плати та допомог, а також  їх видача;

    - своєчасне утримання суми ЕСВ та перерахування його до бюджету;

    - розподіл заробітної плати по  об’єктах калькулювання;

    - планування звітів про працю.

    На  сьогоднішній день складність ситуації, яка склалася з питання розрахунків з працюючими, пояснює актуальність вибраної теми. 

1. Заробітна плата,як важлива ланка системи соціально-трудових відносин

1.1.  Економічний зміст поняття «заробітна плата»

    Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні посади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати.

    Відповідно  до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

    Розмір  заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

    Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

    Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

    Існують таки види додаткової заробітної плати:

• робота у зверх урочний час;
• сумісництво професій;
• робота в нічний час.

    Надбавки, доплати по тарифним ставкам та посадовим окладам:

    - кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідній роботі, за високе  кваліфіковану майстерність, як правило, встановлюються  дифференціровани надбавки до тарифних ставок робочих.

    Конкретний  відсоток надбавки визначається в колективному  договорі, який повинен   враховувати  що відповідає  мінімуму   по такій  надбавці , визначені  в генеральній  або галузевій  угоді.

    Мінімальна  заробітна плата – це законодавчо встановлений  розмір  заробітної плати за простій, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата  за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи).

    Таблиця 1.1

    До  мінімальної  заробітної плати  не включаються:

• доплати;
• надбавки;
• заохочувальні і компенсаційні  виплати.

    Інші  заохочувальні та компенсаційні  виплати. До них належать виплати  у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії спеціальними системами  і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. [1] 

     1.2.  Системи, форми  та види оплати  праці

    Заробітна плата - частина національного доходу, яка призначена для особистої потреби робітників та службовців. Заробітна плата - є одним з елементів виробничих витрат підприємства.

    Під словом система слід розуміти сукупність принципів, які служать основою любого вчення. По відношенню до оплати праці система включає два напрямки : організацію праці та нарахування заробітної плати. Перше пов’язане з обліком відпрацьованого часу, а друге - з кількістю виконаної роботи. Тому система оплати праці розподіляється на дві форми : почасова  та відрядна, а вони в свою чергу мають різновиди (рис.1).

    Відрядна  оплата праці - система заробітної плати, при якій заробіток залежить від  обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має  два різновиди : пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновид відрядної  форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми.

    При прямій відрядній формі оплати праця  працівника винагороджується по відрядних  розцінках за одиницю обігу незалежно  від рівня виконаних норм виробки.

    Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

    Непряма відрядна система праці – застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата  підсобників залежить  від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

    При відрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об’єм робіт, виконаний зверх норми, сплачується по збільшених розцінках.

    При відрядно-преміальній - виплачуються премії по відрядних розцінках зверх заробітку за досягнень результати роботи.

    Відрядна  заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядах робітників та кількості відпрацьованих ними годин.[4]

    Акордна оплата праці - одна з форм заробітної плати, яка є різновидністю відрядної заробітної плати. Акордна заробітна  плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі.

    Для обліку виробітки робочих - підприємців застосовуються слідуючи документи :

    - наряд на відрядну роботу, який може бути індивідуальним або бригадним;

       - маршрутний лист та інші.

    У наряді вказується обсяг вироблених робіт, сума заробітної плати, склад  членів бригади, відпрацьований кожним час, розраховується коефіцієнт трудової участі у відповідності з яким розраховується премія робочим.

    Наряд закривається по мірі виконання завдання. Він підписується бригадиром.

    Акордний  наряд застосовується в бригадах «кінцевої продукції». Заробітна плата визначається відповідно до калькуляції, що прикладена до акордного наряду.

    Недоліком наряду є те, що неможливо встановити. хто винен у виготовленні бракованих виробів. Усі недоліки наряду усуваються у маршрутному листі; там вказується весь технологічний ланцюг і можливо прослідити, на який операції був зроблений брак. Групуючи розрахунок проводиться у відомості або карточки.