Власний капітал

ВСТУП

     Джерелами формування майна підприємства є  власні (власний капітал) і позикові кошти (позиковий капітал).

      Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Класифікація власного капіталу - це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів. Власний капітал складається із:

• статутного капіталу;
• пайового капіталу;
• додатково вкладеного капіталу;
• іншого додаткового капіталу;
• резервного капіталу;
• нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);
• неоплаченого капіталу;
• вилученого капіталу.

     Власний капітал — це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення терміну повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку.

  Актуальність теми. Актуальність обліку власного капіталу  виникла  через  появу  нових організаційно-правових форм підприємств,  внаслідок прийняття  нормативних документів, які є найближчими до умов функціювання ринкової економіки.  Так,  як побудова  цього  обліку  забезпечить  власникам   ефективний   контроль   за формуванням джерел власних коштів та їх використанням.

   Мета і завдання дослідження. Основною метою курсової роботи є визначення особливостей формування та обліку власного капіталу. Також написання даної роботи обумовлене необхідністю напрацювання шляхів вирішення тих проблем з якими зіштовхується сучасне підприємство при формуванні та управлінні власним капіталом.

     Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми організації формування та управління власним капіталом підприємства.

     Інформативною основою дослідження є праці українських і закордонних фахівців в галузі економіки та економічного аналізу; матеріали наукових конференцій; періодичної преси.

     Серед видатних вчених, які здійснили вагомий  внесок в удосконалення обліку власного капіталу на різних історичних етапах, слід назвати: італійських представників - Л. Пачолі, Н. де Анастасіо, Ф. Беста, французьких - Ж. Рішар, Л. Батардон, Ж. Андре, Ж.Б. Дюмарше; німецьких - Ф. Ляйтнер, П. Герстнер, В. Рігер, російських - М.С. Лунський, М.О. Блатов, РЛ. Вейцман, О.М. Галаган, М.А. Кіпарісов, Є.Є. Сіверс тощо. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ: ПОНЯТТЯ, ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ, ОБЛІК ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

     Економічна  сутність терміну "капітал" походить від лат. capitalis - капіталу головний. У повсякденному житті під капіталом розуміють: у вузькому розумінні - суму заощаджень, достатню для ведення підприємницької діяльності, а в широкому розумінні - все те, що має певну цінність.

     Капітал - це вартість, яка в своєму русі зростає, приносячи дохід, тобто це - самозростаюча  вартість.

     Капітал, який приносить процент, - це капітал-власність, тобто гроші, які продаються на особливому ринку, - ринку капіталів. Позичені гроші, тобто гроші, надані в кредит функціонуючим підприємцям, - це капітал -функція. Якщо капітал-власність приносить дохід в формі відсотка, то капітал-функція - у формі підприємницького доходу, тобто частини прибутку на позичений капітал, яка залишається після сплати відсотків [9, 47].

     Отже, підприємство для забезпечення господарської  діяльності повинно володіти капіталом  в певному розмірі.

     Враховуючи  принцип єдиного грошового вимірника, капітал у бухгалтерському обліку є сукупністю майнових засобів, призначених для господарських цілей, виражених в грошовій одиниці, тобто сума активу або рівна їй сума пасиву.

     Капіталу  притаманні наступні характеристики:

1) він  є основним фактором виробництва;

     2) характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять прибуток;

3) є  головним джерелом формування  добробуту власників;

4) є  головним показником ринкової  вартості підприємства;

     5) його динаміка є важливим "барометром" рівня ефективності господарської  діяльності підприємства.

     Класифікація  власного капітал - це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів. Класифікацію власного капіталу за формою та рівнем відповідальності наведено на рис.1.

       

Рис.1. Класифікація власного капіталу 

     Кожне підприємство для здійснення господарської  діяльності повинно мати економічні ресурси, які називають активами підприємства. Якщо активи підприємства формуються тільки за рахунок власних  коштів (власного капіталу), то має місце наступне балансове рівняння:

     Активи = Власний капітал (1)

     Активи  підприємства можуть поповнюватись  за рахунок коштів інших підприємств  і фізичних осіб. В цьому випадку  підприємство матиме заборгованість (зобов'язання). З урахуванням заборгованості наведене вище рівняння набуває вигляду:

     Активи = Власний капітал + Зобов'язання (2)

     У західній економічній літературі зобов'язання називають пасивами. В Україні  пасиви складаються з власного капіталу і зобов'язань. В усіх випадках власний  капітал є складовою частиною загальних джерел підприємства або частиною його активів.

     Перетворюючи  рівняння (2), можна визначити власний  капітал наступним чином:

     Власний капітал = Активи - Зобов'язання (3)

     У формулі (3) величина власного капіталу визначається як різниця між вартістю активів і зобов'язаннями до сплати.

     Власний капітал відображає величину вартості засобів, які належать власникам  підприємства. Капітал власника відображає розмір участі власників (засновників, учасників, акціонерів) підприємства у фінансуванні його активів. Відповідно до МСФЗ це вартість активів, на які не розповсюджуються фінансові зобов'язання кредиторів. На величину власного капіталу впливають:

     ♦ інвестиції, які збільшують активи за рахунок додаткових коштів власника підприємства;

     ♦ вилучення коштів власниками підприємства, що зменшує активи підприємства;

     ♦ доходи, які призводять до зростання  власного капіталу;

     ♦ витрати, які зменшують величину власного капіталу [10, 204].

     Якщо  за звітний період доходи перевищують  витрати, то підприємство отримує прибуток, і навпаки, у випадку перевищення витрат над доходами -збиток. Отже, доходи та інвестиції збільшують власний капітал, витрати і вилучення - зменшують.

     Власний капітал відображається в балансі  одночасно з відображенням активів  або зобов'язань, які призводять до його зміни (П(С)БО 2 "Баланс", п. 13)

     Майно підприємства складається з різноманітних  матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів - носіїв прав власності окремих  суб'єктів, а також частки інвестованих коштів.

     Організаційно-правовими формами підприємств при формуванні капіталу є:

     1. Відкриті та закриті акціонерні  товариства (ВАТ, ЗАТ), товариства  з обмеженою відповідальністю (Т₃ОВ), товариства з додатковою відповідальністю (Т₃ДВ). Формується капітал із суми часток засновників (учасників), визначених засновницькими документами.

     2. Повні товариства (ПТ), товариства  на довірі (командитні). Формуються  за сукупністю внесків учасників.

     3. Державні та комерційні підприємства  формуються за сукупністю виділених  підприємству державним (муніципальним) органом основних та оборотних засобів. Структура Власного капіталу наведена на рисунку 2.

     

Рис. 2. Структура власного капіталу

       У бухгалтерському обліку мають чітко розмежовуватися поняття Власного та Залученого капіталів.

     Власний капітал — це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення терміну повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку [8, 93].

     Створюється підприємство з метою отримання  прибутку, і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

     Власний капітал є гарантією організації  бізнесу.

     На  етапі, коли підприємство (наприклад, акціонерне товариство) ще не має зовнішньої заборгованості, основна облікова формула капіталу;

     А=К, оскільки З = 0,

     де  А - актив (власність майна),

     К - Власний капітал,

     З - боргові зобов'язання.

     Здійснюючи  підприємницьку діяльність, акціонерне підприємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові  зобов'язання підтверджують права  і вимоги кредиторів щодо активів підприємства, звідси:

     А=3+К

     З використанням залучених коштів Власний капітал визначається як різниця між вартістю його майна  і борговими зобов'язаннями:

     К = А-3

     Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

     Сума  власного капіталу - це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства (фірми). На суму власного капіталу суттєво впливає оцінка в бухгалтерському обліку активів і кредиторської заборгованості, що була застосована при створенні підприємства, хоча випадково вона може збігатися із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

     Власний капітал підприємства виконує такі функції:

     - самостійності і влади - розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;

     - відповідальності і захисту прав кредиторів - відображений у балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

     -довгострокового  кредитування - перебуває в розпорядженні  підприємства необмежений час;

     - фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

     - кредитоспроможності - при наданні  кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

     - компенсації понесених збитків  - тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

     - розподілу доходів і активів  - частки окремих власників у  капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

     Утворюється власний капітал двома шляхами:

     - внесенням власниками підприємства  грошових коштів та інших активів;

       - накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

     За  формами власний капітал поділяється на дві — категорії:

     - інвестований (вкладений або сплачений  капітал);

     - нерозподілений прибуток.

     Інвестований  капітал - це сума простих та привілейованих акцій за їх номінальною (об'явленою) вартістю, а також додатково вкладений капітал, який також може бути поділений за джерелами утворення.