Предмет і метод організації БО

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Ноября 2011 в 13:58, курсовая работа

Краткое описание

Об’єкт - частина об’єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом теоретичного чи практичного дослідження. А саме об’єктом нашої курсової роботи є Феодосійський торговельний порт. Предметом дослідження є зміст, форми, методи організації бухгалтерського обліку у порту.
Актуальність досліджуваної проблеми передбачає:
- посилання на державні документи, в яких обумовлюється важливість розв’язання даної проблеми;
- визначення практичних потреб удосконалення певних складових організації бухгалтерського обліку;
- характеристику наукових знань, на збагачення і доповнення яких спрямоване дане дослідження.

Содержание работы

Розділ 1. Теоретичні основи визначення предмету та об’єктів організації бухгалтерського обліку.
1.1. Суть предмету організації бухгалтерського обліку.
1.2. Об’єкти організації бухгалтерського обліку.
1.3. Нормативно – правові акти, що регулюють порядок організації обліку на підприємстві.
Розділ 2. Організація облікового процесу на підприємстві.
2.1. Поетапна побудова технології бухгалтерського обліку.
2.2. Об’єкти організації облікового, контрольного та аналітичного процесів.
2.3. Метод організації бухгалтерського обліку.
Розділ 3. Елементи методу бухгалтерського обліку.
Висновок
Список літератури

Скачать целиком (95.78 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Содержимое работы - 1 файл

КУРСОВА по ОРГАНІЗАЦІЇ БО.docx

— 98.81 Кб (Скачать файл)

· облікові номенклатури;

· носії облікової  інформації;

· рух носіїв облікової інформації;

· інформаційне забезпечення облікового процесу;

· технічне забезпечення облікового процесу.

    Ще одна складова предмета організації бухгалтерського обліку — це праця виконавців облікових функцій, яка може бути колективною або індивідуальною.

   До об’єктів організації бухгалтерського обліку як виду діяльності в колективному та індивідуальному планах належать:

· структура  апарату бухгалтерської служби;

· кількість  працівників облікового підрозділу установи, організації;

· система зв’язків між відділами бухгалтерської служби, працівниками — виконавцями окремих  функцій стосовно облікового процесу  та бухгалтерською службою установи чи організації;

· функціональні  обов’язки працівників бухгалтерської служби на чолі з її керівником;

· нормативи  часу на виконання окремих облікових  операцій;

· ергономічне  забезпечення праці обліковців;

· соціальне  їх забезпечення;

· мотиваційне  забезпечення діяльності обліковців;

· організаційно-правове  забезпечення обліку.

    Проте розглянуті щойно складові предмета організації бухгалтерського обліку не вичерпують його, оскільки бухгалтерський облік і як технологія, і як певний вид людської діяльності перебуває в постійному розвитку. Тому розвиток бухгалтерського обліку також є предметом організації бухгалтерського обліку. При цьому серед його об’єктів варто видокремити:

· розвиток методики та методології бухгалтерського  обліку;

· підвищення кваліфікаційного рівня працівників бухгалтерської служби.

Характеристика порту

Феодосійський морський торговельний порт – розсташований в західній частині незамерзаючого Феодосійського заливу Чорного моря. Акваторію порту складають відведені порту водні простори. Акваторія порта включає в себе: акваторії внутрішнього рейду, рейдових нафтоналивних причалів, якірних стоянок № 400 і 401, зон які знаходяться під охороною, прилеглих до причалів приписних портопунктів Коктебель, Кримське Примор'я, пірсу Золотого пляжу і пасажирського пірсу в усті ріки Байбуга.

Територія Феодосійського порту складає 13,44 га., розділений на 2 вантажних района:

- для перевантаження сухих вантажів. Причали 1, 2, 3, 14, 15, обладнані портальними кранами, під'їзними залізничними шляхами, майданчик для прийому контейнерів, криті и відкриті склади.

- для нафти і нафтопродуктів . Два рейдових натопричали для перевалки сирої нафти і світлих нафтопродуктів і один нафтопірс: північний причал з глибинами до 13,5 м. може приймати танкери водозміщенням до 80 тис.тн. при осадці до 12,5 м; південний причал – до 80 тис. тн. при осадці до 11,3 м; нафтопірс для темних нафтопродуктів, де приймаються танкери 5 тис. тн. і осадкою 5 м.

Спроможність  завантаження і розвантаження нафтопродуктів складає 1500 т. за годину.

Об’єкти обліку порту є:

- склади

В порту є  вкриті склади загальною площею 3280 кв. м. і відкриті склади загальною  площею 19304,1 кв. м.

        

 - засоби механізації

В розпорядженні  порту є:

гусеничні і  автомобільні крани вантажопідйомністю від 10 до 25 тн;

автонавантажувачі вантажопідйомністю від 1,5 до 25 тн;

- портові судна:

1) «Ентузіаст», буксир;

2) «Бриз-Юг», буксир;

3) «Атлант», буксир;

4) «І. Кожухарь»,  пасажирський;

5) «Ю. Гарнаєв», пасажирський;

6) «Водолій -10»;

7) «Іван Голубець», пасажирський;

8) «Іван Піддубний», пасажирський;

9)«Прибій», буксирний катер;

- причали

Причали 1, 2, 3, 14, 15, обладнані портальними кранами, під'їзними залізничними шляхами, майданчик  для прийому контейнерів, криті  и відкриті склади.

Два рейдових натопричали  для перевалки сирої нафти і світлих нафтопродуктів.

    Об'єктом обліку є також факти, дії і події господарської діяльності, які характеризують стан та використання ресурсів, процеси придбання засобів виробництва продукції та її збуту, розрахункові відносини підприємства з юридичними та фізичними особами, фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

1.3. Нормативно – правові акти

Система бухгалтерського  обліку України, зокрема на підприємствах  водного транспорту, не може повноцінно існувати без належного їхнього  нормативно-правового забезпечення.

На сьогоднішній день наукових праць, присвячених  даній  проблемі в спеціальній літературі недостатньо. Як на річковому, так і  на морському транспорті є своя специфіка  методики та організації бухгалтерського  обліку, яка притаманна саме водному  транспорту, яка у свою чергу потребує подальшого дослідження як у теоретичному. так і  у практичному аспектах.

Основні законодавчі та нормативно-правові акти щодо регулювання бухгалтерського обліку на підприємствах водного транспорту ( таблиця 1.1). 

Таблиця 1.1.-  Особливості нормативно – правової бази в порту

№

п/п

  Назва нормативних  актів Короткий зміст Недоліки
1 2 3 4
 
 
 
1.		  
 
 
Водний  кодекс України 		- державне управління і контроль у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

- особливості  спеціального водокористування  та   користування водними об'єктами ;

- охорона вод;

- міжнародні  відносини

 в умовах постійного збільшення обсягів використання водних ресурсів при дуже обмежених їх запасах і нерівномірному розподілі необхідна науково обґрунтована система водного господарства, яка забезпечувала б оптимальний розподіл водних ресурсів за природно-географічними зонами, також раціональну систему обліку, планування і управління водогосподарським комплексом.
 
 
 
 
2.		  
 
 
 
Земельний кодекс 
 є кодифікованим  нормативним актом, яким регулюються земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, зокрема земель водного фонду, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю, збереження та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав фізичних і юридичних осіб на землю. певна частина  норм ЗК України не узгоджуються між собою і суперечать одна одній. Недостатньо виваженою і чіткою є система ЗК України. Як правило кодекс повинен мати загальну та особливу частину, які мають бути чітко в ньому виділені. Проте у чинному ЗК України зазначена лише «Загальна частина», а особлива взагалі не визначена.
 
 
 
 
 
 
 
3.		  
 
 
 
 
 
Кодекс торговельного  мореплавства України 		- каботажні перевезення, тобто такі, що здійснюються між портами України, суднами, які плавають під Державним прапором України або під іноземним прапором, за умови одержання на це дозволу Міністерства транспорту України;

- міжнародні  перевезення, тобто такі, що здійснюються між портами України та іноземними портами, суднами, що плавають під Державним прапором України, так і за умови взаємності суднами, що плавають під іноземним прапором.

- умови майнової відповідальності перевізника та судновласника, а також вплив на відповідальність вказаних осіб непереборної сили, небезпеки та випадковості на морі

 окремі його положення не відповідають вимогам  міжнародних договорів України. З огляду на це та з метою ліквідації прогалин у законодавстві необхідним є приведення Кодексу торговельного  мореплавства України у відповідність  з міжнародними вимогами. 
 
 
4.		  
 
Закон України «Про виключну (морську) економічну зону України 		у контексті  ефективного використання та охорони  вод поза територіальними водами позитивне значення, який прийнятий на основі положень Конвенції ООН з морського права.  залишається недостатньо  нормативно врегульованим питання  юридичної відповідальності за порушення  правил раціонального використання природних ресурсів цієї зони та боротьби з її забрудненням.
 
 
 
 
 
 
 
5.		  
 
 
 
 
Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» 		- здійснення  державної регуляторної політики  Верховною Радою;

- повноваження спеціально уповноваженого органу щодо  здійснення державної регуляторної політики;

- особливості  планування діяльності органів   та посадових осіб місцевого  самоврядування  з підготовки  проектів регуляторних актів  

 дотримання  вимог Закону органами державної  влади та місцевого самоврядування залишається низьким. Як наслідок державні регуляції підприємницької діяльності залишаються обтяжливими як щодо часу, так і щодо їх вартості, характеризуються високою корупційною складовою. Неналежне виконання вимог регуляторної політики і відсутність економічно обґрунтованих кількісних розрахунків аналізу вигід та витрат (аналізу регулятивного впливу) суттєво обмежує можливості реформування країни і є на сьогодні гальмом структурних перетворень.
 
 
 
 
 
 
6.		  
 
 
 
 
МОРСЬКА ДОКТРИНА УКРАЇНИ  на період до 2035 року 		для забезпечення захисту   національних   інтересів   України  як морської держави  потребує  визначення  пріоритетів  її  державної  морської  політики  до  основних  засад  внутрішньої та зовнішньої політики держави. Метою якого є  визначення  інтересів України  у зовнішній та внутрішній політиці в Азовському і  Чорному морях,  Керченській  протоці  та  інших  районах Світового океану, визначення  принципів,  завдань,  шляхів  і  способів   реалізації державної  морської політики. проект здійснений ефективно, але для покращення потрібно більш доцільно використовувати  морський потенціал країни і покращувати  продуктивність роботи перевезень вантіжів на суднах по міжнародним вимогам.
 
 
7.		  
 
Положення “ Про Головну державну інспекцію  України з безпеки судноплавства  ” 		Головна державна інспекція України з безпеки  судноплавства  
(Держфлотінспекція України)  створюється для здійснення державного  
нагляду  за  безпекою  судноплавства  на  морському  і   річковому  
транспорті  та  підпорядковується  Мінтрансзв'язку		 Держфлотінспекція  впливає і  контролює процес здійснення операцій на річному і морському  транспорті. Вона повинно більш ретельно і обгрунтовано забезпечити контроль за портами, посадовими особами і  судноплавством взагалом
 
8.		 Постанова “Про вдосконалення технічного, класифікаційного  і судноплавного  нагляду на морському і річковому транспорті ” 
 Постанова створена з метою здійснення ефективного  технічного, класифікаційного і судноплавного  нагляду за суднами морського  і річкового  флоту,  що плавають під Державним Прапором України, а саме  це утворити класифікаційне товариство  Регістр судноплавства  
України на базі Української державної інспекції Регістру і безпеки судноплавства   (Держфлотнагляду)   та    Українського    Регістру судноплавства, що ліквідуються. На Держфлотінспекцію поставлено функції щодо судноплавного нагляду   за річковими   суднами і безпекою  судноплавства на внутрішніх  водних  шляхах.		 ефективність  проведення і вдосконалення технічного, класифікаційного і судноплавного  нагляду на морському і річковому  транспорті є більш найпоширенішим створення класифікаціного товариства Регістра, навіть Державний комітет  з фізичної культури і спорту реалізуються  переважно через Регістр судноплавства  України. 
 
 
 
 
 
9.		  

Постанова Кабінету Міністрів України № 227 ”Питання Державної адміністрації морського  і річкового транспорту”

  
з метою  удосконалення державного управління в галузі морського і річкового  транспорту КМУ постановила, що створення  Державної адміністрації морського  і річкового транспорту  діє  у системі Мінзв’язку на базі Державного департаменту морського і річкового  транспорту, вона є правонаступником Державного департаменту морського  і річкового транспорту		  
Укморрічфлот, який регулює річковий і морський флот і звітує органу Міністерства інфраструктури. Цей орган контролює всі порта України і складає стратегічні плани, вдосконалення, модернізацію суден, покращення становище України в портах.
 

    Крім законів України і нормативних актів, порт сам створює свої інструкції, накази, положення, які не суперечать чинному законодавстві, а саме:

- Наказ №  567 « Феодосійський морський торговельний  порт », в якому вказано правову  структуру порту  з ціллю  підвищення ефективного контролю  за роботою підрозділів порту [ст.64. Господарського кодексу України і Статутом порта]

- « Положення  про бухгалтерію» - задачі, структура,  функції і відповідальність за  здійснення якісної роботи чітко  визначено в цьому положенні  тощо.

- « Посадові  інструкції» - здійснюється на  бухгалтера, а також на інших  відповідальних осіб, в якому  вказуються права і обов’язки,  умови роботи, кваліфікаційні вимоги.

   Перспективне  значення для регулювання розвитку  вітчизняного бухгалтерського обліку  мають громадські організації  та спілки, такі, скажімо, як Федерація  професійних бухгалтерів і аудиторів  України, Асоціація професійних  бухгалтерів України, Спілка аудиторів  України. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 2. Організація облікового процессу на підприємстві.

2.1. Поетапна побудова  технології бухгалтерського  обліку.

   Кожний  вид роботи функціонує як технологічний  процес — вхідні дані переробляються  на вихідні.

  Зі змісту  бухгалтерського обліку, контролю  та аналізу випливає, що ці  види роботи як системи формуються  господарськими фактами (явищами  та процесами), оброблюваними згідно  з вимогами управління. Тому бухгалтерський  облік, контроль та аналіз можуть  бути описані як технологічні  системи, що організаційно формують певну послідовну систему етапів відповідного процесу. А це означає, що кожну таку структурну одиницю — етап, або фазу, можна виокремити як самостійний об’єкт організації.

   Перший етап — вхід до системи. За сукупністю операцій, скажімо, у бухгалтерському обліку його характеризують порівняно однозначно як первинне спостереження, що складається зі споглядання, сприйняття, вимірювання, фіксування відповідного господарського факту на певному носії інформації. Водночас формуються докази для здійснення бухгалтерських записів у майбутньому. Цей етап можна охарактеризувати як первинний облік. Аналогічно готують дані до контролю чи аналізу господарської діяльності.

   Другий етап — процес системи. У разі бухгалтерського обліку виконуються операції з реєстрації господарських фактів у системі рахунків на відповідних технічних носіях облікової інформації — облікових реєстрах (книгах, картках, журналах, машинограмах тощо), підсумування даних, їх розподілу та перерозподілу, складання різних розрахункових таблиць. Цей етап може бути охарактеризований як поточний облік. Аналогічно виконують контрольну або аналітичну обробку.

     Третій етап — вихід із системи. За сукупністю операцій він являє собою складання різних зведених даних облікового, контрольного чи аналітичного характеру. Цей етап у бухгалтерському обліку називають узагальнюючим (підсумковим) обліком.

   Етапи роботи в разі контролю та аналізу, що розглядаються як системи, називають аналогічно.

   З огляду на сказане бухгалтерський облік, контроль та аналіз господарської діяльності можна подати як структурний аспект організації відповідної технології (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. - Технологічна структура бухгалтерського обліку, контролю та аналізу як процесу і об’єкта організації

   Отже, бухгалтерський облік, контроль та аналіз господарської діяльності як технологічні сукупності і об’єкти організації з кібернетичного погляду поділяють на три щойно розглянуті самостійні етапи (фази). Основу такого поділу формує змістова характеристика етапу, яка випливає з відповідної цільової функції. Зазначимо, проте, що чіткої межі між етапами технологічних процесів немає — вони тісно переплітаються. Розглянемо ці етапи докладніше.

   Перший організаційний етап технології бухгалтерського обліку, контролю та аналізу. Первинний облік — основа всіх видів обліку, контролю й аналізу господарської діяльності. Це сукупність робіт з утворення доказів господарських фактів — явищ та процесів, тобто процес документування, створення тих носіїв первинних даних, на підставі яких надалі відбуваються всі облікові, контрольні та аналітичні процеси стосовно господарських фактів у тому чи іншому господарстві.

   До первинного обліку звичайно відносять прийом первинного спостереження — сприйняття, вимірювання, фіксації, нагромадження та обробки даних. Але формування первинних даних, здобутих у результаті перевірки, вимірювання, оцінювання об’єкта управління, сягає далеко за межі суто первинного обліку, торкаючись складних технічних, технологічних, економічних, правових питань, розв’язання яких потребує відповідної організації.

Информация о работе Предмет і метод організації БО