Організація проведення аудиту діяльності комерційних банків

В процесі планування діяльності служби внутрішнього аудиту в першу чергу зосереджуються на таких видах банківської діяльності, для яких найбільш притаманним є  природний бізнес-ризик.

Процес планування діяльності служби внутрішнього аудиту можна поділити на декілька етапів:

1. Визначення об’єктів внутрішнього аудиту
2. Оцінка природного ризику, що притаманний кожному об’єкту
3. Оцінка системи внутрішнього контролю за кожним об’єктом аудиту
4. Урахування дії специфічних чинників (факторів)
5. Висновок щодо обсягів, періодичності та пріоритетності проведення аудиту
6. Розробка виробничого та фінансового планів служби внутрішнього аудиту.

На основі виробничого  плану складається графік проведення аудиторських перевірок. Виробничий та фінансовий плани роботи служби внутрішнього аудиту подаються правлінню банку або спостережній раді банку для затвердження. План роботи служби внутрішнього аудиту складається за такою структурою (рис. 3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3. Структура та послідовність здійснення  виробничого плану служби внутрішнього аудиту в банку

 

Календарний робочий  план департаменту внутрішнього аудиту ПАТ КБ “ПриватБанк” наведений в Додатку 12.

Схема методів, способів і прийомів, тобто структура інструментарію, що застосовує аудитор при проведення аудиту кожного розділу програми аудиту, наведена на рис. 4.

 

 

 

 

Рис. 4. Інструментарій внутрішнього аудиту

 

Крім виробничого плану, служба внутрішнього аудиту в банках складає фінансовий план (бюджет) свого підрозділу, який розробляється виходячи з обсягу аудиторських перевірок, необхідності підвищення кваліфікації аудиторів та залучення сторонніх експертів.

Проаналізуємо відповідність  теоретичним та метрологічним засадам  планування реальної практики ПАТ КБ “ПриватБанк”.

При складанні плану  роботи Департаменту внутрішнього аудиту на розгляд дирекції пропонується бюджет витрат департаменту на наступний рік. Він готується обов‘язково разом  з планом проведення аудиторських перевірок. Попередньо цей бюджет повинен бути перевірений та узгоджений Департаментом Економіки на відповідність загальним принципам складання бюджету та на відповідність сум витрат нормативам, затвердженим в ПАТ КБ “ПриватБанк”. В разі, якщо у Департаменту економіки є певні зауваження, то вони викладаються у примітках до Бюджету і подаються разом з ним на розгляд бюджетного комітету. Структура витрат департаменту внутрішнього аудиту та контролю складається з наступних статей:

• Заробітна плата працівників департаменту
• Витрати на папір та канцелярське приладдя
• Витрати на утримання офісної техніки
• Витрати на телефонні переговори та Інтернет
• Витрати на відрядження
• Витрати на навчання співробітників та підвищення їх професійного рівня
• Витрати на обладнання
• Витрати на літературу
• Додаткове соціальне забезпечення працівників
• Витрати на ремонт та придбання офісних меблів
• Інші витрати.

Бюджети надаються у  формі, що затверджена положенням про  внутрішній управлінський облік  ПАТ КБ “ПриватБанк”.

Таблиця 4.

Бюджет Департаменту внутрішнього аудиту та контролю ПАТ КБ “ПриватБанк” на червень 2012 р*.

(млн. грн)

№ статті	Назва статті	Дані фінансового плану	Поданий на розгляд бюджет департа-менту	Затверджений бюджет, що включений до оперативного плану
1	2	3	4	5
20301	Заробітна плата працівників департаменту	93,5	95,62	95,62
59905	Витрати на відрядження	15,0	16,5	16,5
59902	Витрати на навчання співробітників та підвищення їх професійного рівня	10,0	0	0
58502	Витрати на утримання  офісної техніки	4,5	2,5	2,5
11703	Витрати на офісну техніку	2,5	0	0
11701	Витрати на програмне  забезпечення
59912	Витрати на папір та канцелярське приладдя	2,3	1,5	1,5
50703	Витрати на телефонні  переговори та Інтернет	5,0	4,5	4,5
59911	Витрати на літературу	0	0	0
60315	Додаткове соціальне  забезпечення працівників	0	0	0
11705	Витрати на ремонт та придбання  офісних меблів	0	0	0
60623	Інші витрати.	1,5	0	0
	ВСЬОГО	134,3	108,75	107,5

* – складено на підставі внутрішньої  інформації ПАТ КБ “ПриватБанк

 

Отже, як бачимо, основною статтею витрат Департаменту є витрати  на заробітну плату та відрядження. В червні 2012 року ці витрати затверджено на рівні 95,62 млн. грн., що перевищує закладену у фінансовому плані суму на 2,12 млн. грн. Це пов‘язано насамперед з тим, що один із співробітників Департаменту має відпустку згідно з плановим графіком відпусток. Другою статтею за розміром є витрати на відрядження. Ця стаття затверджена на рівні 16,5 млн. грн. у зв‘язку з тим, що більшість аудиторських перевірок регіональних філій проходить у літній період часу.

На основі даних балансу, звіту про прибутки та збитки, звіту  про рух грошових коштів, наданих  керівництвом банку та департаментом внутрішнього контролю та аудиту (Додатки 4, 5, 6), можна сказати, що кредитний портфель ПАТ КБ “ПриватБанк” станом на 01.01.2012 характеризувався такими даними:

Загальна сума кредитів, що було надано резидентам, склала 189 658 млн. грн.. Загальний обсяг кредитів, наданих суб’єктам підприємницької діяльності та організаціям, що не займаються підприємницькою діяльністю, склав 165 943 млн.грн., або 83,5% від загального обсягу кредитів, що надано.

Таблиця 5

Оцінка кредитного портфелю ПАТ КБ “ПриватБанк”  
за видами заборгованості

Кредити	Сума на 01.01.11, млн. грн	%	Сума на 01.01.12, млн. грн.	%
Заборгованість  усього з них:	189 658,00	100,00	344 610,00	100,00
Стандартні	150 455,69	79,33	208 144,44	60,40
Пролонговані	8 155,29	4,30	3 446,10	1,00
Прострочені	19 933,06	10,51	109 241,37	31,70
Сумнівні	4 475,93	2,36	5 513,76	1,60
Безнадійні	6 638,03	3,50	18 264,33	5,30

 

Загальна сума прострочених кредитів станом на 01.01.2012 р. становила 109 241,37 млн. грн., пролонгованих – 3 446,1 млн. грн. (з них  кредити на суму  320 526,25 тис. грн. було пролонговано на строк більше 92 днів).

На 01.01.2012 п‘ять кредитів, віднесено до сумнівних, що складало 1,6 % від загальної суми наданих кредитів. Тож, лише 60,4 % позики, які банк має у своєму кредитному портфелі, є стандартними і, завдяки достатньому рівню забезпечення, не потребують резервування.

У цілому кредитний портфель ПАТ КБ “ПриватБанк” є збалансованим, проте протягом останнього року намітилася тенденція до несвоєчасного повернення кредитів позичальниками.. Це могло статися завдяки упущенням як відділу кредитування, який погано відслідковує зміни у кредитному портфелі банку.

Внутрішній аудитор  також з’ясовує,  чи дотримується банк встановленого механізму спостереження  за розвитком відсоткової ставки, чи здійснюються відповідним підрозділом банку заходи щодо запобігання виникнення ризику відсоткової ставки. Крім того, він проводить оцінку ефективності контролю за роботою управління активними і пасивними операціями та управління ризиками.

При виявленні недостатності  такого контролю, внутрішній аудитор  з'ясовує причини і, разом з відповідними структурними підрозділами банку, розробляє  необхідні заходи.

При проведенні внутрішнього аудиту управління активами і пасивами користуються анкетою, зразок якої наведений в Додатку 10.

Методика проведення аудиту банку здійснюється департаментом  внутрішнього аудиту на підставі плану  проведення перевірок департаменту на поточний рік та відповідних програм.

Аудиторська перевірка  передбачає планування аудиту, перевірку та оцінку інформації, надання рекомендацій та контроль після перевірки.

В Україні процес планування внутрішнього аудиту в банківських  установах проводиться згідно “Методичних  вказівок щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України” затверджених Постановою Правління Національного банку України № 358 від 20.07.99 р.

Так, стандартами внутрішнього аудиту у комерційних банках виділяється 5 етапів планування аудиторських перевірок:

1. Визначення мети, завдань та обсягу аудиту.
2. Перевірка повноти інформації про підрозділ що перевіряється
3. Визначення обсягу коштів на проведення аудиторської перевірки
4. Ознайомлення з операціями та ризиками і системами внутрішнього контролю у підрозділі, що перевіряється
5. Складання програми аудиторської перевірки

Розглянемо більш докладно кожен етап планування.

1. Планування кожної  аудиторської перевірки підлягає  документуванню і передбачає:

• визначення мети, завдань та обсягу аудиту;
• отримання повної інформації про підрозділ, що підлягає аудиторській перевірці.

2. Перевірка повноти  інформації передбачає:

• визначення завдань, цілей та планів підрозділу, що перевіряється;
• отримання інформації про організаційну структуру та її зміни, про посадові інструкції, положення про підрозділи;
• наявність робочої документації попередньої аудиторської перевірки;
• користування матеріалами попередньої аудиторської перевірки, включаючи матеріали зовнішнього аудиту.

3. Планування аудиторської  перевірки передбачає визначення  обсягу коштів на її проведення. При їх розрахунку враховуються:

• кількість працівників служби внутрішнього аудиту, ступінь їх досвіду згідно з характером і складністю завдання;
• знання та стан дисципліни працівників служби внутрішнього аудиту, а також тимчасові обмеження та наявність у розпорядженні банку власних коштів;
• необхідність підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів;
• можливість використання досвіду зовнішніх аудиторів.

У процесі планування аудиту проводяться ділові зустрічі з керівниками підрозділів банку, які відповідають за проведення операцій. Досягнуті під час зустрічей результати аналізуються, розповсюджуються серед осіб, які мають відношення до проведення аудиту, та фіксуються в робочій документації аудиторської перевірки.

4. Планування аудиторської  перевірки передбачає ознайомлення з операціями, ризиками і системами внутрішнього контролю в підрозділі з метою виявлення об'єктів, що вимагають особливої уваги, отримання висновків та пропозицій від суб'єкта перевірки.

5. Обов'язковою умовою  планування аудиту є складання  програми проведення аудиторської перевірки.

У програмі повинні висвітлюватися:

• цілі аудиторської перевірки та строк її проведення;
• процедури, які використовуються внутрішніми аудиторами для збирання, аналізу та документування інформації під час аудиторської перевірки;
• характер та масштаб тестування, що необхідно для досягнення цілей аудиту на кожному його етапі;
• конкретні ризики, процеси та угоди, що підлягають аудиту;
• календарний графік виконання робіт.