Облік власного капіталу

    4) акції у складі статутного  капіталу за окремими типами  і категоріями, зокрема про:

    – кількість випущених акцій із зазначенням неоплаченої частини  статутного капіталу;

    – номінальну вартість акції;

    – зміни протягом звітного періоду  у кількості акцій, що перебувають  в обігу;

    – права, привілеї та обмеження, пов'язані  з акціями, в тому числі обмеження  щодо розподілу дивідендів та повернення капіталу;

    – акції, що належать товариству, його дочірнім і асоційованим підприємствам;

    – перелік засновників і кількість  акцій, якими вони володіють;

    – кількість акцій, які перебувають  у власності членів виконавчого  органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5 %;

    – акції, зарезервовані для випуску  згідно з опціонами та іншими контрактами  із зазначенням їх термінів і сум;

    – накопичену суму дивідендів, не сплачених  за привілейованими акціями;

    – суму, включену (або не включену) до складу зобов'язань, коли дивіденди  були передбачені, але формально  не затверджені. Усі інші підприємства подають у примітках до фінансових звітів інформацію про:

    – розподіл часток статутного капіталу між власниками;

    – права, привілеї або обмеження щодо цих часток;

    – зміни у складі часток власників  у статутному капіталі.

    Динаміка  власного капіталу – один із найістотніших  і найважливіших показників, оскільки відображує здатність підприємства підтримувати ефективність свого господарювання. Це показник того, чи є підприємство "діючим", чи відповідає воно визнаному  у Законі "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність  в Україні" принципу безперервності, тобто чи можна, оцінюючи активи і  зобов'язання підприємства, виходити із припущення, що його діяльність триватиме  і надалі. Так, високі темпи зростання  власного капіталу свідчать про здатність  підприємства формувати і ефективно  розподіляти прибуток, уміння підтримувати фінансову рівновагу за рахунок  внутрішніх джерел. Водночас зменшення  обсягів власного капіталу, як правило, є наслідком неефективної, збиткової  діяльності і може призвести до банкрутства. Ось чому інформація про власний  капітал підприємства у її динаміці є такою важливою для користувачів фінансової звітності.

    Висновки

    Отже, джерелами формування активів підприємства є власні та позикові кошти. В момент створення підприємства його стартовий  капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і представляє  собою вартість майна підприємства. Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство також використовує залучені кошти, в результаті чого виникають  борги. Боргові зобов'язання підтверджують  права і вимоги кредиторів щодо активів  підприємства (А = З + К) і мають вищий  пріоритет порівняно з вимогами власників. Тому власний капітал  підприємства визначається як різниця  між вартістю його майна і борговими  зобов'язаннями: К = А – З.

    Власний капітал – це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок  інвестованого в НИХ власного капіталу і представляють собою  чисті активи підприємства.

    До  власного капіталу відносяться: статутний  капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений  капітал, вилучений капітал.

    Для обліку власного капіталу передбачені  наступні рахунки: 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті  збитки)", 45 "Вилучений капітал", 46 "Неоплачений капітал".

    Рахунки 42, 43, і 44 призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі  господарської діяльності підприємства, але не є Статутним капіталом. Цей капітал належить власникам  і направляється на задоволення  потреб господарюючого суб'єкту, проте  він не закріплений по частках  за кожним з учасників.

    Рахунки 40, 41, 45 і 46 використовують для формування стартового капіталу підприємства. В  залежності від організаційної форми  підприємства це може бути статутний  або пайовий капітал.

    Складання Звіту про власний капітал  регламентується П(С)БО 5 "Звіт про  власний капітал". В цьому звіті  відображаються всі зміни, які відбулися  з власним капіталом за звітний  період, в розрізі елементів (статей) власного капіталу. Цей звіт поєднується  з іншими формами звітності.

    В основі побудови Звіту про власний  капітал лежить балансовий метод, тобто  для кожного елементу підрахунок здійснюється наступним чином: сальдо на початок звітного періоду плюс (мінус) зміни за звітний період дорівнює сальдо на кінець звітного періоду. Результати останньої графи і останнього рядка співпадають.

    Ведення рахунків бухгалтерського обліку класу 4 "Власний капітал і забезпечення зобов'язань" дозволяє переносити залишки  по зазначених статтях прямо в  баланс підприємства. 
 
 

    \ 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  літературних джерел

    1. ЗУ «Про бухгалтерський облік  та фінансові звітність в Україні»  від 16 липня 1999 року.

    2. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського  обліку: Підручник для вузів. К.: Либідь, 2000. – 692 с.

    3. Бухгалтерский учет в торговле: Учеб для студентов / Я.В.Соколов, А.Д.Зыков, А.П.Капралов и др. – 2-е изд. – М.: Экономика. – 432 с.

    4. Бухгалтерський облік у галузях  економіки: Підруч. для студ. вищ. навч. закл./ Захожий В.Б., Базась М.Ф., Матюха М.М; за ред. Захожая В.Б.,Базася М.Ф. – К.: МАУП, 2005 – 958 с.

    5. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л. Г. Ловінська, Л. В. Жилкіна, О. М. Голенко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. — 370 с.ISBN 966–574–379–1

    6. Бухгалтерський фінансовий облік:  Підручник для вузів / За ред.  Ф.Ф. Бутинця. 2-е вид. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 608 с.

    7. Голов С. Звіт про рух грошових коштів // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – №4. – С. 3-15.

    8. Горицкая Н.Г. Бухгалтерский учет и финансовая отчетность в Украине с 2000 года. – К.: Либідь, 2000. – 567 с.

    9. Грабова Н.Н. Добровський В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях, 2000: Учеб. пособ. для вузов / Под ред. Н.В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2000. – 624 с.