Облік власного капіталу

Одеський институт

Міжрегіональна Академія Управління Персоналом  
 
 
 
 
 

Реферат на тему:

«Облік власного капіталу» 
 
 

Виповнила:

Студентка III курсу  Б1МГТ

Коцупей В.В.

Перевірила:

Кузьміна Інна Глібовна 
 
 
 
 
 

Одеса 2011  
 

    Зміст

    Вступ

    Розділ I. Облік власного капіталу

    1.1. Поняття, економічна сутність  та класифікація власного капіталу

    1.2. Облік власного капітал

    Розділ II

    2.1. Документування господарських операцій  з обліку власного капіталу

    2.2. Синтетичний та аналітичний облік  власного капіталу

    Розділ III. Відображення власного капіталу у звіті

    3.1.Порядок  складання звіту про власний  капітал

    3.2. Розкриття інформації про власний  капітал у примітках до фінансових  звітів

    Висновки

    Список  літературних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

    Протягом  приблизно сімдесятьох років  в Україні, тоді ще СРСР, не було іншої  форми власності, крім державної. При  цьому всі господарюючі суб'єкти вели свою виробничу і господарську діяльність на основі планів, кошторисів і бюджетів, що складалися як самим  підприємством, так і вищестоящими керівними органами. Причому, затвердження планових показників проводилося в  органах державної влади. Це привело  до створення єдиної загальнодержавної  мережі розподілу і перерозподіли  фінансових ресурсів, вироблених товарів  і послуг.

    Але змінився час, змінилися і взаємини підприємств із державою. Немає більше тільки однієї форми власності. Поряд  з державною утворилося багато приватних  форм власності, що на даний момент не мають ніякої державної підтримки, крім окремих державних замовлень  для державних потреб.

    Змінилася і роль власного капіталу у житті  підприємств. У зв’язку з чим  відразу виникло багато питань:

    · як залучити засоби при утворенні  підприємства;

    · куди їх направити в першу чергу  на початку діяльності;

    · як профінансувати свою поточну виробничу  діяльність;

    · які джерела й у якому обсязі використовувати при розширенні виробництва.

    Ці  питання можна деталізувати до нескінченності, але на них усі можна дати одну відповідь: власний капітал допоможе вирішити якщо не всі то більшу частину  виникаючих проблем.

    Поняття “капітал” асоціюється з поняттям “власність”. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і являє собою вартість майна підприємства.

    Майно підприємства складається з різноманітних  матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів – носив прав власності  окремих суб'єктів, а також частки інвестованих коштів. Власний капітал  є гарантією організації бізнесу. На етапі, коли підприємство (наприклад, акціонерне товариство) ще не має зовнішньої заборгованості, розмір активів (майна) дорівнює розміру власного капіталу.

    Здійснюючи  підприємницьку діяльність, акціонерне підприємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові  зобов'язання підтверджують права  і вимоги кредиторів щодо активів  підприємства, тому розмір активів визначається як сума власного капіталу і боргових зобов’язань.

    Власний капітал – це частина в активах  підприємства, що залишається після  вирахування його зобов'язань.

    Закон України "Про бухгалтерський облік  та фінансову звітність в Україні" визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського  обліку і складання фінансової звітності  та поширюється на всіх юридичних  осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також  на представництва іноземних суб'єктів  господарської діяльності, які зобов'язані  вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства.

    Державне  регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні  здійснюється з метою:

    · створення єдиних правил ведення  бухгалтерською обліку та складання  фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують і  захищають інтереси користувачів;

    · удосконалення бухгалтерського  обліку та фінансової звітності.

    Актуальність  теми дослідження полягає в тому, що запровадження в економічне життя  України ринкових відносин, провокує до розвитку окремих фірм не державного характеру, що в свою чергу вимагає  грамотної політики в галузях  управління цими фірмами, це стосується і обліку результатів діяльності підприємств. Так як попередня вітчизняна наука розглядала вищезазначені  проблеми з точки зору планової економіки, то й відповідно управлінські питання  розглядались під призмою класового  підходу, а, отже, створення нового підходу - актуалізація та модернізація управлінських  питань стоять відкритими. В курсовій роботі робляться спроби зробити  аналіз методів та шляхів обліку власного капіталу у суспільстві з ринковою економікою, використовуючи передовий  вітчизняний і зарубіжний досвід.

    Метою курсової роботи є розгляд проблеми обліку власного капіталу.

    Об’єктом  вивчення даної курсової роботи є  проблеми обліку власного капіталу.

    Предметом вивчення є облік власного капіталу підприємства.

    Розділ I Облік власного капіталу

    1.1. Поняття, економічна  сутність та класифікація  власного капіталу

    Термін "капітал" походить від лат. Capitals - головний. У повсякденному житті під капіталом розуміють: у вузькому розумінні - суму заощаджень, достатню для ведення підприємницької діяльності, а в широкому розумінні - все те, що має певну цінність.

    З точки тору політекономії капітал  є вартістю, яка має властивість  само зростати, приносячи так звану  додаткову вартість.

    Представники  класичної політичної економії (А. Сміт, Д. Рікардо, Ж.Б. Сей та інші) визначали  капітал сукупністю матеріальних благ, що задовольняють людські потреби  в зростанні вартості. Тобто, капітал  ототожнювався із засобами виробництва. Подібні уявлення характерні також  для неокласиків (А, Маршала та інших), а також деяких сучасних економістів (П. Самуельсона, С Фішера та інших).

    Марксистська  економічна теорія трактувала капітал  як сукупність певних виробничих відносин людей, властивих для системи  найманої праці, тобто відносин з  приводу привласнення власниками засобів  виробництва результату неоплаченої  праці найманих робітників (так званої додаткової вартості). У цьому трактуванні  капітал - це носій відносин з експлуатації найманої праці капіталістами.

    Сучасний  монетаризм (М. Фрідмен та інші) ототожнює капітал з грошима або їх замінниками - кредитними грошима, які у своєму русі (обороті) приносять дохід, тобто, з цієї точки зору, капітал — це багатство, яке існує в формі грошей.

    Нарешті, прихильники маржиналізму (представники австрійської економічної школи та їх сучасні послідовники) вважають, що капітал - це все, що приносить дохід як результат різної оцінки окремими економічними суб'єктами існуючих і майбутніх економічних благ.

    Підсумовуючи  все вище сказане, можна дати узагальнене  визначення капіталу. Капітал - це вартість, яка в своєму русі зростає, приносячи  дохід, тобто це - само зростаюча  вартість. Капітал, який приносить процент, - це капітал власність, тобто гроші, які продаються на особливому ринку, - ринку капіталів. Позичені гроші, тобто  гроші, надані в кредит функціонуючим  підприємцям, - це капітал функція. Якщо капітал власність приносить  дохід в формі відсотка, то капітал  функція - у формі підприємницького доходу, тобто частини прибутку на позичений капітал, яка залишається  після сплати відсотків.

    Отже, підприємство для забезпечення господарської  діяльності повинно володіти певним розміром капіталу.

    Враховуючи  принцип єдиного грошового вимірника, капітал у бухгалтерському обліку є сукупністю майнових засобів, призначених  для господарських цілей, виражених  в грошовій одиниці, тобто сума активу або рівна їй сума пасиву.

    Капіталу  притаманні наступні характеристики:

    1) він є основним фактором виробництва;

    2) характеризує фінансові ресурси  підприємства, що приносять прибуток;

    3) є головним джерелом формування  добробуту власників;

    4) є головним показником ринкової  вартості підприємства;

    5) його динаміка є важливим барометром  рівня ефективності господарської  діяльності підприємства.

    Класифікація  власного капіталу

    Власний капітал - це загальна вартість засобів  підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування його активів.

    Класифікацію  власного капіталу за формою та рівнем відповідальності наведено на рис. 1.1 «Класифікація  власного капіталу».

    Кожне підприємство для здійснення господарської  діяльності повинно мати економічні ресурси, які називають активами підприємства. Якщо активи підприємства формуються тільки за рахунок власних  коштів (власного капіталу), то має місце  наступне балансове рівняння:

    Активи = Власний капітал (1)

    Активи  підприємства можуть поповнюватись  за рахунок коштів інших підприємств  і фізичних осіб. В цьому випадку  підприємство матиме заборгованість (зобов'язання). З урахуванням заборгованості наведене вище рівняння набуває вигляду:

    Активи = Власний капітал + Зобов'язання (2)

    У західній економічній літературі кредиторську заборгованість називають пасивом. В Україні пасив складається  з власного капіталу і кредиторської  заборгованості В усіх випадках власний  капітал є складовою частиною загальних джерел підприємства або  частиною його активів.

    Перетворюючи  рівняння (2), можна визначити власний  капітал наступним чином:

    Власний капітал = Активи - Зобов'язання (3)

    У формулі (3) величина власного капіталу визначається як різниця між вартістю активів і зобов'язаннями до сплати.

    Власний капітал відображає величину вартості засобів, які належать власникам  підприємства. Капітал власника відображає розмір участі власників (засновників, учасників, акціонерів) підприємства у  фінансуванні його активів. Відповідно до МСФЗ це вартість активів, на які  не розповсюджуються фінансові зобов'язання кредиторів. На величину власного капіталу впливають:

    ♦ інвестиції, які збільшують активи за рахунок додаткових коштів власника підприємства;

    ♦ вилучення коштів власниками підприємства, що зменшує активи підприємства;

    ♦ доходи, які призводять до зростання  власного капіталу;

    ♦ витрати, які зменшують величину власного капіталу. [6]

    1.2. Облік власного  капітал

    До  власного капіталу належать: статутний  капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал; резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

    Облік статутного капіталу.