Облік власного капіталу

Варто зауважити, що в окремих випадках перегляду підлягає й облікова оцінка. Така необхідність зміни попередньої оцінки може виникнути згідно з вимогами п. 6 П(С)БО 6 у зв’язку з:

- зміною обставин, на яких базувалася попередня оцінка;

- появою нової додаткової інформації та придбанням досвіду керівництвом підприємства.

При цьому перегляд облікових оцінок не веде до коригування нерозподіленого прибутку минулого періоду, оскільки стосується поточного та майбутнього періодів.

4. Організація документування операцій з обліку власного капіталу

Суцільна та безперервна реєстрація в документах даних про всі господарські операції, що здійснюються, є важливим засобом контролю за правильним формуванням та використанням власного капіталу підприємства. Це відбувається завдяки принципу превалювання сутності над формою, який передбачає, що всі господарські операції, пов'язані з формуванням, змінами та використанням власного капіталу, обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Майно підприємства становлять необоротні й оборотні засоби. При формуванні статутного капіталу в обліку слід дотримуватися принципу автономності, згідно з яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від власників. Тому особисте майно власників, засновників, акціонерів не повинно відображатися в обліку та звітності.

Грошові кошти засновники вносять на тимчасовий рахунок у банку. Для надання документів до органів реєстрації, засновницький опис майна нотаріально засвідчується.

Враховуючи те, що внески до статутного капіталу можуть здійснюватися не лише грошовими коштами в національній (іноземній) валютах, але й основними засобами, нематеріальними активами, виробничими запасами, використовують натуральні та грошові вимірники. Однак загальна вартість майна на початку діяльності підприємства визначається в грошовому вимірнику відповідно до принципу єдиного грошового вимірника. Первинні документи з обліку статутного капіталу наведені в додатках Б-Д.

При формуванні статутного капіталу складається засновницький опис майна. На нерухомість додається документ, що засвідчує право власності.

Зміни розміру статутного капіталу господарського товариства (ТзОВ, AT) відображаються в бухгалтерському обліку після внесення змін до ЄДРПОУ.

Порядок реєстрації змін статутного капіталу акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю – подання документів до органів державної реєстрації:

1. Оригінал установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію;

2. Два примірники змін до установчих документів (та два примірники установчих документів у новій редакції);

3. Нотаріально посвідчена копія рішення засновників (учасників) юридичної особи;

4. Заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів;

5. Документи про сплату реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів;

6. Документи, що підтверджують формування попередньо оголошеного розміру статутного капіталу.

Для відображення у бухгалтерському обліку подій, які викликають зміни у структурі власного капіталу, первинні документи мають містити дані про: дозвіл (розпорядження) власника на здійснення операції з внесення додаткового капіталу; особу, яка здійснює такий внесок; зміст і грошову оцінку внеску; дат)'; підписи осіб, що брали участь у внесенні і прийнятті додаткового капіталу.

При реєстрації змін статутного капіталу акціонерного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю потрібно керуватися чинним законодавством. При зменшенні статутного капіталу потрібно дотримуватися мінімальних вимог до розміру статутного капіталу на момент реєстрації змін та документально правильно їх оформлювати.

5. Бухгалтерський облік власного капіталу та розрахунків з учасниками

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з моменту реєстрації підприємства в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) і припиняється в день виключення підприємства із ЄДРПОУ в результаті припинення діяльності у випадку реорганізації, ліквідації тощо.

Для обліку статутного капіталу використовують три основні рахунки: 40 «Статутний капітал», 46 «Неоплачений капітал» та 45 «Вилучений капітал».

Згідно з П(С)БО 2 показники неоплаченого капіталу відображає суму заборгованості власників (учасників) по внесках в капітал підприємства.

Така заборгованість виникає після фіксації її розміру в установчих документів підприємства (статуті, установчому договорі, меморандумі) і державній реєстрації цього документа (доповнень або змін до нього). Після цього вона погашається відповідно з постановою, встановленим закону і статутом. Ця сума заборгованості приводиться в дужках і відраховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Для нарахованих до здобуття внесків засновників і учасників підприємства Інструкцією про використання плану рахунків передбачений контр пасивний рахунок 46 «Неоплачений капітал».

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться по видам розміщених неоплачених акцій (для акціонерних суспільств) і по кожному засновникові (учаснику) підприємства.

Бухгалтерський показник статутного капіталу відображає спільну вартість активів, які будуть отримані або вже отримані підприємством як внесок власники (засновників і учасників) в його капітал. Це активи передані у власність підприємства складаючи основу його діяльності. Документальне фіксування і державна реєстрація спільної вартості складових майна, переданого у власність підприємства є обов'язковими для визначення категорії статутного капіталу такого підприємства.

Рис. 5.1. Призначення та побудова рахунка 46 «Неоплачений капітал»

Для обліку і узагальнення інформації о стані і руху статутного капіталу підприємства Інструкцій о застосуванні план рахунків передбачений рахунком 40 «Статутний капітал».

Рис. 5.2. Призначення та побудова рахунка 40 «Статутний капітал»

Підприємства різних організаційно-правових форм мають певні особливості формування власного капіталу, які, відповідно, впливають на відображення пов'язаних з ним операцій в бухгалтерському обліку.

Облік статутного капіталу в товаристві з обмеженою відповідальністю». Відповідно до чинного законодавства мінімальний розмір статутного капіталу в товаристві з обмеженою відповідальністю становить 100 мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до п. 3. ст. 144 Цивільного кодексу України до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше, ніж 50 % суми своїх внесків. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Починаючи з дня реєстрації підприємства в регістрах бухгалтерського обліку повинні бути здійснені наступні записи (табл.5.1).

Таблиця 5.1

Відображення в обліку формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю

Продовження табл. 5.1

Подальше формування статутного капіталу товариства в бухгалтерському обліку повинно відображатися наступними записами (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Відображення в обліку змін розміру статутного капіталу

Операції, пов'язані з виплатою учаснику належної йому частки, на рахунках бухгалтерського обліку відображаються наступним чином (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Відображення в обліку операцій з виплати учасникам їх часток