Методичні аспекти аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2012 в 21:34, дипломная работа

Краткое описание

Головною метою економічного аналізу є зниженя неминучої невідомості, пов’язаної з прийняттям економічних рішень, орієнтованих на майбутнє.
Економічний аналіз дає можливість оцінити:
майновий стан підприємства
степінь підприємницького ризику,наприклад,можливість погашення зобов’язань перед трейтіми особами
достатність капіталу для поточної діяльності і догосторокових інвестицій
потребу в додаткових джерелах фінансування
здатність до нарощування капіталу
раціональність залучення займаних коштів
обгрунтованість політики розподілу і використання прибутку

Содержание работы

Вступ.
1. Фінансова звітність підприємства як об’єкт аналізу і аудиту.
1.1. Склад, структура та порядок формування фінансової звітності.
1.2. Перспективи вдосконалення фінансової звітності підприємства в країні.
2. Методика аналізу фінансового стану підприємства.
2.1. Загальний аналіз фінансового стану підприємства.
2.2. Аналіз платоспроможності підприємства.
2.3. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
2.4. Шляхи вдосконалення аналізу фінансового стану підприємства
3. Методика аудиту фінансової звітності.
3.1. Теоретичні основи аудиту фінансової звітності підприємства.
3.2. Аудит балансу підприємства.
3.3. Аудит дебіторсько-кредиторської заборгованості.
3.4. Аудит фінансових результатів підприємства.
3.5. Документальне забезпечення аудиту.
4. Аналіз і аудит фінансової звітності в умовах функціонування АРМ.
Висновки.
Література.
Додатки.

Содержимое работы - 1 файл

DVP06K01.DOC

— 496.00 Кб (Скачать файл)

За періодичністю складання  і подання звітність поділяється  на внутрішньорічну ,місячну ,квартальну,піврічну ,дев’ятимісячну та річну.

Внутрішньорічну звітність  називають поточною звітністю або періодичною.

Звітність підприємства використовується самими власниками ,підприємсвами  для аналізу та контролю виконання  договірних зобов’язань ,аналізу господарської  діяльності ,для складання планів на майбутнє.

Крім того звітність подається:

-у вищу за підпорядкованістю  організацію ,якщо така є ,з  метою керівництва роботою підприємства.

-податковій інспекції  -для контролю за правильністю  платежів до бюджету та аналізу  діяльності підприємства.

-установам банку (для  контрлю за використанням банківського кредиту ) якщо таке передбачено кредитним договором.

-органам Мінстату  для статистичної обробки .

Бухгалтерська звітність  повинна бути подана підприємством  не пізніше встановленого строку наступного за звітним періодом місяця ,а річна - не пізніше встановленого строку наступного за звітним року. Склад (обсяг ) та порядок складання бухгалтерських звітів затверджується Міністерством фінансів України.

Відповідно до діючого  порядку до складу бухгалтерської звітності ,не залежно від того ,за який час вона складається ,обов’язково входить баланс.

На практиці більшість  підприємств щомісячно складає  для своїх потреб бухгалтерський баланс та різні форми ,що потрібні для оперативного керівництва.

За нормативними актами ,діючими в більшості країн світу, підприємства повинні подавати бухгалтерську звітність обов’язково один раз на рік за результататми діяльності.

За рік кожне підприємство повинне подати бухгалтерську звітність  у такому обсязі:

-баланс підприємсва  - форма №1

-звіт про фінансові результати та їх використання - форма №2

-звіт про фінансово-майновий  стан підприємства – форма  №3 

До річного бухгалтерського  звіту обов’язково додається  пояснювальна записка ,в якій викладаються основні фактори ,що вплинули в звітному році на підсумки діяльності підприємства ,і висвітлюється фінансовий та майновий стан.

Бухгалтерські звіти - баланси  та інші форми фінансового звіту  складаються та подаються у відповідному складі та у втановлені строки в  органи ,які визначено законодавством.

Бухгалтерський баланс діяльності підприємсва є узагальненим документом (форма №1 ) ,форма його затверджується Міністерсвом фінансів і Мінстатом .Форма балансу наведена у додатку №......В активі балансу показується склад засобів господарства та їх розміщення , у пасиві - джерела утворення зособів господарства. У балансі відображаються також результати господарської діяльності.

Бухгалтерський  баланс складається на підставі бухгалтерських записів ,підтверджених виправдовувальними документами.Вихідними для складання бухгалтерського балансу є головна книга ,данні оборотних відомостей за синтетичними та аналітичними рахунками.

Бухгалтерська звітність  має бути подана підприємтвом не пізніше  встановленого строку наступного за звітним періодом місяця, а річна  – не пізніше встановленого строку наступного за звітним року. Склад та порядок складання бухгалтерських фінансових звітів затверджується Міністерством  фінансів України. Датою подання бухгалтерського балансу вважається для іногородніх підприємств день відправлення за штампелем поштового підприємсва. Керівник підприємсва несе відповідальність за порушення термінів подання звітності.

Розгляд і затвердження балансів ( звітів ) виконуються відповідно до діючого законодавства.

Організація ,яка приймає  баланс ,виявляє помилки і вносить правки з повідомленням. Правки вносяться в баланс за грудень звітного року. Виявленя помилки після затвердження балансу коректуються в бухгалтерському балансі за січень наступного року.

Першочергову увагу  в управлінні господарством потрібно зосередити на фінансовій діяльності підприємства ,раціональному та ефективному їх використанні фінансових ресурсів. Фінансова діяльність охоплює сукупність операцій по надходженню і витраченню засобів у грошовій оцінці та ефективному їх використанні в процесі виробництва та реалізаціх продукції і товарів

Раціональна фінансова  діяльність сприяє здійсненню основного  принципу господарської діяльності- самостійності підприємства.

Самостійність передбачає те що ,ресурси ,вкладенні у підприємство ,повинні окупатись прибутком,відповідному нормативному рівню рентабельності, що забезпечує самофінасування ,тобто стає можливим забезпечення підприємства у власних фінансових ресурсах по формуванню та ефективному використанню всіх господарських засобів ( як основних ,так і оборотних ) ,розширення виробництва і поліпшення соціальнокультурної сфери за рахунок грошових надходжень від діяльності ( реалізації продукції ,виробів і послуг та товарів ) . Але в процесі господарської діяльності використовують не лише власні кошти підприємства ,а й залучені кошти у вигляді кредитів банку та інших джерел. Обов’язковою умовою при цьому є своєчасне їх повернення за рахунок власних нагромаджень.

Розглянемо принципи складання балансу найбільш поширених  форм бухгалтерського обліку - журнально-ордерну ,спрощену і діалогову з використанням автоматизованого робочого місця бухгалтера (АРМ).

Журнально-ордерна форма  обдіку застосовується на багатьох підприємствах  народного господарства України.

Ця форма бухгалтерського  обліку основана на принципі накопичення даних первинних документів в розрізі ,які забезпечують синтетичний і аналітичний облік засобів і господарських операцій по всім розділам бухгалтерського обліку.

Первинні дані систематизуються і накопичуються в облікових  регістрах ,які дають можливість відобразити всі засоби ,які підлягають обліку і господарських операціїй по використанню цих засобів за звітний місяць . В накопичувальних регісрах записи проводяться в розрізі показників ,необхідних для керівництва і контроля за фінансово-господарською діяльністю підприємства, а також для складання всієї звітності .

основним регісром являються  журнал-ордери. У випадку необхідності отримання аналітичних даних  використовуються допоміжні відомості. Підсумкові дані переносяться в журнал-ордери.

Всі журнал-ордери і допоміжні  відомості побудовані по кредитовій ознаці регістрації господарських  операцій по синтетичним рахункам. Сиснтетичні дані регіструютьсяпо  даних первинних документів тільки по кредиту відповідних рахунків і кореспонденції з дебітованими рахунками.

Підсумкові дані журнал-ордерів  в кінці місяця переносяться в  Головну книгу .

Записи по кредиту  кожного синтетичного рахунка , у  кореспонденції з дебітовими рахунками  відбуваються повністю в одному будь-якому  журналі-ордері. Обороти по дебету відповідного синтетичного знажодяться в різних журналах-ордерах по мірі регістрації в них записів по кредиту кореспондованих в них рахунків.

Деякі журнал-ордери призначені для відображення операцій по кредиту  декількох синтетичних рахунків, пов’язаних по своєму економічному змісту. Підсумкові дані журнал-ордерів підлягають обов’язковій звірці з даними первинного обліку.

В Головній книзі показується  вступне сальдо ,поточні обороти  і вихідне сальдо по кожному синтетичному рахунку. В Головній книзі відображають поточні обороти тільки по синтетичним рахункам. Обороти по кожному рахунку відображаються одним записом ,а обороти по дебету в кореспонденції з кредитованими рахунками.

Сума дебетових оборотів в Головній книзі повинна відповідати  сумі кредитових оборотів ,так як і сальдо відповідно повинні бути рівними.

Сальдовий баланс складається  за даними Головної книги з використанням  в необхідних випадках окремих показників із облікових регістрів.

На багатьох малих  підприємствах України використовується спрощена форма обліку. Спрощена форма обліку може вестись : по простій формі бухгалтерського обліку ,( без використання регістрів обліку майна малого підприємства) і по формі бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства.

Малі підприємства ,які  здійснюють незначну кількість господарських  операцій ,не мають власного майна  і в процесі виробництва продукції  і робіт ,пов’язаних з великими затратами  матеріальних ресурсів , можуть вести  облік всіх операцій тільки в книзі  обліку господаоських операцій, яка являється регістром аналітичного і синтетичного обліку на основі якого можна скласти баланс і звітність.

Малі підприємства можуть застосовувати для обліку фінансово-господарських  операцій відомості обліку по відповідним  рахункам .Кожна відомість застосовується для обліку операцій по одному із використовуваних рахунків бухгалтерського обліку. Сума любої операції записується в двох відомостях одночасно: в одній - по дебету рахунка з вказуванням номера кредитованого рахунку , а в другій - по кредиту кореспондованого рахунка з аналогічним записом номера дебетованого рахунка.

Підсумкові дані фінансово-господарської  діяльності ,відображають в шахматній  відомості.

На основі шахматної  відомості складається оборотна відомість по рахунком .Дані ,розраховані в оборотній відомості ,являються підставою для складання бухгалтерського балнсу і звітності.

До бухгалтерської звітності  висувають наступні вимоги:правдивість ,реальність ,єдність ,ясність.

У звіті про фінансові  результати у 1-му розділі по кожній статті зазначаються дані, які базуються на даних бухгалтерського балансу та іншої зведеної звітності.

У розділі “Використання  прибутку” приводять розшифровку  сум по основних напрямках використання прибутку, тобто:

-суми податку на  прибуток та інші платежі в бюджет за рахунок прибутку;

-відрахування на утворення  підприємствамирезервного фонду;

-відрахування до фонду  коштів, що направляються на розвиток  і вдосконалення виробництва;

-відрахування до фонду  коштів, що направляються на соціальні потреби;

-відрахування до фонду  заохочення;

-відрахування на благодійні  цілі;

-інші цілі.

У розділі 3 “Платежі до бюджету” показують платежі до бюджету, що їх вносить підприємство за рахунок  всіх джерел, згідно з інструкцією  Міністерства фінансів України щодо застосування Законів про податки з підприємств, об’єднань, організацій, з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.

У розділі 4 “Затрати і  витрати, що врвховуються при обчислення пільг з податку на прибуток”  показують суми основних витрат, що одеожують за рахунок чистого прибутку і приймаються при нарахування пільг за податком на прибуток підприємства.

Звіт про фінансово-майновий стан включає наступні статті:

1.Рух фондів:

статутний фонд, додатковий капітал, резервний фонд, фонд коштів, що спрямовані на розвиток і вдосконалення виробництва, фонд коштів, які спрямовані на соціальні потреби, фонд заохочення, нерозподілений прибуток минулих років, резерв на покриття наступних витрат і платежів, фонд охорони праці, цільове фінансування з бюджету, цільове фінансування з позабюджетних фондів, інші фонди спеціального призначення.

2.Використання коштів бюджету  та позабюджетних фондів:

3.Спрямування коштів до цільових  і позабюджетних фондів та  на споживання.

4.Наявність та рух основних  засобів.

5.Наявність та рух нематеріальних  активів.

6.Фінансові вкладення.

7.Норма власних оборотних коштів.

8.Наявність власних оборотних  коштів.

9.Переоцінка товарно-матеріальних  цінностей.

10.Іноземні інвестиції.

11.Нестачі, крадіжки і псування  цінностей.

12.Об’єкти житлово-комунального і соціально-культурного призначення.

13.Позабалансові активи і пасиви.

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2.Перспективи вдосконалення фінансової  звітності підприємства в країні.

 

На сучасному етапі  функціонування суспільства в Україні  відбуваються істотні зрушення , що призводять до змін у веденні бухгалтерського обліку. Це насамперед пов’язано з намаганням наблизити облік до міжнародних стандартів і нестабільною законодавчою базою.

На протязі  девяностих років шла безперервна роботапо вдосконаленню бухгалтерського обліку на Україні з застосуванням міжнародних стандартів прийнятих в міжнародному суспільстві фінансової звітності. Почали з розробки введення методики бухгалтерського обліку для спільних підприємств, що з’явились наприкінці восьмидесятих років.

У 1992 році було запропоновано і  прийнятий новий план рахунків бухгалтерського  обліку. Спеціалісти пропонують перейти  на європейську структуру планів рахунків; що складаються з десяти класів з трьохзначною нумерацією кодів  синтетичних рахунків; двома-рьома резервними класами рахунків для організанізації управлінського ,в тому числі  калькуляційного обліку. Неприйнятна умова токого переходу повна зміна кодування тих синтетичних рахунків що використовуються, це призведе до необхідності перебудлви комп’ютерних програм бухгалтерского обліку, дезорганізує работу бухгалтерів, аудиторів, податкових інспекторів і інших зацікавлених осіб.   

Работа над проектом Закону про бухгалтерський облік  показала, що жорстке регламентування  методології і організації бухгалтерского обліку неприйнятне. Необхідно переходити до нових  регламентующих документів і стандартів бухгалтерского обліку. Першим був затвердженний стандарт про облікову політику підприємства,що містив загальні правила бухгалтерского обліку, що застововуються в міжнародній практиці фіноесового обліку і звітності..

Информация о работе Методичні аспекти аналізу та аудиту фінансової звітності підприємства