Контрольна робота по "Аудиту"

 

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра обліку і аудиту 
 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота

з дисципліни «АУДИТ» 
 
 
 
 

Виконав:                                                                                  Перевірив:

студент ІV курсу                                                                     викладач

групи ЗЕФ-71                                                                          Рябчун О.М.

Лихолай В.Є. 
 
 
 
 
 
 
 

«Черкаси 2011» 

ЗМІСТ

1.Теоретична  частина…………………………………………………………3

     1.1.Метод і методичні прийоми аудиту……………………………....3

      1.2 Аудит запасів і затрат……………………………………………...6

2. Практична  частина……………………………………………………….14  

      Список використаної літератури……………………………………………31 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

1.ТЕОРИТИЧНА ЧАСТИНА

1.1.Метод і методичні прийоми аудиту.

    Методичні прийоми проведення аудиторської перевірки

    До  них відносять фактичну перевірку, документальну перевірку, підтвердження, спостереження, обстеження, опитування, перевірку механічної точності, аналітичні тести, сканування, спеціальну перевірку, зустрічну перевірку (рис 2.1.).

    

    Під фактичною перевіркою розуміють перевірку кількісного і якісного стану об'єктів, який встановлюється шляхом обстеження, огляду, обміру, перерахунку, зважування, лабораторного аналізу та інших способів перевірки фактичного стану активів.

    Документальна перевірка — це перевірка документів і записів, яка може бути формальною, арифметичною та по суті.

    Формальна перевірка полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів, у виявленні безпідставних виправлень, підчисток, дописувань у тексті і цифрах, у перевірці достовірності підписів посадових і матеріально-відповідальних осіб.

    Арифметична перевірка документів полягає в перевірці правильності розрахунків у документах, облікових регістрах звітних формах.

    Перевірка документів по суті дозволяє встановити законність і доцільність господарських операцій, правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку та віднесення до статей витрат та доходів.

    Підтвердження— полягає в одержанні письмової відповіді від клієнта або третіх осіб з метою підтвердження точності інформації (наприклад, підтвердження дебіторської заборгованості).

    Спостереження —дає можливість одержати загальну характеристику можливостей клієнта на підставі візуального огляду

    Обстеження  — особисте ознайомлення з предметом дослідження Наприклад, обстеження місць зберігання продукції, запасів тощо.

    Опитування  — це одержання письмової або усної інформації від клієнта або про клієнта.

    Перевірка механічної точності передбачає повторну перевірку підрахунків і передачі інформації.

    Аналітичні  тести — методи порівняння — як в абсолютних одиницях, так і у відносних (індекси, коефіцієнти, відсотки).

    Сканування — безперервний, поелементний перегляд інформації (наприклад, перегляд первинних документів про рух грошей у касі з метою встановлення незвичного факту).

    Спеціальна  перевірка здійснюється із залученням фахівців вузької спеціалізації (фахівець зі шляхового будівництва, технологи тощо) Використовується для виявлення різного роду відхилень від норм та з метою доказів фактів порушень та відхилень.

    При зустрічних перевірках відображення господарських операцій, що здійснюються між клієнтом і третіми особами, перевіряється в останніх та порівнюється з даними клієнта Аудитору слід пам'ятати, що проведення зустрічної перевірки У третьої особи повинно бути санкціоновано клієнтом Зустрічна перевірка застосовується також при вивченні одних і тих же показників у різних первинних документах клієнта, наприклад, обсяг виконаної роботи може бути зафіксований у первинних Документах з нарахування заробітної плати і в документах з приймання продукції, робіт та послуг.

    Методичні прийоми організації аудиторської перевірки.

    Перевірка може бути організована по-різному  Так, в практиці аудиторської роботи виділяють чотири основні методи організації перевірки суцільна перевірка (документальна і фактична), вибіркова, аналітична, комбінована.

    При суцільній перевірці перевіряються  всі масиви інформації без винятку  по господарських процесах, що відбулись у клієнта за перевірюваний період На підставі суцільної перевірки аудитор робить висновок щодо достовірності, доцільності та законності відображення в бухгалтерському обліку і звітності дій і подій, здійснених економічним суб'єктом за весь перевірюваний період Такі перевірки є найбільш точними, а ступінь ризику невиявлення зводиться до мінімального Проте вони вимагають дуже великих трудових і матеріальних витрат Тому при проведенні традиційних перевірок (обов'язковий аудит або аудит на замовлення клієнта) суцільна перевірка є недоцільною Такі перевірки застосову-ються для встановлення доказів та визначення заподіяної шкоди в результаті різного роду правопорушень Як правило, суцільні перевірки проводяться на замовлення правоохоронних органів.

    Вибіркова перевірка передбачає застосування аудиторських процедур до частини інформації, які дозволяють аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики вибраних даних, перенести ці характеристики на всю сукупність даних Ризик невиявлення збільшується, адже за межами вибірки можуть залишитися факти порушень та помилок Тому аудитор повинен уважно формувати вибірку з урахуванням мети аудиту, сукупності даних (загальної сукупності) и обсягу вибірки Вибірка повинна бути репрезентативною, тобто відображати всі основні властивості загальної сукупності Вибірковий метод перевірки дозволяє аудитору з найменшими витратами отримати результат щодо довіри до системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання та скласти думку про достовірність, доцільність і законність господарських операцій, відображених у бухгалтерському обліку і звітності.

    Якщо  при вибірковому дослідженні  встановлені серйозні порушення  або помилки, то відповідна сукупність інформації повинна бути перевірена суцільним методом Так, наприклад, вибірковою перевіркою були встановлені помилки в утриманні податку з доходів фізичних осіб — працівників підприємства У такому випадку виникає необхідність суцільним методом перевірити цю ділянку бухгалтерського обліку і відповідні показники звітності.

    Аналітична перевірка — це оцінка фінансових показників за допомогою вивчення вірогідних залежностей між ними.

    Комбінована перевірка — це поєднання суцільної, вибіркової й аналітичної перевірки.

    Аудиторська перевірка — це складний і тривалий процес Аудитори постійно працюють над тим, щоб максимально скоротити час перевірок, не знижуючи при цьому їх якості і не збільшуючи аудиторський підприємницький ризик Вирішення даної проблеми можливе лише за умови формування чіткої методики аудиту, під якою розуміють послідовність та порядок застосування окремих методів аудиторської перевірки та її організації з метою встановлення об'єктивної істини щодо аудованоі інформації і доведення цієї істини через аудиторський висновок до користувачів фінансової звітності та аудиту.

    Складовою частиною методики аудиту є аудиторські процедури Аудиторські процедури — це відповідний порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиту. 

    1.2.Аудит  запасів і затрат 

      Економічна  сутність виробничих запасів, їх класифікація та оцінка.

      Запаси  –це активи які:

- утримуються  для подальшого продажу за  умов звичайної господарської  діяльності;

- перебувають  у процесі виробництва з метою  подальшого продажу продукту  виробництва;

- утримуються  для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління персоналом.

Запаси  визначаються активом за П(с)БО 9 при  обов’язковому дотриманні умов:

• якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням запасів, тобто якщо сировина не буде використана у процесі виробництва, наприклад, внаслідок витрати необхідних якостей, їх слід вилучати зі складу активів і віднести до інших операційних витрат звітнього періоду

- якщо вартість запасів може бути достовірно визначена. Це означає, що така вартість не повинна  мати суттєвих помилок і упередження.

      Виходячи  з правил визначення запасів активами, аудитору необхідно пам’ятати що, відповідно до п.5 П(с)БО 9 запаси, які, імовірно, в майбутньому не принесе підприємству економічної вигоди , не можуть вважатися активами.

      Виробничі запаси в бухгалтерському обліку відображають у розрізі класифікаційних  груп. Згідно планом рахунків БО активів, капіталу, зобов΄язань і господарських  операцій підприємств і організацій, затвердженим  наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291

        Та зареєстрований у Міністерстві  юстиції України 21.12.99 р. за  №882\4185, виділені такі рахунки  для обліку виробничих запасів:

      Запаси  відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою вартістю з двох оцінок: первісною або чистою вартістю реалізації. Отримані  та вироблені запаси зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з суми фактичних витрат на їх виготовлення. Первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених П(с)БО 9.

      Формування  первісної вартості запасів:

      Витрати, які не входять до первісної вартості:

• понаднормові витрати і нестачі запасів
• проценти за користування позики
• витрати на збут
• загальногосподарські витрати

      Витрати, з яких складається первісна вартість:

• придбані за плату( суми, що сплачуються згідно з договором; суми ввізного мита; суми непрямих податків; затрати на заготівлю, транспортування запасів)
• виготовлені власними силами(собівартість їх виробництва)
• внесені до статутного капіталу(погоджена засновниками)
• одержані безплатно(справедлива вартість)
• придбані в результаті обміну на подібні запаси(балансова вартість переданих запасів)
• придбані в результаті обміну на неподібні запаси(справедлива вартість переданих запасів)