Економічний аналіз діяльності суб’єкта господарювання

За 2002 - 2005 рр ПП «Миколаївцегла» частково залежало від зовнішніх джерел фінансування. В середньому на 1 грн. власних засобів припадало 0,52-0,68 грн. зобов’язань.

Показники рентабельності показують, настільки прибуткова діяльність досліджуваного підприємства.

Рентабельність активів показує скільки прибутку припадає на 1 грн. активів і розраховується за формулою:

Ра = ,                                                                                                                                             (2.10)

де ЧП – чистий прибуток;

СВА – середньорічна вартість активів.

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність використання власного капіталу і показує стільки гривень чистого прибутку приходиться на 1 грн. власного капіталу і розраховується за формулою:

Рвлк = ,                                                                                                                               (2.11)

де СВВлК – середньорічна вартість власного капіталу.

Рентабельність продажу показує обсяг чистого прибутку, отриманого підприємством за 1 грн. продажу і розраховується за формулою:

Рп = ,                                                                                                                                             (2.12)

де ОРП – обсяг реалізованої продукції.

Рентабельність продукції показує скільки прибутку отримує підприємство в розрахунку на 1 грн. понесених витрат. Вираховуємо за формулою:

Рпр = ,                                                                                                                                             (2.13)

де CБ – собівартість продукції.

Показники рентабельності проаналізовано в табл. 2.5.

Табл. 2.5.

Показники рентабельності ПП «Миколаївцегла»

Отже, за аналізом економічних показників ПП «Миколаївцегла» має стабільний рівень прибутку, забезпечене власним капіталом. На підприємстві прослідковується зростання обсягів продажу товарів, прискорення товарообігу, що позитивно впливає на економічний стан.

2.2. Планування фонду заробітної плати працівників, вибір форм і систем заробітної плати ПП «Миколаївцегла».

У плануванні оплати праці дуже рідко керівникові і плановим підрозділам надається повна самостійність. Як правило оплата праці регулюється і контролюється відповідними державними органами, що виражається насамперед у встановленні певного мінімуму заробітної плати, її обов’язкові індексації. Крім державних обмежень, існують обмеження, передбачені колективними договорами, угодами з профспілками.

Для планування фонду заробітної плати підприємства вибираються відповідні форми заробітної плати і на підставі нормативних працівників розраховуються витрати і на оплату праці.

Премії виплачуються з прибутку підприємства, доплати – з виторгу від реалізованої продукції, тому в планах з праці і заробітної плати плануються тільки відсотки виплат цих показників, і у фонд заробітної плати реальна величина їх не вноситься.

Для оплати праці на кожному підприємстві створюються спеціальні фонди. Скільки коштів виділити, з яких джерел – підприємства вирішують самостійно.

Основна частина коштів на оплату праці формується у фонді оплати праці (ФОП) та включається в торговельно-посередницькому ПП «Миколаївцегла» у витрати обігу. Менша частина витрат на додаткове заохочення робітників та інші соціальні виплати формується у фонді матеріального заохочення (ФМЗ) та створюється за рахунок відрахувань від чистого прибутку підприємства.

Як можна побачити в змісті плану по праці і заробітній платі (див. додаток 5), розмір ФОП повинен розраховуватися як частина комплектного плану по праці і заробітній платі.

ПП «Миколаївцегла» в своїй звітності використовує план з праці і заробітної плати для підприємства в цілому. Типову форму такого плану на місяць подано в додатку 3.

Якщо на підприємстві нормальне фінансове положення і немає необхідності обмежувати витрати на оплату праці, тоді планова сума ФОП визначається шляхом прямої калькуляції витрат, тобто на основі запланованої чисельності та форм оплати праці.

Якщо підприємством має фінансові проблеми, тоді сума планового ФОТ розраховується в першу чергу як частина планових доходів підприємства.

Плановими розрахунками ФОП на майбутній період передує аналіз використання коштів на оплату праці в базисному періоді.

Плановий фонд заробітної плати – це вся сума коштів що виділяється для оплати праці працівників у плановому періоді.

Суму витрат на основну заробітну плату можна визначити декількома методами відповідно до окремих груп працівників та з урахуванням форм та систем оплати праці.

1. На основі штатного розпису та запланованих в ньому місячних тарифних ставок (розміру посадових окладів), відрядних розцінок зо одиницю товару та ставок за відпрацьований час.

При годинній формі оплати праці планова сума основної заробітної плати торгівельного підприємства визначається шляхом множення тарифної ставки на чисельність та плановий робочий час, сконцентрований на коефіцієнт невиходу на роботу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Формула розрахунку має вигляд:

ОЗПП = Ст х Ч х (1 - Кпр) х Д,                                                                                                   (2.2.1)

де ОЗПп – основна заробітна плата робітників, які оплачуються на умові погодинної оплати;

Ст – тарифна місячна ставка;

Ч – чисельність працівників;

КПР – коефіцієнт невиходу на роботу;

Д – тривалість типового періоду в годинах.

Згідно погодинної форми заробітної плати на ПП «Миколаївцегла» розраховується фонд заробітної плати інженера по техніці безпеки та будівництва, двох бухгалтерів, працівників охорони та робітників складських приміщень. Відповідні розрахунки проведено в додатку.

Заробітна плата менеджерів по торговому залу залежить від обсягу реалізації в грошовому виразі, тобто їх заробітна плата розраховується згідно відрядної форми оплати праці шляхом множення встановленої відрядної розцінки на одиницю продукції, на плановий обсяг продукції за такою формулою:

ОЗПП = х VПi,                                                                                                                 (2.2.2)

де ОЗПв = основна заробітна плата робітників підприємства, які оплачуються на умовах відрядної оплати;

Вр – відрядні розцінки за ообсяг товарообігу;

VПі – плановий обсяг робіт;

і – роботи, виконання яких оплачується з використанням відрядної форми оплати праці.

Фонд заробітної плати директора, його заступника, начальників відділів та секретаря-діловода нараховується згідно посадового окладу. Відповідні розрахунки фонду заробітної плати менеджерів та посадових осіб подані в додатку 3.

2. На основі іпдетів зміни чисельності та середньої заробітної плати в плановому році.

3. За прогнозованим рівнем витрат на оплату праці у відсотках до товарообігу:

ФОППЛ = ,                                                                                                                 (2.2.3)

де ФОППЛ - планова сума фонду оплати праці;

Тп – плановий товарообіг;

Уфоп – прогнозований рівень витрат на оплату праці.

4. Виходячи з розподілення планової суми валових доходів.

Планову суму додаткової заробітної плати можна розраховувати не тільки за її складовими елементами (виплата премій, виплата доплат та надбавок), але й виходячи з існуючого або цільового співвідношення між основною та додатковою заробітною платою.

Сума витрат на інші заохочувальні та компенсаційні виплати можна розрахувати, виходячи з планового розміру чистого прибутку та дані чистого прибутку на ці цілі.

Для ефективного управління витратами на оплату праці підприємствам корисно знати мінімально припустимий та максимально можливий фонд оплати праці. Мінімальний фонд (ФОПмін) – це такий рівень ФОП, який визначається на основі законодавчо затвердженою в Україні на плановий рік мінімуму заробітної плати (ЗПмін):

ФОПмін = ЗПмін х Чп х Д,                                                                                                                 (2.2.4)

Де Чп – планова чисельність персоналу, мод.,

Д – кількість місяців в плановому періоді.

Максимально можливий фонд оплати праці (ФОПмах) – це фонд, який підприємство в майбутньому може створити при високих доходах. Для торгівельного підприємства ФОПмах розраховуємо за формулою:

ФОПмах = ВДцільовий – ПДВ – МВП - Пц,                                                                       (2.2.5)

де ВДцільовий – сума цільового валового прибутку, тис. грн.;

ПДВ – податок на додану вартість, тис. грн.,

МВП – матеріальні витрати, тобто всі витрати обігу, крім ФОП, тис. грн.;

Пц – прибуток цільовий, тис. грн.

Розмір ФОП може бути обмеженим фінансовими можливостями підприємства, або планується його збільшення згідно з програмою соціального розвитку – програмою максимілізації матеріального стимулювання праці.

Планування коштів на оплату праці повинне не тільки зберегти, але й підвищити стимулюючу роль заробітної плати та преміальної системи.

У процесі планування коштів на оплату праці робітників торгівельного підприємства повинен бути забезпеченим ріст середньої заробітної плати та середніх доходів окремих категорій персоналу за відношенням до рівня оплати праці в інших аналогічних підприємствах міста.

2.3. Обґрунтування економічної доцільності застосування нових форм оплати праці на підприємствах недержавної форми власності.

Розвиток ринкових відносин подав поштовх до появи різних форм організації оплати праці в структурах недержавної форми власності. Досліджуване підприємство ПП «Миколаївцегла» на початкових етапах діяльності, коли товарооборот був невеликим і кількість працівників незначною, використовувало наступну схему оплати праці. Кожний розповсюджувач отримував винагороду у вигляді щоденного заробітку, виходячи з норми продажу товарів. Щоденні виплати становлять собою прогресивну шкалу, за принципами більше реалізував – більше отримав.

При цьому кожна фірма має свою шкалу прорахувань, виходячи з обсягу реалізації товарів і відповідно до стану даної фірми на ринку збуту, її авторитету. Дана фірма використовує наступну шкалу виплат:

Крім того, для розповсюдження найчастіше розробляється тижнева преміальна сітка. Однак, розмір премії у рідкісних випадках перевищує 5-7 % від загального обсягу виторгу за тиждень або за місяць. Для робітників структурних підрозділів, якщо фірма велика, застосовуються “плаваючі” тижневі заробітки залежно від обсягу реалізації в цілому по фірмі. Керівництво фірми отримує ставку, обговорену в договорі, плюс 2 % від тижневого обсягу реалізації в цілому по фірмі.

Слід зазначити, що підприємства торговельно-посередницької діяльності можуть застосовувати іншу систему оплати праці я дане ПП «Миколаївцегла». Якщо підприємство постійно залучає нових дистриб’юторів, то чим більше кожний із розповсюджувачів залучить для себе помічників і тим самим створить свою мережу, тим більше буде його заробіток. Схема оплати праці тут виглядає дещо інакше залежно від персонального обсягу продажу і від того, на якому рівні знаходиться даний розповсюджувач (тобто, чи створив він уже мережу і має у себе в підпорядкуванні людей або торгує сам, що означає наднизький рівень організації), формується його заробітна плата. В різних організаціях установлюється різна кількість рівнів, які залежать від розгалуженості організації. Найчастіше зустрічається 7-8 рівнів (див. додаток 4).