Цілі та завдання внутрішнього контролю

     Розглядаючи підприємство як самостійну систему, проаналізуємо  мету і завдання підприємства, які  визначають його діяльність, а звідси і об'єкти внутрішнього контролю.

     Отже, підприємство - це система, яка складається  з безлічі взаємодіючих і взаємопов'язаних впорядкованими відносинами компонентів, діяльність яких спрямована на досягнення загальної мети і яка залежить, у свою чергу, від виду системи.

     Як  соціальна система, підприємство має  здатність до саморозвитку, самоорганізації  і формування власної мети.

     Як  організаційна система, підприємство має керовану і керуючу підсистеми, цілі яких спрямовані на досягнення загальної  мети системи. Одночасно кожна з  них має свою власну мету, відмінну від загальної.

     Підприємство  як ієрархічна система складається  з ряду компонентів, кожний з яких представлений самостійними підсистемами, і також підрозділяється на керуючу  і керовану підсистеми з визначенням  рівнів управління і відповідних  цілей кожного рівня, які взаємообумовлені загальною метою.

     Закономірним  є те, що соціально-економічним системам, до яких належать і підприємства, характерна постійна зміна цілей, які відображають власний розвиток і активно взаємодіють  із зовнішнім середовищем. Таким  чином, зовнішні цілі витікають з  необхідності забезпечення взаємодії  з елементами вищої системи для  досягнення її цілі і які ґрунтуються  на стійкому функціонуванні системи. Внутрішні  цілі системи обумовлені необхідністю забезпечення власного стійкого функціонування і розвитку, а також існуванням цієї системи як елемента системи  більш високого порядку.

     Також слід зазначити, що цілі підприємства не зводяться тільки до досягнення якогось кінцевого, стійкого стану. Вони також орієнтовані на реалізацію певних процесів, які характеризуються спрямованістю і динамікою. Це має  важливе значення для кількісного  визначення цілей внутрішнього контролю і ступеня їхнього досягнення, коли вони виражені деякими дискретними результатами (прибуток, рентабельність, зворотність) з урахуванням їхніх змін у часі і просторі.

     Логіка  подальшого дослідження передбачає розгляд підприємства як багатоцільову  систему зі своєю метою й завданнями.

     Ефективність  функціонування внутрішнього контролю як елемента системи підприємства і  процесу управління залежить у першу  чергу від того, наскільки поставлені цілі внутрішнього контролю відповідають цілям системи більш високого порядку і внутрішнім вимогам  власного розвитку та функціонування. Формування цілей, їхня структуризація відіграє важливу роль в організації  самого процесу управління. Ефективність взаємодії виробничих і управлінських  ланок підприємства як системи безпосередньо  залежить від правильності та збалансованості  розподілу цілей між ними, а  також від повноти забезпечення загальних цілей.[14, 69]

     Управління  підприємством є безперервним процесом, в якому існує певна послідовність  і відповідна логіка реалізації функцій. За своєю природою процеси управління інформативні, тобто під час їхньої реалізації всі елементи системи  вступають у взаємодію, тим самим  забезпечуючи досягнення поставленої  мети. Як було вже відзначено, вельми важко виділити в управлінському циклі конкретні стадії, оскільки одні й ті ж функції діють взаємопов'язано. Розглядаючи управлінський процес у часі і просторі, вчені виділяють  три види управління: перспективне (стратегічне), яке спрямоване на створення  концепції розвитку, розробку основних напрямків діяльності підприємства; поточне, яке забезпечує поточну  оцінку фактичного стану об'єкта і  дотримання запланованих параметрів виробничої, фінансової і господарської діяльності підприємства; оперативне, яке спрямоване на оперативну оцінку фактичного стану  об'єкта.[17, 256]

     Кожний  вид управління має свою мету і  завдання, які є основоположними  для визначення об'єктів внутрішнього контролю, забезпечення взаємодії функцій  управління, формування цілей і завдань  конкретних функцій.

     В основі видів управління лежать такі функції, як планування, облік і контроль, без яких неможливим є формування управлінських рішень, спрямованих  на виявлення і усунення відхилень  від заданих параметрів. Це також  впливає на формування об'єктів внутрішнього контролю, оскільки керуюча і керована підсистеми є специфічними за своєю  суттю і вирішують принципово різні завдання. Виходячи із цього, різними повинні бути їхні цільові  установки, які фокусуються в  загальну мету підприємства [1, с. 24].

     Отже, комплексна дія різних сфер діяльності підприємства, видів управління і  відповідальних виконавців принципово позначається на формуванні об'єктів  внутрішнього контролю. Слід зазначити, що в ході реалізації виробничо-господарської  й управлінської діяльності підприємства змінюються як функція контролю, так  і поєднання функцій управління залежно від їхньої значущості в  цих процесах. Так, у процесі стратегічного  управління найбільше значення мають  функції аналізу, планування і прогнозування; у процесі поточного управління − облік, контроль і регулювання; в оперативному управлінні − контроль і регулювання.

     ВИСНОВКИ

     У індивідуальному завданні здійснено теоретичне узагальнення і забезпечено вирішення наукової проблеми щодо створення системи внутрішнього контролю та методики його здійснення в товариствах. На підставі проведених досліджень сформульовано такі висновки та пропозиції:

     Вивчення  та аналіз теоретичних основ організації  внутрішнього контролю та стану проблем  у практичній діяльності підприємств  свідчить про те, що наведені визначення та тлумачення суті внутрішнього контролю різняться між собою. Відсутність  чіткої концепції внутрішнього контролю зумовила виникнення низки проблем  організаційного та методологічного  характеру і, зокрема, призвело до недостатнього  розуміння місця і ролі внутрішнього контролю в системі управління підприємством. Ми переконані, що внутрішній контроль визначається як процес, який забезпечує систему управління необхідною інформацією  про закономірності поведінки об’єктів управління, систематизує дані про  всі види господарської діяльності підприємства, створюючи тим самим  можливості для якісної розробки та ефективного досягнення управлінських  цілей. На відміну від інших видів  контролю, внутрішній контроль охоплює  усі види економічної діяльності суб’єкту господарювання, діє безперервно  і відображає вплив його системи  на регулювання внутрішніх і зовнішніх  факторів відтворення.

     Організація процесу контролю в досліджуванні забезпечує дотримання прийнятої політики керівництвом та дозволяє здійснювати спостереження за основними результатами діяльності суб’єкта господарювання з метою підготовки і прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Недоліком діючої практики внутрішнього контролю є те, що не чітко визначені контрольні функції внутрішнього контролю, здійснюваного власником, менеджерами та працівниками підприємства, внаслідок чого контрольний процес носить ситуаційний характер. В цьому аспекті необхідно розробити методичні підходи до створення і впровадження в практику управління ефективної системи внутрішнього контролю.

     Теоретичні  дослідження показали, що в економічній літературі до кінця нез’ясовано питання змісту й місця внутрішнього аудиту як елементу внутрішнього контролю, що має важливе практичне значення. В роботі обґрунтована роль внутрішнього аудиту в управлінні підприємством і доведено, що внутрішній аудит не є одним із видів внутрішньогосподарського контролю у чистому вигляді, тобто внутрішній аудит не може замінити внутрішньогосподарський контроль.

     Враховуючи, що поняття ефекту від впровадження системи контролю в управлінні підприємством  є питанням до кінця не з’ясованим як в теоретичному, так і в практичному  плані, у результаті індивідуального дослідження запропоновано методичні підходи до визначення ефекту від впровадження служби контролю.

     Важливе значення в економіці і фінансовому  стані суб’єктів господарювання має бухгалтерський контроль, як різновид внутрішнього контролю. Він здійснюється бухгалтерією підприємства у формі  попереднього, поточного і наступного контролю. На підставі оцінки і аналізу  стану контролю, здійснюваного бухгалтерією досліджуваних підприємств, уточнено основні контрольні функції бухгалтерської служби та запропоновано напрями  удосконалення організації і  методики бухгалтерського контролю.

     В практичній діяльності досліджуваних  товариств відповідно до теорії управління процес контролю реалізується в три  етапи: перший – організаційний, другий – контрольної обробки даних, третій – узагальнення та реалізація результатів. Дослідження, проведені  в товариствах, показали, що на прикінцевому етапі контролю на підприємствах  не здійснюються процедури вимірювання  результатів. Вважаємо, що необхідно  складати реєстри результатів контролю. За їх наявності результати контролю систематизуються, узагальнюються і, головне, матеріал, що вивчався, подається менеджерам у зручній формі. Вивчення особливостей функціонування досліджуваних підприємств  показує, що формування внутрішньої контрольної звітності доцільно здійснювати окремо за структурними підрозділами. Окрім того, менеджерам структурних підрозділів необхідно не лише встановлювати факти відхилень від плану підконтрольних показників, місця, причини і винуватців їх виникнення, а й здійснювати оперативний розрахунок можливого позитивного чи негативного впливу цих відхилень на кінцевий результат діяльності даного структурного підрозділу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Національні  нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. - К.: АПУ, 1999. - 274 с.

2. Адаме Р.  Основы аудита: Пер. с англ. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 398 с.

3. Арене А., Лоббек  Дж. Аудит: Пер. с англ. - М.: Финансы  и статистика, 2002. - 560 с.

4. Аудит Монтгомери / Ф. Л. Дефлиз, Г.Р. Дженик, В.М.  О' Рейлли, М. Б. Хирш: Пер. с англ. / Под ред. Я. В. Соколова. - М.: ЮНИТИ, 2007. - 542 с.

5. Робертсон  Дж. Аудит: Пер. с англ. - М.: Контакт, 2003. - 496 с.

6. Роджер А.  Основы аудита: Пер. с англ. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 398 с.

7. Кармайкл Д.  Р., Бенис М. Стандарты и нормы  аудита. - М.: Аудит: ЮНИТИ, 2004.-527 с.

8. Пышная Е.  Б. Положение об отделе внутреннего  контроля на предприятии. - Донецк: ООО "Донбасс", 2004. - 64 с.

9. Пышная Е.  Б. Принципы эффективности и  основные требования к организации  внутреннего контроля на промышленном  предприятии в Украине // Матеріали  Всеукраїнської науково-практичної  конференції "Роль регіонів  у забезпеченні стійкого розвитку  національної економіки України". Випуск І. -Економічні науки. - Чернівці: АНТ Лтд. - 2003. - С. 362-366.

10. Пишна О.  Б. Концептуальна модель системи  внутрішнього контролю в управлінні  фінансово-господарською діяльністю  підприємства // Матеріали II Всеукраїнської  науково-практичної конференції  "Бухгалтерський облік та фінансова  звітність як інструменти контролю". Секція IV Система внутрішнього контролю (СВК) та міжнародні стандарти  аудиту (МСА). - Дніпропетровськ: Наука  і освіта. - 2004. - С. 101-104.

11. Пышная Е. Б. Некоторые аспекты методологии аудиторских исследований // Труды IV-ой международной научно-практической конференции. "Исследование и оптимизация экономических процессов "Оптимум - 2003". Часть 1. - Харьков: НТУ ХПИ. - 2003. - № 22. - С. 195-197.

12.Калюга, Є.В. Фінансово-господарський контроль у системі управління : монографія / Є.В. Калюга. − К. : Ельга, Ніка-Центр, 2002.

13.Сотникова, Л.В. Внутренний контроль и аудит : учеб. / Л.В. Сотникова. - М. : Фин- статинформ, 2000. - 239 с.

14.Сухарева, Л.А. Концепция внутреннего финансового контроля в управлении меж- дународным бизнесом / Л. А. Сухарева // Бухгалтер. учёт и аудит. - 2003. − № 6. -

C. 54-58.

15.Максімова, В.Ф. Внутрішній контроль економічної діяльності промислового підпри ємства - системний підхід до розвитку / В.Ф. Максімова. - К. : АВРІО, 2005. - 264 с.

16.Черняк, Ю.И. Системный анализ в управлении экономикой / Ю.И. Черняк. - М. : Экономика, 1975. - 191 с.

17.Шевчук, В.О. Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економі кою (проблеми теорії, організації, методології) : монографія / В.О. Шевчук. - К. : КДТЕУ, 1998. -371с.