Цілі та завдання внутрішнього контролю

     Відповідно  до наших переконань особливості  СВК, застосовуваних у тих чи інших  умовах, визначаються функціональним аспектом внутрішнього контролю. Ці функції  має виконувати відділ внутрішнього контролю на підприємстві, якому відведено  особливу роль в організації контролю і наданні необхідної інформації і допомоги керівництву в контролі за діяльністю підприємства і досягненні загальної мети. Для цього співробітник відділу внутрішнього контролю використовує різноманітні технологічні прийоми  й методи, які в цілому складають  методологію контролю [2-13].

     Для того, щоб контролер міг виконувати надані йому функції, внутрішній контроль має бути закріпленим у структурі  й організації підприємства. Результати проведених досліджень щодо побудови і сталого розвитку належної СВК  на промислових підприємствах дозволяють стверджувати, що СВК можна впроваджувати  і розвивати за будь-якої організаційної структури управління (функціональної, дивізіональної). Створення відділу  внутрішнього контролю виправдовує  себе на великих підприємствах. Відділ внутрішнього контролю рекомендується формувати з 4-5 співробітників, у  кожного з яких будуть свої посадові обов'язки. Безперечно, для вітчизняного малого бізнесу не може бути й мови про створення відокремленого підрозділу чи навіть введення у штатний розклад посади контролера. Найкраще для виконання функціональних обов'язків контролера на невеликих підприємствах, командних товариствах підходить головний бухгалтер або ж керівник підприємства, який має необхідну вищу економічну освіту з напрямків підготовки "Облік і аудит", "Економіка підприємств", "Менеджмент" і обов'язково багаторічний професійний досвід у сфері обліку, податків, фінансів, інформаційних систем та організації виробництва.[10, 104]

     Побудова  належної СВК має здійснюватися  на засадах системності, що передбачає визначення об'єктів, суб'єктів, які  виконують контрольні дії, та методичний інструментарій реалізації внутрішнього контролю. Доцільно розглядати контроль системи об'єктів у цілому (підприємства), контроль її підсистем і контроль елементів (окремих об'єктів). Головними  об'єктами внутрішнього контролю виступають склад і структура активів  підприємства, здійснені витрати, їх склад та розмір, отримані доходи тощо.

     Суб'єкти внутрішнього контролю - це працівники підприємства, які здійснюють контрольні дії при виконанні покладених на нього обов'язків або тільки на основі відповідних прав (наприклад, працівники відділу внутрішнього контролю). Суб'єктами внутрішнього контролю виступають спеціалісти, що приймають рішення  про активи підприємства (превентивний контроль), спеціалісти бухгалтерського підрозділу на етапі оформлення та здійснення операції (превентивний та поточний контроль) та спеціалісти, які здійснюватимуть ретроспективний контроль операцій та системи бухгалтерського обліку у розрізі аналітичних показників.

     Зупинимося  дещо детальніше на характеристиці структури  СВК, яка включає в себе методику і процедури трьох основних категорій, які розробляє і використовує керівництво, щоб забезпечити достатню гарантію відповідності завданням  контролю. Їх називають елементами СВК: середовище контролю; облікова система: контрольні моменти (процедури).

     Середовище  контролю - це процедури, дії і заходи, які відображають загальне ставлення  керівництва підприємства до організації  ефективної СВК. Щоб зрозуміти і  оцінити середовище контролю, контролеру необхідно розглянути його найважливіші складові елементи (стиль та основні  принципи управління; організаційна  структура; розподіл повноважень і  відповідальності; управлінські методи контролю; внутрішній аудит; кадрова  політика і практика).

     Ефективна облікова система дає можливість керівництву належним чином виконувати свої обов'язки з контролю, забезпечення збереженості активів, представлення  звітності й задоволення потреб чинного законодавства. Бухгалтерський контроль здійснює відділ внутрішнього контролю, охоплюючи роботу з метою  перевірки, - щодо легальності, старанності  та вірогідності господарських операцій до їх здійснення або перед їх завершенням  на підставі бухгалтерських документів, а також з метою перевірки  правильності ведення бухгалтерського  обліку. На нашу думку, розв'язання проблеми контролю облікових записів є  можливим завдяки створенню паралельних  інформаційних потоків, які контролюють  один одного і забезпечують вірогідність облікових даних.

     Потрібно  розуміти, що засоби контролю (процедури) досить різноманітні і визначаються специфікою діяльності підприємства. З погляду контролера, який оцінює заходи внутрішнього контролю підприємства, засоби контролю можна класифікувати таким чином: контроль запобігання використовується для попередження або перешкоджання небажаним діям; контроль невиявлення спрямований на виявлення або розкриття небажаної дії; контроль виправлення призначений для усунення (запобігання) помилок або небажаних дій.

     До  найбільш поширених засобів контролю можна віднести: адекватний розподіл обов'язків; компетентність персоналу; наявність ефективного порядку  санкціонування (розпорядливі підписи  на документах керівника чи інших  уповноважених осіб); ведення документації та системних бухгалтерських записів; зустрічні взаємоперевірки бухгалтерських записів; перевірка правильності здійснення документообігу, у тому числі суцільна нумерація створених документів, реєстрація документів у спеціальних  журналах, брошуровка документів, перевірка  порядку їх зберігання і архівування  та ін.; контроль облікових записів  та реалізації заходів, спрямованих  на обмеження доступу неуповноважених  осіб до системи документообігу і  ведення бухгалтерського обліку; контроль з боку головного бухгалтера за якістю роботи підпорядкованих їм співробітників та не залежні контрольні процедури; виявлення причин суттєвих розбіжностей.[11, 145]

     Побудова  належної СВК в промислових підприємствах  сьогодні неможлива без застосування інформаційних технологій ("Помічник аудитора", Abacus Professional, Abacus Designer та ін.). Поширення інформаційних технологій у аудиті принесло із собою масштабні  революційні зміни. Безумовно, застосування комп'ютерів значно впливає на якість проведення контролю та ефективність аудиторських процедур. Однак, слід мати на увазі, що контрольні функції автоматизуються найважче. На нашу думку, основні напрямки побудови і розвитку системи внутрішнього контролю промислових підприємств при застосуванні комп'ютерних інформаційних систем такими як: трансформація елементів методу бухгалтерського обліку при використанні комп'ютерних інформаційних систем; контроль якості електронного документообігу; удосконалення комп'ютерних форм та системи бухгалтерського обліку; розробка методологічного забезпечення внутрішнього контролю підприємств; налагодження комп'ютеризованих процедур внутрішнього контролю; нагляд щодо якості внутрішнього контролю.

     Результати  проведеного дослідження, дозволяють зробити наступні висновки:

     -чільне  місце у забезпеченні функціонування  господарського механізму промислового  підприємства посідає внутрішній  контроль, який забезпечує реалізацію  місії і мети створення підприємства, збереження власності, суттєво  впливає на виявлення та мобілізацію  наявних резервів виробництва,  сприяє підвищенню ефективності  та якості роботи, посиленню економії, виявленню причин та умов, які  сприяли виникненню шахрайства, нестач та здійсненню крадіжок.

     - універсальний характер розроблених  принципів ефективності СВК спрямований  на постійне удосконалення господарських  процесів, що є необхідним для  належного функціонування та  розвитку сучасного промислового  підприємства.

     -призначення  технології внутрішнього контролю  полягає у безперервному спостереженні  за керованими процесами і  об'єктами, їх вивченні, вимірюванні  і порівнянні. Внутрішній контроль  забезпечує зворотний зв'язок, який  сигналізує про хід і стан  реалізації управлінських рішень.

     - необхідність посилення сталого  розвитку внутрішнього контролю  на різних рівнях управління  сучасним промисловим підприємством  в умовах транзитивної економіки,  викликана посиленням конкурентної  боротьби та зростанням кількості  проблемних підприємств і пов'язана  не лише із загальною макроекономічною  нестабільністю, а й з дією  негативних факторів, що виникають  внаслідок ризикованої господарської  політики, відсутності стратегічного  планування, некваліфікованого управління.

     - використання різних форм внутрішнього  контролю (внутрішньої ревізії, структурно-функціональної  форми контролю, внутрішнього аудиту) створює умови для об'єднання  ефективної структури і реалізації  контрольного механізму підприємства  будь-якого розміру і форми  власності.

     - об'єднання загальних та специфічних  прийомів та методів організації  внутрішнього контролю слід реалізувати  на практиці в формі наказу  про контрольну політику, в якому  окремим розділом слід визначити:  форму організації та тип організаційної  структури апарату внутрішнього  контролю; форму ведення внутрішнього  контролю; організацію та ступінь  деталізації внутрішнього контролю; формування системи захисту конфіденційної  інформації в СВК; організацію  контролю якості перевірок в  СВК.

     Таким чином, в сучасних умовах ведення  господарської діяльності внутрішній контроль стає центральною ланкою управління промислового підприємства. Особливістю  розвитку українського внутрішнього контролю у сучасних умовах є його модифікація  у складні системи управління підприємством. СВК - це важлива складова управління сучасним промисловим підприємством, яка є основою безперебійного його функціонування та розвитку.[2, 129]

     Практичне значення одержаних результатів  полягає в тому, що основні положення  щодо побудови раціонально сконструйованої  належної СВК з ретельно визначеними  об'єктами контролю, суб'єктами, взаємозв'язками, спрямована на запобігання негативних подій і сприяє ефективності функціонування і сталого розвитку окремого підприємства, а через це - й всієї галузі промисловості.

     Врахування  при впровадженні в практику діяльності вітчизняних промислових підприємств  висловлених пропозицій і рекомендацій дасть змогу набагато оперативніше та з меншими витратами здійснити  реальні процеси побудови і розвитку належної СВК, що, безперечно, вплине на підвищення ефективності господарювання. Подальше дослідження має бути зосереджене на проблемі формування концептуальних основ стратегічного планування внутрішнього контролю на промислових підприємствах. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2. ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ТА ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ

     Ефективна система внутрішнього контролю суттєво  знижує аудиторський ризик і зменшує  обсяг незалежної аудиторської перевірки. Оцінка внутрішнього контролю – одне з першочергових завдань аудитора.

     Аудитор повинен сформувати попередню думку  про стан внутрішнього контролю, ступінь  дотримання інструкцій, розпоряджень менеджера підприємства та облікової  політики. Ефективність системи внутрішнього контролю в значній мірі залежить від розміру підприємства. На малих підприємствах ризик неефективності системи внутрішнього контролю значно вищий, ніж на великих. Вивчення системи внутрішнього контролю під час перевірок великих підприємств обов'язкове, тому що можливості тестування операцій з боку аудитора обмежуються значним їх обсягом, а це потребує багато часу. Менший контрольний ризик аудитора на великих підприємствах забезпечується достатньо розвинутою тут системою внутрішнього контролю.

     Перевіряючи систему внутрішнього контролю, аудитор  повинен встановити:

     - реальність операцій (відображення  у бухгалтерських записах операцій, які дійсно мали місце);

     - санкціонування (наявність дозволу  на проведення господарських  операцій уповноваженою на це  особою);

     - повноту записів у бухгалтерських  документах (всі проведені господарські  операції необхідно відображати  в обліку);

     - правильність визначення вартісної  оцінки майна;

     - правильність класифікації господарських  операцій;

     - дотримання періодичності господарських  операцій (вони повинні бути віднесені  до періоду, в якому були  проведені);

     - правильність підсумків та перенесення  їх у регістри бухгалтерського  обліку даних.

     Вивчаючи  організацію системи внутрішнього контролю клієнта, аудитор накопичує  інформацію про недоліки з метою  їх усунення, а також для визначення методики та обсягу зовнішнього аудиту.

     Система внутрішнього контролю вважається ефективною, якщо, по-перше, вона дає можливість вчасно попередити виникнення недостовірної  інформації, а по-друге, своєчасно  виправити виявлену недостовірну інформацію.