Аудит розрахунків з постачальниками та підрядниками за товари, роботи та послуги

Потім звернутися до загальної кількості прибуткових документів і суми отриманих авансів, сформувати вибірку, шляхом запиту і підтвердження перевірити реальність існування контрагентів і суму залишку, а потім визначити шляхом повторного проведення процедур і колації результат даної операції і необхідність відображення її у фінансовій звітності.

Отже, щодо перевірки аудитором фінансової звітності, то вона проводиться в такій послідовності:

1. Формальна перевірка.

2. Аналітична перевірка.

3. Перевірка по суті та рахункова перевірка показників звітності.

Формальна перевірка полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів звітності та виявленні наявності самостійних змін у встановлених формах звітності, необумовлених виправлень, підчисток, наявності підписів.

Під час загального огляду звітних форм аудитор звертає увагу на заповнення їх адресної частини. Вид діяльності підприємства (реквізит "Галузь") повинен відпові­дати його видам діяльності, передбаченим у Статуті.

Після проведення формальної перевірки за формою аудитор переходить до аналітичної перевірки показників звітності — їх оцінки за допомогою вивчення вірогідних залежностей між показниками з метою виявлення суттєвих відхилень, вивчення яких за допомогою глибинних та наскрізних тестів дає змогу встановити факти по­милок та порушень, що призводять до перекручення звітності.

У першу чергу слід перевірити відповідність указаного в балансі розміру статутного капіталу даним засновницьких документів. Аудитор, вивчаючи звітність, повинен визначити ті ділянки звіту, де аудиторський ризик є найбільшим, тобто можливість шахрайства чи на­явність помилок в обліку і звітності для даного клієнта є найвірогіднішими. Залежно від цього аудитор може виділити ті операції та активи, які необхідно перевіряти більш ретельно, і ті, де можна покладатися на інформацію клієнта.

Також одним із важливих аспектів перевірки фінансової звітності є перевірка правильності складання балансу.

Вона базується на таких основних моментах:

1) дані статей балансу на початок періоду повинні відповідати даним балансу на кінець попереднього періоду. При зміні вступного балансу на початок року в порівнянні зі звітними даними за попередній рік повинні бути дані відповідні пояснення;

2) дані статей балансу на кінець звітного періоду повинні бути обґрунтовані ре­зультатами інвентаризації;

З) суми статей балансу по розрахунках із фінансовими, податковими органами, установами банків повинні бути звірені з ними і бути тотожними;

4) дані підсумкового балансу повинні відповідати оборотам і залишкам по рахунках Головної книги чи іншого аналогічного регістру бухгалтерського облі­ку на кінець звітного року;

5) дані балансів на початок і кінець року повинні бути зіставленими. Будь-які розбіжності в методології формування однієї і тієї ж статті вступного і підсумкового балансів повинні бути пояснені.

Проводячи аудит на ВАТ "Золочівська швейна фабрика" аудитори встановили, що розкриття інформації про активи, зобов'язання, капітал подано у фінансовій звітності достовірно та повно відповідно до встановлених вимог чинного законодавства України.  Активи Товариства на звітну дату зменшились порівняно з даними на початок року на 30,0% внаслідок зменшення в основному дебіторської заборгованості за роботи, послуги і відповідно складають 1191,0 тис. грн. ( Додаток З ).

За результатами вибіркової перевірки встановлено, що визнання та оцінка реальної дебіторської заборгованості проводилась Товариством відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість". Інформація про дебіторську заборгованість Товариства на дату балансу відображена у формі 1 "Баланс" адекватно. Дебіторська заборгованість на звітну дату становить 154,0 тис. грн.

(Додаток З ).

Для перевірки достовірності відображення в балансі поточних зобов'язань використовуються, якщо можливо, результати взаємної звірки розрахунків із різними кредиторами. При відображенні даних по розрахунках із постачальниками і підрядниками та іншими підприємствами слід враховувати терміни позовної давності, які діють на території України.

Поточні зобов'язання Товариства на звітну дату зменшилися порівняно з даними на початок звітного року на 17% і відповідно складають 1718,0 тис. грн. Зменшення зобов'язань відбулося в основному за рахунок зменшення кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги. Аудиторами встановлено, що показники зобов'язань у фінансовій звітності Товариства відповідають даним регістрів синтетичного бухгалтерського обліку, що дає підстави для твердження про їх реальність.

Згідно з МСА, для того, щоб підтвердити достовірність будь-якої статті балансу, в тому числі і кредиторської заборгованості, необхідно зібрати достатні аудиторські докази для підтвердження тверджень у фінансових звітах. Ці твердження такі: існування, права та обов'язки, наявність, повнота, оцінка вартості, подання та розкриття інформації. Тому методику аудиту кредиторської заборгованості необхідно розглядати на підставі цих тверджень. Наведемо її в табл. 2.

Крім наведеного вище, аудитору необхідно перевірити розрахунки за претензіями, отримання невідфактурованого товару, правильність розрахунку курсових різниць, правильність списання простроченої кредиторської заборгованості на позареалізаційні доходи тощо.

Основним методом перевірки зобов'язань є запит і підтверджен­ня, застосування якого визначається МСА 505 "Зовнішні підтверд­ження". Відповідно до МСА зовнішнє підтвердження - це аудитор­ський доказ, отриманий шляхом безпосереднього повідомлення третьої сторони у відповідь на запит про надання інформації з конкретного питання, яке впливає на твердження.

В основному зовнішні підтвердження використовують для підтвердження залишків рахунків, наприклад :

•   залишку на банківському рахунку;

•   залишки на рахунку дебіторської заборгованості;

•   запасів, які зберігаються третіми сторонами;

•   документів на право власності, які перебувають у юристів;

•   інвестицій у без документарній формі;

•   позик;

•   залишків на рахунках кредиторської заборгованості.

Розрізняють два типи зовнішніх підтверджень:

1. Позитивне - яке вимагає обов'язкової відповіді  на  поставлене

Таблиця 2.

Методика аудиту кредиторської заборгованості

запитання у запиті (має більш високий рівень надійності).

2. Негативне - яке вимагає відповіді лише у випадку незгоди чи інфор­мацією, наведеною у запиті (має невисокий рівень надійності).

Залежно від суттєвості статті, яка перевіряється, застосовується поєднання обох видів підтверджень. Негативні підтвердження вико­ристовують для перевірки несуттєвих статей, позитивні - для суттєвих.

Особливості перевірки зобов'язань можна розглянути також на прик­ладі перевірки розрахунків з постачальниками за експортно-імпортни­ми договорами.

Основним документом, який визначає порядок здійснення операцій, форму розрахунків, права, обов'язки та відповідальність сторін, і відповідно, специфіку відображення операції в обліку, є договір. Тобто договір (правочин) є основою забезпечення легітимності діяльності підприємства. Саме тому перевірка будь-яких операцій, у тому числі зовнішньоекономічних, починається з договорів. Зміст табл. 2 дозволяє зосередити увагу аудитора на основних елементах договору, які необхідно оцінити для подальшої перевірки. Саме на підставі аналізу договору аудитор може оцінити твердження фінансової звітності відповідно до МСА.

4.Узагальнення результатів аудиту розрахунків з постачальників

За результатами виконаних аудиторських послуг аудитор складає підсумковий документ у вигляді аудиторського висновку ( Додаток З ), зміст і структура якого буде залежати від виду і характеру наданих аудиторських послуг.

Аудиторський висновок — це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведеного аудиту і містить у собі висновки стосовно повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності [20, 32-39].

Форма, зміст і структура аудиторського висновку регламентовані МСА № 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність" і МСА № 800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення". Так, МСА № 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність" визначає вимоги до аудиторського висновку за результатами перевірки фінансової діяльності субєктів господарювання.

Оскільки, "Золочівська швейна фабрика" – відкрите акціонерне товариство, то щодо аудиторського висновку за результатами перевірки її фінансової звітності потрібно дотримуватися вимог, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 січня 2001 р. за № 5 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2001 р. № 139/5330.

Аудит ВАТ "Золочівська швейна фабрика" проводився незалежною аудиторською фірмою Львівське агентство аудиту та консультацій у формі ТзОВ в особі незалежного аудитора — директора фірми Власюка В. та незалежного аудитора Кліщенко В.І. на підставі договору № 03-02-10/ЦП від 26.02.2010 р. та Законів України "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про господарські товариства", "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про аудиторську діяльність", а також із міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та етики (МСА).

Аудиторський висновок складений за довільною формою, але включає такі основні розділи:

1. Основні відомості про аудиторську фірму:

1.1. Назву;

1.2. Номер та дата видачі свідоцтва про внесення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності;

1.3. Місцезнаходження;

1.4.Документ, в якому викладено результати аудиту;

1.5. Місце проведення аудиту.

2. Основні відомості про емітента:

2.1. Повна назва;

2.2. Місцезнаходження;

2.3. Дата реєстрації;

2.4. Дати переєстрації внесених змін до установчих документів;

2.5. Основні види діяльності;

2.6. Кількість акціонерів (333 з них 330 є фізичними особами – 3 юридичні особи. Сукупна частка акціонерів – фізичних осіб у статутному капіталі Товариства становить 64,0779%, сукупна частка акціонерів юридичних осіб – 35, 9121%. Статутний капітал Товариства становить 14 051,81 грн. є поділеним на 1405 181 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,01 грн. кожна).

3. Відомості про договір:

3.1. Дата та номер договору на проведення аудиту;

3.2. Дата початку проведення аудиту.

4. Масштаб перевірки.

5. Змістовна частина аудиторського висновку характеризує стан бухгалтерського обліку на підприємстві. У цьому розділі розглядаються наступні питання:

а) форму ведення бухгалтерського обліку;

б) відповідність бухгалтерського обліку до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.99 р. до затверджених стандартів та інших нормативних документів з питань організації бухгалтерського обліку;

в) своєчасність складання фінансової звітності;

г) наявність та незмінність (або обґрунтованість змін) облікової політи-ки відкритого акціонерного товариства (підприємства - емітента облігацій) за період, що перевіряється.

Підсумкова частина аудиторського висновку являє собою думку аудиторської фірми про достовірності бухгалтерської звітності. Підсумкова частина аудиторського висновку, що видається аудиторською фірмою, повинна бути названа "Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність". До аудиторського висновку повинна бути додана встановлена законодавством фінансова звітність організації, а саме: баланс (додаток И ), звіт про фінансові результати (додаток К ), звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; примітки до фінансової звітності (додаток Л ), щодо якої проводився аудит.

Згідно Методичних Рекомендацій щодо підготовки аудиторського висновку при перевірці відкритих акціонерних товариств та підприємств - емітентів облігацій аудитор на підставі отриманих облікових даних здійснює аналіз показників фінансового стану відкритого акціонерного товариства, а саме: коефіцієнта абсолютної ліквідності, коефіцієнта загальної ліквідності, коефіцієнта фінансової стійкості (чи незалежності або автономії), коефіцієнта покриття зобов'язань власним капіталом. (див. у додатку З ). Аудитор у разі потреби може розрахувати інші показники. При розрахунку показників рекомендується наводити в аудиторському висновку як результати, так і порядок розрахунку показників фінансового стану.

Не в обов'язковому порядку, але в нинішніх умовах це рекомендується робити, складається інформація для керівництва об'єкта аудиту. Це звіт аудитора, складений у вигляді листа до керівництва, що включає: опис відомостей про виявлені недоліки в облікових записах, бухгалтерському обліку та в системі внутрішнього контролю, перелік обставин, за яких ці недоліки були виявлені, рекомендації щодо усунення виявлених недоліків.