Аудит підприємств оптової торговлі

При вільному ціноутворенні розмір торгової націнки визначається підпри­ємством самостійно, виходячи з кон'юнктури ринку, умов платежу, середньої ринкової ціни, попиту і пропозиції на окремі товари, на субрахунку 285 «Торгівельна націнка». Аудитор повинен перевірити правильність списання суми тор­говельної націнки, що належить до вартості реалізованих товарів. Ця величина визначається таким чином: діленням суми націнок на залишок товарів на поча­ток місяця та суми націнок за місяць на суму залишків товарів на початок міся­ця і суми придбаних за місяць товарів визначається середній відсоток націнок на товари. Останній множиться на суму реалізованих товарів за місяць. Прави­льність розрахунку та списання торгової націнка аудитор перевіряє за даними аналітичного обліку субрахунків 281 «Товари на складі» 282 «Товари в торгівлі», 285 «Торговельна націнка».

Особливим етапом перевірки торговельних підприємств є аудит зворотної тари — такої, яка неодноразово використовується в процесі обігу. Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» [4] вартість зворотної тари не включається до бази оподаткування, тобто ПДВ на таку тару не нараховується, в первинному документі вартість зворотної тари відображається окремим рядком. Розрахунки за зворотну тару ведуться за кожним постачальником і за окремими видами тари (пляшки, банки, ящики, тощо). Торговельне підприємство-покупець, зареєстроване платником ПДВ, списуючи кошти з поточного рахунку в оплату товару в тарі, яка за умовами договору визначена зворотною, не має під­став відносити до податкового кредиту суму ПДВ за зворотною тарою. Якщо протягом терміну позовної давності з моменту отримання зворотної тари вона не повертається відправникові, вартість такої тари включається до бази оподат­кування отримувача.

Особливу увагу аудитор повинен приділити правильності відображення ви­трат обігу, тобто витрат, пов'язаних з організацією та веденням торгівлі, в бухга­лтерському обліку на рахунках 92, 93, 94. Ці витрати покриваються за рахунок націнки і не включаються до вартості реалізованих товарів.

6.                     Типові та можливі порушення, виявлені при проведенні аудиту підприємств оптової торгівлі

До типових порушень при операціях з товарами необхідно віднести наступні:

•          незадовільна організація складського господарства та зберігання товарів;

•          відсутність оперативного контролю за виконанням договорів на постачан­ня і реалізацію товарів;

•          неправильне визначення первинної вартості товарів;

•          неповне оприбуткування товарів;

•          необґрунтовані претензії до постачальників;

•          нестачі, крадіжки, псування, привласнення товарів;

•          неправильне нарахування та списання торговельної націнки;

•          неправильне визначення розміру компенсації завданих підприємству збитків;

•          несвоєчасне і неправильне оформлення первинних документів з обліку ру­ху товарів;

•          незадовільна організація бухгалтерського обліку товарів.

Під час аудиту валових витрат ВАТ «ДЬВІВХОЛОД» аудиторами встановлено, що порушень, які суттєво впливають на фінансову звітність підприємства та перекручують реальний фінансовий стан справ нами виявлено не було. Фінансова звітність не має перекручень і подає достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства станом на 31 грудня 2008 р.

7.     Оформлення результатів аудиторської перевірки

Метою аудиту в відповідності до Закону України «Про ауди­торську діяльність» є висловлення незалежної думки аудитора щодо достовірності  в  усіх  суттєвих аспектах даних бухгалтерського обліку  і  показників
фінансової  звітності  суб'єкта господарювання та  відповідність їх  вимогам  законів  України,  положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших  правил  (внутрішніх положень    суб'єктів    господарювання)    згідно   із   вимогами користувачів.

Аудитор на основі отриманих доказів  здійснює їх аналіз та підготовку аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність. Аудиторський висновок повинен містити чітко сформульовану думку (викладену письмово) щодо фінансових звітів в цілому.

Взагалі аудиторський висновок складається в довільній формі, але обов’язково повинен містити наступні елементи, відповідно до МСА №700 “Аудиторський висновок про фінансову звітність”:

-        заголовок;

-        адресат;

-        вступний або початковий параграф:

1)                перелік перевірених фінансових звітів;

2)                відомості про відповідальність управлінського персоналу підприємства та про відповідальність аудитора;

-        параграф, що описує обсяг (опис характеру аудиторської перевірки):

1)                посилання на МСА або відповідні національні стандарти та практику;

2)                опис роботи, виконаної аудитором;

-        параграф, у якому висловлено думку аудитора щодо фінансових звітів:

-        дата аудиторського висновку;

-   адреса аудитора;

-   підпис аудитора.

В аудиторському висновку бажано дотримуватись одноманітності форми та змісту  аудиторського висновку, що полегшує розуміння його користувачем та допомагає виявити незвичайні обставини ( при їх існуванні).

Якщо розглядати більш детально основні елементи аудиторського висновку, то в заголовку аудитору буде більш доцільно використовувати термін “незалежний аудитор” для того, щоб відрізнити аудиторський висновок від звітів, складених іншими особами (наприклад, посадовими особами суб’єкта господарювання, радою директорів) або від висновків інших аудиторів, від яких не вимагається дотримання етичних вимог, як від незалежного аудитора.

В аудиторському висновку  зазначають  адресата відповідно до умов завдання та місцевих нормативних актів. Висновок, як правило, призначається для акціонерів, керівника, або для ради директорів підприємства, фінансові звіти якого перевіряється.

В вступному або початковому параграфі висновку аудитор включає перелік перевірених фінансових звітів суб’єкта господарювання із зазначенням дати та звітного періоду. Крім того аудитором зазначається про те, що відповідальність  за фінансові звіти несе управлінський персонал, а в обовязки аудитора входить лише висловлення його думки щодо фінансових звітів та фінансового стану на підприємстві на основі проведеної аудиторської перевірки.

Аудиторський висновок повинен містити опис обсягу аудиторської перевірки, зазначаючи, що аудит було здійснено відповідно до МСА або відповідних національних стандартів аудиту або практики. Цей параграф для користувача виступає як гарантія того, що аудиторська перевірка фінансової звітності підприємства проведена  відповідно до встановлених стандартів або практики, плану та програми аудиторської перевірки. Які були на початковому етапі аудиторської перевірки затверджені керівником підприємства-клієнта.

Зокрема, аудитор повинен підтвердити, що аудит було заплановано та проведено для забезпечення обґрунтованої впевненості в тому, що фінансові звіти не містять суттєвих помилок та викривлень.

В аудиторському висновку аудитор детально повинен описати процес аудиторської перевірки, а саме:

1)                  здійснений шляхом тестування перевірку доказів, які підтверджують суми у всіх формах фінансових звітів та розкриття інформації;

2)                  оцінка принципів бухгалтерського обліку, що застосовуються при підготовці фінансових звітів;

3)                  здійснення перевірки фінансової звітності за допомогою пробних таблиць відповідних форм звітності та таблиць співставлення звітностей між собою;

4)                  аналіз фінансового стану на підприємстві, використовуючи показники економічного аналізу та факторних аналіз.

На основі отриманих даних аудитор висловлює думку щодо достовірності відображення даних підприємства-клієнта у фінансових звітах. А також висловлює думку щодо фінансового стану суб’єкта господарювання. Для висловлення аудиторської думки використовуються терміни “справедливо та достовірно відображають” або “подають достовірно в усіх суттєвих аспектах”, які є еквівалентними. Тобто, аудитор розглядає тільки ті питання, які є суттєвими для фінансових звітів.

Аудитор повинен зазначити дату висновку, яка є датою завершення аудиторської перевірки. Це інформує користувача висновку, що аудитор розглянув вплив на фінансової звіти й на висновок подій та операцій, відомих аудиторові, які відбулися до цієї дати. Так як, до обов’язку аудитора входить надання висновку щодо фінансової звітності, підготовленої та наданої управлінським персоналом, аудитор не може датувати висновок числом, що передує даті підписання або затвердження фінансових звітів управлінським персоналом.

В аудиторському висновку в обов’язковому порядку повинні бути вказані реквізити аудитора або аудиторської фірми, відповідальної за проведений аудит. Висновок повинен бути підписаний аудитором, закріплений по можливості  печаткою аудиторського підприємства, оскільки він бере на себе відповідальність про висловлену думку. Аудиторський  висновок представлено в додатку В.

Висновки та пропозиції

Утвердження ринкових відносин в Україні вимагає принципово нових підходів до управління товарними запасами, що зумовлює необхідність удосконалення методики та організації фінансового обліку та внутрішнього аудиту.

Товарні запаси для підприємств оптової торгівлі є складовою частиною оборотних активів, реалізація яких формує основну частину операційного доходу. Раціонально організований фінансовий облік та внутрішній аудит товарних запасів сприяє створенню інформаційної бази для прийняття управлінських рішень.

Об’єктом дослідження в даній роботу  є ВАТ «ЛЬВІВХОЛОД». Товариство закуповує і закладає на зимове зберігання масло тваринне, щоб забезпечити безперебійне постачання населенню Львова і області цим продуктом харчування на зимово-весняний період. Інші продукти, як: молочні продукти, дитяче харчування, мука, крупа, горілчані вироби, рибопродукти і інші становлять весь товарооборот товариства.

Прийнята у ВАТ система бухгалтерського облiку вiдповiдає законодавчим i нормативним вимогам.

Аналіз основних   фінансово-економічні   показники   діяльності   підприємства показав, що рівень та динаміка основних фінансово-економічних показників діяльності ВАТ "ЛЬВІВХОЛОД" є свідченням його стійкого фінансового стану. Підтвердженням цього є отримання прибутку - головного результативного показника, підвищення рівня рентабельності продукції (до 2,76%), підвищення рівня загальної рентабельності (16,36%).

Організація аудиту оптового товарообігу залежить від його мети.

Метою аудиту в відповідності до Закону України «Про ауди­торську діяльність» є висловлення незалежної думки аудитора щодо достовірності  в  усіх  суттєвих аспектах даних бухгалтерського обліку  і  показників
фінансової  звітності  суб'єкта господарювання та  відповідність їх  вимогам  законів  України,  положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших  правил  (внутрішніх положень    суб'єктів    господарювання)    згідно   із   вимогами користувачів.

З врахуванням особливостей діяльності та обліку завдання аудиту оптового товарообігу полягає в перевірці:

•          забезпечення контролю за збереженням товарів на всіх етапах їх руху та зберігання;

•          правильності і своєчасності документального відображення операцій із надходження та реалізації товарів;

•          правильності визначення первинної вартості товарів, що придбаваються торгівельним підприємством;

•          правильності нарахування та списання торговельної надбавки;

•          правильності відображення в обліку операцій із зворотною тарою.

Під час аудиту валових витрат ВАТ «ЛЬВІВХОЛОД» аудиторами встановлено, що порушень, які суттєво впливають на фінансову звітність підприємства та перекручують реальний фінансовий стан справ нами виявлено не було. Фінансова звітність не має перекручень і подає достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства станом на 31 грудня 2008 р.

Таким чином, дані бухгалтерської звітності і фінансової звітності дають достовірне уявлення про дійсний стан справ на підприємстві, що склався на 31 грудня 2008 року.