Вдосконалення системи управління кредиторською заборгованістю

     Зміст                                        стор.

ВСТУП………………………………………………………………………………………   2

РОЗДІЛ  1

Теоретико-методологічні  основи управління кредиторською  заборгованістю на підприємстві

1. Склад та структура позичкового капіталу………………………………………… 3
2. Особливості кредиторської заборгованості…………………………………………6
3. Показники стану та динаміки кредиторської заборгованості……………………12

РОЗДІЛ 2

Аналіз кредиторської заборгованості

2.1 Оцінка кредиторської  заборгованості в  попередній період  на прикладі

ВАТ «DAMEN AKER YARDS»………………………………………………………….15

2.2 Оцінка зміни кредиторської  заборгованості в  звітному періоді  на прикладі

ВАТ «DAMEN AKER YARDS»…………………………………………………………. 19

РОЗДІЛ 3

Вдосконалення системи управління кредиторською заборгованістю

3.1 Оптимізація структури  кредиторської заборгованості………………………….21

3.2 Перспективи поліпшення стану кредиторської заборгованості…………………24

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………26

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………...27

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………………… 
 

Вступ

     Тема роботи: «Вдосконалення системи управління кредиторською заборгованістю»

     Мета роботи: розглянути  яким чином розмір кредиторської  заборгованості впливає на діяльність підприємства, проаналізувати  чи ця заборгованість позитивне або негативне явище.

     Предмет: фінансова діяльність підприємства

     Об’єкт:  структура  кредиторської заборгованості  підприємства.

     Актуальність теми: досліджувана мною тема, а саме система управління  кредиторською заборгованістю є і буде актуальною, адже кожне підприємство займається певним видом економічної  діяльності, а отже має зобов’язання перед різними суб’єктами економічних відносин, тому існування цього виду заборгованості є природнім, адже не завжди у підприємства вистачає коштів на здійснення операційної діяльності, тому воно мусить їх залучати з різних джерел ( банки, кредитні установи та спілки, а також у вигляді інвестицій). До того ж, задля ефективного управління підприємством дуже важливо знати стан фінансових взаємин з постачальниками і підрядчиками, за поставлені ними матеріальні цінності, виконані  роботи і надані  послуги.

     Завдання:

     - визначити основні складові кредиторської заборгованості, види та етапи її становлення;

     - розглянути данні підприємства ВАТ «DAMEN AKER YARDS»  за останні кілька років та дослідити, які саме чинники впливають на зміну структури кредиторської заборгованості;

     - зробити висновки щодо обсягу кредиторської заборгованості на підприємстві та ефективного управління нею; 

     Методи дослідження: до основних методів у даній роботі можна віднести наступні - аналітичний, метод системного аналізу, графічний, а також метод прогнозу та протиставлення. 

РОЗДІЛ 1

     ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ КРЕДИТОРСЬКОЮ  ЗАБОРГОВАНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ.

1. Склад та структура позичкового капіталу.

     Ефективна фінансова діяльність підприємства неможлива без постійного залучення позикових коштів. Використання позичкового капіталу дозволяє істотно розширити обсяг господарської діяльності підприємства, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, прискорити формування різних цільових фінансових фондів, а в остаточному підсумку - підвищити ринкову вартість підприємства. Хоча основу будь-якого бізнесу становить власний капітал, на підприємствах ряду галузей економіки обсяг використовуваних позикових коштів значно перевищує обсяг власного капіталу. У зв'язку із цим управління залученням і ефективним використанням позикових коштів є однією з найважливіших функцій фінансового менеджменту, спрямованої на забезпечення досягнення високих кінцевих результатів господарської діяльності підприємства. Позиковий капітал, яким користується підприємство, характеризує у сукупності об’єм його фінансових зобов’язань (загальну суму боргу). Ці фінансові зобов'язання в сучасній господарській практиці диференціюються  наступним чином (див.рис.1.1)  [2, с. 289-291]

      Отже, з поданої таблиці ми з’ясували, що позичковий капітал складається  з короткострокових та довгострокових фінансових зобов’язань. Відповідно до загальних положень бухгалтерського облік поточні зобов’язання включають:

     1.  короткострокові кредити банків;

     2. поточну заборгованість за довгостроковими  зобов'язаннями;

     3. короткострокові векселі видані;

     4. кредиторську заборгованість за  товари, роботи, послуги;

     5. поточну заборгованість за розрахунками з  одержаних  авансів,  
6. за  розрахунками  з бюджетом

     7.  за  розрахунками  з  позабюджетних  платежів,

     8. за розрахунками зі страхування,

     9.за  розрахунками з оплати праці,

     10. за розрахунками з учасниками,

     11. за розрахунками із внутрішніх  розрахунків;

     12. інші поточні  зобов'язання

      До  довгострокових зобов'язань належать:

      1.довгострокові  кредити банків;

      2. інші довгострокові  фінансові зобов'язання;

      3. відстрочені податкові  зобов'язання;

      4.  інші довгострокові  зобов'язання. [ 5]

        Щодо інших вчених, то вони відносять до довгострокових фінансових зобов’язань всі форми функціонованого на підприємстві позичкового капіталу з терміном його використання більше одного року. Основними формами цих зобов’язань є довгострокові кредити банків і довгострокові позикові кошти (заборгованість з податкового кредиту; заборгованість за емітованими облігаціями; заборгованість з фінансової допомоги, наданій на зворотній основі), термін погашення яких ще не настав або не погашені у визначений термін.

     Короткострокові фінансові зобов’язання. До них  відносяться всі форми залученого  позичкового капіталу з терміном його використання до 1 року. Основними формами цих зобов’язань є короткострокові кредити банків і короткострокові позикові кошти (такі, що мають бути погашені та такі, що так і не були погашені у визначений термін), різні форми кредиторської заборгованості підприємства (за товари, роботи і послуги; за виданими векселями; за отриманими авансами; за розрахунками з бюджетом та позабюджетними фондами; з оплати праці; з дочірніми підприємствами; з іншими кредиторами) та інші короткострокові фінансові зобов’язання.

     В процесі розвитку підприємства в  міру погашення його фінансових зобов’язань  виникає необхідність залучення  нових позикових коштів. Джерела та форми залучення позикових коштів підприємством досить багатоманітні. Класифікація залучених підприємством позикових коштів за основними ознаками наведена на (рис.1.2)[2,с.291-292]. Після ретельного перегляду класифікації залучених позикових коштів, можна з впевненістю сказати про те, що ці кошти вимагають ретельного аналізу, а політика їхнього залучення вимагає від керівництва кожного підприємства певної стратегії, аби не збанкрутіти, залучивши велику кількість коштів та не маючи змоги повернути їх. Тож, з  вищесказаного слідує, що треба детальніше зупинитися політиці залучення позикових коштів. Політика залучення позикових коштів являє собою частину загальної фінансової стратегії, що полягає в забезпеченні найбільш ефективних форм і умов залучення позикового капіталу з різних джерел відповідно до потреб розвитку підприємства.  
Процес формування політики залучення підприємством позикових коштів включає наступні основні етапи:

1.Аналіз залучення і використання позикових коштів у попередньому періоді.

2.Визначення цілей залучення позикових коштів у майбутньому періоді.

3.Визначення граничного обсягу залучення позикових коштів. Максимальний обсяг цього залучення диктується двома основними умовами:

     а) граничним ефектом фінансового  лівериджа.

     б)забезпеченням  достатньої фінансової стійкості підприємства.

4. Оцінка вартості залучення позикового капіталу з різних джерел. 
5.    Визначення співвідношення обсягу позикових коштів, приваблюваних на коротко- і довгостроковій основі. 
6. Визначення форм залучення позикових коштів. Ці форми диференціюються в розрізі фінансового кредиту; товарного (комерційного) кредиту; інших форм. 
7. Визначення складу основних кредиторів. 
8. Формування ефективних умов залучення кредитів. До числа найважливіших з цих умов відносяться:

       а) термін надання кредиту; 

     б) ставка відсотка за кредит;

       в) умови виплати суми відсотка;

       г) умови виплати суми основного  боргу;

       д) інші умови, пов'язані з одержанням кредиту. 
9. Забезпечення ефективного використання кредитів. 
10. Забезпечення своєчасних розрахунків по отриманих кредитах.[3] 
 
 

1.2  Особливості кредиторської заборгованості.

     Існує багато думок науковців з приводу проблеми кредиторської заборгованості, деякі вважають, що це не так вже і погано, інші ж навпаки налаштовані категорично з цього приводу. Проте щоб визначатися однозначно та в результаті прийняти ту чи іншу сторону, необхідно зрозуміти, що взагалі таке, ця кредиторська заборгованість?

     Отже, спробую дати відповідь на питання, що таке – кредиторська заборгованість. Кредиторська заборгованість відбиває вартісну оцінку фінансових зобов’язань підприємства перед різними суб’єктами економічних відносин. Кредиторська заборгованість входить до складу його короткострокових пасивів і повинна бути погашена в термін, що не перевищує 12 місяців після звітної дати (у противному випадку заборгованість враховується по статті «Інші довгострокові пасиви»). У складі кредиторської заборгованості виділяються зобов’язання:

• Перед постачальниками і замовниками за поставлені матеріальні цінності, виконані роботи і зроблені послуги;
• По векселях, виданим постачальникам, замовникам і іншим кредиторам у забезпечення постачань їхньої продукції;
• Перед працівниками по оплаті праці (нарахована, але не виплачена заробітна плата);
• Перед соціальними фондами по виплатах на державне соціальне страхування, у пенсійний фонд, у фонди медичного страхування і зайнятості;
• Перед бюджетом по усіх видах платежів;
• Перед сторонніми організаціями і фізичними особами по авансах, отриманим відповідно до договорів і контрактів.

     Різноманіття  суб’єктів взаємин підприємства по розрахунках по кредиторській заборгованості, з урахуванням різного механізму їхнього правового регулювання й організаційних схем здійснення, свідчить про складність проблеми ефективного управління нею.

     Дійсно, що поточне фінансове благополуччя підприємства значною мірою залежить від того, наскільки вчасно воно відповідає по своїх фінансових зобов’язаннях. Важливість аналізу і управління кредиторською заборгованістю обумовлена ще й тим, що, складаючи значну частку поточних пасивів підприємства, її зміни помітно позначаються на динаміці показників його платоспроможності і ліквідності.

     Для ефективного управління підприємством  дуже важливо знати стан фінансових взаємин з постачальниками і  підрядчиками, оскільки саме ними  поставляються  всі необхідні для нормального  функціонування матеріальні цінності, виконуються роботи, що вимагаються, і виявляються відповідні послуги. Обсяги заборгованості по постачаннях цієї продукції (робіт, послуг) відбиті по статтях балансу «Кредиторська заборгованість постачальникам і підрядчикам» і «Векселя до сплати» (сума векселів до оплати враховується при розрахунках у тому випадку, коли векселями забезпечуються головним чином постачання продукції, оплата робіт, послуг).  Відповідно було б правильно співвіднести цю заборгованість не з усіма витратами, а лише з матеріальними (форма №5 «Додаток до бухгалтерського балансу», Розділ№6"Витрати, зроблені організацією»)