Оплата праці,як основний механізм мотивації персоналу

 

 

 

 

 

 

 

Експрес-аналіз фінансового стану шахти «Піонер» наведено у таблиці 2.6

 

Показники	2009	2010	Відхилення
			+,-	%
1. Стан і динаміка  економічного потенціалу
1.1. Майновий стан:
- сума господарських засобів у розпорядженні підприємства, тис.грн.	345286	374454	29168	7,8%
- вартість основних фондів, тис.грн.	205744	213273	7529	3,5%
- коефіцієнт зносу основних фондів	0,250	0,255	0,005	1,8%
1.2. Фінансовий стан:
- сума власних коштів, тис.грн.	44556	26418	-18138	-68,7%
- коефіцієнт співвідношення  позикових і власних коштів	0,000	0,046	0,046	100,0%
- коефіцієнт покриття	3,898	3,930	0,032	0,8%
- збитки	4391	0	-4391	0,0%
2. Результативність фінансово-господарської діяльності
2.1. Оцінка прибутковості:
- витрати на виробництво,  тис.грн.	-53176	-23234	29942	128,9%
- прибуток, тис.грн.	-4391	75580	79971	105,8%
- рентабельність продажів, %	-0,020	0,211	0,231	109,2%
- рентабельність основної діяльності, %	0,083	-3,253	-3,336	102,5%
- рентабельність власного капіталу, %	-0,016	0,279	0,295	105,7%
- рентабельність позикового капіталу, %	0,000	6,076	6,076	100,0%
2.2. Економічний потенціал:
- виторг від реалізації, тис.грн.	30444	64084	33640	52,5%
- рентабельність активів, %	-0,013	0,202	0,189	93,7%
- оборотність оборотних коштів, дні	0,276	0,518	0,242	46,8%
- оборотність основного капіталу, дні	0,111	0,236	0,125	53,1%
- оборотність дебіторської заборгованості, дні	0,328	0,539	0,210	39,0%
- оборотність кредиторської  заборгованості, дні	7,087	19,568	12,481	63,8%

 

Аналіз ліквідності  балансу шахти «Піонер». 
Задача аналізу ліквідності балансу виникає в зв'язку з необхідністю давати оцінку кредитоспроможності організації, тобто його здатності вчасно і повністю розраховуватися по усім своїм поточним та довгостроковим зобов'язанням. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань організації її активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Тобто чим менше час, що буде потрібно, щоб даний вид активів перетворився в гроші, тим вище їхня ліквідність. 
Аналіз ліквідності полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих по ступені їхньої ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термінах їхнього погашення і розташованих у порядку зростання термінів. 
Усі активи підприємства в залежності від ступення ліквідності, тобто від швидкості перетворення в грошові кошти, можна умовно поділити на наступні групи.

Найбільш ліквідні активи (А1) – сума за всіма статтями грошових коштів, що можуть бути використані  для виконання поточних розрахунків  негайно. До цієї групи також відносяться ті короткострокові фінансові вкладення (цінні папери), що можна зрівняти з грошима.

Швидко реалізуємі активи (А2) – активи, для перетворення яких в грошові кошти потребує значного часу. До цієї групи можна віднести дебіторську заборгованість ( платежі по якій очікуються впродовж 12 місяців після відлікової дати ), інші оборотні активи.  
Ліквідність цих активів різна в залежності від суб’єктивних та об’єктивних факторів: кваліфікації фінансових робітників підприємства, взаємовідносин з платниками та їх платоспроможність, умов кредитування покупців, організації вексельного обігу. 
Повільно реалізуємо активи (А3) – статті розділу II активу балансу, включаючи запаси та інші оборотні активи. 
Товарні запаси не можуть бути реалізовані доки не знайдені покупці. Часто запаси сировини, матеріалів та незавершеної продукції потребують додаткової обробки перш ніж їх можна буде продавати. Слід звернути увагу на те, що стаття “Витрати майбутніх періодів” не входить в цю групу.

Важко реалізуємі активи (А4) – активи, предназначені для використання в господарчій діяльності впродовж значного періоду часу. До цієї групи можна віднести статті I розділу активу баланса “Необоротні активи”, а також дебіторську заборгованість, платежі якої очікуються більш ніж через 12 місяців після відлікової дати. Згідно Міжнародного стандарту фінансової звітності №5 довгострокова дебіторська заборгованість відноситься до складу інших довгострокових активів.

Перші три групи активів ( найбільш ліквідні активи, швидко реалізуємі активи, повільно реалізуємі активи ) впродовж поточного господарчого періоду можуть постійно змінюватися і відносяться до поточних активів підприємства. Поточні активи більш ліквідні ніж інша власність підприємства.

Пасиви балансу за ступенням зростання строків  погашення зобов’язань групуються наступним чином. 
Найбільш срочні зобов’язання (П1) – кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендам, інші поточні зобов’язання, а також кредити не погашені в строки ( за даними додатків до бухгалтерського балансу).

Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові кредити банків та інші займи, що повинні бути погашені в період 12 місяців після відлікової дати.

Довгострокові пасиви (П3) – довгострокові кредити та інші довгострокові пасиви ( статті V розділу  балансу “Довгострокові пасиви ”). 
Постійні пасиви (П4) – ( статті IV розділу баланса “Капітал і резерви” і деякі статті VI розділу балансу, що не війшли до складу інших груп, “Доходи майбутніх періодів”, “Фонди споживання” і “Резерви майбутніх витрат і платежів”).

Розрахунок аналізу ліквідності підприємства представлені у таблиці2.7

 

 

 

Таблиця 2.7 – Аналіз ліквідності шахти «Піонер»

Показники активу балансу	Значення, тис. грн.		Показники пасиву балансу	Значення, тис. грн.		Платіжний надлишок (недолік), тис. грн.
	2006	2007		2006	2007	2006	2007
1. Найбільш ліквідні  активи	15629	1998	1. Найбільш термінові  пасиви	26060	16495	10431	14497
2. Швидко реалізовані  активи	93119	119277	2.Короткострокові пасиви (П2)	14728	31876	78391	87401
3. Повільно реалізовані  активи (А3)	6293	8352	3. Довгострокові пасиви (П3)	102579	97731	96286	89379
4. Важко реалізовані  активи (А4)	230245	244827	4. Постійні пасиви (П4)	201919	228352	28326	16475
Усього	345286	374454	Усього	345286	374454	0	0

 

Для визначення ліквідності  балансу підприємства варто зіставити  підсумки приведених груп по активу та пасиву балансу. Фахівцями баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають  місце співвідношення, що приведені  нижче в таблиці 2.8 у порівнянні з балансом шахти «Піонер». 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.8 - Порівняння абсолютно ліквідного балансу з фактичним балансом шахти «Піонер».

Абсолютно ліквідний баланс	Співвідношення активів та пасивів  фактичного балансу		Виконання умови
	2006 рік	2007 рік
А1≥П1	<	<	Умова не виконується
А2≥П2	>	>	Умова виконується
А3≥П3	<	<	Умова не виконується
А4≤П4	<	<	Умова виконується

 
Зіставлення найбільш ліквідних засобів  і швидко реалізованих активів з  найбільш терміновими зобов'язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє з'ясувати поточну ліквідність. З  таблиці, де визначається ліквідність балансу, можна зробити наступні висновки. Структура балансу підприємства є достатньо ліквідною, тому що виконується дві умови ліквідності з чотирьох необхідних. У разі критичної ситуації підприємство зможе розрахуватися за своїми обов'язками, тому що найбільша кількість засобів підприємства приходяться на найбільш термінові пасиви.

 

 

3.РОЗРОБКА ЗАХОДІВ  ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ

 МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ  НА ШАХТІ «ПІОНЕР».

 

 

3.1Оплата праці, як  основний механізм мотивації  персоналу.

В промисловості України організація і планування заробітної плати робітників засновані на тарифній системі, яка включає тарифно-кваліфікаційний довідник

(ЕТКС) тарифні сітки  і тарифні ставки.Тарифно-кваліфікаційний довідник містить усі види робіт і професій, наявних в промисловості з розбиттям по галузях. По кожній професії дана характеристика робіт і опис, що повинен знати і уміти робітник для їх виконання. ЕТКС є нормативним документом, на його основі привласнюється тарифний розряд, який відповідає рівню професійних знань. Тарифний розряд привласнюється спеціальною комісією, що складається з представників адміністрації і профспілкової організації.

Тарифні сітки є переліком кваліфікаційних  розрядів і тарифних коефіцієнтів, що відповідають їм. Тарифні сітки служать для визначення співвідношення в оплаті праці робітників, що виконують роботи різної складності і труднощі. З їх допомогою диференціюється оплата праці робітників залежно від їх кваліфікації.  
Тарифний коефіцієнт показує, в скільки разів оплата праці робочого цього розряду (тарифна ставка) перевищує оплату робочого першого розряду.  
Для оплати праці робітників на підприємствах промисловості використовується 6-розрядна, 8-розрядна тарифні сітки і 18-розрядна єдина тарифна сітка.  
Єдина тарифна сітка (ЕТС) є обов'язковою для оплати праці усіх категорій промислово-виробничого персоналу бюджетних підприємств і організацій незалежно від галузі. У модифікованому виді ЕТС застосовується також і на

підприємствах не бюджетного сектора економіки.

Тарифна ставка визначає розмір оплати праці за одиницю часу - годину, день, місяць. Для робітників вона встановлюється у вигляді оплати першого розряду в день (зміну) - денна ставка або в годину - годинна ставка. Розмір оплати робіт, віднесених до вищих тарифних розрядів, визначається множенням тарифної ставки першого розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. Тарифні ставки робітників диференціюються по галузях промисловості, а усередині кожної галузі - за умовами праці, формами оплати праці (для відрядників більш високі) і кваліфікації. Розмір годинної тарифної ставки залежить від тривалості зміни.За умовами праці нині існують три категорії: нормальні, важкі (шкідливі) і особливо важкі (особливо шкідливі). Доплати за умови праці від 4 до 24%. Конкретні розміри ставок і розрядів на підприємствах визначаються умовами колективних договорів. Розміри доплат за умови праці, за роботу у вечірній і нічний час у два рази більше звичаного.

Тарифна система визначає якість праці кожного робітника, кількісний же облік витраченої праці  працівниками підприємства. На шахті «Піонер» основною формою заробітної плати є почасова, оскільки режим праці значною мірою регламентується режимом роботи устаткування, а об'єктом оплати є час і якість роботи. При почасовій формі оплати заробіток робітника визначається його кваліфікацією і кількістю фактично відпрацьованого часу. Для створення матеріальної зацікавленості у робітників необхідно застосовувати почасово-преміальну систему. Вона включає преміювання за виконання і перевиконання різних показників; конкретно для кожної професії розробляється система показників, яка найбільшою мірою стимулює роботу робітників цієї професії. Наприклад, для прохідників - витримка технологічних параметрів у встановлених режимах, підвищення основного компонента в кінцевій продукції. Відрядна форма оплати застосовується на тих роботах, де видобуток вугілляі і його якість значною мірою залежать від особистої навички, уміння, кваліфікації і інтенсивності праці робітників.  
Застосування відрядних форм оплати праці доцільно, коли: забезпечується строгий облік вироблення; можуть бути використані технічно обгрунтовані норми вироблення і норми часу; результати виробництва залежать безпосередньо від праці робочої.