Туроперейтинг

     Документом, що дає право на тур, є туристська путівка або ваучер.

     Туристська  путівка - це документ, що підтверджує  оплату передбачених програмою послуг. Форма путівки являє собою  бланк суворої звітності і  містить оптимальний набір реквізитів, що дають клієнтові найбільш повну  інформацію про майбутній турі. Ця форма путівки є типовою, що дозволяє турпідприємства при тиражуванні путівок доповнювати їх іншими необхідними даними. [25]

     Дана  форма путівки використовується при розрахунках з населенням для обліку готівкових коштів без  застосування контрольно-касових апаратів. Дата виписки путівки і дата її реалізації відображаються на рахунках бухгалтерського обліку. При передачі путівки відривний талон залишається в якості документа, що підтверджує факт і дату реалізації туристичного продукту, і служить підставою для пільги з податку на додану вартість (ПДВ). При розрахунках готівковими коштами корінці путівок зберігаються разом з іншими касовими документами. При безготівкових розрахунках підприємству необхідно забезпечити облік і зберігання корінців виданих путівок.

     Ваучер - це документ, на підставі якого здійснюється обслуговування іноземних туристів і взаєморозрахунок з фірмою.

     Залежно від виду заявки туриста і від  способу організації продажу  тури можуть бути індивідуальними та груповими.

     Індивідуальні тури надають туристу більше незалежності і самостійності, але вони дорожчі, так як такі види послуг, як внутрімаршрутний транспорт, послуги гіда, і деякі інші турист оплачує повністю, на відміну від групових турів, де ця ціна розкладається на всіх членів групи. Саме тому індивідуальні тури не надто доступні масовому туристу.

     Крім  того, організація індивідуальних поїздок  є дуже трудомістким процесом, що вимагає  використання комп'ютерної техніки  для здійснення бронювання, диспетчеризації, розрахунків та інших операцій. З іншого боку, індивідуальний туризм з економічної точки зору дуже вигідний для туристських фірм, так як дає більш високі доходи в розрахунку на одного туриста в порівнянні з доходами від групових турів. Тому в стратегії фірми повинні бути знайдені певні місця як для групового, так і для індивідуального туризму. [8]

     Групові тури дешевші, доступні масовому туристу, але в групових поїздках кожен  їх учасник зобов'язаний підкорятися  встановленому для групи порядку  подорожі. Створення привабливого туристського продукту є першою і найважливішою задачею турфірми. Ця сфера діяльності туристських підприємств безпосередньо пов'язана з виробничими процесами. Товарна політика підприємства вимагає прийняття узгоджених рішень між виробництвом і реалізацією (комерцією), а також рішень, що стосуються асортименту турів, програм обслуговування і кількості туристського продукту.

2.2 Технологія розробки  туру

 

     Технологія  розробки туру включає в себе наступні етапи:

     1. Маркетингові дослідження (виявлення  потенційних можливостей та формування туру):

     ПЕСТ  аналіз (політичні, економічні, соціальні, технологічні сили);

     ПНВУ (переваги, недоліки, можливості, загрози);

     Сегментація ринку (мотивація, цілі) - "назва туру".

     Географія маршруту (перспективне планування туру):

     Виявлення ресурсно-технічного забезпечення туру (основні

     додаткові об'єкти показу, транспорт, харчування, розміщення);

     тип маршруту (лінійний, радіальний, кільцевий).

     Договірний  етап (укладати договори з партнерами). На цьому етапі відбувається визначення партнера або постачальника послуг. У договорі вказують: предмет договору, основні умови, права і обов'язки постачальника, відповідальність сторін, порядок розрахунків, юридичні адреси сторін, форс-мажор. [5]

     2. Договір з готельним підприємством  повинен містити:

     3. - Вартість номерів, їх бронювання;

     4. - Знижки;

     5. - Умови розміщення;

     6. - Графік заїздів;

     7. матеріальна відповідальність.

     Договір з підприємством харчування включає:

     8. - Кількість одночасно обслуговують  туристів;

     9. - Регулярність і величина харчування;

     10. - Зразкові ціни;

     11. - Матеріальна відповідальність.

     12.4 Інформаційно-методичне забезпечення  туру:

     13. - Складання картки транспортного  маршруту;

     14. - Опис маршруту (вербальне опис, умови прийому та обслуговування);

     Графік  руху по маршруту (розклад);

     15. - Документ "Умови прийому та  обслуговування туристів".

     16. Умови про розміщення: які номери, кімнати або каюти, скільки  людина може проживати, санітарно-побутове  обслуговування - наявність каналізації,  пралень, душ або ванни в  номерах.

     17. Умови харчування: ресторан, кафе, буфет - адреса і віддаленість від місця проживання, план харчування.

     18. Програма туристсько-екскурсійного,  культурно-дозвіллєвого обслуговування: дні обслуговування, перелік тем  екскурсій і заходів, тривалість  екскурсій в астрономічних годинах, вартість екскурсій):

     Карта-схема  маршруту;

     19. - Довідкові матеріали по маршруту;

     20. - Різна інформація для складання  пам'ятки для туристів, що виїжджають  за кордон, пам'ятка для менеджера;

     21. - Опис технологічних особливостей  туру (щеплення від СНІДу, малярії, азіатська готель, Діснейленд і т.д.);

     22. - Пам'ятки про терміни подачі  заявок (на авіаквитки, проживання, харчування, знижки на групу);

     23. - Заявка бронювання туру (дата, №  замовлення, відповідальна особа,  назва туру, інформація про туристів російський і латинський варіант, № закордонного і російського паспорта, транспорт, час, рейс, клас, можливі зміни, країна, місто, дата прибуття і вибуття, готель, назва, клас, тип номерів, харчування, екскурсії);

     Інформаційний листок, в якому міститься така інформація:

     1) маршрут - екскурсія, тип маршруту, транспорт, розміщення, тривалість, короткий опис;

     2) пакет послуг;

     3) додаткова інформація.

     5. Розрахунок вартості путівок  та випуск до реалізації (калькуляція). Вартість путівки розраховується наступним чином:

     Транспортні послуги - всередині маршрутний транспорт, трансфер (доставка туристів від місця  збору групи до терміналу основного  перевізника), екскурсії;

     Проживання (вартість множиться на ночі);

     Харчування;

     Зарплата (гіди, екскурсоводи, керівник групи);

     Відрахування  в позабюджетні фонди (26% ЕСН і  збір на страхування від нещасних випадків);

     Екскурсійне обслуговування;

     Квитки  на культурно-розважальні програми;

     Накладні  витрати (10 - 20%);

     Разом витрат;

     Нарахування прибутку (10 - 40%);

     Нарахування ПДВ на суму витрат і прибутку;

     Вартість  путівки разом з ПДВ.

     6. Просування туру на ринок (інструменти  просування):

     Реклама (каталоги, брошури, зовнішня реклама, реклама в ЗМІ, в пункті продажу);

     Стимулювання  продажів (різні матеріали для  прямої пошти, проспекти по конкретному напрямку - метод підтримки);

     Зв'язки з громадськістю (оформлення прес-релізів  і публікацій віддаються в інформаційні служби, комітети);

     Прес-конференції  та прес-демонстрації;

     Ілюстративні  розповіді з описом - іміджева стаття;

     Презентації;

     Ознайомчі тури;

     Виставки, ярмарки, науково-практичні конференції;

     Різні відеофільми.

     7. Етап реалізації путівок (формування  агентської ланцюга).

2.3 Розрахунок вартості  туру

 

     Розрахунок  вартості туру є складною багатофакторною  процедурою. На ціноутворення впливає характер попиту, розвиненість ринку туристичних послуг, місце туристичної фірми на ньому та оцінка конкурентного середовища, обрана маркетингова стратегія тощо. Ціна туру відтворює економічний бік діяльності суб'єкта господарювання і відбиває його комерційну політику на ринку туристичних послуг. Ціна туру коливається в межах від собівартості до продажної ринкової ціни. Ці коливання відбивають попит на даний турпродукт. Коливання попиту мають часовий (літній, зимовий періоди, міжсезоння), видовий (на окремі види туризму) та територіальний (на певні регіони) зрізи. Диференціація цін на турпродукт є результатом диференціації тарифів на окремі види послуг, що входять до складу тура, відбиваючи зміни витрат праці на певні види послуг в різний період часу. Коливання тарифів є результатом ринкової політики продуцентів послуг і грунтуються на тому, що пропозиція орієнтована на задоволення потреб туристів в період максимального попиту, тому потрібно мати резервні потужності і можливість їх розгортання відповідно до зростаючих потреб. Ціноутворення ускладнюється також введенням до складу турпродукта туристичних ресурсів, тобто різноманітних пам'яток, що за економічною сутністю є результатами вкладеної колись праці, або туристичних благ, що взагалі не є продуктами праці (клімат, мальовничі ландшафти тощо). [17]

     Ціна  туру залежить від класу обслуговування, терміну та сезону подорожі, її виду та форми. На неї впливає кон'юнктура  ринку та характер обраної маркетингової  стратегії (реклама, канали реалізації тощо). Зокрема, на ціну тура впливає характер угод туроператора з турагенціями, оскільки ці угоди визначають умови реалізації і визначають комісійні винагороди турагента, що реалізуються через систему націнок та знижок. При цьому туроператор може виступати оптовим продавцем, який в подальшому не контролює цінову політику турагента з реалізації своїх турів (тобто турагент сплачує вартість турів, визначену туроператором, і встановлює свою власну ринкову ціну при їх реалізації), або залишити за собою право контроля цінової політики і надати турагенту відповідні знижки як оптовому покупцеві певного турпакета (тоді турагент повинен дотримуватись тієї роздрібної ціни, яка визначена туроператором, а його прибуток є різницею між оптовою та роздрібною ціною турів).

     Нижньою межею вартості тура є його собівартість, яка включає зафіксовану в  угодах ціну основних послуг за обумовленими параметрами туру та поточні витрати  на їх реалізацію та організацію споживання. Останній параметр залежить від обраної  фірмою маркетингової стратегії: характеру реклами і рекламної кампанії, розгалуженості мережі та її географії, різноманітності каналів збуту турпродукта. [15]

     Собівартість  тура є сумарною ціною складових (проживання, харчування, транспортування, екскурсійне обслуговування та ряд додаткових послуг, які, на думку туроператора, якісно підвищують конкурентоздатність пакета, медичне страхування та візова підтримка для зарубіжних турів) відповідно до сезону та регіону (сезонні націнки практично на всі види послуг, націнки на послуги в популярних туристсько-рекреаційних центрах), терміну (чим довший тур, тим він дорожчий), обраного виду подорожування (авіа-, автобусний тощо), його форми (індивідуальні тури дорожчі за групові в розрахунку на одного туриста і чим численніша група, тим менша ця вартість), складу учасників групи (багато послуг надається певним категоріям споживачів на пільгових умовах, наприклад, дітям дошкільного віку та школярам, пенсіонерам, військовим).

     До  складу групи входять також особи, що організують споживання послуг (супроводжувач, гід-перекладач), отримуючи за це заробітню плату.

     Основні статті витрат по туру можна поділити на фіксовані (податки, наприклад, на додану вартість, на землю, транспортний збір, готельний збір; сплати в бюджет, наприклад, за кредит; аренда приміщень, техніки, транспортних засобів тощо; комунальні послуги та інше) та довільні, які залежать від діяльності фірми (заробітня плата, видатки на організацію тура, його рекламу, реалізацію, маркетинг турпродукту тощо). В залежності від способу визначення статті витрат поділяються на прямі, що відносяться на одиницю послуг, та опосередковані, що розподіляються по видах за певною ознакою, наприклад, пропорційно нормам витрат. Таким чином, основні витрати по туру складаються з собівартістості (сумарної вартості основних та додаткових послуг турпакету) та розрахунків з державою. Додатковими витратами по туру є вартість додаткових послуг, які пропонуються туристам на вибір і за їх бажанням можуть бути включені до остаточної ціни турпакету чи сплачуватись в місці споживання. До собівартості тура часто не включають вартість перевезення до початку подорожі, особливо коли є варіанти такого транспортування.

     Ціна  на турпродукт обраховується методом  нормативної калькуляції. При визначенні калькуляції собівартості одиниці послуг слід виходити з їх споживчої вартості, але мати на увазі мінливість послуг (залежно від рівня кваліфікації персонала, технічного забезпечення та інших складових обслуговування). [24]