Історичні пам'ятники України як пізнавальний туристичний об'єкт

Фортеця у Білгороді-Дністровському - це добре збережена середньовічна фортифікаційна споруда, що сполучає риси замків Західної Європи та кремлів-детинцев Східної та Центральної Європи. Вона знаходиться на площі понад 9 га, з трьох сторін обнесена ровом, глибиною до 20м. Довжина її стін 2,5 км, а основне навантаження в оборонних діях полягало на 34 вежах всіх чотирьох дворів-ланок оборонного комплексу. Особливу різноманітність їй надають різні за зовнішнім оформленням і призначенням фортечні вежі - круглі, квадратні, багатокутні і пр.

Зрозуміло, що для перетворення фортеці в сучасний музей середньовічного фортифікаційного зодчества не вистачає коштів на реставрацію та відновлення відсутніх компонентів, але і те, що тут стали регулярно проводитися сучасні фестивально-видовищні заходи, особливо костюмовані в «лицарські» обладунки, зближує Білгород-Дністровський з іншими історичними містами Європи, навчилися використовувати архітектурні пам'ятники в туристично-комерційних цілях без шкоди для таких об'єктів.

Білгород-Дністровський цікавий  також розкопками античного Тіраса і середньовічними храмами - грецьким (Іоанна Предтечі) XIII-XIV ст. і вірменським XIV-XV вв. Біля першого знаходиться об'єкт православного паломництва - каплиця Іоанна Сочавського - мученика XIII століття, одного з перших канонізованих святих молодого молдавської держави, похованого в першій столиці князівства Сучаві (сучасна Румунія) в роки правління Олександра Доброго. Місцем паломництва став і джерело святого Іоанна, розташований на місці, де благочестивий Іоанн ступив на дністровський берег після складного і бурхливого подорожі по Чорному морю. Вірменська церква, хоч і повернута представникам відповідної конфесії, але богослужіння до теперішнього часу в ній не проводилися, оскільки громада за більш ніж десятирічний період не змогла повернути церкви навіть скромне первісне оздоблення, притаманне їй в сторіччя турецького ярма.

У місті знаходяться ще кілька храмів і світських архітектурних пам'яток - особняків і громадських будівель XIX століття. Зберігся, наприклад, будинок, в якому проходило підписання в 1826 році російсько-турецької Аккерманської конвенції, пам'ятник землякам, які загинули під час російсько-турецької війни 1904-1905 років та ін.

У той же час, туристична інфраструктура Білгорода-Дністровського поки розвинена  недостатньо. У місті немає сучасного готельного господарства, в поганому стані енергетична, транспортна та, особливо, теплопостачальних складові міського господарства. Всі ці галузі потребують термінового реформування, а іноді й просто у створенні заново. Це, зрозуміло, затримує розвиток туризму та не сприяє сприятливому іміджу міста у списку історичних туристичних центрів Європи.

В межах Нижньодністровський районів  Одещини ностальгічний туристичний  інтерес проявляється до об'єктів  німецьких колоній існували тут  в XIX - початку XX ст. Нащадки німецьких, австрійських, швейцарських поселенців, насильно або полудобровольно виселених з цього краю в 30-40 роки XX століття шукають характерні риси в перебудованих сільських садибах, кірхах і костелах, вінохраніліщах, млинах, коморах. Сучасні назви поселень Овідіопольського, Роздільнянського, Білгород-Дністровського районів майже не зберегли німецького звучання, але в плануванні сіл, перебудованих церковних і громадських будівлях відразу вгадується етнічне походження засновників.

Навіть враховуючи глобальну фінансово-економічну кризу туристична індустрія залишається в списку найбільш масштабних галузей світової економіки. Тому значна кількість країн на державному рівні почала впроваджувати плани заходів з підтримки конкурентоспроможності своєї туристично-курортної сфери.

Україна хоч і поступається конкурентам  багато в чому, однак обсяги загальних  витрат іноземних громадян в нашій  державі, за оцінками Держкомстату, в  позаминулому році склали більше 19,5 млрд доларів. Для порівняння: доходи британської туріндустрії в цей період - 114 000 000 000 фунтів. Це дає підстави стверджувати, що вітчизняний туризм, навіть в сьогоднішньому, досить нерозвиненому стані, є одним з пріоритетних джерел загальних валютних надходжень країни і важливий фактор розвитку національної та регіональної економіки, особливо на рівні малого і середнього бізнесу.

Які ж конкретні кроки потрібні зараз, щоб за непростих економічних  умов консолідувати вітчизняний  туристичний потенціал, створити основи для залучення інвестицій в туріндустрію, поліпшити конкурентні позиції  українського турпродукту на зовнішніх  і внутрішньому ринках? Проведений фахівцями провідних професійних організацій туристичної індустрії, що об'єдналися в Раду з туризму та курортів, і Державної служби туризму і курортів системний аналіз ситуації показав, що в найближчій перспективі слід передусім зосередитися на формуванні ефективного механізму державно-приватного партнерства на всіх рівнях.

Слід зазначити, що зі зростанням ринкового  потенціалу туристичної індустрії  зростає і вага професійних асоціацій. Так що відповідальна влада повинна  підтримати як безпосередньо інституційне будівництво громадських організацій, особливо на місцях, так і створити ефективні механізми державно-приватного партнерства по всій вертикалі - від столиці до кожного туристичного містечка.

Ми впевнені, що для ефективного  вирішення на національному рівні багатоаспектних проблем сучасного туризму, який охоплює майже всі сфери економіки і соціально-культурного життя, слід відновити діяльність Ради з питань туризму і курортів при Кабінеті Міністрів, забезпечивши участь в його роботі представників провідних структур професійного сектора . Безсумнівно, культура і мистецтво як складові якісного туристичного продукту мають чимале значення для туризму і курортів, проте сучасна ситуація вимагає, щоб у розвитку галузі певною мірою брало участь більшість центральних органів влади. Це продиктовано і тим, що рівень мультиплікативного впливу туризму на інші галузі економіки в світі неухильно зростає.

Світова практика свідчить, що для  успіху на туристичному ринку кожен  туристичний або курортний населений пункт має розробити системний бізнес-план. Особливу вагу такі плани розвитку мають сьогодні для міст, що приймають Євро-2012. Зокрема, особливість розвитку туристичних центрів полягає у формуванні економічних кластерів, де став туристичні потоки створюють можливість для розвитку економічної активності в інших галузях місцевої економіки - виробництві екологічно чистих продуктів харчування, виноробстві, відродження традиційних ремесел, місцевої легкої промисловості тощо

Перші кроки в цьому напрямку ми вже робимо. Так, за підтримки Німецького товариства технічного співробітництва розпочато реалізацію програми підтримки розвитку туристичної економіки в Криму та Чернівецькій області. В Івано-Франківській стартувала масштабна програма представництва Європейського Союзу, спрямована на формування стійкого туристичного кластера з акцентом на розвиток активних видів туризму.

Сьогодні в цьому напрямку робиться чимало, але водночас слід застосувати  ряд радикальних заходів. Вони пов'язані  з введенням економічних стимулів - від надання довгострокових і дешевих кредитних коштів, податкових канікул - до часткового фінансування державою створення робочих місць у новозбудованих готелях. Зокрема, важливо повернутися до встановлення зменшеної ставки ПДВ на готельні послуги, як це робиться в більшості країн ЄС. Відповідний законопроект минулого року ініційовано нашими спільними зусиллями.

Однією з реальних можливостей  фінансування готельних проектів до Євро-2012 може стати програма пільгового кредитування, запропонована, наприклад, урядом Китаю. Сьогодні Комітет інвесторів Ради з питань туризму і курортів за підтримки Державної служби туризму і курортів готує уряду відповідні пропозиції.

Також в кінці жовтня на щорічному  Міжнародному інвестиційному форумі в  Санкт-Петербурзі ми будемо презентувати спільний Інтернет-портал, де будуть представлені кращі інвестиційні проекти як в містах, які планують приймати Євро-2012, так і в інших регіонах країни.

Нас не може не хвилювати й те, що зростання цін на енергоносії  та нові тарифи на комунальні послуги тягнуть істотне підвищення вартості послуг в більшості вітчизняних готелів. Пом'якшити цю ситуацію може їх відповідне технологічне переоснащення. На нашу думку, щоб прискорити цей процес, слід витрати на установку нового обладнання повністю віднести на собівартість.

В цілому наше бачення ідеології  підготовки країни до Євро-2012 полягає  в тому, що для української туріндустрії це передусім шанс активного виходу на більшість ринків масового туризму  в країнах Європи та стимул для  поліпшення якості послуг на всіх рівнях. З цією метою вже впроваджена нова система категоризації готелів, де рішення щодо присвоєння "зірок" буде прийматися на рівні центрального органу влади за активної участі професійних асоціацій.

З іншого боку, професійний сектор активно впроваджує власні системи категоризації для окремих сегментів туристичного ринку, як, скажімо, в сільському туризмі. Сьогодні Рада з питань туризму і курортів уже почав переговори з загальноєвропейськими професійними структурами щодо впровадження систем професійної оцінки якості для всього спектру туристичних послуг - ця ініціатива підтримується Державною службою туризму і курортів як важливе доповнення до відповідних існуючих державних стандартів.

Окремим напрямом спільної роботи в  рамках підготовки до Євро-2012 є формування національної мережі центрів туристичної інформації. Зараз йдуть тренінги для керівників таких центрів, підготовлені методичні рекомендації по їх роботі, створені основи для загальнонаціонального Інтернет-порталу, який формує єдиний інформаційний поле для системи ТІЦ.

Сьогоднішня кон'юнктура світового  туристичного ринку за певних умов може бути використана України для  виходу на якісно новий рівень конкурентоспроможності. Йдеться, зокрема, про формування пропозицій для оздоровчого та медичного туризму, що в умовах світової кризи набуває ваги головного мотиву подорожі.

У цій ситуації вітчизняні курорти  повинні не тільки активізувати маркетингову діяльність на традиційних ринках країн  СНД, а і з більшою наполегливістю працювати в країнах Європи і США, арабського світу, Китаю. За нашими оцінками, орієнтовний потенціал ринку медичного туризму тільки на в'їзному напрямі міг би досягти протягом найближчих років трьох мільярдів доларів.

Подібний сценарій можливий і для  дитячого туризму та оздоровлення. Бренд "Артека" і достатньо високий рівень безпеки перебування туристів в Україну створює основи для масштабного виведення цього напрямку на перспективні світові ринки, але за умови радикальної активізації цієї діяльності на території нашої держави.

Зараз за підтримки уряду ця робота пожвавилася. Подальший розвиток дитячого, молодіжного та культурно-пізнавального  туризму ми бачимо через запровадження  на постійній основі культурно-пізнавальних подорожей та тематичних екскурсій, розробки нових механізмів організації активного та різноманітного відпочинку засобами туризму та краєзнавства.

Таким чином, Федерація спортивного  туризму України в останні  роки провела велику роботу по створенню  майже в кожній області маршрутів  для гірського, водного, велосипедного, спелеотуризму. Зараз їх слід належним чином облаштувати і популяризувати як для співвітчизників, так і для гостей. Це створить невичерпні можливості для дешевого і якісного відпочинку і наших громадян, і сотень тисяч активних туристів з Європи.

Адже не секрет, що мільярди доларів  витрачаються співвітчизниками на закордонні поїздки, а ці гроші могли б  працювати на розвиток наших курортів при більш наполегливою рекламної  кампанії, пов'язаної із заходами щодо поліпшення рівня послуг. Саме тому необхідне підвищення бюджетних витрат на рекламно-інформаційну підтримку туризму. Кожна витрачена з цією метою копійка приносить мінімум гривень доходів до бюджетів всіх рівнів.

А поки, враховуючи обмежені фінансові  можливості державної рекламно-інформаційної підтримки туризму, інноваційної могла б стати громадська програма "Посол українського туризму", ініційована Радою. Вона передбачає широке залучення представників ділових, художніх, наукових кіл в різних країнах світу для популяризації туристичного потенціалу України. Реалізація програми при мінімальних витратах здатна залучати велику армію добровольців на всіх континентах планети в інтересах українського туризму.

Разом з тим не можна забувати і про традиційних формах поліпшення туристичного іміджу, особливо на цільових туристичних ринках. Ми плануємо зосередити увагу на ринках, які генерують сьогодні найбільші доходи і є найбільш перспективними для української туріндустрії. Це перш за все - Росія, Білорусь, Німеччина, Польща, США, Великобританія, Ізраїль, Китай, країни Перської затоки, де повинні проводитися комплексні рекламні кампанії за участю зацікавленого бізнесу. Певні кроки на цільових ринках Євро-2012 ми плануємо зробити разом з польськими партнерами.

У державній власності ще перебувають сотні вагомих туристичних та рекреаційних інфраструктурних об'єктів. За умови їх ефективного використання вони могли значно покращити показники туристичної галузі країни. Тому вчені, експерти та фахівці пропонують об'єднати свої зусилля для розробки нової стратегії використання цього потенціалу.

Так, об'єкти незавершеного будівництва  та збиткові підприємства можуть бути запропоновані інвесторам для продажу  або в концесію в контексті  місцевих програм розвитку туризму  і курортів. Для тих державних  готелів та санаторіїв, які можуть бути конкурентоспроможними, варто створити окрему компанію, що управляє і просувати їх на ринку під єдиним брендом. Об'єкти, що мають значну історичну та культурну цінність, наприклад, замки і фортеці, могли б бути передані в концесію приватному бізнесу або стати об'єктом державного інвестування та управління.

Для якісного поліпшення кадрового  і наукового забезпечення галузі туризму та курортів потрібно вирішити кілька важливих питань. Перш за все, слід зазначити, що одне з головних - відновлення окремого освітнього напряму "Туризм" завдяки рішенню уряду знято з порядку денного. Разом з тим ми розуміємо, що сьогодні туристична сфера вимагає абсолютно нових навчальних програм підготовки фахівців, заснованих на пріоритеті виробничої практики, і над їх змістом ще потрібно працювати.

ВИСНОВОК 

 Туризм став одним з найважливіших  чинників економіки, значення  даного сегмента економіки переоцінити  неможливо. 

Туризм - це сукупність відносин, зв'язків  і явищ, які супроводжують поїздку  і перебування людей у місцях не є місцями їх постійного або тривалого проживання і не пов'язаних з їх трудовою діяльністю.