Історичні пам'ятники України як пізнавальний туристичний об'єкт

 

 

 

 

 

Історичні пам'ятники України як пізнавальний туристичний  об'єкт

 

•                      

 

 

 

 

 

ЗМIСТ:

 

 

 

Введення ................................................................................................................. 3

 

1. Культурно-пізнавальний потенціал у туризмі ................................................. 5

 

1.1 Загальне уявлення  про культурно-пізнавальний туризм ..............................5

 

1.2 Культурно-пізнавальний  потенціал Україні .................................................. 7

 

2. Теоретико-методологічний  аналіз особливостей історичних  пам'ятникiв України як пізнавальних  туристичних ресурсiв ............................................... 13

 

2.1 Загальна характеристика  історичних пам'ятникiв України  ....................... 13

 

2.2. Перспективи розвитку  курортно-пiзнавального потенціалу

України ….............................................................................................................. 17

 

Висновок ................................................................................................................28

 

ЛІТЕРАТУРА ........................................................................................................ 31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ВВЕДЕННЯ

 

 

 

Туризм, як соціально-економічне явище, поєднує в собі ринкові аспекти економічних зв'язків і соціально орієнтовані цілі розвитку суспільства. В сучасних умовах туризм перетворився в один з провідних секторів світового господарства. У багатьох країнах світу він є високоприбутковою і найбільш динамічно розвинутою галуззю економіки. Туризм служить інтересам людини, суспільства в цілому і є джерелом доходів як на мікро-, так і на макроекономічному рівнях.

Актуальність  теми визначилася наступними обставинами. По-перше, важливістю туризму як галузі економіки що дуже швидко розвивається, в якій можуть знайти широке застосування різні види підприємництва. В даний час туристичною діяльністю в Українi займається понад 1,5 тис. підприємств, на яких працює майже 100 тис. осіб. Для обслуговування туристичних потоків задіяно більше 3 тис. лікувально-оздоровчих установ, майже 1,5 тис. готелів, мотелів і кемпінгів різних форм власності.

По-друге, необхідністю розробки концепції туризму і механізму його практичного застосування в даній сфері.

По-третє, особливою значимiстю для Україні, розвитку ринку в'їзного туризму. Прийом іноземних туристів - надійне джерело валютних надходжень і одна з вигідних форм міжнародної торгівлі.

Об'єктом дослідження є туристський потенціал Україні, і перспективи його і розвитку, стародавні міста.

Предметом дослідження в курсовій роботі є історичні пам'ятники створені людиною і природні, пам'ятки, міські ландшафти, етнічні та фольклорні пам'ятки, і основи ринку туризму в Україні з точки зору його сучасного стану і перспектив розвитку.

Постановка мети дослідження  передбачає вирішення наступних  завдань дослідження:

• Розглянути поняття  туристського ринку, фактори, що впливають  на його розвиток;

• Розкрити загальні уявлення про культурно-пізнавальний потенціал  України;

• Виявити сучасні напрямки розвитку індустрії туризму;

• Скласти прогноз  розвитку туристичного ринку послуг України на найближчу перспективу;

• Обгрунтувати перспективи  та орієнтири розвитку туристичної  галузі України;

Дослідженню теоретичних  і прикладних проблем розвитку туризму присвячені роботи відомих вітчизняних вчених, серед яких слід назвати, перш за все, Агафонову Л.Г., Александрову А. Ю., Балабанова І.Т., Балабанову А.І., Герасименко В. Г. , Соломонову Ю.В., Хлусова В.П. і ряду інших.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. КУЛЬТУРНО-ПІЗНАВАЛЬНИЙ  ПОТЕНЦІАЛ В ТУРИЗМІ

 

 

 

1.1. Загальні  уявлення про культурно-пізнавальний  туризм

 

 

 

Туризм - тимчасові виїзди (іншими словами - подорожі) громадян країни, іноземних  громадян та осіб без громадянства з постійного місця проживання в пізнавальних, оздоровчих, спортивних, професійно-ділових, релігійних та інших цілях без заняття оплачуваною діяльністю в країні (місці) тимчасового перебування.

Під поняттям культурного туризму  розуміється потреба духовного  освоєння і духовного присвоєння культури миру через його відвідування, безпосереднє осягнення і переживання різних культур в різних місцях, де особисто побачене стає надбанням, приналежністю думки і почуттів туриста, змінюючи горизонти його сприйняття.

На сьогоднішній день існує безліч видів туризму. Це сімейний, пізнавальний, спортивний, діловий, i таке iнше.; Так як поняття культурного туризму не зводиться тільки до пізнання інших країн, її звичаїв і традицій, але культурний туризм це ще обмін досвідом, навичками.

Так як туризм сприяє розвитку подорожей, завдяки яким люди (туристи) мають можливість відвідати інші країни, то, завдання культурного туризму полягає в тому, щоб підвищити культурний рівень людей під час подорожі, задовольнити їхні культурні потреби.

Об'єктами туристського інтересу можуть бути стародавні міста, музеї, пам'ятники створені людиною і природні, пам'ятки, міські ландшафти, етнічні та фольклорні пам'ятники тощо.

Ринок пізнавального туризму також  досить широкий. Він в меншій мірі залежить від вікової приналежності туристів, більшою від кола його інтересів. Цікавити людину може багато чого, особливо щось незвичне і незвичайне, тому при вивченні ринку і розробки туру, при рекламі, особливу увагу потрібно приділяти висвітленню саме цих сторін туристського маршруту.

Існують два різновиди пізнавальних турів:

Стаціонарні тури - з перебуванням туристів в одному місті, туристському центрі;

Маршрутні тури - відвідання кількох  міст і центрів пам'яток, вибудуване у вигляді маршруту подорожі.

При організації маршрутних турів розробляється спеціальний графік відвідування запланованих пунктів. На місто чи туристський центр виділяється від 1 до 3 днів залежно від величини туристського центру та обсягу пам'яток. Найбільша кількість днів виділяється тільки на найбільші туристичні центри. Крім того, пізнавальні тури мають масу тематичних різновидів: історичні екскурсії, театральні, фольклорні, етнографічні, літературні, природознавчі.

Основну роль в таких програмах  відіграють екскурсійно-пізнавальні  і культурні (театри, концерти) заходи, спрямовані на задоволення цікавості туристів.

Якщо організується історичний тур, то багата екскурсійна програма покликана висвітлити історичний розвиток місцевості на прикладах визначних  об'єктів.

Культурні заходи - відвідання масових  заходів, таких, як театри, концерти, і т.п. У програму включено відвідування музеїв побуту, декоративно-прикладного мистецтва, історичних, краєзнавчих музеїв і т. д.

Програма туру будується в залежності від тематики туру.

Дозвілля на таких турах культурно-пізнавального характеру: творчі зустрічі, відеопрограми про місце відпочинку, різні національні свята. Спортивні та курортні програми, як правило, не плануються.

Розміщення туристів в стаціонарних турах може бути найрізноманітнішим - в готелях від 1 до 5 зірок. Основна вимога - місцезнаходження готелю в межах міста, бажано ближче до його історичного центру. На маршрутних турах туристів розміщують, як правило, в готелях туристичного класу (в різних країнах - від 2 до 4 зірок).

На пізнавальних турах з туристами  працюють досвідчені гіди-екскурсоводи. На окремих тематичних екскурсіях - екскурсоводи-мистецтвознавці. Важливо при роботі з іноземними туристами надавати їм екскурсії рідною (в іншому випадку, англійською) мовою. Це є сьогодні правилом гарного тону і негласним правилом гарного обслуговування. Вважається, що переведення спотворює сприйняття теми і погіршує якість екскурсії.

У програмі турів необхідно виділяти вільний час для самостійного огляду міста і знайомства з його магазинами. У містах, на відвідання яких виділяється всього 1 день, такий час може бути не передбачено. Хоча це залежить від побудови програми, навантаження і достатку визначних об'єктів.

На підставі матеріалів про культурний і пізнавальний туризм можна зробити  висновок, що таке культурно-пізнавальний туризм. Це туристські відвідування пам'яток історії та культури, туристських територій та об'єктів культурної спадщини.

 

 

 

 

1.2. Культурно-пізнавальний  потенціал України 

 

 Україна - держава, розташована  в центральній частині Європи. Її площа складає 603,7 тис. кв. км. За кількістю території та населення Україну можна порівняти з Францією. Її сусіди: Білорусь, Росія, Угорщина, Румунія, Молдова, Польща та Словаччина. На півдні країна омивається Чорним і Азовським морями. За акваторії Чорного моря межує з Туреччиною, Болгарією та Грузією.

Населення України становить близько 48,4 млн. жителів, у тому числі міське - 68%, сільське - 32%. Середня густота  населення - 81 житель на 1 кв. км. У країні, окрім українців, проживають представники більше 110 етнічних груп. Українці - 73% населення, росіяни - 22%. Євреї, білоруси, молдавани, болгари, поляки, угорці, греки та інші являються 5%. Українську мову вважають рідною 66%, російська - 31% населення.

На політичній карті світу Україна, як демократична правова держава, з'явилася в 1991 році. Державна влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу і судову. Найвищу юридичну силу має Конституція України. Основним Законом визначається та гарантується місцеве самоврядування.

Україна - президентсько - парламентська республіка. Єдиним органом законодавчої влади є парламент - Верховна Рада України, конституційний склад якої - чотириста п'ятдесят народних депутатів. Президент наділений повноваженнями глави держави, виступає від його імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, громадянських прав і свобод.

Вищим органом в системі виконавчої влади є Кабінет Міністрів  України. Кабінет Міністрів відповідальний перед Президентом України а  також підконтрольний і підзвітний Верховній Раді. Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів, спрямовує його на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів, схваленої Верховною Радою.

До складу України входять 24 адміністративні  області, Автономна Республіка Крим та два міста республіканського підпорядкування - Київ і Севастополь. Найбільші міста - Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Львів. Найбільші за площею області України - Одеська (33,3 тис. кв. Км), Дніпропетровська та Чернігівська (по 31,9 тис. кв. Км), за кількістю населення - Донецька (4,8 млн. жителів), Дніпропетровська (3 , 6 млн. жителів) і Харківська (2,9 млн. жителів). Найменшими за площею є Чернівецька (8,1 тис. кв. Км), Закарпатська (12,8 тис. кв. Км), Тернопільська (13,8 тис. кв. Км), Івано-Франківська (13,9 тис. кв . км), а Чернівецька (0,9 млн. жителів), Волинська та Тернопільська - по кількості населення.

Більшість областей України має  вихід до її державних кордонів. Повністю внутрішніми є тільки п'ять  областей - Хмельницька, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська і Дніпропетровська. П'ять областей мають вихід до морів - Чорного і Азовського.

Столиця України Київ - одне з найстародавніших міст Європи і світу. Його історія  налічує щонайменше півтори тисячі років. Київ був свідком багатьох бурхливих подій, з ним пов'язане виникнення давньоруської держави - Київської Русі. Місто було її політичним і культурним центром.

Сьогодні Київ - столиця незалежної України, центр її політичного життя. Тут знаходиться резиденція Президента України, працюють парламент - Верховна Рада і уряд - Кабінет Міністрів, розташовані штаб-квартири більшості політичних партій та організацій. Одночасно, він є найбільшим промисловим і культурним центром України.

Природні ресурси. Переважна частина території України (95%) - рівнинна. Гірські області - Українські Карпати та Кримські гори, розташовані на окраїнах держави. Найвища точка країни - вершина Говерла у Карпатах (2061 м).

За запасами природних ресурсів Україна займає провідне місце в  Європі, зокрема перше місце за кількістю орних земель, залізної і марганцевої руд, сірки, кам'яного вугілля, калієвої і кам'яної солей та інших корисних копалин.

Туризм. Особливості географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу України, створюють всі можливості для всебічного розвитку пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів. Найпопулярнішими туристичними регіонами є: Крим, Причорномор'я, Придністров'я, Волинь, міста Київ, Одеса, Львів. Ці центри значних природних ресурсів, історичних і культурних традицій-найперспективніші для організації туристичної діяльності.

Особливу гордість країни становить  її природно-заповідний фонд, який налічує близько 6 тис. об'єктів, загальною площею 980 тис. га, з якого, найвидатніші - Карпатський біосферний заповідник, Карпатський національний природний парк, Шацький національний парк, Синевирський національний парк, заповідник " Асканія Нова ".

В Україні 200 тис. пам'яток культури, історії, містобудування та архітектури, палацово - паркового мистецтва археології, а також 378 музеїв. Створено сім національних історико-культурних заповідників, з яких найвидатніші Києво - Печерська Лавра та Софіївський собор, внесені до регістрів ЮНЕСКО. Найціннішими є пам'ятки епохи Київської Русі (ІХ - ХІІ ст.) - 80% яких зосереджено саме на території Україні.

Успішний розвиток туризму, рентабельність туристичної діяльності залежить також  від стану навколишнього середовища. З цієї точки зору, туризм можна розглядати, як модель екологічно зорієнтованої галузі економіки. Україна завжди відкрита для міжнародного співробітництва.