Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Декабря 2012 в 19:07, курсовая работа
Актуальність теми. Унікальність економіко та політико-географічного положення Українських Карпат – очевидна. А розгляд даного регіону, як частини цілісної гірської системи – Великої Карпатської дуги, дає право припустити, що основними напрямками розвитку тут будуть такі види діяльності, як туризм та рекреація. Комплексний аналіз природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону України підтверджує, що таке припущення має місце.
Вуглекислі води – найбільш розповсюджена група мінеральних вод регіону. За ступенем мінералізації вони поділяються на слабо-, середньо- і високомінералізовані та розсоли, а за складом солей – на гідрокарбонатні, натрієві, хлоридно-гідрокарбонатні, хлоридно-натрієві або кальцієво-натрієві.
Сульфідні води належать до дуже цінних мінеральних вод регіону. їх родовища розповсюджені, в основному, в Прикарпатті, в смузі родовищ сірки, і відомі в Львівській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Вони складають гідромінеральну базу курортів Великого Любеня, Немирова, Шкла, Роздолу, Черче, Брусниці та ін. [11].
В районі м. Сколе, смт. Славське (Львівська область), містечка Верховина (Івано-Франківська область) та в інших місцях відкриті родовища мінеральних вод, значні запаси яких можна використати як гідромінеральну базу великих бальнеологічних курортів. В районі Трускавця детально вивчені дві ділянки скупчення азотних розсолів, виявлених на глибині до 200 м.
Широко розповсюджені в регіоні і мінеральні води з великим вмістом органічних речовин. Зразком цього типу вод є трускавецька «Нафтуся», відома у всьому світі унікальна вода, яка традиційно пов’язується з Трускавецьким і Східницьким курортами. Близькими до неї за властивостями є мінеральні води Борислава.
В регіоні широко розповсюджені мінеральні лікувальні води без специфічних компонентів. Води цього класу відомі в Іршавському, Мукачівському, Тячівському і Хустському районах Закарпаття, в Моршині, Трускавці, Самбірському, Сколівському і Старосамбірському районах Львівської області, Вижницькому, Путильському, Сторожинсцькому районах Чернівецької області, в гірських та передгірських районах Івано-Франківської області [8].
Карпатський регіон має можливість використовувати для лікування залізисті, бромисті і йодисті, миш’яковисті, радонові та інші мінеральні води, запаси яких практично не використовуються [2, с. 67].
Лікувальні грязі. Ресурсами грязелікування (пелоідотерапія) в регіоні володіє тільки Моршинське родовище в Львівській області. Його торф’яні грязі високо мінералізовані, містять багато органічних речовин, а також оцтову, масляну і мурашину кислоти. Їх геологічні запаси – 239 тис. м куб. Використовуються для грязелікування в невеликій кількості також неорганічні грязі в селищі Глибока і торф’яні в селах Костинці і Черешенька Чернівецької області, але їх запаси погано вивчені.
Озокерит. Специфікою санаторно-курортного лікування в Українських Карпатах є можливість широкого застосування озокериту. Щорічно Бориславським озокерито-восковим підприємством виробляється близько 700 т цього лікувального матеріалу. Запасів руд Бориславського родовища достатньо для столітнього періоду його експлуатації. Поклади озокериту є також в Івано-Франківській області , в селах Дзвиняч і Старуня.
Озокерит має низьку теплопровідність і велику теплоємкість. При переході із розплавленого стану в твердий стан вивільняє велику кількість тепла, яке лікує цілий ряд хвороб. Можливість багаторазового використання навіть при малій його кількості дозволяє забезпечити лікувальними процедурами багатьох пацієнтів. Озокерит легко транспортується і використовується не тільки санаторно-курортними закладами регіону, але й вивозиться за його межі, реалізується через аптечну мережу.
До рекреаційних ресурсів регіону належать також озокерит і лікувальні грязі. Бориславське родовище озокериту - найбільше на Україні. Більша ефективність озокериту в порівнянні з лікувальними грязями пояснюється тим, що при термічній обробці озокерит не втрачає лікувальних властивостей і його можна застосовувати для повторного лікування. Щорічно в Бориславському родовищі (Львівська область) добувається близько 700 т медичного озокериту. Запаси родовища, при існуючих обсягах видобутку, забезпечать потреби лікування протягом 100 років [11].
Ресурсами грязелікування в регіоні є торф’яні грязі Немирівського, Великолюбінського, Моршинського родовищ, родовище Шкло у Львівській області, родовище Черче в Івано-Франківській області.
Найвищим потенціалом володіють родовища унікальних і високоефективних за лікувальними властивостями мінеральних вод і розсолів Трускавця, Східниці, Моршина, Закарпатських родовищ [13].
Поглиблене вивчення можливостей найбільш раціонального використання гідромінеральних ресурсів виявило можливості створення на Закарпатті нової моделі санаторно-курортних закладів – багатопрофільних курортів. Така модель розроблена на базі природних ресурсів селища Солотвино та прилеглої курортної зони і базується на комплексному використанні ропи та грязей Соляних озер, мікроклімату солекопалень, родовищ мінеральних вод. Можливості для створення подібних багатопрофільних курортів є і в Ужгородській курортній зоні та курортах Шаян, Карпати. На базі багатьох природних лікувальних мінеральних вод, завдяки м’якому клімату, живописному ландшафту з багатою і різноманітною рослинністю в області сформувались бальнеологічні та кліматичні курорти із різними санаторно-оздоровчими закладами державного і місцевого значення. Рекреаційна територія санаторіїв складає 156 гектарів. У них функціонують лікувально-діагностичні кабінети, кабінети масажу і лікувальної фізкультури, фізіотерапевтичні кабінети, водолікарні, інгаляторії, аеросолярії [14, с. 101 – 102].
Подолання цих негативних факторів потребує певного часу і активних дій з боку держави.
3.1. Оздоровчі та туристичні комплекси карпатського регіону
Львівська область має одну з найбільш розвинутих в держав транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з’єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: Київ – Львів – Прага (Будапешт), Варшава – Перемишль – Львів – Бухарест. Найважливіші залізничні вузли – Львів та Стрий. Головні автомагістралі: Львів – Рівне – Київ, Львів – Тернопіль – Вінниця – Київ, Львів – Івано-Франківськ – Чернівці, Львів – Ужгород [9].
Область відома, як один з найкращих в Україні місць рекреації та туризму. Зоною рекреації та туризму є південь області, територія Українських Карпат та Прикарпаття, де розміщені відомі курорти Трускавець, Моршин, Східниця. Найбільшими центрами пізнавального туризму є Львів та інші старовинні міста з історико-архітектурними пам’ятками: Жовква, Дорогобич, Городок, Самбір, Золочів [1, с. 68].
У сучасному Львові знаходяться велика кількість музеїв, декілька театрів, картинна галерея та органний зал. Найвідомішими музеями є Національний музей, Музей-заповідник «Личаківський цвинтар», Львівський історичний музей, Львівська державна картинна галерея, Музей народної архітектури та побуту України, музей етнографії та художнього промислу, літературно-меморіальний музей І. Франка. З близько десяти професійних та самодіяльних театрів найбільш знаними є Львівський державний академічний театр опери та балету ім. Івана Франка, Львівський драматичний театр ім. М. Заньковецької, духовний театр «Воскресіння» [7].
Львів займає перше місце
в Україні за кількістю історико-архітектурн
Місто Лева завжди славилося своїми парками. Окрасою міста є Стрийський парк, пам’ятка садово-паркового мистецтва національного значення, закладена у 1880 – 1890 рр. та 10 парків-пам’яток місцевого значення: парк Високий Замок, парк. ім.. Б. Хмельницького, парк Залізна Вода та ін. [7, с. 26].
На території міста Трускавець проводиться економічний експеримент «Курортополіс Трускавець», на підставі якого Кабінетом Міністрів розроблено конкретні заходи по створенню вільної економічної зони. З метою розвитку курорту Східниця розроблена програма розвитку курортного господарства селища, у якому передбачено створення інфраструктури, необхідної для повноцінного санаторно-курортного лікування та відпочинку дітей, з метою дальшого розвитку цього курорту як Всеукраїнської дитячої оздоровниці. З метою збереження, відтворення і раціонального використання ландшафтів західної частини Українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами було створено національний природний парк у Сколівських Бескидах. З метою збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних лісостепових ландшафтів та інших природних комплексів головного європейського вододілу, створенно Яворівський національний парк.
Івано-Франківщина має велику культурно-історичну спадщину. Такі давні і цінні пам’ятки як церква Пантелеймона, під Галичем (XII ст.), Манявський скит (XVII ст.), дерев’яні гуцульські і бойківські храми відомі за межами країни [2].
Цікавими туристичними маршрутами на Прикарпатті є: гірські – на г. Говерла і г. Піп-Іван, по Чорногірському хребту (від озера Несамовите до озер Марічейка), по Горганах та інші; водні – по Дністровському каньйону і річках Білий і Чорний Черемош, Прут, Лімниця; пішохідні – по полонинах Карпат, до Манявського водоспаду; лижні – на г. Кукул та ін.; автомобільні та велосипедні маршрути, найвідомішим з яких є маршрут «Прикарпатське кільце»; автомобільний, на якому зосереджено багато пам’яток української, польської, австрійської, румунської, татарської культури і архітектури [10, с. 14].
«Золоте кільце південної Галичини».
Туристи мають можливість покататися на гірських лижах в Яблуниці, Ворохті, Косові. Діє сучасний гірськолижний комплекс в с. Поляниця. Людям, які ніколи не пробували цим займатись не варто впадати у відчай. Досвідчені інструктори за 2 – 3 години навчать новачка досить впевнено триматись на лижах на снігових схилах.
На річці Дністер є прекрасні місця для польотів на дельтапланах та парапланах в селах Одаї та Ісаків Тлумацького району. Вже створені маршрути та розвивається необхідна матеріальна база для любителів подорожувати на гірських велосипедах та на гуцульських кониках.
Популярними є водні туристичні маршрути та різні форми командного та активного відпочинку. Сплав гірськими річками, Білий та Чорний Черемош, Прут, Лімниця. Найкращий час для проходження річок Карпат – кінець квітня – перша декада травня, коли танення снігів є найбільш інтенсивним. Каньйонами рівнинного Дністра на плотах можна проходити з травня по вересень.
Існуюча база рекреаційних закладів різних форм власності (120 одиниць на 12,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів.
В області є сучасні міжнародного рівня туристично-рекреаційні заклади, зокрема готель «Аускопрут», «Надія» у м. Івано-Франківську, відпочинковий комплекс «Синьогора» у с. Гута Богородчанського району, готель «Князь Олег», у м. Долині, готель «Писанка» у м. Коломия, туристичні комплекси «Байка», «Легенда Карпат» у м. Косові, готель «Маливо”» у Надвірнянському районі, база відпочинку «Карпати» в м. Яремче та ін.
Туристичні послуги надають 70 туристичних операторів та агентів [14, с. 102].
Все більш популярним стає сільський зелений туризм. Сьогодні понад 300 сільських господарів приймають туристів у своїх садибах. Туристів приваблює до них зручна система поселення, сучасне обладнання приватних пансіонатів, близькість до природи, співвідношення «ціна»-«якість послуг», гостинність та домашня атмосфера при організації відпочинку, а окрім того, чудові страви національної кухні. Найпопулярнішими є Косівщина, Верховинщина, Яремчанщина та Рожнятівщина [3].
Водночас подальший розвиток туристичної галузі гальмується через: недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази в галузі туризму; недостатність методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб’єктів туристичної діяльності з боку держави; недостатність забезпеченості автомобільних доріг туристичною, сервісною та інформаційною структурою (відсутність рекламних щитів та єдиної системи маркування автошляхів щодо закладів туризму, в тому числі сільського зеленого); недостатність якості та асортименту туристичних послуг; неналежний стан туристичних маршрутів (брак обладнаних місць перепочинку, гірських притулків, відсутність єдиної системи знакування); недосконалість бази даних щодо туристично-рекреаційних об’єктів; недостатність туристичних карт, рекламної продукції, інформації про область [1, с. 61].
Чернівецька область володіє багатьма структурними компонентами рекреаційних ресурсів, являючи собою рекреаційний регіон багатопрофільного літнього і зимового, гірсько-спортивного, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку та бальнеологічного лікування. Область має сприятливі кліматичні умови, а також високий природно-рекреаційний і курортний потенціал, який багато в чому визначає соціально-економічний профіль краю та привабливість його як для українських туристів, так і для іноземців.
Спробуємо більш детально розглянути кожний з видів ресурсів у відповідності з поданим вище розподілом.