Організація транспортно - експедиційного обслуговування

 

Завантажування вантажів у вагони (і на автомобілі для  завезення на станцію відправлення), а також вивантажування з них  може проводитися вантажовідправником  або вантажоодержувачем, а в установлених Статутом залізниць України випадках — силами залізничної станції.

 

Під час завантаження вантажів у вагони і контейнери потрібно враховувати  їх вантажопідйомність і не допускати  її перевищення; завантажувати вагон  слід до висоти його бортів. Укладаючи  вантажі у вагони, потрібно враховувати технічні вимоги розміщування вантажів у вагонах і контейнерах, закріплювати вантажі для запобігання їх переміщенню під час транспортування. Для скорочення тривалості виконання навантажувальних операцій рекомендується широко застосовувати відповідні засоби механізації. Це важливо також і тому, що встановлено спеціальні строки завантаження (і розвантаження) вагонів, за недодержання яких передбачені штрафні санкції.

 

Завантажені вагони (контейнери) мають опломбовуватися залізницею або відправником. Як правило, вантажі  відправляються за:

 

— пломбами відправника коли вантаж завантажений і зважений засобами відправника;

 

— пломбами залізниці —  коли вагон завантажується і зважений її засобами.

 

Текст відтисків пломб  і їх кількість мають зазначатися  у супровідних документах і в  накладній, яка залишається на станції. Порядок пломбування вагонів  і контейнерів замірно-пломбувальними пристроями встановлюється правилами перевезення вантажів залізницею.

 

Як правило, до моменту  відвантаження вантажів відправник вносить оплату за перевезення вантажів та інші передбачені платежі, в іншому разі залізниця може затримати відправлення вантажу.

 

Оплата перевезень вантажів залізницями визначається за регульованими  або договірними тарифами залежно  від кількості вантажів, виду відправлення, відстані та швидкості перевезення, виду використовуваного вагона та його належності (вагони Укрзалізниці чи орендовані або приватні вагони). Крім тарифних ставок, застосовуються також тарифні  збори (за зберігання товарів на складах, зважування вантажу, подання вагонів  на під'їзні колії, дезінфекцію, супровід вантажів тощо).

 

Па підтвердження факту  прийняття вантажу до перевезення  відправнику вручається вантажна квитанція (квитанція у прийомі вантажу до перевезення), яка разом з рахунком на оплату товарів відправляється одержувачеві товару. Остаточний розрахунок за перевезення проводиться вантажоодержувачем після прибуття вантажу на станцію призначення до дати видачі вантажу.

 

Залізниця зобов'язана забезпечувати  доставку вантажів за призначенням і  в обумовлені строки. Терміни перебування  вантажу в дорозі розраховуються за нормами добового пробігу вантажів, які залежать від виду вагону, виду відправлення, характсру каптажу, швидкості доставки і відстані перевезення. Крім того, додатково надасться час на виконання операцій, пов'язаних з відвантаженням та прибуттям вантажу і на виконання додаткових операцій над вантажами у процесі їх доставки (наприклад, під час переадресування вантажів, нагромадження і сортування на вантажосортувальних платформах дрібних і контейнерних відправлень до вагонної норми та ін.).

 

Загальний нормативний строк  доставки вантажу містить час  па операції з відвантаження та прибуття вантажу, час на додаткові операції (за потреби) вантажів і час на безпосереднє перевезення вантажу до станції  призначення і розраховується за формулою

 

 

 

Відрахунок строку доставки вантажу проводиться з 24 години дня приймання його до перевезення. Дата приймання вантажу до перевезення і дата завершення строку доставки мають бути зазначені у вантажній квитанції.

 

Вантажі вважаються доставленими вчасно, якщо на станції призначення  вони вивантажені залізницею, про  що повідомлено вантажоодержувача, або якщо вагони (контейнери) з вантажем подані для вивантаження вантажоодержувачем до закінчення встановленого строку доставки. Статутом залізниць України  передбачено матеріальну відповідальність залізниці за недотримання строків  доставки вантажів.

 

Операції з прибуття вантажу  містять:

 

1) повідомлення вантажоодержувача  про прибуття вантажу па його  адресу;

 

2) оформлення документів  на право одержання вантажів;

 

3) приймання вантажу від  транспортного підприємства.

 

Залізнична станція має  повідомити вантажоодержувача про  прибуття вантажу на його адресу в  той самий день, але не пізніше 12 години наступного дня. Повідомлення про час подачі вагонів (контейнерів) з вантажами до місця вивантажування їх вантажоодержувачем мас бути зроблено станцією залізниці не пізніше ніж  за 2 години до оголошеної подачі вагонів (контейнерів).

 

Видавання вантажів може здійснюватися  не тільки способом видачі вагонів  чи контейнерів з пристанційного складу або і пі його вантажного сховища, але й через подачу вагонів  на під'їзні шляхи вантажоодержувача.

 

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей строк обчислюється з 24 години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24 години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. Одержувач зобов'язаний за цей час прийняти й вивезти  зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. За зберігання вантажу па станції  понад зазначений строк справляється плата, встановлена тарифами.

 

Для отримання вантажу  представник вантажоодержувача  мас звернутися у товарну контору  станції і пред'явити відповідне доручення. У товарній конторі перевіряється  правильність і повнота нарахування  плати за перевезення, оплачуються  додаткові операції з вантажем та ін. Після остаточного розрахунку представникові одержувача видається  накладна, па зворотному боці якої календарним  штемпелем засвідчується час  оформлення видачі вантажу. Вантаж видасться  після падання йому оформленої накладної.

 

Приймання вантажів від станції  залізниці може проводитися па складах  станції або безпосередньо з  вагонів, а також па складах вантажоодержувача, які мають під'їзні колії. Приймаючи  вантаж, представник одержувача зобов'язаний перевірити, чи забезпечене його збереження підчас перевезення. Він перевіряє  стан (справність) вагона, цілісність пломб  і відтиски па них, справність тари й упаковки, відповідність даних  у накладній та за маркуванням  фактичній кількості місць, масі, якості товарів, проводить внутрішній огляд вагона та стану укладання  у ньому вантажів тощо.

 

Участь залізниці у  процесі приймання вантажу залежить від того, за чиїми пломбами (залізниці  чи вантажовідправника) прибув вагон (контейнер). За доставки вантажів у справних вагонах  з непошкодженими пломбами вантажовідправника зважування вантажів не проводиться, що зазначається у транспортній залізничній  накладній. Після цього представник  вантажоодержувача розписується у  дорожній відомості, отримує вагон (контейнер) та організовує подальші операції з вантажами відповідно до прийнятої транспортно-технологічної  схеми.

 

Якщо вантажі прибули  у вагоні (контейнері) за пломбами залізниці, вантажоодержувач зобов'язаний вимагати перевірки маси вантажів, кількості  місць і якісного стану вантажу  навіть у разі прибуття вантажу за цілими непошкодженими пломбами.

 

Також залізниця зобов'язана  перевірити вантажі у разі:

 

- прибуття вантажів, які  були завантажені силами й  засобами вантажовідправника і  за його пломбами, якщо на станції  призначення виявлена несправність  вагона або пошкодження пломб;

 

- прибуття вантажу з  ознаками нестачі, псування або  пошкодження під час перевезення  у відкритому рухомому складі;

 

- прибуття вантажів із  обмеженими строками зберігання  з порушеннями встановлених строків  доставки або температурного  режиму під час перевезення  вантажу в рефрижераторному вагоні;

 

- видачі вантажу, який  був вивантажений станцією залізниці  у місцях загального користування.

 

Вантажі, які надійшли дрібними відправленнями, приймаються за масою, кількістю місць і їх станом за участі представника залізниці.

 

У разі виявлення порушень представник одержувача зобов'язаний вимагати оформлення і видачу йому комерційного акта. Якщо залізниця  відмовляється від його складання, то вантажоодержувач протягом 24 годин  має подати заяву-скаргу на ім'я начальника відділку або начальника Управління залізниці через начальника станції, а приймання вантажу проводити  за участі представника незацікавленої організації, громадськості або  транспортної міліції. При встановленні розбіжностей у кількості (якості) заповнюється відповідний акт про встановлення розбіжностей у кількості (якості) під  час приймання товарів. Відповідь  па заяву-скаргу про відмову у  складанні комерційного акта начальник  відділку залізниці зобов'язаний дати протягом трьох діб (для товарів  з обмеженими термінами зберігання — протягом 24 годин).

 

Комерційні акти, оформлені  па спеціальних бланках у трьох  примірниках, підписуються начальником  станції, завідувачем вантажного двору, особою, що проводила зважування вантажу, вантажоодержувачем. Перший примірник  передається у відповідну службу залізниці, другий видається вантажоодержувачу, третій примірник зберігається у  справах станції. Комерційний акт  с основним документом, па підставі якого можуть пред'являтися претензії  на відшкодування залізницею матеріальних збитків. У окремих випадках заповнюються також акт загальної форми  і технічний акт.

 

Крім претензій за нестачу  або пошкодження вантажів під  час перевезення, замовники можуть пред'являти до залізниці претензії  за прострочення строку доставки вантажів, неподання вагонів або контейнерів, перебір проїзних платежів тощо. Розміри  відповідних штрафів передбачені  Статутом залізниць України.

 

Прийняті вантажі мають  вчасно вивантажити з вагона (контейнера). Операції розвантаження вагонів  можуть здійснюватися силами і засобами як вантажоодержувача, так і залізниці. Строки розвантаження встановлюються чинними нормативними документами  і залежать від виду вантажу, способу  розвантаження (механізований або  ручний) тощо. Тривалість простою вагона під розвантаженням визначається від  моменту подачі вагона під розвантажування  і закінчуючи моментом отримання  станцією залізниці повідомлення одержувача про готовність вагонів до прибирання. Вантажоодержувачі зобов'язані забезпечувати  цілодобове розвантажування вагонів (у тому числі у святкові та вихідні  дні) для того, щоб не допускати  понаднормативних простоїв транспортних засобів.

 

Організація перевезень вантажів автомобільним транспортом. З мстою  перевезень торговельних вантажів на короткі відстані найчастіше використовується вантажний автомобільний транспорт, який забезпечує перевезення товарів  від станцій залізниць, зі складів  виробничих і сільськогосподарських  підприємств па склади оптових підприємств  і з цих складів в об'єкти роздрібної та дрібнороздрібної торговельної мережі, для переміщення товарів між магазинами і для виїзної торгівлі.

 

Приклад 4.2

 

За 2006 рік автомобільним  транспортом перевезено 154,8 млн т вантажів. Темпи приросту, порівняно з аналогічним періодом у 2005 р., становлять 122,8 %. Обсяги перевезень вантажів виросли у 23 регіонах України. Найбільше зростання спостерігається у Чернівецькій (189,1 %), Донецькій (174,0), Черкаській (144,6), Кіровоградській (143,2), Тернопільській (140,1 %) областях.

 

Основними нормативними документами, які регламентують перевезення  вантажів автомобільним транспортом, є Статут автомобільного транспорту і Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в  Україні.

 

У сучасних умовах багато підприємств  торгівлі володіють власними засобами автомобільного транспорту і виконують  ним перевезення торговельних вантажів. Проте часто для цих перевезень використовується транспорт спеціалізованих  автотранспортних підприємств, які  належать до категорії транспорту загального користування.

 

Підприємства торгівлі висувають  до рухомого складу автомобільного транспорту специфічні експлуатаційні й технологічні вимоги. Зокрема, автотранспорт для  перевезень товарів народного споживання:

 

1) має бути спеціалізованим:  а) відповідати оптимальним умовам  перевезень певних груп та  найменувань товарів; б) забезпечувати  механізацію вантажно-розвантажувальних  робіт під час виконання транспортно-експедиційних  операцій;

 

2) відповідати вимогам  розвитку перспективних транспортних  систем, зокрема, контейнерної транспортної  системи;

 

3) бути високоманевровим;

 

4) мати широкий діапазон  вантажопідйомності;

 

5) мати високу прохідність  для доставки товарів в умовах  торгівлі у сільській місцевості;

 

6) передбачати можливість  збільшення габаритів кузова  та пристосованість їх для  багатоярусного укладання товарів  з метою ефективного використання  вантажопідйомності транспортних  засобів.

 

Ці підприємства виконують  централізовані перевезення вантажів, забезпечують транспортно-експедиційне обслуговування вантажовідправників  і вантажоодержувачів, здійснюють прямі, змішані залізнично-автомобільні та водно-автомобільні перевезення вантажів.

 

Для перевезень торговельних вантажів підприємствами транспорту загального користування варто додержувати  заведеного порядку їх планування та організації, який ґрунтується на укладанні  між перевізниками та замовниками (вантажовідправниками або вантажоодержувачами) договорів про перевезення вантажів автомобільним транспортом. Ці договори є основною формою організаційно-правових документів з планування та організації  перевезень.

 

Автомобільним транспортом  здійснюються перевезення, які класифікуються за:

 

1) належністю транспорту (транспорт загального користування, відомчий транспорт, власний транспорт  підприємницьких організацій та  формувань);

 

2) відстанню перевезень (приміські,  міжміські, міжнародні);

 

3) способами організації  і виконання перевезень (централізовані, децентралізовані, прямі, змішані,  комбіновані, контейнерні, пакетні);

 

4) тривалістю перевезення  (постійні, сезонні, тимчасові);