Готельне господарство у Вінницькій області

При інвестуванні в готельний бізнес Вінницької області основним чинником є подальше функціонування готелю, головним чином визначається вибором  управління готелем. Сьогодні інвестор стоїть перед вибором з 3х можливих шляхів подальшого управління готелем: наймання генерального менеджера, залучення  професійного готельного оператора (або  використовування франчайзингу) і самостійне управління. У кожному конкретному  випадку інвестору слід вибирати свою стратегію, спираючись на знання підводного каміння українського ринку  кожного варіанту управління.

Український готельний ринок має великі перспективи  і є одним з найперспективніших в Східній Європі, але при всьому потенціалі розвитку готельного бізнесу  в Україні кількість наявних  готелів недостатня для країни з  високою інвестиційною привабливістю, багатим історичним минулим і  широкими туристичними можливостями. Готельний бізнес у Вінницькій області  перспективний як мінімум з чотирьох причин:

По-перше, в області, спостерігається підвищення ділової активності, що, як правило, неминуче викликає збільшення об'ємів так званого “ділового туризму”, причому не тільки внутрішнього, але і в'їздного.

По-друге, як показує світова практика, підвищення доходів населення (а воно в Україні  вже відбувається) призводить до того, що люди все більше подорожують, а  значить, зупиняються в готелях.

По-третє, Україна, що заявила про свою інтеграцію до європейських структур, поступово  стає для європейців (в даному випадку - європейських туристів) привабливішою.

Нарешті, по-четверте, очікується зниження і  уніфікація готельного збору, обов'язкові платежі для готелів повинні  зменшитись.

Індустрія туризму є однією з небагатьох галузей нашої економіки, в яку  можна за короткий час залучити іноземний  капітал. Термін будівництва туристичних  об’єктів іноземними фірмами складає 1-2 роки, а окупність готелів міжнародного класу - 3-5 років. Але в даний час  важко розраховувати на великий  приплив іноземного капіталу, зважаючи на те, що західних інвесторів стримує  економічна нестабільність в країні, відсутність правових гарантій[2, c. 44-45].

Як  можливі шляхи розв’язання проблеми низького рівня капіталовкладень в  розвиток готельного господарства Вінницької області пропонуємо наступні:

- звільнення новостворюваних готелів  від сплати ГЗ протягом 3 років  з початку експлуатації, запровадження  пільгових ставок сплати податку  на прибуток на цей період;

- при будівництві надання переваги  невеликим туроб’єктам - 40-50 місць - вони швидше реагують на вимоги клієнтів та економічно рентабельніші;

- створення спільних підприємств.  Одним з варіантів участі української  сторони є вартість відводу  земельних ділянок під забудову  і природних ресурсів, які будуть  використовуватись в процесі  експлуатації об’єкту. Внесок  зарубіжної сторони - інвестування  проектів. Пропорційно внескам і  ділиться прибуток;

- укладання франчайзингових угоди  та контрактів на управління. Цей підхід передбачає наступну  схему: держава володіє землею, приватизований державний готель  або готельна компанія володіє  майном, а іноземна компанія інвестує  гроші на реконструкцію чи  відновлення готелю, в подальшому  повертаючи їх за рахунок частки  у прибутку;

- створення локальних вільних  економічних зон туристичного  профілю із встановленням для  обмежених територій пільгових  економіко-правових, фінансово-кредитних,  митних та інших умов господарювання. Це дало б значний поштовх  в інфраструктурному облаштуванні  територій, забезпечило б приплив  вільної конвертованої валюти  у місцеві бюджети, збагатило  б управлінський досвід і, в  кінцевому підсумку, прискорило  б вихід на міжнародний ринок  туристичних послуг.

Такі  зони мають створюватись на територіях, туристичні ресурси яких користуються попитом на світовому ринку.

Низький рівень інформатизації. Просування українського турпродукту на зовнішній ринок доволі проблематичне без грамотної та суттєвої інформаційної підтримки. Незважаючи на те, що для підняття завіси невідомості про Львів на зовнішньому ринку необхідні шалені гроші (видання якісного рекламного туристичного каталогу обсягом 30 сторінок та тиражем у 1000 екз. обходиться в 40-50 тис. дол. США) [1], все ж таки необхідно вишукувати ці кошти, оскільки вони швидко окуповуються. Зауважимо, що, наприклад, Великобританія витрачає 80 мільйонів фунтів стерлінгів з державного бюджету на пропаганду своєї країни, її історичних та культурних пам’яток, однак кожний вкладений в рекламу фунт обертається двадцятьма сімома [3, c. 157-158].

Для покращання існуючого стану інформатизації в галузі вважаємо необхідним:

- запровадити 50-відсоткове цільове  скерування надходжень від готельного  збору на інформаційно-рекламне  забезпечення туристично-готельної  діяльності;

- забезпечити тісніше співробітництво  з представництвами України за  кордоном, які б могли розповсюджувати  рекламно-презентаційні видання  у відповідних країнах для  створення іміджу Вінниці як  туристично-привабливого регіону;

- проводити масову пропаганду  поїздок до Вінниці під час  проведення міжнародних туристичних  ярмарків;

- організувати рекламні тури до  Вінниці та області представників  туристичних організацій, засобів  масової інформації зарубіжних  країн;

- відкрити, підтримувати та постійно  оновлювати Львівську туристичну  сторінку в Інтернеті.

Відсутність кваліфікованих фахівців у галузі готельного господарства.

За  даними державної статистичної звітності  №1-ТУР за 2004 р., із 956 працівників, зайнятих на ліцензованих туристичних підприємствах  Вінницької області, лише 42% мають вищу освіту (з них до 14% - спеціальну вищу освіту), 25% мають середню спеціальну, 30% - середню, 3% - іншу освіту [4, c. 34-36]. Аналогічна ситуація має місце на готельних  підприємствах, де загальна кількість  зайнятих становить 540 осіб.

Висновки

Наприкінці  слід зазначити, що проблеми готельної  індустрії України та Вінницької області зокрема з року в рік  залишаються незмінними - дефіцит  готелів усіх класів та несприятливий  інвестиційний клімат в країні, обумовлений  непрозорістю українського законодавства  і складністю процедур отримання  земельних ділянок.

Основні заходи, що мають бути впроваджені  українським урядом з метою подолання  вищезазначених проблем і забезпечення сталого розвитку готельного господарства країни можуть бути сформульовані наступним  чином:

- Сформувати механізм підтримки  будівництва нових готельних  об'єктів;

- Забезпечити пільгове кредитування  будівництва і реконструкції  готелів, особливо в містах, що  претендують на проведення фінальної  частини Чемпіонату Європи-2012 з  футболу;

- Забезпечити прозорий порядок  резервування місць під будівництво  готелів і їх виділення на  тендерній основі;

- Зменшити ПДВ на готельні послуги  за прикладом деяких країн  ЄС;

- Скоротити процедури, п

Список  використаної літератури

1. Виноградська А. Стратегія готельного бізнесу в Україні/ //Діловий вісник. - 1999. - № 11. - C. 24-25

2. Карсекін В. Проблеми розвитку готельного господарства в Україні//Економіка України. - 1997. - № 9. - C. 41-47

3. Кияниця А. Стратегія і тактика управління підприємствами готельного господарства та туризму в Україні //Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 1999. - № 3. - C. 149-159

4. Левковська Л. Стан і перспективи розвитку туризму та готельного бізнесу Україні //Економіка України. - 2003. - № 6. - С.31-36

5. Опанащук Ю.Я. Развитие гостиничного хозяйства в Украине: тенеденции и перспективы //Гостиничный и ресторанный бизнес, №3, 2004. - с. 70-72

6. Шрамко Е. Звездная сертификация: Нюансы сертификации украинских гостиниц //Компаньон. - 1999. - № 49. - C. 50-51