Готельне господарство у Вінницькій області

1. Структура готелів  України та Вінницької  області

Індустрія гостинності є найважливішим  елементом соціальної сфери. Вона відіграє важливу роль у підвищенні ефективності громадського виробництва, та відповідно, росту життєвого рівня населення.

Характеризуючи  структуру готелів України за категоріями, слід зазначити, що найменше в країні 5-зіркових та 4-зіркових готелів - на них припадає відповідно 0,5% та 2,7% від загальної кількості готелів, третє місце посідають 3-зіркові  готелі - 7%, на 2-зіркові та 1-зіркові  припадає 4% і 3,9% відповідно. 82% готелів  України взагалі не мають категорії [4].

Елітний сегмент готельного ринку України  представлений п'ятьма 5-зірковими  готелями і 29 - 4-зірковими. Вартість розміщення в них 250-700 дол. на добу, що перевищує  навіть європейські мірки, причому  завантаженість готелів складає 72-92% [1,c.243]. При цьому 2 п'ятизіркових готелі знаходяться у Дніпропетровську, по одному - в Києві, Донецьку і Одесі. Дев'ять чотиризіркових готелів  працюють в Одеській області, шість - в Києві, по чотири - у Дніпропетровській  і Львівській областях, три в Криму, по одному - в Донецькій, Закарпатській  і Полтавській областях [4].

Взагалі, кількість готелів в Україні  порівняно з визнаними туристичними країнами світу - незначна. Такі форми  готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази в Україні взагалі  практично відсутні. Хоча, як свідчить міжнародний досвід, саме такі підприємства могли б дати значний поштовх  розвитку сфери гостинності і  створенню додаткової кількості  робочих місць [2,c.47].

В Україні поглиблюється спеціалізація  підприємств гостинності, що пов'язано  з такою важливою тенденцією, як створення міжнародних мереж, які  мають велике значення для країни у розробці і впровадженні високих  стандартів обслуговування. Спектр послуг готельного комплексу залежить від  кількості «зірок», хоча в Україні  офіційно їх ніхто не присвоює.

В Україні на законодавчому рівні  ще не запроваджено неодмінної сертифікації готелів на відповідність вимогам  певної категорії. Наразі кількість  «зірок» на фасаді готелю — справа абсолютно добровільна, а обов’язковою є лише сертифікація готельних послуг на відповідність вимогам безпеки. Проте експерти ринку зазначають, що класифікація готельних закладів — необхідна умова, котра допоможе підвищити якість послуг, наблизить  їх до світових стандартів, інтегрує вітчизняну готельну сферу до світового туристичного простору. Сприятиме вона і самоконтролю збоку готельєрів.

В Україні, як і в переважній більшості  країн, демонструвати статус — справа добровільна, все ж власники готелів  розуміють, що туристи обирають готелі саме з огляду на кількість зірочок. Тепер готельну сферу регулює  новий національний стандарт «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни  та визначення». За словами учасників  ринку, він максимально наближений до європейських стереотипів, хоча категорія  вітчизняних готельних комплексів визначається за 134 показниками, тоді як за кордоном їх більше тисячі[5, c. 50-51].

2. Стан готельного  господарства у  Вінницькій області

Готельний бізнес – один з найперспективніших напрямів бізнесу в Україні, який успішно розвивається. Особливістю  цього бізнесу є орієнтація на Європейські сервісні стандарти  і стрімкий перехід до них. І як кожний бізнес – готельний бізнес прагне до збільшення доходу і шукає  інструменти та ефективні шляхи  для досягнення бажаного фінансового  результату.

Найбільше вітчизняних готелів Вінницької області орієнтовані на тризірковий  стандарт, який, до речі, є базовим  за кордоном. Отож, проживаючий у  номері такого класу може розраховувати, що площа одномісного номера буде не меншою 10 м², двомісного — не менше 14. Три- чи чотиримісних номерів у тризірковому готелі взагалі не має бути. В кожному з номерів передбачено: холодильник, кольоровий телевізор, радіоприймач, шафу з поличками, вішалкою та вішаками із розрахунку п’ять штук на одне місце, набори — кравецький, а також для письма, пакети для пральні та хімчистки, банну шапочку.

Білизну зобов’язані міняти раз на три  дні, рушники — щодня. А ще у  тризірковому готелі варто вимагати послуги з чищення одягу та взуття, прання одягу впродовж доби, користування комп’ютерною технікою та електронними засобами зв’язку, прийому  пластикових карток, бронювання квитків  тощо. Тут має бути надано в користування гостей не менше двох точок із додатковими  послугами, зокрема, басейном, сауною, масажним кабінетом, солярієм, тренажерним  чи спортивним залами.

Українська  готельна індустрія у Вінницькій області не може стояти на місці, бо її підштовхують у спину закордонні туристичні компанії. Чимало з них, з огляду на Євро 2012 року, виявляють  бажання вкладати тут інвестиції.

В Україні туристична індустрія, як самостійний  сектор економіки, знаходиться у  стадії свого становлення. В цілому прогнози притоку інвестицій оптимістичні, але багато що залежатиме від політики держави на ринку[1, c. 24-25].

В своєму становленні готельний ринок  Вінницької області зіткнувся з  низкою проблем. Однією з них є  слабкість внутрішньої конкуренції (що пояснюється відсутністю вільних  засобів і високими податковими  ставками, через що складно забезпечити  економічну стабільність, максимізувати  прибутки, підвищити конкурентоспроможність підприємств індустрії гостинності  на ринку готельних послуг) і відсутність  могутніх міжнародних готельних  мереж. Показник низької конкурентоспроможності готельних послуг формується рівнем ціни і якістю послуг. Через високі податкові ставки (готельний збір) готелі вимушені встановлювати високі ціни. Ставки готельного збору для  готелів різних категорій в Україні  відрізняються. Ціни визначаються умовами  конкуренції, станом і співвідношенням  попиту і пропозиції.

Майже всі вінницькі приватні готелі створені на базі реконструйованих житлових будівель або колишніх гуртожитків чи відомчих готелів. Майже всі - комфортабельні, відносно недорогі, з невеликою кількістю  номерів. Тут панує затишна атмосфера, коли покоївки не пильнують кожен  ваш крок, а адміністратори, як не дивно, вміють усміхатися. Для приватних  готелів крадіжки невластиві. Забувши  щось у номері, можна не турбуватися - речі "чекатимуть" на господаря  до наступних відвідин у спеціальній  камері схову. Безпекою клієнтів опікується надійна охорона, яку помічаєш, лише коли на те виникає потреба.

Власники  приватних готелів в один голос  заявляють, що відкривати великий готель поки що не варто, позаяк малим, по-перше, легше управляти, а по-друге, у  ньому простіше зберігати милу домашню  обстановку.

Звісно, рівень послуг не однаковий. Халати, капці, зубні паста та щітки, фени, міні-бари (у номерах) є лише у СП, у які  вкладено чималі іноземні інвестиції. Ціни на номери також різні і встановлюються, виходячи з витрат на комунальні послуги  та орендну плату, якості послуг тощо. Для заповнювання готелів характерна певна циклічність: тижнева (з неділі до четверга - пік, п'ятниця, субота - затишшя) та сезонна. Приміром, у серпні, а  також починаючи з середини грудня до середини січня попит на номери найнижчий.

Проведений  аналіз свідчить про активізацію  інвесторів в готельному секторі  комерційної нерухомості, а це в  першу чергу торкається саме готельного ринку України та її регіонів, зокрема  й Вінницької області.

Таким змінам сприяє цілий ряд причин, серед яких можна виділити:

· нездатність існуючих готелів задовольнити існуючий попит;

· стабільне збільшення попиту на апартаменти  світового рівня;

· насичення сегментів ринку нерухомості  з мінімальним терміном окупності;

· збільшення капіталу інвестиційних  компаній;

· відносна стабільність Української  економіки;

· зміни в зовнішній політиці;

· наближення меж ЄС до меж України  і поступова інтеграція держави  в Європейське і світове співтовариство;

· поліпшення інвестиційного і бізнес-клімату  всередині України;

· поступове зростання бізнес-активності всередині країни;

· збільшення частоти ділових візитів  з-за кордону;

· зростання туристичної привабливості  України.

Вже зараз готуються зміни в правила  обов'язкової сертифікації готельних  послуг. Нові правила сертифікації можуть вплинути на динаміку розвитку готельного бізнесу, але, одночасно, сприятимуть  підвищенню якості послуг, що надаються. Це у свою чергу стане запорукою  стабільності і процвітання готельного бізнесу в Україні.

В той же час, у Вінницькій області  необхідно розвивати сегмент  недорогих готелів, які зможуть  надати невеликі, але хороші кімнати  з непоганим сервісом. Адже, середньостатистичний "внутрішній турист" бажає економити  на мешканні в готелі. З урахуванням  підвищення внутрішньої ділової  активності, в регіонах тризіркові готелі можуть бути привабливі навіть іноземному інвестору.

Сьогодні  все більше міжнародних операторів виявляють цікавість до управління вже готовими об'єктами. Міжнародний  оператор дозволяє готелю швидше інтегруватися  в міжнародні мережі, гарантує впізнання  бренду, надає доступ до міжнародних  систем бронювання. При цьому оператори  часто вимагають від українських  власників надати гарантії того, що на протязі деякого часу об'єкт  не буде проданий[3, c. 150-152].

3. Перспективи розвитку  готельної індустрії

Готельна  індустрія як вид економічної  діяльності, потужна система господарювання регіону (або туристичного центру) і  важлива складова економіки туризму  передбачає надання платних послуг та організацію короткострокового  проживання в готелях, мотелях, кемпінгах  та інших засобах розміщення.

Проведений  нами аналіз сучасного стану засобів  розміщення в Україні та Вінницькій області виявив такі проблеми:

• сьогодні не існує розвиненої мережі приміщень, де б дитячі, молодіжні групи та туристи могли зупинятися на ночівлю у випадку кількаденної подорожі;
• ціни на готелі та інші види ночівлі зазвичай не доступні для дітей і молоді, що стримує розвиток екскурсійних та туристичних поїздок Україною;
• туристично-рекреаційний та інвестиційний потенціал багатьох провінційних міст, де є база для розвитку історичного та рекреаційного туризму, залишається невикористаним.

Для вирішення означених проблем  перспективним, але досі практично  не використовуваним ресурсом готельної  спеціалізації є саме студентські  готелі — хостели. Ми переконані, що створення студентського хостелу в малому містечку сприятиме внесенню його до розроблених екскурсійних маршрутів із відповідним привабленням уваги туристів та інвесторів.

Вінницька область має достатню базу для  створення мережі таких хостелів. Відомо, що в містах, де є вищі навчальні заклади, існує велика кількість студентських гуртожитків, переобладнання деяких приміщень яких стало б чудовим вирішенням питання про утворення студентських хостелів. У цьому плані можна задіяти й будівлі готелів, магазинів, будинків культури, які мають резервні приміщення, що майже не використовуються. Непоганими засобами розміщення для хостелів є також збудовані ще в радянські часи корпуси оздоровчо-лікувальних дитячих таборів. За умови оновлення матеріально-технічної бази їх можна використовувати як хостели та, водночас, як рекреаційні центри для іноземних і вітчизняних туристів[4, c. 32-34].

Привабливість готельного сектора Вінницької області  не викликає сумнівів, але тільки ґрунтуючись  на реальному стані ринку і  правильному прогнозі, а також  при правильному плануванні і  виборі індивідуальної інвестиційної  стратегії - інвестор має нагоду отримати з цього максимальну вигоду. Сьогодні будь-яка компанія, що інвестує в  Україну, розглядає, з одного боку, можливості отримання високого прибутку і інші перспективи ринку України, що розвивається, а з іншого боку можливі ризики. Саме ризики важче за все оцінити  іноземному інвестору. Недооцінені  і непередбачені ризики здатні зробити  інвестиційний проект, ефективний на папері - збитковим в реальності. Переоцінені і придумані ризики здатні назавжди поховати найефективніший  проект в архіві іноземної компанії.