Аналіз руху грошових потоків на підприємстві, в Київській дирекції залізничних перевезень

Коефіцієнт  критичної ліквідності характеризує очікувану платоспроможність підприємства у короткостроковому періоді, тобто  періоді, що дорівнює середній тривалості одного обороту дебіторської заборгованості. Для аналізованого підприємства він становив 0,01 на початок року і 0,07 – в кінці, що є меншим нормативного значення, отже, підприємство має низьку платоспроможність.

Таким чином, можна відзначити, що у підприємства низька платоспроможності,проте потенціал для нарощування ліквідності його активів і фінансової стійкості при грамотному підході до управління фінансовими активами підприємства.

Дебіторська заборгованість – важливий компонент  оборотного капіталу. Під дебіторською заборгованістю ми розуміємо заборгованість підприємств та організацій і  фізичних осіб даному підприємству. Розмір дебіторської заборгованості визначається умовами розрахунків підприємства зі своїми клієнтами.

Під кредиторською  заборгованістю розуміється заборгованість даної організації іншим організаціям і фізичним особам – кредиторам (платежі за придбану продукцію, спожиті  послуги, заборгованість по платежах у  бюджети всіх рівнів й ін.).

Дебіторська заборгованість на 1.01.10 р. складала 491 тис. грн. На 1.01.11 р. дебіторська заборгованість склала 607 тис. грн. Спостерігається  підвищення дебіторської заборгованості на 116 тис. грн. Це обумовлено передплатою (авансом) згідно договору на постачання теплової енергії ТОВ «Київенерго».

Кредиторська  заборгованість на 1.01.10 р. складала 2961 тис. грн. На 1.01.11 р. кредиторська заборгованість складає 3103 тис. грн. Кредиторська заборгованість збільшилась на 142 тис. грн. за товари, роботи, послуги. Збільшення відбулось  за рахунок підвищення тарифів на постачання теплової енергії, газу та охоронні та медичні послуги.

Таблиця 2.9 Дебіторська заборгованість підприємства

Найменування активу	2008 рік	2009 рік	2010 рік
	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.
Довгострокова дебіторська заборгованість	114,0	85,0	70,0
Векселі одержані	0	0	0
Дебіторська заборгованість за товари роботи послуги
чиста реалізаційна вартість	45	1	0
первісна вартість	45	1	0
резерв сумнівних боргів	0,0	0,0	0,0
Дебіторська заборгованість за розрахунками	1	9	35659
з бюджетом	0	3	4,0
за виданими авансами	1,0	6,0	102,0
з нарахованих доходів	0,0	0,0	0,0
із внутрішніх розрахунків	0,0	0,0	35859,0
Інша поточна дебіторська заборгованість	284,0	481,0	501,0
Всього, з них:	444,0	576,0	36230,0
абсолютне зростання	444,0	132,0	35654,0
відносне зростання		129,73%	6289,93%
темп приросту		1,30	62,90

 

Графічно  динаміку дебіторської заборгованості зображено на рис.2.1

 

Таблиця 2.10 Кредиторська заборгованість підприємства

Найменування активу	2008 рік	2009 рік	2010 рік
	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.
Довгострокові кредити банків	0,0	0,0	0,0
Інші довгострокові фінансові зобовязання	0,0	0,0	0,0
Відстрочені податкові зобовязання	61,0	15,0	1938,0
Інші довгострокові зобовязання	0,0	0,0	0,0
Довгострокові зобовязання (всього)	0,0	0,0	0,0
Короткострокові кредити банків	0,0	0,0	0,0
Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями	0,0	0,0	0,0
Векселі видані	0,0	0,0	0,0
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	632,0	184,0	841,0
Кредиторська заборгованість за розрахунками:	68725,0	2823,6	6884,0
Інші поточні зобовязання	246,0	114,0	153,0
Поточні зобовязання (всього)	69603,0	40785,0	7073,0
ВСЬОГО:	69664,0	40785,0	7073,0
абсолютне зростання	-153460,0	-28879,0	-33712,0
відносне зростання	31,22%	58,55%	17,34%
темп приросту	0,31	0,59	0,17

 

Графічно  динаміку кредиторської заборгованості зображено на рис. 2.2

 

 

 

Графічно порівняльна динаміка приросту дебіторської та кредиторської  заборгованості зображено на рис 2.3

 

 

 

Розділ 3 Аналіз руху грошових потоків на підприємстві, в Київській дирекції залізничних перевезень

 

3.1 Аналіз руху грошових коштів  та шляхи прискорення їх обертання

 

однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття його поточних зобов'язань. Аналіз грошових потоків, пов'язаний із з'ясуванням причин, які вплинули на збільшення (зменшення) припливу грошових коштів та збільшення (зменшення) їх відпливу. Це можна робити як за довгостроковий період (декілька років), так і за короткостроковий період (квартал, рік). Такий аналіз має безперечний інтерес, якщо він буде здійснений за період, що відображає певний етап в діяльності підприємства.

Аналіз потоків грошових коштів повинен здійснюватись як на основі звітних, так і планових показників (платіжного календаря). При цьому останні виступають одночасно інструментом управління грошовими потоками. Це досягається шляхом контролю за відповідністю їх реального руху до планових показників та прийняття необхідних коригуючи заходів.

Першим показником виникнення фінансових ускладнень є тенденція скорочення частки грошових коштів в складі оборотних активів підприємства при зростаючому обсязі його поточних зобов'язань і  може надати точну інформацію про надлишок (недостачу) грошових коштів на підприємстві.

Іншим методом оцінки достатності  грошових коштів є визначення тривалості періоду їх обороту. З цією метою використовується співвідношення:

 

Період обороту =  ,      (3.1)

 

Для розрахунку використовуються внутрішні  облікові дані про величину залишків на початок і кінець періоду на рахунках грошових коштів. З цією метою використовується формула:

 

,                                    (3.2)

 

де СЗГК - середні залишки грошових коштів, тис. грн.;

ЗГn - залишки на початок n - го місяця, тис. грн.;

n - кількість місяців в періоді.

Для розрахунку величини обороту потрібно використовувати кредитовий оборот за період, що аналізується, по рахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" беручи до уваги, що більшість підприємств здійснюють безготівкові розрахунки зі своїми контрагентами, а видача грошових коштів через касу (наприклад, заробітна плата працівників або оплата господарських витрат) передбачає їх попереднє одержання в банку. Відкриття спеціальних рахунків в банку та їх використання за рахунок власних коштів також пов'язане з перерахуванням коштів з поточного рахунку на відповідні спеціальні рахунки.

Для того, щоб зрозуміти реальних рух грошових коштів на підприємстві, оцінити синхронність надходження і витрачання грошових коштів, а також поєднати величину одержаного фінансового результату зі станом грошових коштів на підприємстві, необхідно виділити і проаналізувати всі напрямки надходження (припливу) грошових коштів, а також їх вибуття (відпливу).

Таким чином, складання Звіту про  рух грошових коштів з відповідними аналітичними висновками фактично і  є аналізом руху грошових потоків  на підприємстві.

Деякі фахівці вважають, що показники  Звіту про рух грошових коштів є надійнішими, ніж показники Звіту про фінансові результати, яким набагато легше маніпулювати.

Дану форму звітності можна  розглядати з декількох сторін. З  одного боку, ця звітна форма має  всі властивості, щоб стати на позицію вище від інших форм - завершеність, комплексність, змістовність. А з другого боку, вона є невід'ємним елементом, який доповнює Баланс і Звіт про фінансові результати, додаючи їм, таким чином, цілісний інформаційний вигляд.

Велику кількість операцій переміщення  грошових коштів в Звіті про фінансові  результати просто не знаходять відображення. Це можна пояснити тим, що він складається по методу нарахувань, що дозволяє точніше співвіднести прибуток підприємства і збитки за певний проміжок часу. Не дивлячись на те, що визначення виручки і витрат за період є дуже важливим для підприємств, він не може відображати деякі важливі аспекти діяльності підприємств. Але з другого боку. Звіт про рух грошових коштів не дає можливості чітко розділити, наприклад, поточну оплату за електроенергію і виплати грошових коштів за будівлю, яке підприємство використовуватиме в перебігу наступних 20 років без використовування Форми №2.

Існують такі статті Звіту, які дуже важко (а іноді і взагалі не можливо) заповнити, виходячи з даних  Балансу та Звіту про фінансові  результати, такі як:

- витрати на сплату відсотків (ряд. 060);

- сплачені відсотки (ряд. 130);

- реалізація майнових комплексів (ряд.200);

- придбання майнових комплексів (ряд.260) та ін.

Інформацію для заповнення таких  статей можна знайти в: Примітках  до річної звітності (Ф № 5), Головна книга, аналітичних даних журналів (відомостей) та ін.

Аналіз грошових потоків доцільно починати з оцінки тих змін, які відбулися у складі активів та капіталу підприємства.

Далі потрібно визначити: як зміни  по кожній статті активу і пасиву вплинули на стан грошових коштів підприємства і розміри його чистогоприбутку.

Зрозуміло, що зменшення дебіторської заборгованості приведе до збільшення реального впливу грошових коштів. Це означає, що в даномувипадку різниця між значенням дебіторської заборгованості на початок і кінець періоду повинна бути додана до чистого прибутку.

Акціонери (інвестори), а також власники підприємства, володіючи інформацією про рух грошових потоків на підприємстві, можуть оцінювати,наскільки стабільним є фінансовий стан підприємства, більш обґрунтовано підійти до розробки політики розподілу і використання прибутку.

Таким чином, на відміну від запропонованих вище підходів до оцінки фінансового стану, аналіз руху грошових коштів дає можливість зробити більш обґрунтовані висновки про те, в якому обсязі та з яких джерел відбулося надходження на підприємство грошових коштів та які основні напрямки їх використання; чи достатньо власних коштів .підприємства для здійснення інвестиційної діяльності; чим пояснюються розбіжності величини одержаного прибутку та нарахування грошових коштів тощо.

До основних формалізованих методів  аналізу грошових потоків включається  і розрахунок відповідних коефіцієнтів, серед яких виділяють:

	,                                 (3.3)

де КДчгп - коефіцієнт достатності чистого грошового потоку підприємства;

ЧГП – чистий грошовий потік;

ОБ - сума виплат основного боргу  по довго - і короткострокових кредитах і позиках підприємства;

ΔЗтм - сума приросту запасів товарно-матеріальних цінностей у складі оборотних активів підприємства;

Ду - сума дивідендів (процентів), виплачених власникам підприємства  (акціонерам) на вкладений капітал.

 

                                                                                                                      (3.4) 

 

де КЛгп - коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства;

ПГП -. сума валового позитивного грошового  потоку (надходження грошових коштів);

ГАк- сума залишку грошових активів підприємства на кінець періоду, що розглядається;

ГАп – сума залишку грошових активів підприємства на початок періоду, що розглядається;

НГП – сума валового негативного  грошового потоку (витрачення грошових коштів).

	,                                              (3.5)