Основні види діяльності та структура міжнародної організації з питань стандартизації ISO

   Схема 7 грунтується на випробуваннях зразків  відібраних з кожної партії виготовлених виробів. За цією моделлю продукція випробовується за всіма можливими експлуатаційними параметрами, включаючи показники безпеки, ергономічності, екологічного впливу тощо. Рішення про відвантаження партії приймається за результатами випробувань вибірки. У цьому випадку необхідно визначити обсяг вибірок, що залежить від встановленого рівня якості і розмірів партій. Проведення цього виду сертифікації пов`язане з використанням засобів статистичного аналізу.

   

   Схема 8 грунтується на здійсненні випробувань  кожного виготовленого одиночного виробу на відповідність вимогам стандартів, вибірковий контроль замінюється стовідсотковим. При сертифікації за цією схемою відповідальність постачальника за відповідність продукції встановленим вимогам вища, ніж за всіма попередніми схемами. Одержують сертифікат лише ті вироби, що успішно пройшли випробування. Застосування схеми 8 доцільне у тих випадках, коли до якості продукції висувають особливо жорсткі вимоги або коли випробування продукції, що відає вимогам стандартів, може призвести до значних збитків для споживачів.

   Аналіз  різноманітних схем (табл. 1) засвідчує, що схеми 1-5 включають типові випробування продукції і характеризуються зростанням кількості заходів з контролю якості продукції. Схеми 6, 7, 8 не пов`язані  між собою, оскільки вони не пов`язані зі схемами 1-5.

               Різновиди сертифікації  третьою стороною.

Схема сертифі-кації	Атестація підприємства	Оцінка  контроль-них випро-бувань на підприємс-твах	Типові  випробу-вання зразків продукції  в випробу-вальних центрах	Випробу-вання зразків, взятих з торгівлі	Випробу-вання  зразків, взятих з вироб-ництва	Нагляд  за функціону-ванням систем за-безпечення якості про-дукції на підприємст-вах
1	-	-	+	-	-	-
2	-	-	+	+	-	-
3	-	-	+	-	+	-
4	-	-	+	+	+	-
5	+	-	+	+	+	+
6	+	+	-	-	-	-
7	-	-	На вибірках	-	-	-
8	-	-	100%	-	-	-

   

   

   Залежно від ступеня складності схем, обсягів  заходів з боку зовнішнього, відносно підприємств-виробників, органу вони передбачають участь у сертифікації різноманітних органів третьої сторони. Так, при схемі 1, коли проводяться лише типові випробування продукції, достатньо мати один сертифікаційний орган або додатково до нього випробувальні організації з тим, щоб проводити випробування і за результатами видавати сертифікати відповідності. У схемі 5, що набула найбільшого поширення, крім сертифікаційного органу, необхідна участь у сертифікації органів нагляду.

   На  схемі 1 наведено типову організаційну  структуру системи сертифікації третьою стороною, що дозволяє наочно уявити функції, що виконуються всіма  органами, які беруть участь у сертифікації.

   У 1987 р. Технічний комітет ISO узагальнив національний досвід багатьох країн, опублікувавши серію стандартів ISO 9000.

                                                                                                         Схема 1.

          Типова організаційна структура системи сертифікації третьою     стороною. 

                

   До  інженерно-технічних подій глобального  масштабу, що відбулися на рубежі сторіччя, певною мірою можна віднести створення  Нової редакції сімейства міжнародних стандартів ISO 9000.

   Передусім , це зумовлено масштабністю застосування цієї серії стандартів. До кінця 1999 року близько 300 тисяч підприємств  у світі розробили, впровадили і  сертифікували системи менеджменту  якості, що відповідали вимогам стандартів ISO 9000. дані останніх років свідчать про зростаючу динаміку приросту кількості підприємств, які пройшли первинний етап цих робіт. Географічно домінує регіон Європи (рис. 1), хоча її частка за останні роки поступово знижується від 80% кількості сертифікованих в усьому світі компаній у 1993-1994 роках до 60% - у 1998-1999 роках. Збільшується питома вага стандартів ISO 9000 внаслідок активнішого розповсюдження і визнання в них ефективності регіонів Америки та Південно-Східної Азії.

                                                                                                        

  Рис. 1

            Частка підприємств,  сертифікованих згідно  з ISO 9000, за регіонами. 

   

   

   Важливо наголосити, що завдяки своїй універсальній  природі стандарти серії ISO 9000 знайшли застосування в усіх галузях виробництва і сфери послуг. Останнє особливо справедливе, якщо враховувати всі спеціалізовані відгалуження і галузеві похідні цих стандартів, кількість яких на сьогоднішній день перевищує 20. водночас у структурі галузей економіки, що найбільш активно застосовують системні засоби менеджменту якості, домінує виробнича сфера, яка охоплює різні види промислового виробництва. Їх загальна частка перевищує 2/3 від кількості компаній, які сертифікували системи якості (рис. 2). Відповідно частина підприємств, зайнятих у сфері послуг, складає 20%. Привертає увагу поширюване застосування стандартів ISO 9000 у різних за характером галузях. Усе вище викладене є переконливим підтвердженням масштабності стандартів ISO 9000, їх широкого визнання і масового міжнародного застосування.

   У галузях сертифікації ISO розв`язує виключно методологічні проблеми, у той час, як IEC розробила міжнародні системи сертифікації і розробляє стандарти, зокрема, з безпеки, які застосовуються як нормативна база при випробуваннях і сертифікації відповідної продукції. Спільним у діяльності ISO і IEC є спрямованість на сприяння укладанню дво- і багатосторонніх угод про взаємне визнання сертифікатів з метою розвитку міжнародної торгівлі.                                                                                      

   

                                                                                                         Рис. 2

   Сектори промисловості з  найбільшою кількістю  підприємств, сертифікованих згідно з ISO.

     

   

   

   На  підставі розроблених ними принципів  гармонізації національних систем сертифікації може бути досягнута двома шляхами – приєднанням країн до міжнародних систем сертифікації IEC або широким використанням єдиних організаційно-методичних принципів сертифікації, які пропонуються ISO.

   Угоди, розроблені ISO у галузі стандартизації і сертифікації, розраховані на те, щоб поліпшити міжнародну торгівлю та сприяти взаємному обміну між країнами.

   

   Схема 2.

   Організаційна структура Центрального комітету ISO. 

     

   

   Структура ISO

   В ISO встановлені два види членства – комітети-члени і члени-кореспонденти. Ком ітетами-членами є національні організації з стандартизації.

   Органами ISO є: Генеральна Асамблея, Рада, Комітети Ради, технічні комітети і Центральний  секретаріат.

   Вищим органом ISO є Генеральна Асамблея.

   В період між сесіями Генеральної  Асамблеї роботою організації керує  Рада, на чолі якої стоїть президент ISO. Рада складається з 18 членів–представників національних організацій з стандартизації, що вибираються на 3 роки. Для розгляду і підготовки рішень з питань, що цікавлять всю організацію загалом, Рада утворює постійні і тимчасові комітети.

   На  даному етапі працюють такі комітети:

   STACO – Комітет з вивчення наукових принципів стандартизації;

   PLACO – Технічне бюро;

   CASCO – Комітет з оцінки відповідності;

   INFCO – Комітет з науково- технічної інформації;

   DEVCO – Комітет з надання допомоги  кранам, що розвиваються;

   COPOLCO – Комітет з захисту інтересів  споживачів;

   REMCO – Комітет з стандартних зразків.

   Для прикладу наведем напрямки діяльності двох Комітетів Ради ISO.

 

   

   

   

   Висновок:

   Найбільшою  і найавторитетнішою є Міжнародна організація зі стандартизації (ISO), яка створена з метою сприяння стандартизації у всесвітньому масштабі. Основним видом діяльності ISO є розроблення міжнародних стандартів, які мають статус добровільного застосування. Проте їх використання в національної стандартизації безпосередньо пов'язане з розширенням експорту, ринку збуту, підтримання конкурентоспроможності продукції, що випускається . 

Література

1. http://www.iso.org/iso/home.html
2. http://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=45933
3. http://refbase.com.ua/referats/detail-1571.html
4. http://www.bookz.com.ua/4/10.htm