Основні види діяльності та структура міжнародної організації з питань стандартизації ISO

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
 

                                                              Кафедра технології харчування  та 

                                                              готельно-ресторанного господарства

   
 
 

                                               Реферат

з дисципліни: «Стандартизація, метрологія, сертифікація. »

на тему: «Основні види діяльності та структура міжнародної  організації                                             з питань стандартизації ISO. » 
 
 
 
 

                                                                                         Виконала

                                                                                         студентка ТХ-2-5

                                                                                         Терлецька Олена    

                                                                                         Миколаївна

                                                                                         Перевірила

                                                                                         доц. Іщенко Т. І. 

                                          Київ 2010                                      

План

1. Вступ.
2. Цілі та завдання Міжнародної організації ISO.
3. Діяльність ISO у галузі сертифікації.
4. Структура ISO.

Висновок

Література

 

     Вступ

   ISO (Міжнародна організація з стандартизації) – це всесвітня федерація національних  органів стандартизації (комітетів  – членів ISO). Міжнародні стандарти розробляють, як правило, технічні комітети ISO. Кожний комітет-член, зацікавлений у предметній галузі діяльності, для якої було створено технічний комітет, має право бути представлений у цьому технічному комітеті. Міжнародні урядові та неурядові організації, які взаємодіють з ISO, також беруть участь у роботах. З усіх питань стандартизації у галузі електротехніки ISO тісно співпрацює з Міжнародною електротехнічною комісією (ІЕС).

   Організація ISO була заснована 23 лютого 1947 двадцятьма п'ятьма національними організаціями з стандартизації, як координуючий орган.

   Доки ISO залишається неурядовою організацією, її можливості у розробці та ратифікації  стандартів значно більші, ніж в  інших подібних організацій. Це сприяло  тому, що багато її стандартів стали державними у багатьох країнах, і дозволяє досить ефективно координувати дії багатьох національних організацій з стандартизації.

   ISO тісно співпрацює з Міжнародною  електротехнічною комісією (IEC), котра  відповідає за стандартизацію  електроапаратури.

   

   Цілі  та завдання Міжнародної  організації ISO.                                                                                                                                                                                 

   Міжнародна організація із стандартизації - ISO(The International Organization for Standardization) є об`єднанням національних органів із стандартизації близько 146 країн світу-по одному від кожної країни.

   Члени ISO, більшість з яких мають штаб-квартири в Женеві, Швейцарії, щороку допомагають у розробленні на основі консенсусу більше однієї тисячі міжнародних стандартів. З середини 80-х років двадцятого сторіччя ISO взяла на себе зобов`язання допомагати країнам, що розвиваються, у створенні та розвитку інфраструктури стандартизації для конкретних потреб економіки їхніх держав.

   Додатково до цих тривалих програм навчання та допомоги, які призначені для професіоналів, що беруть участь у різних заходах із стандартизації, ISO запровадила нову ініціативу, котра передбачає надання допомоги представникам урядів у питаннях розроблення стратегічного курсу та стратегічного планування  з боку висококваліфікованих лідерів світової стандартизації.

   ISO здійснює стандартизацію в усіх галузях, крім електротехнічної та електронної промисловості, де стандарти створює Міжнародна електротехнічна комісія-IEC. Разом ISO та IEC утворюють загальну систему міжнародної стандартизації - найбільшу в світі неурядову систему добровільного промислового і технічного співробітництва на міжнародному рівні.

   Результати роботи  ISO публікуються у вигляді міжнародних стандартів. Наразі доробок ISO складає більше 11000 міжнародних стандартів та інших публікацій. Вони видаються на попередньому носії як окремі документи та збірники у певній сфері діяльності, а також у вигляді мікрофільмів, мікрофішів і компакт-дисків CD-ROM.

   Робота  в ISO виконується децентралізовано в рамках 184 технічних комітетів  та 597 підкомітетів, роботу яких забезпечують технічні секретаріати з 35 країн. Центральний  секретаріат у Женеві координує  діяльність органів ISO, здійснює процедури голосування та прийняття документів, публікує міжнародні стандарти. Понад 30 тис. інженерів, науковців та адміністраторів беруть участь у створенні міжнародних стандартів. Вони призначені національними органами країн і репрезентують погляди та інтереси промисловості, уряду, виробників та споживачів у процесі розроблення стандартів. Понад 500 різноманітних організацій співпрацюють с технічним комітетом ISO, зокрема, всі спеціалізовані агенції ООН.

   ISO координує обмін інформацією щодо міжнародних та національних стандартів, технічних правил та інших нормативних документів через інформаційну мережу ISONET, яка пов`язує інформаційний центр ISO у Женеві з подібними національними центрами більш ніж у 80 країнах. Головна мета ISO полягає у розробці міжнародних стандартів та активному сприянні їх добровільному прийняттю і використанню для досягнення максимально можливого рівня ефективності промислового виробництва і торгівлі в усьому світі, або встановлення міжнародної координації та уніфікації промислових стандартів.

   

   Міжнародна  організація із стандартизації оновила свою стратегію і видала її основні положення в формі буклету. Так, ISO в новому столітті-стратегія на 1999-2001 роки (ISBN 92-67-10297-7) вміщує ключові концепції, на яких базується оперативна модель і бізнесова позиція ISO. Цими домінуючими концепціями є: вартість, партнерство, оптимізація. Вони підсумовують ключові стратегічні лінії, яких дотримується ISO. Виходячи с повного аналізу сильних і слабких сторін ISO та сприятливих і загрожуючих обставин, які нині існують, з відповідних стратегічних елементів, були вироблені 5 головних стратегічних ліній (ISO BULLETIN, March 1999):

   1.     Збільшення ролі ринкових елементів у діяльності ISO;

   2.     Просування на ринок систем і стандартів ISO;

   3.     Оптимізація використання ресурсів;

   4.     Заохочення нових технічних програм з елементами самопідтримки;

   5.     Оновлення інфраструктури національних  стандартів у країнах, що розвиваються.

   Стандарти ISO мають діяти як еталони під  час виконання регулятивної та контрольної функції федеральними, державними та місцевими органами влади. З тим, щоб привернути увагу урядів країн до піднесення ролі стандартизації, була підготовлена так звана “Біла книга ISO”. Незаперечним вважаемо той факт, що в багатьох країнах, які розвиваються, рівень знань у політичних колах про стандартизацію взагалі та про міжнародні стандарти зокрема, дуже низький або близький до нульового. Таким чином, часто є правдою те, що уряди держав не можуть значно допомогти промисловості та компаніям своеї країни у використанні механізмів стандартизації для підвищення конкурентоспроможності своєї продукції, розвитку торгівлі, захисту власного ринку від недобросовісної конкуренції.

   

   “Біла книга ISO”, в якій висвітлена концепція “емісарів ISO”, являє собою стисле, але важливе повідомлення для високопоставлених представників урядів щодо національної стратегії економічного розвитку. Цей документ містить такі положення:

   1.     Міжнародні стандарти: ключ до  конкурентної торгівлі на світовому ринку.

   З метою досягнення рівня потенційних  можливостей промисловості розвинених країн, національні стратегії економічного розвитку в країнах, що розвиваються, мають зосередитись на досягненні світового рівня конкурентоспроможності технологій та належного розуміння технічних вимог, на яких ґрунтується торгівля на світовому ринку. В обох цих галузях знання щодо того, як використовувати міжнародні стандарти, можуть дати значні переваги засновникам нових підприємств та компаній в країнах, що розвиваються, та прискорити загальний економічний процес в країнах.

   Цей документ дає стислий розгляд  питання про велике значення міжнародних  стандартів для розвитку світової торгівлі та технологій, обміну ними та програм  індустріалізації країни. Також він  розрахований на використання лідерами держав та промисловості в країнах, які намагаються розвинути або трансформувати свою економіку для того, щоб стати більш конкурентоспроможними на світовому ринку.

   2.     Торгівля, розвиток та технологія.

   Світова організація торгівлі (СОТ) та Світовий Банк, як і багато інших міжнародних органів, погодились з великим значенням міжнародних стандартів для прискорення торгівлі, і цей факт може вважатися їхньою політикою та програмою в багатьох контекстах. Фактично всі члени СОТ будуть використовувати міжнародні стандарти як основу для своїх національних технічних нормативних актів із метою поступового усунення технічних бар`єрів у міжнародній торгівлі.

   Не  слід ототожнювати поняття “стандарт” і “технічно - нормативний акт”. Стандарти є добровільними, а технічні нормативні акти – обов`язковими. Для того, щоб лідери держав розуміли світ стандартів, це висловлювання є першим необхідним моментом для оцінки розбіжностей між стандартами та технічними нормативними актами. Обидва ці документи містять технічні вимоги, яким мають відповідати товари, послуги та продукція, що постачаються на ринки. Розбіжності полягають у тому, що технічні нормативні акти є обов`язковими вимогами, встановленими державними регулюючими органами, а стандарти є добровільними угодами, досягнутими шляхом консенсусу за участю користувачів та виробників товарів і послуг.

   

   Зазвичай  технічні нормативні акти (ті, які встановлюються та здійснюються державою) містять вимоги щодо охорони здоров`я та безпеки людей на робочих місцях, вдома та під час дозвілля.

   Як  правило, стандарти (ті, які затверджені  в процесі консенсусу між учасниками ринку) присвячені технічним вимогам та вимогам до робочих показників продукції і послуг, які дозволяють їм бути сумісними, взаємозамінними, простими під час використання та добре зрозумілими. Виділяють також стандарти щодо професійної кваліфікації, систем якості та аудиторів і т.п.

   Існують деякі сірі плями, де важко відрізнити стандарти від технічних нормативних актів або навпаки. Але, що саме має стратегічне значення для усіх країн, так це очевидна тенденція в багатьох галузях торгівлі, зокрема в міжнародній, до зміни технічних нормативних актів міжнародними стандартами. Це відбувається через те, що стандарти набагато простіші під час використання та більш гармонізовані на міжнародному рівні, ніж технічні нормативні акти.

   3.Технічні  бар`єри в торгівлі є реальністю  і вони ускладнюють торгівлю, але поступово усуваються.

   Коли  технічні нормативні акти або стандарти  використовуються в специфікаціях  на продукцію або послуги в міжнародній торгівлі, через їхню надмірну складність вони стають бар`єрами для вільної торгівлі. Таке трапляється, наприклад, якщо одна країна вимагає, щоб імпортовані нею автомобілі відповідали вимогам США, а інша країна – вимогам стандартів Німеччини, третя країна стикається з непростим завданням ефективного здійснення експорту автомобілів в обидві ці країни.

   Там, де не існує поважних причин, крім історичної ізоляції, для розбіжностей між стандартами  та технічними нормативними актами на національному рівні, вони завдяки зусиллям ООН та її спеціалізованим міжурядовим агентствам поступово замінюються гармонізованими законами, в ширшому понятті, гармонізованими міжнародними стандартами, розробленими ISO та деякими іншими міжнародними організаціями, що спеціалізуються на міжнародній стандартизації.

   3.     Інфраструктура стандартизації  має суттєве значення для здорової  економіки вільного підприємництва.

   

   Аналогічно  фінансовій, банківській та освітній інфраструктурам інфраструктура стандартизації складається з організацій, органів влади та ринкової практики, які впливають на застосування технічних правил і вимог для досягнення певних цілей у суспільстві та під час здійснення ринкових операцій.