Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Декабря 2012 в 21:27, курсовая работа
Об’єкт регулювання представляє собою піч, у якій подане паливо спалюється, й утворюється пропорційна масі палива кількість теплоти, що спричиняє підвищення температури в печі. Отримана теплота розсіюється у навколишнє середовище, а також йде на нагрівання речовин у печі, що забезпечує виконання технологічного процесу. Усталений режим характеризується рівністю теплоти утвореної в печі внаслідок згоряння палива та теплоти, що розсіялася у середовище. Отже, вхідною величиною є витрата палива, а вихідною - температура в печі.
1. Принцип дії системи 4
2. Визначення передаточних функцій елементів системи 6
3.Структурна схема, передаточні функції і рівняння динаміки та
статики системи 9
4. Аналіз стійкості системи та визначення критичного значення коефіцієнта передачі регулятора 12
5. Побудова годографа амплітудно-фазової частотної характеристики розімкнутої системи і визначення запасів стійкості за амплітудою і фазою 14
6. Розрахунок і побудова перехідної характеристики САР за каналом задаючої дій при нульових початкових умовах 20
7. Побудова перехідної характеристики системи за каналом задаючої дії за допомогою комп’ютерної програми SIAM 24
8. Оцінка якості регулювання 29
9. Побудова перехідної характеристики системи за каналом збурюючої
дії 31
10.Розрахунок інтегральної похибки і знаходження оптимального коефіцієнта підсилення регулятора 34
11. Зробити висновок про статичні та динамічні властивості досліджуваної системи і, при необхідності, провести її коригування 39
Висновок 44
Список використаної літератури 45
Таблиця значень для побудови годографа АФЧХ:
Таблиця 2
ω |
P(ω) |
Q(ω) |
0 |
5.928 |
0 |
0,1 |
5.947047 |
-1,55614 |
0,2 |
5.997669 |
-3,2412 |
0,3 |
6.056617 |
-5,19229 |
0,4 |
6.071863 |
-7,55023 |
0,5 |
5.941576 |
-10,4144 |
0,6 |
5.495504 |
-13,7037 |
0,7 |
4.530912 |
-16,9004 |
0,8 |
2.989585 |
-18,9332 |
0,9 |
1.180166 |
-18,8096 |
1 |
-0.36704 |
-16,669 |
1,1 |
-1.35395 |
-13,6282 |
1,2 |
-1.82986 |
-10,686 |
1,3 |
-1.97618 |
-8,26568 |
1,4 |
-1.94738 |
-6,40824 |
1,5 |
-1.83831 |
-5,01715 |
1,6 |
-1,69951 |
-3,97811 |
1,7 |
-1.55584 |
-3,19623 |
1,8 |
-1.41864 |
-2,60088 |
1,9 |
-1.29247 |
-2,1415 |
2 |
-1.1786 |
-1,78227 |
2,1 |
-1.07677 |
-1,49771 |
2,2 |
-0.98608 |
-1,2696 |
2,3 |
-0.90538 |
-1,08469 |
2,4 |
-0.83351 |
-0,93326 |
2,5 |
-0.7694 |
-0,8081 |
2,6 |
-0.71208 |
-0,70376 |
2,7 |
-0.66069 |
-0,61609 |
2,8 |
-0.61448 |
-0,5419 |
2,9 |
-0.57282 |
-0,4787 |
3 |
-0.53515 |
-0,42454 |
3,1 |
-0,50099 |
-0,37785 |
3,2 |
-0.46993 |
-0,33741 |
3,3 |
-0.44161 |
-0,3022 |
3,4 |
-0,41573 |
-0,27141 |
3,5 |
-0.39201 |
-0,24438 |
3,6 |
-0.37024 |
-0,22055 |
3,7 |
-0.35019 |
-0,19946 |
3,8 |
-0.33171 |
-0,18075 |
3,9 |
-0.31462 |
-0,16408 |
4 |
-0.2988 |
-0,14919 |
4,1 |
-0.28412 |
-0,13585 |
4,2 |
-0.27047 |
-0,12387 |
4,3 |
-0.25777 |
-0,11309 |
4,4 |
-0.24592 |
-0,10336 |
4,5 |
-0.23486 |
-0,09455 |
4,6 |
-0.22451 |
-0,08657 |
4,7 |
-0.21482 |
-0,07932 |
4,8 |
-0.20572 |
-0,07272 |
4,9 |
-0.19718 |
-0,06671 |
5 |
-0.18915 |
-0,06122 |
5,1 |
-0.18159 |
-0,05619 |
5,2 |
-0.17446 |
-0,05159 |
5,3 |
-0.16773 |
-0,04737 |
5,4 |
-0.16138 |
-0,04349 |
5,5 |
-0.15537 |
-0,03992 |
5,6 |
-0.14967 |
-0,03664 |
5,7 |
-0.14428 |
-0,0336 |
5,8 |
-0.13917 |
-0,0308 |
5,9 |
-0.13431 |
-0,02822 |
6 |
-0.12969 |
-0,02582 |
6,1 |
-0.12531 |
-0,02361 |
6,2 |
-0.12113 |
-0,02155 |
6,3 |
-0.11715 |
-0,01964 |
6,4 |
-0.11336 |
-0,01787 |
6,5 |
-0.10974 |
-0,01623 |
50 |
-0.00051 |
0,000896 |
100 |
0,000143 |
Рис. 5. Годограф
амплітудно-фазочастотної
Запаси стійкості визначимо, виходячи з критерію стійкості Найквіста. Для визначення запасу стійкості за амплітудою знайдемо частоту, яка відповідає точці перетину годографа АФЧХ з від'ємною дійсною піввіссю (з умови Q ( ) =0):
/5.4/
Корені рівняння ω=0; 8.278; - 8.278.
Задовольняє умови лише корінь ω=8.278.
Для даної частоти P(8.278) =-0,0676.
Запас стійкості по амплітуді Азап= 1-0,0676=0.9324 /5.5/
Для визначення запасу стійкості за фазою знайдемо критичну частоту ωкр, при якій А (ω) =1:
Коренями рівняння є:
- 1.0e+002 ×
-0.0000 + 1.3436i
-0.0000 - 1.3436i
0.0000 + 0.0686i
0.0000 - 0.0686i
0.0230
-0.0222
-0.0014 + 0.0177i
-0.0014 - 0.0177i
0.0057 + 0.0100i
0.0057 - 0.0100i
-0.0093
Серед коренів даного рівняння нас задовольняє лише дійсний додатній корінь, тому ωкр= 2.3 , а отже:
P (ωкр) =Р (2.3) =-0,90538;
Q(ωкр)=Q(2.3)= -1,08469
Тоді запас стійкості по фазі становить:
/5.6/
Рис.6. Графічна ілюстрація запасів стійкості.
Аналітичні методи побудови
перехідних характеристик ґрунтуються
на розв’язуванні диференціальних
рівнянь системи. Найбільш поширеним
методом є операторний метод
з використанням теореми
Зображення вихідної регульованої величини
Оскільки перехідна
То:
/6.1/
Отже, зображення перехідної функції має вигляд: .
Знайдемо корені характеристичного рівняння замкненої системи :
D(p)= 0:
; /6.2/
p1=-25.2743;
p2=-1.2120 + 2.4047i;
p3=-1.2120 - 2.4047i .
У загальному випадку, згідно теореми розкладу, вираз для перехідної характеристики має вигляд :
/6.3/
Враховуючи, що при підстановці пари комплексних коренів у вираз /6.3/ значення дробів матиме вигляд:
/6.4/
В результаті сума доданків, що відповідають парі комплексно-спряжених коренів може бути зведена, з врахуванням формули Ейлера, до одного виразу:
/6.5/
Тоді вираз перехідної функції матиме вигляд:
/6.6/
де - дійсний корінь характеристичного рівняння /6.2/; - похідна від полінома знаменника передаточної функції; і - відповідно дійсна та уявної частини пари комплексних чисел , , α і ω - відповідно дійсна та уявна частини пари комплексно-спряжених коренів p2, p3.
M (p) =5.928;
D (p) = ;
;
Підрахуємо:
; /6.8/
Просумувавши окремі доданки отримаємо вираз для перехідної функції:
Маючи вираз для перехідної
функції системи будуємо
Таблиця 3
t |
h(t)розрах |
0 |
0,004359539 |
0,202 |
0,075976053 |
0,505 |
0,421979578 |
0,808 |
0,781608724 |
1 |
0,933171995 |
1,212 |
1,016576219 |
1,515 |
1,015034113 |
1,717 |
0,970176475 |
2,02 |
0,891760436 |
2,32 |
0,838532651 |
2,52 |
0,822973364 |
2,727 |
0,820913607 |
3,03 |
0,832912874 |
3,23 |
0,843796511 |
3,53 |
0,856873173 |
3,737 |
0,861738093 |
4,04 |
0,863178953 |
4,24 |
0,861747874 |
4,54 |
0,858466577 |
4,747 |
0,856480479 |
5,05 |
0,854802231 |
5,25 |
0,854498002 |
5,55 |
0,854827264 |
5,757 |
0,855290226 |
6,06 |
0,855912238 |
6,26 |
0,856171284 |
6,56 |
0,856308466 |
6,7676 |
0,85627401 |
7,07 |
0,856142583 |
7,27 |
0,856053646 |
7,57 |
0,855964157 |
7,78 |
0,855939216 |
8,08 |
0,855944159 |
Рис.7. Перехідна характеристика системи за каналом завдання
Рисунок 8. Схема моделювання перехідних процесів системи автоматичного регулювання температури в печі у програмі SIAM.
Для моделювання перехідних
процесів у системі
K(3)=0,6, K(4)=8, К(5)=0.325, K(6)=1,6, Т(6)=2,1.
Перехід від форми запису передаточної функції коливної ланки у виді
здійснюють за формулами:
.
Для проведення моделювання виберемо метод моделювання та встановимо наступні параметри :
Метод моделювання: Фельберга.
Похибка: 0,01.
Початкове значення часу: 0.
Кінцеве значення часу: 10.
Результати моделювання в СИАМ показані на рис. 9.
Рисунок 9. Перехідна характеристика, отримана в результаті моделювання в програмі SIAM.
Іншою комп’ютерною програмою, що дозволяє змоделювати перехідний процес в системі автоматичного регулювання, є система MATLAB, а саме пакет розширення Simulink.
Складена в Simulink модель показана на рис. 10:
Рис. 10. Схема моделі системи за каналом завдання у програмі Simulink.
В результаті моделювання отримали перехідну характеристику, зображену на рис. 11.:
Рис. 11. Перехідна характеристика за каналом завдання-вихід, побудована в Simulink.
Порівнявши отримані за допомогою моделювання результати із розрахованими знайдемо відносну похибку.
Таблиця 4
t |
h(t)розрах |
h(t)siam |
δ,% |
0 |
0,004359539 |
0 |
0 |
0,202 |
0,075976053 |
0,074196 |
2,342651 |
0,505 |
0,421979578 |
0,422561 |
-0,13778 |
0,808 |
0,781608724 |
0,782822 |
-0,15523 |
1 |
0,933171995 |
0,940084 |
-0,7407 |
1,212 |
1,016576219 |
1,01723 |
-0,06431 |
1,515 |
1,015034113 |
1,01508 |
-0,00452 |
1,717 |
0,970176475 |
0,969918 |
0,026642 |
2,02 |
0,891760436 |
0,891262 |
0,055893 |
2,32 |
0,838532651 |
0,837639 |
0,106573 |
2,52 |
0,822973364 |
0,82226 |
0,086681 |
2,727 |
0,820913607 |
0,820448 |
0,056718 |
3,03 |
0,832912874 |
0,832522 |
0,046929 |
3,23 |
0,843796511 |
0,843548 |
0,029452 |
3,53 |
0,856873173 |
0,856712 |
0,018809 |
3,737 |
0,861738093 |
0,861425 |
0,036333 |
4,04 |
0,863178953 |
0,862864 |
0,036488 |
4,24 |
0,861747874 |
0,861407 |
0,039556 |
4,54 |
0,858466577 |
0,858081 |
0,044915 |
4,747 |
0,856480479 |
0,856142 |
0,03952 |
5,05 |
0,854802231 |
0,854456 |
0,040504 |
5,25 |
0,854498002 |
0,85415 |
0,040726 |
5,55 |
0,854827264 |
0,854491 |
0,039337 |
5,757 |
0,855290226 |
0,854944 |
0,040481 |
6,06 |
0,855912238 |
0,855568 |
0,040219 |
6,26 |
0,856171284 |
0,855831 |
0,039745 |
6,56 |
0,856308466 |
0,855968 |
0,03976 |
6,7676 |
0,85627401 |
0,855934 |
0,039708 |
7,07 |
0,856142583 |
0,855802 |
0,039781 |
7,27 |
0,856053646 |
0,855712 |
0,039909 |
7,57 |
0,855964157 |
0,855621 |
0,04009 |
7,78 |
0,855939216 |
0,855598 |
0,039864 |
8,08 |
0,855944159 |
0,855602 |
0,039974 |
Відносна похибка не перевищує 2,34%, що свідчить про правильність обрахунку перехідної характеристики за теоремою розкладу і за допомогою програми SIAM.
Якість регулювання оцінюють за допомогою прямих показників якості, котрі визначаються за побудованою перехідною характеристикою досліджуваної системи.
Рисунок 12. Графічна ілюстрація прямих показників якості регулювання
Прямі показники якості системи:
tр =2.9 с - час регулювання;
tпу=0,975 с - час першого досягнення рівня усталеного режиму;
tм=1.45 с - час першого максимуму;
hуст= 0,86 - усталене значення вихідної регульованої величини;
δуст=1- 0,86=0,14 - усталена похибка;
hmax= 1,05 - максимальне значення регульованої величини;
- перерегулювання;
T0=4-1,45=2.55 c - період коливань;
A1=0,23;
A2=0,005;
– коливальність;
Кількість коливань на протязі часу регулювання: N=1.
При побудові перехідної характеристики
за каналом збурюючої дії
Рисунок 13. Структурна схема системи автоматичного регулювання температури в печі за каналом збурюючої дії.
Для побудови перехідної характеристики за каналом збурення-вихід у Simulink побудована наступна модель:
Рисунок 14. Схема моделі системи за каналом збурення-вихід у програмі Simulink
Перехідна характеристика моделі:
Рисунок 15. Перехідна характеристика
системи за каналом збурюючої дії
Запишемо передаточну функцію замкнутої системи:
Знайдемо зображення динамічної похибки замкнутої системи:
Випишемо коефіцієнти чисельника і знаменника виразу динамічної похибки:
За допомогою знайдених коефіцієнтів обчислимо квадратичну оцінку якості:
/10.2/
Знайдемо оптимальне значення коефіцієнта підсилення kп, прийнявши його за невідомий. Тоді передаточна функція замкнутої системи матиме вигляд:
Информация о работе Аналіз типової системи автоматичного регулювання температури в печі