Місце податків у системі фінансів держави

де xij – ранг  j-го фактора у i-го експерта.

Тож коефіцієнт конкордації дорівнює 0,947879 та означає, що думки респондентів достатньо схожі.

Оцінимо значимість коефіцієнту конкордації за критерієм Пірсона (χ2), який підпорядковується χ2 розподілу з числом ступенів вільності n – 1, за наступною формулою:

= 95,81818.                                                     (1.5)

Розраховане значення χ 2   більше табличного для 5%-го рівня значимості для відповідного числа ступенів вільності, тож нульову гіпотезу про випадковість у збігу думок опитуваних експертів необхідно вважати відкинутою. Тобто з імовірністю 0,95 можна стверджувати, що узгодженість думок всіх опитаних респондентів є невипадковою.

2.2. Обґрунтування впливу чинників на ефективне функціонування податків.

Кожен із запропонованих факторів має певний вплив на ефективне функціонування податків у складі фінансової системи, але деякі з них грають визначальну роль у функціонуванні податків, а деякі мають непрямий вплив на досліджуване явище, тож дане ранжування дозволило відокремити найбільш та найменш впливові фактори.

Тож одержані результати вказують на найбільший вплив фактору – правовий фактор, сутність якого полягає в наявності відповідної якісної правової бази. Саме право встановлює стиль поведінки людей, забезпечує соціально-політичну, психологічну й організаційну направленість управлінського діяння, закріплює нормативно оформлену директивну основу управління, визначає права і обов’язки (компетенцію) державних органів, їхніх структурних підрозділів та службових осіб, встановлює правильне співвідношення між обсягом повноважень і відповідальністю апарату управління, закріплює найраціональніший процес управлінської діяльності, підтримує належну організованість і дисципліну учасників управлінського процесу. Ось чому без знання правового фактора неможливо визначити і здійснити на практиці систему заходів з підвищення ефективності як державного управління в цілому, так і контролю як його функції.

 У процесі застосування правових норм суб’єктами-платниками і органами податкового контролю реалізується регулююча дія права, що сприяє розвитку ініціативи, творчого ставлення до виконання службових обов’язків. Виключно висока якість правової регламентації податкового контролю надає йому ознак законності, систематичності, стабільності й ефективності.

Такий чинник як злагодженість дій різних міністерств також має значимий вплив на ефективне функціонування податків, цей фактор відображає як різні інститути влади, та інші інститути держави за допомогою правових норм регулюють діяльність у сфері оподаткування. Таким чином через відсутність даних взаємозв’язків чи неефективності діяльності політичних структур виникають проблеми із організацією економічних процесів, що впливає на порядок сплати та стягнення податків. Це призводить до ухилянь громадян від повної сплати податків, що викликає третій фактор.. Третім чинником за ступенем впливу, згідно з проведеним ранжуванням є рівень тіньового сектору економіки. Тіньова економіка в Україні — результат системної кризи економіки, що виникла через невідповідність методів здійснення ринкових перетворень. Поширення тіньової економіки в Україні відбулося на базі руйнації діючих розподільних відносин і побудови нових, які істотно порушили усталений баланс інтересів суб'єктів економіки, паритетність розвитку окремих її сфер, мотивацію ефективного господарювання. [5]

За даними Міністерства економіки, рівень тіньового сектору економіки України за підсумками ІІ кварталу 2009 року становить 36% від офіційного ВВП. За попередніми оцінками, державний бюджет України, в результаті збільшення тіньового сектору, у 2009 році недоотримав понад 100 млрд. грн.[6] [34].

Наступним фактором впливу, який перебуває з правовим фактором у тісній взаємодії, є морально-етичний фактор. Цей фактор включає цілий ряд елементів, а саме: професійну й правову культуру, моральність, етику. На жаль, правова культура й пов’язана з нею правосвідомість у сучасному суспільстві атакуються правовим нігілізмом, який знижує ефективність впливу правового та морально-етичного факторів на організацію і функціонування системи податкового контролю. Кожний вид діяльності, кожна професія має власну мораль, що свідчить про зв’язок професіоналізму, професійної культури з моральністю. Професіоналізм, культура контрольної діяльності – це організованість, дисциплінованість, засвоєння наукових досягнень, оволодіння мистецтвом управління як окремою особою, так і колективом співробітників, які здійснюють контрольну діяльність. Згідно з моральністю як нормою особистої чесності, публічна посада не повинна використовуватися для досягнення власних корисливих цілей. Особливості контрольної діяльності формують певні соціально-психологічні якості та здібності контролюючого суб’єкта, який у сфері оподаткування завжди є представником державної влади.  Особливе місце в системі професійної етики посідає етика державного службовця, оскільки вона значною мірою характеризує відносини держави і громадянина. Кризовий стан українського суспільства, уповільнений економічний розвиток, систематичні порушення фінансової дисципліни з боку платників податків потребують належної професійної етики державних службовців, виховання їх особистих моральних і психологічних якостей.

Наступний фактор – політичний фактор. У національних сучасних умовах з приводу фіскальної політики, а, особливо, напрямів її реформування часто конфліктують законодавча та виконавча гілки державної влади, про що, наприклад, свідчать звернення Президента України до Конституційного Суду України з приводу компетенції Рахункової палати України (1999, 2001 рр.) з метою ліквідації права контролювати палатою виконання дохідної частини Державного бюджету (що на користь виконавчої влади), а народних депутатів – з метою їх розширення (що на користь законодавчої влади). Дохідна частина державного бюджету виступає в свідомості представників державної влади предметом розподілу політичної влади та відстоювання власних політичних позицій, а не фундаментом загальної політичної й економічної стабільності в державі, у зв’язку з чим державна політика контролю у сфері оподаткування є непослідовною. Сутністю економічного фактора впливу на ефективність контролю за дотриманням законодавства в податковій сфері є: по-перше, визначення податку як економічної категорії, по-друге, наявність сучасних економічних умов розвитку та забезпечення функціонування держави. В економічному ракурсі податки наповнюють державний і місцеві бюджети України, виступають регулятором виробництва і споживання, активно стимулюють або дестимулюють розвиток виробництва, залучення інвестицій, зростання ВВП. Таким чином, виконанання дохідної частини Державного бюджету України є умовою забезпечення життєдіяльності держави, соціальної стабільності населення. Компетентність є готовністю та здатністю людини діяти в будь-якій сфері. Вона передбачає володіння людиною відповідною компетенцією, яка включає її особистісне ставлення до предмета діяльності. Компетентнісна в окремій галузі людина володіє певними знаннями та здібностями, які дозволяють їй обґрунтовано судити про цю галузь й ефективно діяти в ній. Важливим при цьому є не протиставляти компетентність знанням або умінням, оскільки перше поняття більш широке, ніж поняття "знання" або "уміння". Компетентність є готовністю та здатністю людини діяти в будь-якій сфері. Вона передбачає володіння людиною відповідною компетенцією, яка включає її особистісне ставлення до предмета діяльності.
   Таким чином, компетентність виражає значення традиційної тріади "знання –уміння – навички", інтегруючи їх у єдиний комплекс. Крім того, компетентність визначається як поглиблене знання предмета або освоєне уміння.  Баланс прямих та непрямих податків, рівень зайнятості в країні та рівень розвитку науки у країні за думкою респондентів мають найменший вплив на ефективність функціонування податків, це пояснюється опосередкованістю впливу даних чинників. Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення — найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об'єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв'язків.

У сучасному суспільстві наука й освіта набувають пріоритетного значення. Без їх належного рівня перехід України на інноваційну модель розвитку, що є нині одним із найважливіших завдань, просто неможливий. Світовою практикою, самим життям доведено, що лише єдність освіти з наукою є запорукою високої якості освіти та належного інтелектуального супроводу державотворення. Це є і провідною вимогою Болонської декларації щодо інтеграції європейської вищої освіти. Змінюючи баланс прямих та непрямих податків, країна перекладає зобов’язання або на кінцевого покупця або на товаровиробника чи постачальника.

Розділ 3. Основні засади удосконалення функціонування податків у складі фінансової системи.

3.1. Основні напрями підвищення ефективності податків внаслідок удосконалення податкового законодавства

В умовах міжнародного поділу праці, регіоналізації та інтеграції національних економік, перед Україною особливо гостро постає проблема удосконалення податкової системи, її узгодження з існуючими податковими системами інших країн. Адже ставки податків на прибуток та податків на доходи фізичних осіб мають стимулююче значення для виробництва і впливають на транскордонний рух капіталу, інвестицій і робочої сили, зокрема, на розміщення виробництва за кордоном, виходячи з міркувань більш сприятливого податкового режиму. Керуючись цією логікою, треба концептуально виходити із запровадження порівняно менших ставок оподаткування в Україні, щоб утримувати капітал в національних територіальних кордонах і одночасно сприяти перетоку в Україну капіталу з інших країн, тим самим підтримуючи сприятливий внутрішній інвестиційний клімат. Податкове законодавство - це система законодавчих актів, що містить правові норми, які встановлюють правила поведінки сторін У податковій сфері суспільних відносин.

Податковий  кодекс   України   регулює   відносини,   що 
виникають у сфері справляння податків і зборів,  зокрема, визначає 
вичерпний перелік податків та зборів,  що справляються в  Україні, 
та  порядок їх адміністрування,  платників податків та зборів,  їх 
права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження 
і  обов'язки  їх  посадових  осіб  під  час здійснення податкового 
контролю,  а  також  відповідальність  за  порушення   податкового 
законодавства.

Податкове законодавство України складається з:

-                     Конституції України

-                     Податкового Кодексу України

-                     Митного кодексу України та інших  законів  з  питань  митної  справи у частині  регулювання  правовідносин,  що  виникають  у  зв'язку  з оподаткуванням  ввізним  або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України  (далі  -  законами  з  питань митної   справи);  

-                     чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються   питання  оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та  законів  з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим,  органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

З боку держави завдяки єдиному кодифікованому нормативно-правовому акту було забезпечено єдині підходи та правила нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), уникнення колізійних норм, сталість та незмінність законодавства, що регулює вказану сферу, можливість прогнозування шляхів розвитку та модернізації податкової системи в Україні.

Основними очікуваними результатами прийняття Податкового кодексу є, безсумнівно, розвиток підприємництва в Україні за рахунок спрощення законодавства у сфері оподаткування, забезпечення його незмінності протягом тривалого часу, що дає можливість порівняти його певним чином із своєрідною податковою Конституцією.

Концентрація в єдиному кодифікованому нормативно-правовому акті положень щодо діючих в державі податків і зборів (обов'язкових платежів), зменшення їх кількості, зниження ставок та спрощення механізму адміністрування забезпечило покращення положення суб’єктів господарювання, збільшило їх доходи та спростило облік і звітність.

Позитивним для платників податків та посадових осіб податкових органів є спрощення у проекті Податкового кодексу України порядку розрахунку штрафних санкцій у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган визначає податкові зобов'язання платника податків.

Загалом, як позитивний момент, слід відзначити, що прийняття Податкового кодексу України забезпечило уніфікацію та спрощення законодавства України з питань оподаткування.

Що стосується проблеми сталості податкової системи, відзначимо, перш за все, що основним очікуваним результатом реалізації проекту Податкового кодексу України є врегулювання відносин, пов'язаних з оподаткуванням в Україні. Податковим кодексом України визначилися правові основи побудови та функціонування податкової системи, її структури та елементів. Податковим кодексом України встановлено перелік податків, зборів (обов'язкових платежів), що включається до системи оподаткування, основні засади визначення суб'єктів податкових правовідносин, їх права та обов'язки, об'єкти та база оподаткування, розміри податкових ставок.

Таким чином, загалом відображений у фінансово-економічному обґрунтуванні, завдяки Податковому кодексу – збільшилась «біла» частини економіки і значному скороченню тіньової її частини,

Отже, аналіз Податкового кодексу України, дає можливість зробити такі висновки:

1) кодекс об’єднує, спрощує і гармонізує положення діючого податкового законодавства та нормативної бази;

2) цей документ загалом узгоджується з Директивами Ради ЄС, а отже має стратегічну перспективу;

3) кодекс відповідає пріоритетам держави щодо стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку країни;

4) в цьому документі держава йде назустріч інтересам малого і середнього підприємництва;

5) у кодексі прописано шляхи блокування ухилень від сплати податків і підвищення податкової дисципліни в Україні.

3.2. Шляхи детінізації економіки України як метод підвищення ефективності функціонування податків

Проблема існування тіньових процесів в економіці в умовах глобалізації стає актуальною для країн світу як в цілому, так і для національних економік, а також для її регіонів. Прискорене зростання тіньового сектора, порівняно з офіційною економікою, характерне для всіх регіонів, але особливо помітне в прикордонному регіоні через активізацію міждержавних зв’язків. За оцінками Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), перехід економіки в тіньову за останні сім років зростав щорічно на 6,2 %, а загальне економічне зростання становило в середньому 3,5 %.

Процес детінізації економіки необхідно визначити одним з найприорітетних напрямів не лише урядів окремих країн, а й регіональної влади прикордонних територій сусідніх країн.

Проте, на нашу думку, варто було б удосконалити розподіл тіньової економіки на зони (складники), а саме це подано у таблиці:

В державних структурах, громадських організаціях і наукових закладах домінують два підходи до вирішення проблем пов'язаних щодо надмірного росту «тіньової» економіки.

Перший – радикально-ліберальний підхід, реалізація якого настала з кінця 1991 та початку 1992 року і пов'язаний він з цільовими установками на надвисокі темпи первинного накопичення капіталу. Сумні підсумки втілення даного підходу в наявності: критичні масштаби вітчизняної «тіньової» економіки і утворення потужних фінансово-промислових кланів, проникаючих у вищі ешелони влади, в результаті, наслідки: придушення розвитку планового становлення у країні підпри­ємницької діяльності і перш за все малого бізнесу.

Другий – репресивний підхід. Виник як своєрідна реакція на соціальні негативи — описаний як ліберальний. Він передбачає: розширення і надмірне посилення функцій відповідних підрозділів податкової поліції, СБУ, МВС, ДПАУ і Міністерства фінансів, а також поліпшення взаємодії між підрозділами.