Митна політика України

     Зміст

     Вступ…………………………………………………………………………….2

     1.Характеристика митної політики держави…………………………………4

     2.Аналіз сучасного стану митної політики України…………………………13

     3.Напрямки удосконалення митної політики України: досвід зарубіжних

     країн і оптимізація митно – тарифного регулювання………………………20

     Висновки………………………………………………………………………..24

     Список  використаної літератури……………………………………………..26

     Додатки………………………………………………………………………….28 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     В Україні поступово формуються передумови включення її економіки до глобальних та європейських економічних процесів. Створюється цілісна система національного законодавства у сфері митних відносин, формується механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом його гармонізації відповідно до норм і стандартів ГАТТ/СОТ та країн Євросоюзу.

     В цьому контексті найважливішою  складовою є визначення митної політики держави, виявлення найбільш ефективного  рівня захисту чи відкриття економіки  для зовнішнього ринку.

     Актуальність  теми. Проголосивши Декларацією про державний суверенітет України незалежність та самостійність в економічній сфері, Україна тим самим започаткувала свою самостійну митну політику та своє митне законодавство. Його значення при здійсненні зовнішньоекономічних відносин та міжнародного співробітництва в інших галузях важко недооцінити як і не треба переоцінювати. Це пояснюється перерозподілом товарних ринків, необхідністю завоювати на них стійке становище, отримати вигоду від ринкових механізмів, наповнити споживацький ринок. Розвиток економічної активності населення України, різке посилення міграційних процесів та гуманітарних зв'язків, міжнародного туризму, у тому числі і його комерційних різновидів, дали поштовх для становлення митного права на нових засадах.

     Мета курсової роботи. Висвітлення поняття митної політики, дослідити історію її становлення та розвиток, розглянути принципи організації митної справи України, дати характеристику сучасного стану  бюджетної системи. Проаналізувавши митну політику  визначити перспективи розвитку та напрями реформування бюджетної системи України.

     Об’єктом  дослідження виступає мито, митна  політика, її взаємозв’язок з іншими структурами.

     Предмет дослідження – економічні відносини, що виникають з приводу формування та використання централізованого фонду коштів на державному та на місцевому рівні внаслідок збору митних зборів.

     Завдання  даної роботи полягає у  висвітленні та вивченні поняття мито, митна політика, її принципи організації, охарактеризувати та дати аналіз митній політиці України протягом останнього періоду її розвитку, визначити  основні напрями її реформування, проаналізувавши митну політику інших країн.

     Структура курсової роботи.

     У першому розділі я розкриваю історію становлення, сутність, характеристику та законодавче регулювання митної політики.

     У другому розділі розкрито аналіз сучасного стану митної політики, проблемні чинники сучасної митної політики та завдання митного законодавства.

     У третьому розділі я наводжу зарубіжних  досвід країн в застосуванні митної політики та напрямки оптимізації митно-тарифного регулювання.

     1. Характеристика митної політики держави

     Історія розвитку митної справи починається  з давніх часів, строго кажучи, митна  охорона меж, як один з елементів  державності, існувала на території  України з давніх часів, точкою відліку якої служить епоха Київської Русі. Київські князі підтримували вже досить широкі торгові зв'язки, перш за все з Візантією, що служила основним ринком збуту таких споконвічно російських предметів експорту, як хутро, мед, віск та ін. Саме у цей період з'являються зачатки митної справи в Україні. Тут, в Київській Русі, знаходяться витоки самого поняття митного регулювання, у тому числі і термінології, що склалася в цій області в українській науці і практиці. Історія розвитку митної політики показана в таблиці1 (додаток 1)

     На  сьогодні в Україні Президентом  встановлено, що спрямування і координацію  діяльності Державної митної служби України здійснює Міністр фінансів України.

     При цьому встановлено, що спрямування  і координація здійснюються шляхом: а) формування державної політики у відповідних сферах та здійснення контролю за її реалізацією зазначеними центральними органами виконавчої влади; б) внесення на розгляд Кабінету Міністрів України розроблених цими органами проектів нормативно-правових актів та погодження проектів нормативно-правових актів зазначених центральних органів виконавчої влади;

в) визначення порядку обміну інформацією між Міністерством фінансів України та цими органами; г) затвердження структури цих органів.[12, c.235]

     Державна митна служба України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, створена у 1991 році, для спрямування, координації та контролю за діяльністю митних органів та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи.

     Митна служба України зорієнтована на ефективне  виконання наступних основних завдань:

     - виконання та контроль за додержанням  законодавства України з питань  митної справи;

     - захист економiчних iнтересiв України;

     -забезпечення виконання зобов'язань, передбачених мiжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

     -сприяння захисту iнтелектуальної власностi учасникiв зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, iнших юридичних та фiзичних осiб;

     -застосування вiдповiдно до закону заходiв тарифного та нетарифного регулювання при перемiщеннi товарiв через митний кордон України;

     -здiйснення митного контролю та митного оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України, вдосконалення форм i методiв їх здiйсення;

     - контроль за дотриманням правил  перемiщення валютних цiнностей через митний кордон України;

     - здiйснення спiльно з iншими уповноваженими органами державної влади заходiв щодо захисту iнтересiв споживачiв товарiв i додержання учасниками зовнiшньоекономiчних зв'язкiв державних iнтересiв на зовнiшньому ринку;

     -створення сприятливих умов для прискорення товарообiгу та пасажиропотоку через митний кордон України;

     - боротьба з контрабандою та  порушеннями митних правил;

     - розвиток мiжнародного спiвробiтництва у галузi митної справи;

     - ведення митної статистики;

     -ведення Української класифiкацiї товарiв зовнiшньоекономiчної дiяльностi;

     -здiйснення верифiкацiї (встановлення достовiрностi) сертифiкатiв походження товарiв з України.

     У відповідності до вищезазначеної місії митна адміністрація України працює у напрямку досягнення наступних пріоритетних цілей:

     - спрощення та гармонізація митних  процедур,

     - безпека торгового ланцюгу постачання,

     - спрощення міжнародної торгівлі,

     - посилення правоохоронної функції митної системи та контролю за додержанням законодавства України з питань митної справи,

     - робота із захисту прав інтелектуальної  власності,

     - співпраця із діловими колами.[21]

     Митна політика виступає складовою внутрішньої  і зовнішньої політики, яка визначає зміст діяльності держави та її компетентних органів у сфері регулювання зовнішньоекономічних відносин й організації митної системи, а її головним функціональним завданням є забезпечення захисту національних інтересів і національної безпеки України в економічній і, опосередковано, у політичній, соціальній, екологічній та інших сферах.

     Загальну  характеристику митної справи пов'язано  з визначенням термінів і категорій, таких, зокрема, як митні органи, митниця, митна територія, митний кордон, митний контроль, зона митного контролю, митне оформлення, митна декларація (див. додаток 2)

     Для визначення природи митної політики треба розкрити зміст національних інтересів держави на теперішньому етапі.

     У ст.2 Митного кодексу України визначено, що митна політика є системою принципів і напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних і нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі. [1]

     Джерелом  принципів формування митної політики, як і митного права, виступають нормативно-правові акти. Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами: а) принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; б) принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва; в) принципом юридичної рівності і недискримінації; г) принципом верховенства закону; д) принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; е) принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів. [2]

     Законом України "Про зовнішньоекономічну  діяльність" визнається, що усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держава, рівні перед законом при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

     Сьогодні  можемо виділити три базові функції  митної політики: фіскальну; регулятивну; захисну.

     Зміст фіскальної функції митної політики полягає у наповненні державного бюджету за рахунок стягнення  мита, податку на додану вартість, акцизного  збору з товарів та інших предметів  при переміщенні через митний кордон. Від перелічених вище стягнень слід відрізняти такі митні платежі, як збір за митне оформлення, плата за зберігання товарів на митних складах, митне супроводження тощо, які не виконують фіскальної функції, а є платою за послуги митниці.

     Регулятивна функція передбачає вплив з боку держави і її компетентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допомогою засобів економічного та неекономічного (адміністративного) характеру з метою регулювання останніх для забезпечення національних інтересів, інтересів національних товаровиробників та створення сприятливих для них умов, забезпечення виконання державної політики у сфері економіки, виконання міжнародно-правових зобов'язань держави. Подібне регулювання здійснюється за допомогою встановлення ставок мита й митних зборів, ліцензування, квотування та встановлення інших нетарифних обмежень.

     Третьою базовою функцією митної політики є  захисна функція. Іноді таку функцію ще називають "правоохоронною", але вона, як функція державної політики, має дещо ширше значення, ніж просто правоохоронна діяльність держави. Ця функція насамперед спрямована на захист держави від зовнішніх загроз і в широкому розумінні включає: забезпечення національної безпеки держави, підтримання миру та міжнародної безпеки, суспільного порядку, моральності, захист внутрішнього ринку, захист інтересів споживачів, створення умов для підтримання законності щодо порядку переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, ефективну боротьбу з контрабандою та порушеннями митних правил, сприяння боротьбі з міжнародним тероризмом, злочинністю тощо. Велика частина подібних завдань реалізується у процесі виконання митними органами своїх контрольних функцій, а також при виконанні завдань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. [10,c.75]

     У деяких випадках охоронна функція митної політики діставала пріоритетне значення і ставала головним завданням держави у митній сфері. Це було характерним для закритих суспільств, наприклад, для колишнього СРСР з його монополією зовнішньої торгівлі.