Домашнэ насильство: сутнiсть проблеми та шляхи подолання

·        низький рівень особистісної культури;

·        гіпертрофоване сприйняття гендерних стереотипів;

·        зловживання алкоголем, наркотиками;

·        психічна неврівноваженість особи.         

Причини фізичного насильства можуть бути обумовлені індивідуально-психологічними особливостями  особистості насильника, історією життя  та особистісними характеристиками жертви, особливостями подружніх  стосунків. Кожна з них може бути визначальною, однак, як правило, до внутрішньо сімейного насильства призводить комплекс причин. -          

Проте, система діяльності багатьох державних  організацій та служб не враховує специфіки насильства в сім’ї, що знижує ефективність реагування у випадках домашнього насильства.         

Отже, прояви фізичного насильства в сім’ї  з боку чоловіка можуть бути зумовлені  такими чинниками:     

·  батьківська сім’я, в якій батько бив матір;

·  у дитинстві кривдник часто зазнавав побиття;

·  наявність традиційного погляду на те, що чоловік – голова сім’ї, якого слід слухатися в усьому;

·  високий рівень тривожності чоловіка з приводу свого домінуючого становища;

· постійне вживання алкоголю;

· низький рівень самосвідомості і самоконтролю;

· нездатність взяти на себе відповідальність за вчинені дії;

·  наявність високого рівня стресу, зумовленого побутовими та економічними причинами і т. п.      

Причино-наслідкові механізми насильства значною мірою  пов’язані з однією з основних характеристик насильницької взаємодії  в сім’ї – це розгортання насильства в контексті конфліктних внутрішньо-сімейних відносин.      

Таким чином, узагальнююче сказане можна  прийти висновку про те, що на вчинення насильницьких дій в українських  сім’ях впливають три основні  групи чинників, що визначають мотиваційну  складову насильства в сім’ї: індивідуально-психологічні особливості особистості (агресивність, конфліктність, психологічні установки, норми поведінки і цінності); стресогенні  чинники (характер фахової діяльності, проблеми зв’язані з втратою роботи і фінансовими труднощами, проблеми зі здоров’ям, проблеми пов’язані  з загостренням внутрішньо-сімейних конфліктів); характер внутрішньо-сімейних відносин (рівень емоційної напруженості, ступінь взаємоповаги і взаємодопомоги, глибина внутрішньо-сімейних розбіжностей і конфліктів).

       [http://www.kmv.gov.ua/divinfo.asp?Id=212595] 

    Агресорами у сім'ї можуть виступати  не тільки чоловіки, але й жінки  і старші родичі. При цьому  необхідно пам'ятати, що людина  не народжується тираном - вона  їм стає. І почати потрібно  саме з причин виникнення агресії  в родині.

Причина 1.

Люди  зазнали насильства в дитинстві. Це не обов'язково фізичне насильство. Деспотичні батьки могли занадто  жорстко контролювати дитину, примушували  її робити те, чого вона не хотіла. Так  само насильство могло бути вербальним. Ставши дорослим, така людина підсвідомо помститися своїм кривдникам, встановлюючи схожі правила у власній родині. Більш того, людина, яка звикла до такого стилю виховання, переносить його на своїх дітей, просто тому, що не бачив нічого іншого. "Спасибі, мама і тато, тепер я в помсту буду тероризувати свою родину!" 

Причина 2

Брак  любові в дитинстві теж може стати  причиною агресії. Можливо, дитина вирісла  в неповній сім'ї - батьки розлучилися  або один з них помер. Тоді людина може "відіграватися" на своєму партнері за ту любов, яку недоотримав в  дитинстві. Це пов'язано зі страхом  втратити партнера, так само як і  свого батька. Часто така людина дуже недовірливий і бачить все в  чорному кольорі. Будь-яка невідповідність  думки інших людей з власним  він сприймає в багнети. Можна  сказати, що він весь час обороняється, навіть коли небезпека і не думала з'являтися. Добрі наміри інших людей  він просто не помічає, а завжди вишукує  погане. Такі люди дуже ревниві, і тому, що б уникнути уявноїї зради і  втрати партнера, вони воліють агресивну  реакцію на будь-які події та будують  відносини за допомогою залякування  і сили.

Причина 3.

У дитинстві  людина відчувала себе абсолютно  безпорадною. Наприклад, батьки пиячили, а він нічим не міг їм допомогти. Чи був свідком бійок і скандалів в родині і нічого не міг зробити. Можливо, дитині навіть не дозволяли проявляти вголос своє співчуття. Ставши дорослим, він може спокутувати свою безпорадність за рахунок деспотичної поведінки з партнером. Такі люди схильні так само до непрямої агресії - єдиним способом відчувати контроль над ситуацією, вони вважають жорсткі рамки для членів своєї сім'ї. Дітей тримають в строгості, карають за найменші проступки, дружина повинна звітувати про кожну дрібницю - тільки так безпорадна людина може відчувати свою значимість і владу, яких йому так не вистачає в житті: "Тепер все в моїх руках".

Причина 4.

Непряма агресія дружини здатна зробити  з чоловіка самого справжнього домашнього тирана. Уявіть собі спокійного і урівноваженого чоловіка, якому дружина допікає цілими днями. Швидше за все, у неї низька самооцінка і вона не втілилися в життя, а єдиний спосіб утримати чоловіка поруч, це принизити його. Постійні приниження здатні зробити з нормального чоловіка запійного алкоголіка (що вигідно подібній жінці, оскільки такого чоловіка легше контролювати), а так само можуть призвести до спалахів жахливої люті і насильства (аж до вбивства), які для нещасного чоловіка стають єдиним виходом із ситуації. Такі ж можливі спалахи агресії у дітей, яких батьки задушили жорстким контролем і тиранією. Відомі випадки, коли спокійна і слухняна дитина із зразкової родини, раптом несподівано для всіх вбивала своїх батьків. 

Причина 5.

Іноді літні родичі і діти є віртуозами непрямого насильства в сім'ї. Часто  вони слабкі і безпорадні, і тому намагаються всіма способами  отримати владу над сильнішими. Основне  гасло насильства слабких: "Якщо ви не зробите так, як я хочу, то будете винні в тому, що мені погано". Істерики, сльози, відкритий тиск і  погрози ("Я піду з дому", "Я  не впишу тебе заповіт", "Я отруєний", "Я помру" і т.п.) - ось основні  інструменти подібного маніпулювання, а ми терпимо і відчуваємо себе винними.

[http://www.kalitva.ru/159728-istinnye-prichiny-domashnego-nasiliya.html]

Хотілося б  зазначити саме витоки домашнього насильства. Домашнє насильство не з'являється  у вакуумі. Для народження і розвитку цього монстра потрібно міцне  підґрунтя на рівні суспільної та індивідуальної свідомості і буття.

     Численні  дослідження лікарів, психологів, соціологів та економістів надають  нам інформацію та принципи  орієнтації в цій проблемі.

      Один з кількох найважливіших  факторів розвитку домашнього  насильства — економічний. Побої  та глузування набагато частіше  зустрічаються в сім'ях, де є  безробітні, в економічно неблагополучних родинах. В умовах загальної економічної кризи цей фактор присутній мало не в кожній сім'ї.

     Другий  фактор ризику — соціальний. Свідомість  суспільства змінюється повільно. Наше суспільство в цілому, як  мінімум, не протистоїть насильству, а, як максимум, в певних ситуаціях  заохочує його через демонстрацію  в ЗМІ ситуацій насильства  проти жінок, через створення  негативного образа жінки тощо. Це починається з дитячого  садка і підліткових груп, продовжується  в юності і зрілому віці  і закінчується в старості. Люди  похилого віку, які протягом життя  знущалися над дітьми, дружинами  або батьками, частіше стають  жертвами насильства в старості.

     Третій  фактор ризику — індивідуальний. Він має медичні і психологічні  аспекти. До медичних відносяться  алкоголізм, наркоманія, неврологічні  розлади. До психологічних —  досвід домашнього насильства  в анамнезі (якщо дитина була  жертвою або свідком насильства  у власній сім'ї). Зазначимо, що  пережитий в дитинстві шок  від ситуацій домашнього насильства  міцно фіксується в підсвідомості  жінки або чоловіка як програма  поведінки і за відсутності  спеціальної терапії веде до  повторення ситуацій. При цьому  жінки стають жертвами, а чоловіки  — нападниками.

[http://library.kr.ua/women.html/zapdomnas.html]