Домашнэ насильство: сутнiсть проблеми та шляхи подолання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

ПРАВОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ

  
 
 
 
 

Секція гендерних досліджень 
 
 
 
 
 

ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО: СУТНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ 
 
 
 
 

Роботу виконала:

Бобилєва Ксенія

Віталіївна,

учениця групи 10-2

Міського юридичного ліцею

м.Дніпропетровська 

Науковий керівник:

Мягких Гнна

Олександрівна,

Старший викладач

Дніпропетровського гірничого університету  
 
 

Дніпропетровськ-2011

  

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                    с.3

РОЗДІЛ I.ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО:ПОНЯТТЯ ТА        СУТНІСТЬ                                                             с.6                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

             1.1. Визначення та форми домашнього насильства           

              1.2.Законодавство України щодо захисту від домашнього                     насильства

             1.3. Міжнародні акти в сфері захисту від домашнього              насильства

РОЗДІЛ II. ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ЯК СУСПІЛЬНОГО ФЕНОМЕНА                  с.                                      

РОЗДІЛ III.ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ДОМАШНЬОГО  НАСИЛЬСТВА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ                           с.

ВИСНОВКИ                                                                              с.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ                с. 

                                           ВСТУП

     Актуальність теми даної курсової роботи полягає у тому, що кожного року надзвичайно велика кількість жінок, дітей і чоловіків потерпає від домашнього насильства. Ця проблема набуває гігантських розмірів.

Проблему домашнього насильства варто розглядати і як дуже стару, і як нову. Стару, бо вона існує стільки, скільки існує  й людська сім’я. А нову – бо на сьогодні суспільство починає  бачити це явище, як соціальне зло, як порушення ґендерних прав людини. 
Домашнє насильство неможливо пояснити тільки економічними негараздами, бідністю чи алкоголізмом, тому що ці чинники лише посилюють агресивну поведінку домашніх насильників, але не є його причинами. Насправді домашнє насильство як соціальне явище існує давно і є широко розповсюдженим в Україні. Воно відбувається серед людей різних національностей, різного фінансового й соціального статусу, в сім’ях віруючих і невіруючих, серед людей похилого віку й серед молоді. Для прикладу наведемо статистичні дані:

     Історично відношення суспільства і держави до жорстокості в сім'ї змінювалося. Раніше багато видів насильства в побуті були фактично узаконені. Держава,сповідуючи формальний принцип невтручання в сімейні справи, при цьому наділяла чоловіка широкими владними повноваженнями по відношенню до інших членів сім'ї. У наш час ця проблема потроху оприлюднюється, вже не соромно обговорювати це.

     При цьому перелік форм сімейного насильства значно розширився порівняно з нашими уявленнями десятирічної давності. На сьогодні вчені виділяють:

1)фізичне насильство, пов'язане із замахом на життя  і здоров'я дітей, жінок і  літніх людей;

2)сексуальне, що  виявляється відносно жінок і  дітей, у тому числі малолітніх;

3)психологічне, мета якого - приниження особистості  і придушення її гідності;

4)примус (відносно  дітей і підлітків стали особливо  поширеними примус до споживання  алкоголю і наркотиків). Ще один  вид насильства, що розвивається  в сім'ї.

5)економічне, Воно поширене, головним чином по відношенню жінок в сім'ях.

     Проблема насильства  в сім'ї відображає дисгармонію  і перекоси, існуючі  у взаєминах суспільства. ЇЇ гострота свідчить про нездорову соціально-моральну обстановку  у нашому суспільстві.

     Реакція держави на насильство,  в межах родини або ж поза нею є знаковою – держава,що допускає насильство,яке сприймається як повсякденність, тим самими розкладає  і суспільство,і сім'ю.

     Терпимість суспільства до насильства - це відмова від створення сучасного цивілізованого суспільства. Ми звикли бачити на телебаченні,в засобах масової інформації різного роду насильство. Стали відноситися до цього зовсім спокійно.

     Об'єктом дослідження є сімейні відносини.

     Предметом дослідження є різні форми домашнього насильства, шляхи подолання насильства, допомога дітям та жінкам,які потерпають від насилля.

     Метою курсової роботи є визначення основних причин та видів насильства, знаходження найоптимальніших шляхів подолання проблеми, на підставі відповідного законодавства України,даних кримінологій та міжнародно-правових актів.

     Структура курсової роботи включає три розділи,висновки та список використаних джерел та літератури.  

 

РОЗДІЛ I. ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО

1.1. Визначення  та форми 

     ^{Домашнє насильство - нестійкий вираз для позначення жорстокого поводження в сімейно-побутовій сфері. Явище відомо так само під назвами: побутове насильство, сімейне насильство, гендерне насильство. Насильство над дітьми, жорстоко поводження з тваринами, насильство в одностатевих родинах, насильство на побаченнях, насильство між друзями і сусідами входить  в загальну категорію – домашнє насильство. Класифікується на підрозділи фізичного, психологічного, сексуального, емоційного та економічного насильства . Переходить в розряд злочину в залежності від ступеня заподіяної жертві шкоди. Має циклічний і, в окремих випадках, одиничний характер. Рівень толерантності по відношенню до домашнього насильства в різних країнах варіюється.}

^[http://ru.wikipedia.org/^]

^{Види  домашнього насильства:}

^{ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО}

     ^{Це навмисне використання фізичної сили чи знарядь для заподіяння жінці ушкоджень або травм.}

^{Включає в себе: шльопанці, биття, удари, ножові поранення. Можуть призвести  до довготривалого шкоді, іноді до смерті.}

^{Такі  терміни, як "домашнє  насильство" і "побої" не можна почути в  публічних розмовах або в засобах  масової інформації. Сусіди мовчки терплять крики, лікарі беруть помилкові пояснення з приводу зламаних ребер, а уряд з упевненістю проголошувало емансипацію жінок і їх рівність з чоловіками".}

^{Дослідники  відзначають зв'язок насильства зі стародавніми українськими традиціями, в яких насильство чоловіка над дружиною вважалося природною і звичайної рисою сімейного життя. (Наприклад, одна з найстаріших весільних традицій в Росії полягала в тому, що батько нареченої дарував нареченому плеть, яку необхідно було повісити над ліжком молодят. Символізм цієї сцени очевидний: один чоловік передає жінку у владу іншого чоловіка; від жінки ж очікується покора).}

^{За  оцінками ВООЗ, чоловіки використовують насильство щодо жінок в якості способу покарання  останніх за порушення  традиційних жіночих  ролей або за виклик їх чоловічим якостям. Як форми насильства в сім'ї виділяють нанесення побоїв, зґвалтування, насильство, пов'язане з отриманням приданого, вбивство немовлят жіночої статі, сексуальне насильство над дітьми жіночої статі, калічать операції на жіночих статевих органах і дотримання інших традиційних звичаїв, що наносять шкоду здоров'ю жінок, ранні шлюби і інші форми насильства.}

^{Відповідно  до Міжнародного дослідження  про здоров'я жінок  і насильство стосовно жінок, проведеному  ВООЗ в 2005 році в Бангладеш, Бразилії, Ефіопії, Японії, Намібії, Перу, Самоа, колишньої Сербії і Чорногорії, Таїланді і Об'єднаної Республіці Танзанії, від 13 (у  Японії) до 61 (Перу) відсотка жінок піддавалися  протягом життя фізичному  насильству з боку сексуального партнера. У більшості обстежених пунктів цей показник дорівнює 23-49 відсотками. Поширеність сексуального насильства, що скоюється  партнером по інтимних відносин, становить 6-59 відсотків протягом життя жінки.}

^{СЕКСУАЛЬНЕ  НАСИЛЬСТВО:}

^{Протиправне посягання одного члена сім'ї на статеву недоторканість іншого члена сім'ї,  а також дії  сексуального характеру  по відношенню до неповнолітнього  члена сім'ї}

^{Сексуальну  насолоду по самій  своїй суті передбачає свободу і добровільність. Тим не менш, майже  у всіх людських товариствах у всі часи існували різні форми сексуального насильства та агресії. Причому відбувається це набагато частіше, ніж фіксує офіційна статистика: більшість жертв не воліють звертатися в правоохоронні органи - зробленого не виправиш, а розголос може зашкодити репутації. Так що на кожен врахований статистикою випадок сексуального насильства, за підрахунками західних криміналістів, доводиться 4-5 неврахованих.}

^{Сексуальна  агресія, крайнім  випадком якої є зґвалтування, складне і багаторівневе  явище. Вона проявляється в трьох основних формах: сексуального домагання, примусу  і насильства.}

^{Найм'якше і найпоширеніше з них - сексуальне домагання, нав'язливе приставання у формі фізичного контакту або словесних зауважень і пропозицій, всупереч ясно вираженому небажанню особи. Сексуальні домагання часто пов'язані зі зловживанням владою. Якщо жінка спробує скаржитися, її ж і звинуватять: подумаєш, недоторка, жартів не розуміє, не зґвалтували же її!}

^{Чоловік, що сприймають жінку  тільки як сексуальний  об'єкт, впевнений, що вона заперечує і  чинить опір лише для  увазі, "набиває  ціну", а насправді  хоче того ж, що і  він, і насильство виглядає в його очах продовженням залицяння. Він вважає себе не ґвалтівником, а спокусником. Юридичне регулювання таких відносин, при відсутності прямого зловживання службовим становищем і здійснення відверто образливих дій, дуже важке.}

^{Певною  мірою це стосується і сексуального насильства, коли людина досягає  сексуальної близькості з іншим всупереч його волі, але не вдаючись до насильства.}

^{Крайня  форма примусу - сексуальне насильство: зґвалтування, тобто статеві  зносини із застосуванням  фізичного насильства або із загрозою його застосування до потерпілої або інших осіб, або з використанням  безпорадного стану  потерпілої чи інші насильницькі дії  сексуального характеру, такі як оральний або  анальний секс. Соціальні і культурні першопричини сексуальній агресії кореняться насамперед у жорсткій диференціації статевих/гендерних ролей. Історико-етнографічні дані показують, що сексуальне насильство частіше зустрічається в тих товариствах, де чоловічі і жіночі ролі різко відокремлені і де влада належить чоловікам. Там, де взаємини статей більш рівноправні, насильство зустрічається рідше.}