Соціальні наслідки алкоголізації підлітків у сучасному українському середовищі

При вживанні великої кількості  алкоголю наступає середня ступінь  оп’яніння, П’яний нервується, йому властиві спалахи гніву, озлобленості, буяння, він тратить почуття відповідальності за свої вчинки, прихильний до вихваляння і агресії. Часто в такому стані  людина порушує громадський порядок, здійснює хуліганські вчинки і навіть злочини. Порушується координація  рухів, тому, з такими людьми часто  трапляються нещасні випадки  на виробництві, на вулиці і в побуті. Після отверезіння, проявляється в’ялість, сонливість, головна біль.

Важка ступінь оп’яніння  наступає при вживанні великої дози алкоголю. Для цього стану характерні дві фази: збудження і гальмування. В першій фазі мова стає невиразна, рухи некоординовані, вчинки беззмістовні, не рідко агресивні. Фази гальмування  проявляється у в’ялості, сонливості і закінчується глибоким наркотичним  сном. В такому стані людина не реагує навіть на сильні больові подразники, вона може заснути на вулиці, а в  холодну пору року замерзнути. Після  пробудження людина майже не пам’ятає, що з ним було, появляється сильне бажання випити ще. У людини можлива  нудота, блювота і інші признаки отруєння.

Внаслідок неодноразового прийняття  алкогольних напилків у людини закріплюється  умовний рефлекс. Після забуття  і пробудження у п’яниць наступає важкий стан похмілля, симптоми якого  знімаються при повторному вживанні спритних напилків. Це головна ознака хронічного алкоголізму. Вона супроводжується  синдромом астенії – втомою, непрацездатністю. Організм хворий, але алкоголі не усвідомлює своєї хвороби і її причини.

Хронічний алкоголізм, або  алкогольна наркоманія,  - хвороба, при  які у людини появляється неймовірний  потяг до спиртних напоїв, спостерігається  симптоми астенії і абстиненції  та інші алкогольні розлади. Самопочуття  алкоголіка дуже пригнічене, він невпевнений  в собі, часом кається, лякається. Характер різко погіршується, сон короткочасний і поверхневий, він бачить жахливі сни. Водночас підвищується опірність організму до алкогольного отруєння. В стадії побутового п’янства звичайні дози алкоголізму вже недостатні. Ще одна ознака алкоголізму – ослаблення захисних рефлексів – блювоти, нудоти, слиновиділення. При вживанні великих доз алкоголю спостерігається галюцинації, гострі психози, втрата пам’яті. З’являється нестійкий мотив поведінки, хворий здійснює вчинки, не властиві йому раніше. В минулому щирий, милосердний, добрий чоловік стає рівно душним, аморальним, озлобленим. У алкоголіка відсутня ціле направленість. Він ніколи не доводить розпочату справу до кінця.

В останній стадії алкоголізму  різко знижується опірність до великих  доз алкоголю. Хворі почувають  себе погань, у них порушується  кровообіг, з’являються гострі розлади  серцево-судинної системи, печінкова  недостатність. По зовнішньому вигляді  вони нагадують хворих, яким властива психічна і соціальна деградація.[4, c. 46]

а) Спиртні напої подразнюють  слизову оболонку шлунку. Шлунковий  сін виділяється з невеликою  кількістю ферментів і високою  місткістю соляної кислоти. Подразнюючи  слизову оболонку шлунку, він разом  зі спиртом стимулює відчуття апетиту. Спирт обезводнює клітини, викликає запалення і ущільнення тканин, при  цьому засвоєння вітамінів затрудняється. І п’яниць порушується вуглеводний  обмін. Білки, вітаміни і мікроелементи  поступають в організм з недостатній  кількості. Порушуються функції  травлення. Алкоголь негативно діє  на ферменти травлення, засвоєння їжі  різко погіршується. Запалюється  слизова оболонка шлунку, що призводить до гастриту, запалення підшлункової залози – панкреатиту. Постійне вживання алкоголю призводить до гострого або  хронічного гастриту, що супроводжується  різким болями, почуттям печії, неприємним запахом з рота, головними болями. У алкоголіків пропадає апетит, вони п’ють, не закусуючи, а це дуже виснажує організм. Алкоголь всмоктується в  кров. Кров із ємністю алкоголю поступає до печінки. Порушується вуглеводний  обмін. Це спричинює запалення печінки  – гепатит і загальне отруєння організму. Застій жовчі понижує  робото-здатність організму. Заключним  етапом хронічного алкогольного отруєння печінки являється цироз –  важка невиліковна хвороба. Алкоголь поступово руйнує секреторні і рухові функції травлення в результаті чого виникає  вітамінно білкова  недостатність.

Б) Після всмоктування в  кров і проходження через печінку, алкоголь попадає в загальний  кровообіг, шкідливо діє на судини і  серце. Наукові дослідження доказують, що у алкоголіків дуже швидко і тяжко пошкоджується сердечно-судинна система. Захворювання органів кровообігу зустрічаються у них у 20 разів частіше, ніж у непитущих. Часте вживання алкоголю призводить до переродження серцевого м’язу.  Алкоголь підвищує звертання крові, що спричинює утворенню тромбу,   внаслідок чого відбувається омертвіння тканини (некроз). Алкоголь  викликає паталогічні процеси не тільки в серці, але і в артеріях та судинах. Вживання спиртного спричинює розширення судин, запалення суди – тромбофлебіт. Кожний випитий келих підвищує артеріальний тиск що є причиною багатьох серцево-судинних захворювань.

В) Алкоголь впливає на нервову  системі людини, а через неї  на загальний стан організму.

Найбільше від алкогольної  інтоксикації терпить мозок (кора великих  півкуль). У алкоголіків мозок  зменшується в об’ємі. Токсичне враження головного мозку проявляється не тільки в гострих і хронічних  деградації особистості. Особистість  стає примітивною, понижується її ініціативність, погіршується пам’ять: все гірше  запам’ятовується нове, пригадується старе. Розлади пам’яті можуть бути такі, що хворий стає повним інвалідом. Виникають різні форми алкогольних  психозів, слухові і зорові галюцинації, розлади свідомості, небезпечні вчинки. Хворий в стані алкогольного психозу  небезпечний для  оточуючих, часто  себе пошкоджує, схильний до самогубства. Алкоголікам властивий  поліневрит. Поліневритом називається запалення периферичних нервів. Найчастіше пошкоджуються ноги. Спочатку з’являються неприємні поколювання, потім свербіж, чубиться чутливість. М’язи стають в’ялими, стопи звисають і хворий не може ходити. Алкогольний поліневрит супроводжується психічними розладами. Алкоголіки середнього віку часто хворіють поліенцефалітом. Це важке захворювання характеризується порушенням мови, ходу підвищенням температури, провалами пам’яті, галюцинаціями, втратою свідомості. Алкоголіки переважно погано сплять, якщо не вип’ють відповідної дози спиртного. Їм сняться жахи, погрози, замахи, переслідування.

У останній стадії алкоголізму  спостерігаються де мерій або  біла гарячка. Хворий є небезпечним  як для себе, так і для оточуючих. За декілька днів до розвитку білої  гарячки у нього появляється  стан тривоги. Безсонниця. Потім його переслідують слухові і зорові галюцинації.

Поруч із цими хворобами, у  алкоголіків  може бути ще й патологія  головного і спинного мозку. Це супроводжується  головними болями, головокружінням, пониженням розумової і фізичної активності, розладами пам’яті, сну.

При систематичному вживанні спиртного відбуваються зміни в  дихальній і інших системах організму. Розлади статевої системи у жінок  і чоловіків під дією алкоголю обумовлені негативним впливом на нервову  систему людини.

3.Алкоголізм впливає на  м’язеву і розумову діяльність  людини. Нервова система виконує  в організмі роль керівника,  “віддає накази” до роботи, задає  її режим і темп, забезпечує  виконання рухів, керує діяльністю  м’язів, Всі ці функції під   дією алкоголю порушуються. Дослідження  показали, що алкоголь понижує  працездатність на 16-17%, при чому  втома наступає значно швидше. Особливо різко понижується працездатність  у осіб, професійна діяльність  яких вимагає особливої уваги,  мислення. Хоча в результаті збудження.  Притуплення почуття втоми, зниження  самоконтролю у п’яної людини створюється відчуття повноти сил [30, c. 191].

Популярне твердження про  те, що багато п'ють і не спиваються, неправильно в корені. Спиваються всі, хто дійсно п'є. Просто одні деградують швидше, інші - повільніше.Швидше спиваються особи зі спадковою обтяженістю  алкоголізмом, з нестійкою психікою, важким характером, з травмами голови, захворюваннями печінки.У тих випадках, коли людина регулярно випиває і  при цьому у нього зовні  ніби все гаразд, мова йде або  про гарну маскування, або про  стадії компенсації хвороби, коли година розплати ще не настав.Одного разу до мене на прийом прийшов пацієнт з алкогольною  залежністю, яку він так успішно  приховував від оточуючих, що навіть дружина (!) Не підозрювала, що він п'є.

 Чи не спивається  той, хто не п'є.Ще раз підкреслю,  існує тільки один-єдиний, але  вірний, спосіб стати алкоголіком  - почати регулярно закладати  за комір (навіть якщо потроху).

 Починається все  звичайно цілком невинно і  благопристойно: день народження, Новий  рік, весілля, народження дитини, нескінченні свята.Продовжувати  можна довго. У всіх цих випадках  випивка передбачається як щось  само собою зрозуміле. Спробуй-но, організуй весілля без спиртного  - з тобою вітатися перестануть.І  нікому в голову не приходить,  що навіть однократна неабияка  випивка є непотрібним випробуванням  для організму, випробуванням  на міцність. Ступінь міцності, тобто  біологічний захист від алкогольної  залежності у кожної людини  індивідуальна, як статура або  колір райдужної оболонки очей. Це вроджена характеристика, що залежить від особливостей обміну речовин, ферментних систем, функції печінки і деяких інших показників. Нам важливо зрозуміти, що ця індивідуальна біологічний захист, подібно шагреневої шкіри, непоправна. Її не можна підвищити, її треба просто берегти від руйнування.За одне тренування з обтяженнями м'язи не накачати, результат дають регулярні вправи. З алкоголем все навпаки. Навіть кожна випивка окремо розхитує і послаблює біологічний захист, а регулярні вправи з алкоголем ведуть до непоправних наслідків[16, c.184].

       Вчені  провели безліч досліджень, намагаючись  виявити риси характеру, що  призводять до формування алкоголізму.  Передбачалося виявити так звану  алкогольну особистість, тобто  тип людей, яким на роду написано  стати алкоголіками.Однак переконливих  даних на користь існування  специфічної алкогольної особистості  отримано не було.Виявилося, що  стають такими, що п'ють як холерики, так і флегматики, як сангвініки, так і меланхоліки, зловживають  алкоголем високоосвічені й малограмотні, талановиті і недалекі, психічно  здорові і душевнохворі.

Чітко простежувалася інша закономірність, а саме - однотипне  вплив алкоголю на особистість. Зловживання  алкоголем відбивається не тільки на зовнішності, а й на характері.Спочатку різні, п'ють люди з роками стають все більше схожі один на одного, цей процес називається нівелюванням особистості, що закінчується стандартної  деградацією по алкогольному типу[14, c.168].

Питущим людям притаманні також певні психологічні особливості, що утрудняють позбавлення від алкогольної  залежності. Зупинимося на головних із них:

1. Неадекватне ставлення  до хвороби 

 Воно проявляється  в трьох варіантах. 

 А) анозогнозія - повне заперечення хвороби. Це найважчий випадок.Навколишнім все гранично ясно, тільки сам п'є наполегливо повторює, що в житті у нього все гаразд і алкоголь йому ніяк не заважає. Ви можете перевірити себе.Якщо родичі не раз переконували вас кинути пити, а ви відкидали їхні заклики, вважаючи, що з алкоголем у вас немає проблем, то це означає, що крім алкогольної залежності ви страждаєте ще анозогнозии.Цей діагноз звучить суворим вироком і означає, що при такому ставленні до ситуації шансів кинути пити немає. Щоб перемогти алкогольну залежність спочатку потрібно позбутися від анозогнозии, тобто звільнитися від ілюзій і хибних уявлень.Необхідно набратися сміливості біле називати білим, а чорне - чорним. Потрібно навчитися бути чесним хоча б перед самим собою.

 В) недооцінка важкості хвороби. В тій чи іншій мірі недооцінка властива більшості алкоголіків.Людина частково погоджується, що складнощі з алкоголем у нього бувають, але вважає, що справи йдуть не настільки погано, щоб повністю відмовлятися від алкоголю.Він робить спроби перейти на більш легкі напої і контролювати дозу, залишаючись безпідставно переконаним, що в разі потреби йому в будь-який момент не складе праці перестати пити. Як визначити, пора кидати пити або момент ще не настав?Якщо є сумніви, краще всього в цьому питанні покластися на родичів: з боку видніше, вони об'єктивніше оцінюють ситуацію. Якщо близькі люди впевнені, що давно пора, то краще за все не втрачати час.

 С) переоцінка тяжкості хвороби.  Цей стан, в порівнянні з анозогнозии і недооцінкою, зустрічається рідко. Питуща людина з елементами демонстративності заявляє, що він алкоголік, але хвороба його настільки важка, що вилікуватися неможливо. Що в такій ситуації йому залишається робити? Чи не правда, зручна позиція?Тим, хто відчуває свою безпорадність, я пораджу як можна частіше запитувати себе: «Що я зробив для того, щоб кинути пити?»

 Неадекватне ставлення  до хвороби зустрічається не  тільки при алкоголізмі, але  і при інших захворюваннях. 

Анозогнозія властива різним залежностям, включаючи харчову  й ігрову.