Соціальні наслідки алкоголізації підлітків у сучасному українському середовищі

6. Наявність органів планування, координації, контролю групової  життєдіяльності і індивідуальної  поведінки. 

7.Усвідомлення учасниками  своєї приналежності до групи,  виникнення на цій основі почуття  "ми" і "вони".

8. Визнання даної людської  спільності як групи її соціальним  оточенням, зумовленої участю  групи в процесі міжгруповий  диференціації. 

Особам, які зловживають  алкоголем, як деякої сукупності людей, об'єднаної спільною проблемою, потребами, статусом, притаманні багато параметрів групи.

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   1.2. Конфліктнисть, як соціальна  характеристика 

                  підліткового віку.

                   Підліток передчасно починає  вважати себе вже дорослою  і прагне придбати якості дорослості, оскільки в якості зразків  для наслідування підлітків виступають  як дорослі, так і однолітки,створюваний  ними ідеал виявляється дещо  суперечливим. Він поєднує в собі  якості, як дорослого, так і  більш молодої людини, причому  далеко не завжди ці якості  виявляються сумісними в одній  особі. У цьому, мабуть, полягає  одна з причин невідповідності  підлітків свого ідеалу і їх  постійних переживань з цього  приводу.Підлітковий алкоголізм  характеризується швидким звиканням  до спиртних напоїв, злоякісним  перебігом хвороби, швидким розвитком  запійного пияцтва і низькою  ефективністю лікування. Підлітковий вік також відомий як вік посилення протесту проти існуючих у суспільстві дорослих людей моральних норм і принципів. Оскільки в суспільстві дорослих існує однозначно негативне ставлення до алкоголю, підлітки жодній із форм протесту вибирають саме вживання алкоголю.

У психологічному словнику, виданому під редакцією В.П. Зінченко подання розуміється як наочний  образ предмета чи явища (події), що виникає на основі минулого досвіду  шляхом його відтворення в пам'яті або уяві [11, с. 243].

 Конєва О.В.розглядає  подання як процес оперування  вторинними образами, тобто образами  предметів і явищ без наочної  основи. Рівень розвитку уявлень  значно впливає на характер  професіоналізації людини.Це пояснюється  тим, що еталони правильності  виконання дій, критерії точності  операцій та інші характеристики  професійної діяльності зберігаються, в основному, на рівні вторинних образів, тобто уявлень [25, с. 114].

 Дотримуючись поглядів  Конево Є.В., Можливо зробити висновок  про те, що професіоналізм проявляється  у зв'язку з рівнем сформованості  еталонів ефективності та якості  діяльності, які зберігаються у  вигляді уявлень і в процесі  освоєння діяльності образи уявлень  вдосконалюються,допомагають суб'єкту  праці налаштуватися на результат,передбачити  його показники.

 Ми розглядаємо уявлення  як інструмент аналізу елементів  соціального світу, зокрема, професійно-важливих  якостей. Виходячи з цього,  необхідно розкрити поняття "соціальне  уявлення" та основні концепції  соціальних уявлень в сучасній  психології.

Існує ряд теорій "соціальних уявлень". Найбільш розробленою є  теорія "соціальних уявлень" С. Московісі. Дана теорія була прийнята більшістю  дослідників французької школи (Ж. П. Кодола, Д. Жоделе та ін.)

Сутність теорії "соціальних уявлень" виражена, перш за все, в  її загальній спрямованості. Тому перше  завдання теорії "соціальних уявлень" - встановити взаємозв'язок між когнітивними процесу людини та соціальними макропроцесами [2, с. 27].

Ключовим поняттям концепції  є поняття соціального подання, запозичене з соціологічної доктрини Е. Дюркгейма. Одним з усталених визначень поняття "соціальне уявлення" є трактування даного феномена як специфічної форми пізнання, знання здорового глузду, зміст, функції і відтворення яких соціально обумовлені. Згідно з С.Московісі, соціальні уявлення - це узагальнюючий символ, система інтерпретації, класифікації явищ. Саме здоровий глузд, буденні знання, folk-science (популярна наука), на думку С. Московісі, відкривають доступ до фіксації соціальних уявлень. Р.Харрі вважає, що соціальні уявлення є версія теорій, які є складовою частиною переконань і практик, поділюваних індивідами.Таким чином, можна говорити, що дані теорії (соціальні уявлення) упорядковуються навколо однієї теми, мають схему класифікації, опису, пояснення і дії. Крім того, як зазначає А. В.Овруцький, можна припустити, що ці теорії містять серії прикладів, призначених для їх ілюстрації, цінності, відповідні їм моделі поведінки, а також кліше, службовці для пригадування цієї теорії, розпізнавання її витоків і диференціації від інших [26, с. 89].

Класичне визначення соціального  подання дано самим Московісі. Він  розуміє під соціальним поданням мережу понять, тверджень та пояснень, які народжуються в повсякденному  житті в ході міжособистісної  комунікації.

Для Московісі соціальні  уявлення є осмислені знання, вони є еквівалентом того, що в традиційних  суспільствах розглядається як міфи і вірування. Особливо значимо підкреслення тієї думки, що соціальні уявлення - це форма пізнання соціальної дійсності.

Розвиваючи висловлені в  цих визначеннях думки, можна  відзначити, що соціальні уявлення дають пояснення смислових зв'язків  людини зі світом, вони народжуються в  звичному, повсякденному мисленні з  метою осмислити, зрозуміти навколишній  людини соціальний світ,осмислити та інтерпретувати навколишнє людини соціальну  реальність.

 С. Московісі вказує  на те, що соціальні (повсякденні)  подання черпають свій зміст  у чому з наукових уявлень,  і цей процес не пов'язаний  обов'язково з деформацією і  спотворенням останніх.З іншого  боку, соціальні уявлення істотно  злиття і на наукові уявлення, будучи своєрідним проблемним  полем для наукових вишукувань [27, с. 76].

На думку автора концепції, для людини завжди є можливість зустрічі з чим-то "дивним і незнайомим", така зустріч таїть в собі небезпеку  зруйнувати звичний хід речей. С.Московісі вважає, що за допомогою соціальних уявлень, дивне і незнайоме стає з часом зрозумілим і знайомим.

Людина живе в соціальному  оточенні, належить до соціальних груп, тому соціальне уявлення можна розглядати як продукт саме групи, оскільки в  ній одержувані обривки знань  обростає певної смисловим навантаженням.Під  соціальним поданням в цьому випадку  розуміється повсякденне уявлення якої-небудь групи про тих чи інших  соціальних явищах, тобто спосіб інтерпретації  та осмислення повсякденної реальності.З  допомогою соціальних уявлень кожна  група будує певний образ соціального  світу, його інститутів, норм. З точки  зору С.Московісі соціальні уявлення - інструмент не індивідуального, а  саме групового соціального пізнання, оскільки подання виробляється на основі досвіду, діяльності групи, апелюючи до почерпнутих у цьому досвіді  життєвим міркувань.По суті через аналіз соціальних уявлень груп пізнається їх психологічний образ. [5, с. 157]. Даний аспект цікавить нас з тієї позиції, яка дозволяє зробити аналіз уявлень ПВК у таких груп, як студенти і фахівці з соціальної роботи.

Зв'язок соціального подання  та групи здійснюється в 2-х напрямках:

1) вплив групи на соціальне  уявлення - група фіксує певні  аспекти сприйманого явища, впливає  на прийняття - відкидання тієї  чи іншої інформації, впливає  на частоту використання соціального  подання. 

2) вплив соціального подання  на групу - за допомогою соціального  подання група може варіювати  способи маніпуляції фактами  суспільного життя або їх інтерпретації  на користь інтересів групи;  соціальні уявлення сприяють  формуванню соціальної (групової) ідентичності.

Інший представник французької  школи Д. Жоделе, трактує соціальне  уявлення як "спільне бачення  реальності, властиве даній групі, який може не збігатися або протистояти  поглядам,прийнятим в інших групах. Це бачення реальності орієнтує дії  і взаємозв'язку членів даної групи ".[7, с. 52].

 Велике значення в  концепції соціальних уявлень  приділяється виділенню соціальних  функцій останніх. Найважливішою  з функцій є те, що вони служать  інструментом пізнання.Згідно з  логікою представників даної  теорії, соціальні уявлення спочатку  описують, потім класифікують і,  нарешті, пояснюють об'єкти уявлень.З  іншого боку, підкреслюється, що  соціальні уявлення представляють  собою не тільки сітку, за  допомогою якої люди переробляють  ту чи іншу інформацію, а є  фільтром, парціальних і селективно  трансформирующим інформацію із зовнішнього світу [12, с. 87].

Другою важливою функцією соціальних уявлень є функція  опосередкування поведінки. Соціальні  уявлення кристалізуються в специфічних  соціальних структурах (клани, церкви, соціальні рухи, сім'я, клуби і  т.д.) І надають примусове вплив, що поширюється на всіх членів цієї спільноти. Ця функція проявляється як у зовнішньо спостерігається  поведінці, так і в емоційних  проявах. Так, Р.Харрі, дослідивши прояв  емоцій у різних культурах, виявив, що поява тих чи інших емоцій і  їх динамічні параметри залежать від соціальних уявлень, що існують  у тих чи інших культурах.Інакше кажучи, соціальні уявлення трактуються  як незалежна змінна, що детермінує все різноманіття поведінки людини.

Третьою функцією соціальних уявлень є адаптаційна, що виступає у двох планах: по-перше, соціальні  уявлення адаптують нові соціальні  факти, явища наукової та політичного  життя до вже сформованим і  раніше сушествовала поглядам, думок  і оцінок;по-друге, вони виконують  функцію адаптації індивіда в  соціумі. Р. Харрі вказує на те, що люди своєю поведінкою постійно транслюють власні знання та вміння по прочитанню соціального контексту, соціальної семантики, що необхідно для адаптації  людини в тій чи іншій соціальній спільності.Таким чином, соціальні  уявлення є своєрідним ключем до соціалізації [21, с. 65].

 Реалізація функцій  забезпечує механізм виникнення  соціального подання, складається  з 3-х етапів:

1) "зачеплення" - всякий  новий об'єкт потрібно якось  "зачепити", сконцентрувати на  ньому увагу, зафіксувати в  ньому щось таке, що дозволить  його вписати в раніше існуючу  рамку понять;

2) "об'ектіфікація"  незнайоме і абстрактне трансформується  у щось конкретне, знайоме здоровому  глузду.Може здійснюватися у формах  персоналізації (спроба прив'язати  поняття до якої-небудь особистості,  більш-менш "знайомої"), фігурації  (зміст незнайомого поняття прив'язується  не просто до імені кого-небудь, а до деякої формулою, пов'язаною  з цим ім'ям);

3) "натуралізація" - прийняття  отриманого "знання" як деякої  об'єктивної реальності.

Підводячи підсумок з приводу  значення концепції соціальних уявлень  в психології можна відзначити, що соціальні уявлення не тільки розширюють спектр тих соціальних явищ, побудова образу який окремим індивідом можна  краще зрозуміти,але і здійснюється перехід від індивідуальної свідомості до масової свідомості.Класичне визначення соціального подання дане С. Московісі. Він розуміє під соціальним поданням мережу понять, тверджень та пояснень, які народжуються в повсякденному  житті в ході міжособистісної  комунікації.

Аналіз літератури показав, що соціальні уявлення - інструмент не індивідуального, а саме групового  соціального пізнання, оскільки подання  виробляється на основі досвіду, діяльності групи, апелюючи до почерпнутих у  цьому досвіді життєвим міркувань.Оскільки ми розглядаємо уявлення про професійно-важливі  якості, слід перейти до характеристики поняття професійно-важливі якості в психолого-педагогічної літератури.

 

 

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.3 Вікова періодизація  підліткового віку

Про підлітковому алкоголізмі  говорять в тому випадку, коли його ознаки вперше з'являються до досягнення дитиною віку 18 років.

 Подростничество - це  самий важкий і складний з  усіх дитячих вікових груп, що  представляє собою період становлення  особистості.Разом з тим це  самий відповідальний період, оскільки  тут складаються основи моральності,  формуються соціальні установки,  ставлення до себе, до людей,  до суспільства. Крім того, у  цьому віці стабілізуються риси  характеру та основні форми  міжособистісного поведінки.Головні  мотиваційні лінії цього вікового  періоду, пов'язані з активним  прагненням до особистісного  самовдосконалення, - це самопізнання, самовираження і самоствердження. 

На початку підліткового віку в дитини з'являється і посилюється  прагнення бути схожим на старших, дітей  і дорослих, причому таке бажання  стає настільки сильним, що, форсуючи події, підліток іноді передчасно починає  вважати себе вже дорослою,вимагаючи  відповідного звернення з собою  як з дорослою людиною.У той же час він ще далеко не в усьому відповідає вимогам дорослості. Придбати якості дорослості прагнуть усі без  винятку підлітки. Бачачи прояви цих  якостей у старших людей, підліток часто некритично наслідує їх.Власне прагнення підлітків до дорослості підсилюєте за рахунок того, що й  самі дорослі починають ставитися  до підлітка вже не як до дітей, а  більш серйозно і вимогливо.З  підлітка запитують більше, ніж з  молодшого школяра, але йому багато, дозволяється з того, що не дозволяється першокласникам-наприклад, підліток набагато більше, ніж молодший школяр, перебувати поза домом, на вулиці, в компанії друзів і серед дорослих дозволено брати  участь у таких ситуаціях,до яких зазвичай молодші школярі не допускаються. Цим підтверджується більш повноправне і незалежне становище підлітка в системі людських відносин. Все це разом узяте породжує у підлітка уявлення про себе як про людину, що перестав бути дитиною, що переступили поріг дитинства. Підсумком цих процесів стає чіпляється внутрішнє прагнення підлітка скоріше стати дорослим, яке створює абсолютно нову зовнішню і внутрішню ситуацію особистісного психологічного розвитку.Вона вимагає породжує зміну всієї системи відносин підлітка з оточуючими людьми і з самим собою.