Соціальні наслідки алкоголізації підлітків у сучасному українському середовищі

 

 

Зміст.

ВСТУП……………………………………….………………….  3

 

          Розділ  Ι. ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

          ВИВЧЕННЯ ПІДЛІТКОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ

          ГРУПИ.………………………………………………..……...…. 6

         1.1. Особливості підліткового віку..……..…….…..…..…...… 6

          1.2. Конфліктнисть, як соціальна характеристика

                  підліткового віку………...………………………….……... 10

         1.3 Вікова періодизація підліткового віку………….………... 15 

 

          Розділ  ΙΙ. ОСОБЛИВОСТІ  ПРОЯВІВ АЛКОГОЛИЗМУ В

          ПІДЛІТКОВОМУ  СЕРЕДОВИЩІ…………………………… 21

          2.1. Об`активні показники алкоголізації у підлітковому

          середовищі  в сучасному українському середовищі………… 21

          2.2. Соціальні  наслідки алкоголізації підлітків  у сучасному 

          українському середовищі……………………………………… 25

 

          ВИСНОВКИ……………………………………………………... 36

          СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………... 38

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 Підлітковий алкоголізм є сьогодні однією з найсерйозніших соціально-педагогічних проблем. Ця проблема має глибокі культурні, політичні та соціально-економічні коріння, і для прийняття ефективних заходів її подолання необхідно знати історію цієї проблеми.

Початок XXI століття в Україні, як і в ряді інших країн СНД, характеризується ускладненням і загостренням комплексу проблем, пов'язаних із споживанням алкогольних напоїв. Пияцтво в сучасному українському суспільстві набуло особливо хворобливого характеру майже за всіма показниками - рівнем споживання алкоголю, захворюваності, смертності на ґрунті зловживання спиртними напоями, прилученням до споживання алкоголю наймолодшої частини населення та ін. Спостерігається все більше прилучення до алкоголю підлітків та жінок.  Проте, на тлі стрімкого прилучення молоді до наркотиків і з огляду на традиційно толерантне ставлення до споживання спиртного алкоголізація молодого покоління в уявленні багатьох громадян не є гострою суспільною проблемою. Поширена в суспільстві думка щодо того, що незначне вживання алкоголю не шкодить здоров'ю людини, також є чинником, який свідчить про певний лібералізм громадської думки щодо гострої суспільної проблеми пияцтва [17,с. 23]. Розвиток ринкових відносин в Україні та відкритість суспільства зумовили істотне розширення ринку алкогольних виробів. Відносна легкість їх придбання і доступні ціни також роблять їх привабливими для споживача, зокрема молоді. Бажання "йти в ногу з часом" стимулює частину молодих людей до атрибутів "модного і стильного життя", ознакою якого в уявленні багатьох є і вживання алкогольних напоїв [22, с.55].

Тому, за даними соціологічного дослідження, переважна більшість  опитаних представників молодого покоління  України має досвід знайомства з алкогольними напоями, причому активне вживання алкоголю збільшується в міру дорослішання підлітків і притаманне як хлопцям, так і дівчатам. Реальним виходом з цієї ситуації на сьогоднішній день є активне залучення до профілактичної роботи педагогів, психологів середніх шкіл, інших установ сфери освіти, а також батьків.

Актуальність теми проявлена  наступними, соціологічними дослідженнями, що у всесвітньому масштабі 5% усіх смертей серед молоді у віці від 15 до 29 років викликані вживанням алкоголю.  В Європі кожна четверта смерть чоловіків у віковій групі від 15 до 29 років пов'язана з алкоголем. В цілому у світі від алкогольної залежності страждають 140 мільйонів осіб, в Україні - близько 1 млн. осіб. Вживання алкоголю у молодіжному середовищі України, за даними соціологічного опитування характеризується такими показниками: не вживають міцних алкогольних напоїв менш як 55% молодих людей, вина-менш як 40%, пива та слабоалкогольних напоїв-менш як 30%.  Існує певна різниця щодо вживання алкоголю у тендерному аспекті: практично не вживають алкоголь менш як 23% молодих людей чоловічої статі, серед молоді жіночої статі таких було 36%.

На сьогоднішній день молоді люди обирають переважно пиво та слабоалкогольні  напої. Саме пиво, реклама торгових марок якого нині є найпоширенішою, найагресивнішою, користується найвищим попитом у молоді. Майже кожна  четверта молода людина (23%) вживає пиво щотижня, а понад 6% - щодня. Дослідження серед молоді 13-17 років засвідчує, що 89% опитаних підлітків хоча б раз у житті вживали алкогольні напої, а за останні 30  днів це робили 60% опитаних підлітків, причому, серед учнів 10 класів про це повідомили 75%. Щотижневе вживання алкогольних напоїв визнали 20% - 13-14-літніх, 27% серед 15-річних, 31% - 16-річних та 36% - 17-річних. Сільські підлітки меншою мірою втягнуті у вживання алкоголю. Загалом же можна говорити - високий рівень вживання алкоголю молоддю України. Істориками доведено, що в Давній Русі пили дуже мало. Лише на певні свята варили медовуху, брагу або пиво, міцність яких не перевищувала 5-10 градусів. Чарка пускалася по колу, і з неї кожний надпивав кілька ковтків. У будень ніяких спиртних напоїв не дозволялося, і пияцтво вважалося великою ганьбою і гріхом. Більшість людей сприймає проблему алкоголізму, передусім, як  надмірне вживання алкогольних напоїв. Але як у громадській думці, так і в медицині немає чіткого визначення того, що саме вважати надмірним споживанням. Поряд із закликами певної частини медиків та деяких громадських організацій, що пропагують тверезість, до цілковитої відмови від алкоголю, пропагується корисність певних видів спиртних напоїв, незмінними залишаються традиції відзначення свят і важливих життєвих подій застіллям із спиртним. Поширена в суспільстві думка щодо того, що незначне вживання алкоголю не шкодить здоров'ю людини і що є різниця між дією міцних напоїв та слабоалкогольних, сприяє тому, що деякі з неміцних видів алкогольних напоїв батьки дозволяють дітям вживати вже у ранньому віці. Таким чином, ставлення підлітків до вживання алкоголю формується в атмосфері поблажливості щодо побутового пияцтва. Ось чому важливо говорити як про небажане явище не тільки про алкоголізм, а навіть про так зване помірне вживання алкоголю молодими людьми. [23, с.77].

Об’єкт роботи – підлітки, як специфічна дитяча група.

Предмет роботи – специфіка  алкоголізації у сучасному підлітковому середовищі.

Ступінь розробки даної проблеми у  науковій літературі:

данною проблематикою займалися:  Горюшкин И.И. [6, c. 16], Грязнов А.Н. [7, с. 49]

Серед українських вчених можна назвати наступних: Яременко О.О. Л.Г[22,c. 57]  Грушко В.С.[17, с.30]  Ягодинський В.Н.[23, с.78] , проте незробленими залишаються питання причин зниження віку першої апробації алкогольним напоїв, соціальні наслідки алкоголізації.

  Метою курсової роботи  є розкрити специфіку алкоголізації у сучасному підлітковому середовищі , у сучасному українському суспільстві.

  Мету курсової роботи  конкретизують наступні завдання:

- виявити причини виникнення  у підлітків та молодих людей  схильності до алкоголізму;

- показати основні появи  у поведінці підлітка схильного  до алкоголізму;

- розкрити наслідки девіантної  поведінки молодої людини пов’язаної зі схильності до алкоголізму;

- ознайомитися з програмою  та історією подолання кризи підлітком, залежного від алкоголю.

 

Розділ Ι.  ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ  ЗАСАДИ

          ВИВЧЕННЯ  ПІДЛІТКОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ 

          ГРУПИ               

          1.1. Особливості  підліткового віку              

    Референтна група - - соціальна група, яка служить для індивіда своєрідним стандартом, системою відліку для себе та інших, а також джерелом формування соціальних норм і ціннісних орієнтацій. По виконуваних функцій розрізняють нормативні та порівняльні референтна група. За фактом членства в групі - групи присутності та ідеальні, відповідно до згодою або запереченням індивідом норм і цінностей групи - позитивні і негативні референтна группа. Нормативна референтна група виступає джерелом норм, регулюючих поведінку індивіда,орієнтиром по ряду значущих для нього проблем.У свою чергу, порівняльна референтна група є для індивіда еталоном в оцінках себе та оточуючих. Одна і та ж референтна група може виступати як і нормативна і порівняльна. Група присутності - це референтна группа, членом якої є індивід. Ідеальна референтна група - Це група, на думку якої індивід орієнтується у своїй поведінці, в оцінках важливих для нього подій, в суб'єктивних відносинах до інших людей, але до складу якої він з яких-небудь причин не входить. Така група буває для нього особливо привабливою. Ідеальна референтна група може бути як реально існуючої в соціальному середовищі, так і вигаданої (у цьому випадку еталоном суб'єктивних оцінок, життєвих ідеалів індивіда виступають літературні герої, історичні діячі далекого минулого та ін.) Якщо соціальні норми і ціннісні орієнтації позитивної референтна група повністю відповідають уявленням про норми і цінності індивіда, то система цінностей негативною референтна група при такій же мірі значущості та важливості оцінок і думки цієї групи для індивіда чужа і протилежна його цінностей. Тому в своїй поведінці він намагається отримати негативну оцінку, "несхвалення" своїх вчинків і позиції з боку цієї групи. Є.В. Щедріної розроблена спеціальна експериментальна процедура виявлення референтна група - Референтометрія. Вона зводиться до встановлення і виявлення ступеня референтності членів групи для кожного, хто входить в нього індивіда, тобто до визначення кола осіб, думка яких з ряду питань представляє особливе значення для індивіда. У соціології та соціальній психології поняття «референтна группа» використовується в основному для пояснення соціально-психологічних механізмів, що беруть участь у формуванні в індивідуальній свідомості установок ціннісно-нормативної регуляції особистості.У цьому плані воно становить інтерес для соціологічних досліджень, пов'язаних з вивченням ефективності педагогічних і пропагандистських впливів, тому що вміння знаходити і виділяти Р.Г.істотно спрощує роботу з вивчення спрямованості особистості та пошук шляхів цілеспрямованого впливу на її формування. В.А. Полікарпов, Л.І. Науменко [28].

       Референтна - - англ. reference; ньому. Referentialitat.Форма особливих міжособистісних відносин, опосередкованих змістом групової діяльності і виражають засновану на потреби в соц. орієнтації залежність суб'єкта від ін індивідів [29].

        Референтні ВПЛИВ - надають людина або група, з якими індивід ідентифікує себе, кого визнає за зразок для наслідування, на кого хоче бути схожим [30].

       Референтна Група - Референтна група (від англ.refer - ставитися) - соціальна група, по відношенні до якої індивід відчуває свою приналежність, з якою він себе ідентифікує. При цьому реально належати він може абсолютно до іншої групи.Провідною ознакою референтної групи може виступати економічні, політичні, культурні чи професійні атрибути. Автор - Герберт Хейманса (1942 р.) [31].

         Підлітковий і молодіжний алкоголізм в даний час є серйозною проблемою.Складності соціалізації, відсутність життєвого досвіду, труднощі, пов'язані зі змінами в періоді статевого дозрівання, що не сформувалася, світогляд призводять до того, що суспільна криза, соціальні вади,алкогольні традиції сприяють масовому поширенню алкоголізму серед підлітків. В якості причин збільшення числа споживають алкоголь підлітків, зниження віку алкоголізації виділяється криза в ідеологічній, духовній, економічній та інших сферах суспільного життя, який привів до руйнування існуючих ідеалів, стереотипів поведінки,не представивши нічого натомість [10,с.235], і, разом зі зниженням життєвого рівня населення, поляризацією суспільства на багатих і бідних, криміналізацією, нестабільністю, обумовлює підлітковий і молодіжний алкоголізм [24, с.35].

Отже, алкоголізм, будучи комплексної  гуманітарної проблемою, охоплює найрізноманітніші  сфери життя людини і суспільства. Аналіз алкоголізму в соціальному аспекті показує, що передумови і негативні наслідки пристрасті до спиртного стосуються самих різних соціально-демографічних груп. Для даного дослідження важливо визначити, чи є алкогольна залежність чинником, що об'єднує людей у ​​самостійну велику соціальну групу. Іншими словами, чи правомірно розглядати алкоголіків як соціальну спільність.

На даний момент не існує  універсального визначення самого поняття "соціальна група", а також  єдиного підходу до класифікації великих соціальних груп. Як справедливо  зазначає Г.Г.Ділігенскій, до великих  соціальних груп можна віднести "групи  абсолютно різного порядку, дослідження  яких важко об'єднати будь-яким загальним методологічним принципом" [8, с.198]. Поняття "група" нерозривно пов'язане з більш широким поняттям "спільність". Під спільністю Б. Д. Паригін розуміє "...будь-яку сукупність людей, об'єднаних яких-небудь ознакою "[18, с.65], причому до таких ознак він відносить не тільки подібні загальнолюдські характеристики і родову приналежність, а й об'єднання людей з різними формами предметно-практичної діяльності, загальним предметом переживань та уваги."Ми" розуміється як універсальна психологічна форма самосвідомості всякої спільності людей, що припускає протиставлення з більш-менш визначеним "вони" [19, с. 43].

 Спільності відповідно  групам класифікуються по безлічі  підстав. У рамках даного дослідження для нас важливо поділ груп на малі і великі з точки зору їх розміру та характеру взаємодії - безпосереднього або опосередкованого.Великими загальновизнаними соціальними групами є класи, нації, народності, а також професійні, соціально-демографічні групи та ін В якості одного з прикладів класифікації великих соціальних груп можна навести таку їх структуру, запропоновану Б. С. Алішевим [1, с.12] .Зокрема він, виходячи з робіт М. Лумана, припускає, що великі соціальні групи можна класифікувати за чотирма рівнями. На першому, вищому рівні, представлене все людство в цілому. Це, слідуючи Н.Луманн, - соцієтальний рівень, який включає в себе міжнародні та міжкультурні відносини. Другий рівень - соціокультурний, цілісні спільності великого розміру, створюють власну соціальну культуру у вигляді певного типу аффіліатівние і владних структур і технологій.Третій рівень утворюється соціальними групами меншого масштабу, які не можуть існувати самостійно і створювати власну культуру, але можуть оформитися структурно в рамках існуючої культури і створювати субкультуру. Групи четвертого рівня - мікросоціальні, тобтогрупи безпосередній мікросоціального-психологічної приналежності.

 В якості характеристики  великої соціальної групи виділяють  їх зв'язок із суспільним розвитком,  специфічною суспільною практикою  і відносну стійкість, з якою  відтворюються форми цієї практики.Цим  зумовлені такі специфічні для  великих груп регулятори поведінки,  як звичаї, звичаї і традиції [20, с.7].

 До числа основних  відмінних ознак соціальної групи А. І. Донцов [9, с.4] відносить наступні:

1.Включеність людської  спільності в більш широкий  соціальний контекст, систему суспільних  відносин, що визначають можливість  виникнення, зміст і межі існування  групи і задають групові моделі, норми і правила. 

2.Наявність у членів  групи значущого підстави (причини)  спільно знаходитися в ній,  що відповідає інтересам всіх  учасників і сприяє реалізації  потреб кожного. 

3. Подібність умов, подій  життя та їх наслідків для  членів групи і в силу цього  спільність вражень і переживань.

4.Тривалість існування,  достатня для виникнення специфічного  мови, каналів внутрішньогрупових  комунікацій, традицій, спогадів, ритуалів, уявлень, цінностей, символів тощо, що надають уніфікуюче вплив і зближують членів групи.

5.Поділ і диференціація  функціональних ролей між членами  групи або підгрупами.