Регіональні аспекти розвитку релігійного туризму в світі

Таким чином, релігійний ландшафт планети все ще зберігає історико-географічну сегментацію і деякі країни виглядають достатньо гомогенними з огляду на релігійну приналежність своїх громадян. Мусульмани, наприклад, складають понад 98% населення Мавританії, Мальдивів, Тунісу, Сомалі, Марокко, Ємену, Афганістану та інших країн; приблизно така ж питома вага християн на Мальті, у Парагваї, Гватемалі, Еквадорі, Сальвадорі й Польщі; три чверті населення Таїланду, Бутану і Камбоджі є буддистами, а Індії й Непалу – індуїстами. Але гомогенність ця розмивається; релігії зустрічаються одна з одною вже не тільки на „зовнішніх місійних полях”, як це було, скажімо, з християнством й ісламом свого часу в Африці, а на своїх традиційних теренах. Мечеті вже давно стали звичними атрибутами західноєвропейських міст, ніхто не дивується мормонам – дітям монгольських кочовиків, так само, як і буддійським монахам бельгійського походження. Навернення і перенавернення, які ще в минулому столітті мали місце переважно до християнства, а потім, дедалі більше – до ісламу, стаються у самих різних традиціях. Наприклад, в останні три десятиліття серед чорного населення Бразилії та Великобританії відбулися навернення до нігерійської релігійної традиції народу Йоруба, а серед не білих американців помітним став перехід у так звані примітивні релігії. В літературі докладно описані випадки навернення християн в юдаїзм, буддистів – у п’ятидесятництво і навіть цілого індійського села в буддизм[11].

Але тим не менше, основні  центри релігійного паломництва  залишаються незмінними. Адже, саме там зароджувались релігії і  ці місця мають найбільшу святість у всіх конфесіях, користуються великою популярністю як у глибоко віруючих, так і у екскурсантів. Як і раніше, головними місцями паломництва залишаються:

• Православні республіки СНД: Росія, Україна, Білорусія, Молдова;
• Закордонна Європа з домінуючим католицизмом і протестантизмом (включаючи його численні течії);
• Азія з осередками паломництва усіх основних світових релігій.

Для цих регіонів прибуток від релігійного туризму складає значну частину від загального прибутку. І глобалізація є одним з тих чинників, якщо не головним чинником, який спричинився до повернення релігії на міжнародну арену, в глобальну політику і в міжнародні відносини, а як наслідок і релігійного туризму, що з позитивної сторони відобразилось на економіках цих регіонів.

 

 

5. Перспективи розвитку релігійного туризму в світі.

 

Сьогодні в світі  все більшого розвитку набувають  різні види пізнавального, в тому числі релігійного туризму. Шляхи  мандрівок різних конфесій лягли  в Ізраїль, Грецію, Йорданію, Індію, Італію, Саудівську Аравію, Китайський Тибет, Росію, Україну тощо.

Але існуючий на сьогодні рівень підготовки подібних маршрутів  турфірмами, їх супровід, відповідність  організації прийому положенням різних віросповідань ще не відповідають потрібним вимогам. Більшість фірм, що проводять дану роботу, не мають підтримки і благословення церкви. Вартість поїздок дуже часто перевищує фінансові можливості паломників. Крім того не в достатній мірі розроблена система привернення уваги туристів до місць паломництва, які представляють значний конфесійний і культурний інтерес.

Таблиця 3.

Вартість паломницького  туру в окремих релігіях [35]

Релігія	Мінімальна  вартість, $	Максимальна вартість, $	Середня вартість, $
Християнство-православ’я	550	995	772
Християнство-католицизм	665	995	830
Іудаїзм	800	1400	1100
Іслам	700	1500	1100
Буддизм	1400	1530	1490
Синтоїзм	2000	4000	3000
Середня вартість туру	833	1284	1058,4

 

А тому з метою розроблення  нових шляхів надходження коштів до бюджетів держав, їм потрібно вирішити ряд питань, які можна згрупувати у три етапи.

На першому етапі потрібно провести конкурсний відбір фірм, які будуть організовувати поїздки як до вітчизняних, так і до зарубіжних святинь і будуть під опікою держави. Також потрібно організувати професійну підготовку гідів. В якості транспортних агентів можна на договірній основі використати авіакомпанії, які пропонують найбільші знижки; аналогічний підхід можна використати в питаннях відбору готелів. Потрібно на міждержавному та міжконфесійному рівні підписати угоди, які передбачатимуть патронаж і підтримку релігійного туризму і захист структур, як його організовують.

Особлива увага на першому етапі приділяється організації  в’їзного релігійного туризму і розробити відповідні програми до найбільших свят.

Важливим елементом  першого етапу обов’язково повинна бути рекламно-інформаційна діяльність: пропаганда через пресу, радіо і телебачення, випуск буклетів для туристів, книг про храми, духовні пам’ятки країни, відеофільмів, проведення ряду безплатних рекламно-інформаційних поїздок, в яких будуть брати участь представники різних конфесій, журналістів, представників турфірм, відомих та авторитетних персон. Крім того потрібно в більшій мірі використовувати можливості всесвітньої мережі Інтернет. Адже сьогодні користувачі в основному розглядають 1-2 сторінки сайту протягом 1-3 хвилин і відповідно  за цей час вони не можуть максимально оглянути сайт (Діаграма 3). А тому потрібно розміщувати максимально яскраву і корисну інформацію на стартових сторінках.

Рис.3. Глибина відвідування сайту, % [35]

 

На другому етапі  передбачається безпосередня реалізація масового релігійного туризму. Передбачається, що в перший рік значно зростуть об’єми в’їзного релігійного туризму. Це дозволить забезпечити значні додаткові відрахування до бюджету і повернення затрачених ресурсів.

На третьому етапі  передбачається як збільшення щорічних об’ємів релігійного туризму, так і його якісне розширення в сторону інших країн і конфесій[35].

Крім того, не слід забувати, що паломники діляться на різні групи (Додаток Е), а тому і послуги для них будуть відрізнятися. Так для перших двох груп метою відвідування релігійних святинь є молитовне спілкування, праця, збір пожертвувань на розвиток монастиря чи храму. Для інших груп в основному характерні екскурсійні тури, які зазвичай проходять протягом кількох днів.

Для цих груп є певні  відмінності при організації  поїздки, які потрібно врахувати  з метою надання найбільш комфортабельного сервісу і максимально задовольнити потреби екскурсантів. Так, якщо для  паломницького туру розміщення в готелі з невеликою кількістю «зірок» і скромне харчування в ресторані чи кафе в пісні дні може бути не важливим показником оцінки якості туру, то для екскурсантів цей факт може перекреслити всі інші зусилля турфірми, створити психологічний дискомфорт і емоційну напругу. Також паломницький тур на відміну від релігійно-пізнавального включає не тільки відвідини і кваліфікований огляд храмів, монастирів, святих місць, але і реальну участь паломника в релігійному житті храму чи монастиря, можливість відвідин богослужінь, здійснення молитов. Організатори поїздок повинні враховувати специфіку подібних поїздок і відповідним чином планувати час, розумно суміщати екскурсію і участь паломників в богослужінні. В той же час на стадії комплектування групи слід враховувати інтереси людей, інформувати про специфіку туру, ризикуючи в іншому випадку створити в одній тургрупі конфлікт людей, які приїхали в одне місце, але з різними цілями. Різноманіття цілей обумовлює неоднаковий вибір і використання методичних прийомів показу і розповіді, стилю спілкування з групою, використання спеціальної лексики і т.д. Це дуже об’єднує саме паломництво як мандрівку до святого місця, приєднання до історичного минулого, конфесійної культури і традиціям. При організації паломницьких турів слід враховувати інтелектуальні і вікові особливості, емоційний стан учасників поїздки, випадки співпадіння паломницького туру з днями релігійних свят. Важливе значення, а інколи і визначає головне для організації релігійно-пізнавального туризму має взаємодія з релігійним керівництвом. При організації паломництва це один з ключових моментів[40].

Таким чином, виконавши  всі три етапи для ефективнішого  використання релігійних святинь і  пам’яток, врахувавши особливості окремих груп екскурсантів, фірми почнуть отримувати реальні доходи, підвищать прибутки та імідж держави на світовій арені. Крім того, це дасть змогу в більшій мірі задовольнити соціально-духовні потреби вітчизняного населення.

Також хотілося б відмітити, що розвиток паломництва і релігійно-пізнавального туризму в цілому по країні веде в тому числі і до духовного виховання нації. Релігія є невід’ємною частиною будь-якої держави, її опорою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

В процесі вирішення  поставлених задач можна зробити  наступні висновки:

1. Релігійний туризм - це самостійний вид туризму, під яким слід розуміти види діяльності, пов'язані з наданням послуг і задоволенням потреб туристів, що прямують до святих місць і релігійних центрів, що знаходяться за межами звичайного для них середовища. У нього, як і в інших його видів, є свої різновиди:

• паломництво;
• екскурсійні тури з релігійної тематики.

Паломницький туризм - це сукупність поїздок представників різних конфесій з паломницькими цілями. Паломництво - прагнення віруючих людей поклонитися святим місцям. Воно складає важливу обрядову частину діяльності релігійних організацій, як християн, так і мусульман, іудеїв та інших конфесій. Крім того, воно внесло важливий вклад в розвиток мандрівок. Паломництво сприяло поширенню географічних знань, знайомству з культурою інших народів. Проходячи через велику кількість земель і країн, паломники приносили в усній формі (і часто письмовій) легенди, пісні, перекази. Паломники несли дари і пожертвування церкві, монастирям і місцеве населення надавало їм дах над головою і продукти харчування.

Релігійний туризм екскурсійно-пізнавальної спрямованості припускає відвідування релігійних центрів, в яких туристи зможуть побачити релігійні об'єкти - діючі культові пам'ятники, музеї, відвідати богослужіння, взяти участь у хресних ходах, медитаціях і інших релігійних заходах. Цей вид туризму тісно взаємопов'язаний з науковим туризмом релігійної направленості. Вчені відвідують центри існуючих релігій, країни та регіони з багатими релігійними традиціями. Такі поїздки нечисленні, але вони розширюють географію туристських поїздок.

Щодо значення релігійного  туризму в економіці країни, то він, як і вся туристична індустрія, є важливим джерелом підвищення добробуту держави. Зокрема, індустрія туризму виконує важливу функцію в розвитку господарського комплексу і економіки країни, тому що:

1. збільшує місцеві доходи
2. створює нові робочі місця
3. сприяє розвитку галузей, орієнтованих на виробництво туристських послуг
4. розвиває соціальну і виробничу інфраструктуру в туристських центрах
5. збільшує валютні надходження в бюджет країни.

2. Для географічного вивчення широкої і дуже строкатою картини паломництва використовується районування. Основні регіони паломницького туризму:

• Православні республіки СНД: Росія, Україна, Білорусія, Молдова;
• Закордонна Європа з домінуючим католицизмом і протестантизмом (включаючи його численні течії);
• Азія з осередками паломництва усіх основних світових релігій.

Кожен макрорегіон відомий, перш за все, світовими центрами паломництва. Вони беруть міжнародні потоки віруючих і нерідко поєднують релігійну спеціалізацію з функціями адміністративного, промислового, культурного, і туристичного центрів. Крім того, в макрорегіонах існують об'єкти релігійного поклоніння національного та місцевого значення.

3. Сьогодні, в період глобалізації й інтернаціоналізації, немає ані світового масштабу спроб шукати релігійних альтернатив, ані, тим більше, виникнення якоїсь спільної для землян „глобальної релігії”. Нові (або порівняно нові) глобальні релігійні культури з’являються поряд зі старими, проте не замінюють їх повністю. Замість спостерігати виникнення в єдиному світі єдиної релігії, планета стає свідком мало не повсюдного „повстання” релігій, що виявляють більшу чи меншу нетерпимість до інших релігій.

Таким чином, релігійний ландшафт планети все ще зберігає історико-географічну сегментацію  і деякі країни виглядають достатньо  гомогенними з огляду на релігійну приналежність своїх громадян. Основні центри релігійного паломництва залишаються незмінними. Адже, саме там зароджувались релігії і ці місця мають найбільшу святість у всіх конфесіях, користуються великою популярністю як у глибоко віруючих, так і у екскурсантів.

4. Сьогодні в світі все більшого розвитку набувають різні види пізнавального, в тому числі релігійного туризму. Шляхи мандрівок різних конфесій лягли в Ізраїль, Грецію, Йорданію, Індію, Італію, Саудівську Аравію, Китайський Тибет, Росію, Україну тощо.

Але існуючий на сьогодні рівень підготовки подібних маршрутів  турфірмами, їх супровід, відповідність  організації прийому положенням різних віросповідань ще не відповідають потрібним вимогам. Більшість фірм, що проводять дану роботу, не мають підтримки і благословення церкви. Вартість поїздок дуже часто перевищує фінансові можливості паломників. Крім того не в достатній мірі розроблена система привернення уваги туристів до місць паломництва, які представляють значний конфесійний і культурний інтерес.