Участь України в Європейській політиці сусідства

     Що  стосується прав профспілок та основних стандартів праці, то Національна тристороння  соціально-економічна рада та Європейський соціально-економічний комітет (EESC) у лютому 2008 року дійшли згоди щодо співпраці. У квітні 2008 було укладено тристоронню угоду про посилення соціального діалогу. Соціально-економічний комітет України відновив роботу у травні 2008 року.

     Регіональні та міжнародні питання, співпраця у  сфері зовнішньої політики та політики безпеки

     Україна активно співпрацювала з ЄС з  регіональних і міжнародних питань і приєднувалася майже до усіх заяв у сфері зовнішньої політики та політики безпеки, відкритими до приєднання. Україна відігравала позитивну  роль у вирішенні Придністровського конфлікту та брала участь в усіх неформальних зустрічах у форматі 5+2. У березні 2008 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду між ЄС та Україною про визначення загальної схеми участі України в операціях ЄС із врегулювання криз. У вересні 2008 року Верховна Рада України затвердила доповнення до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, посиливши таким чином правила боротьби проти незаконної торгівлі ядерними матеріалами.

     Україна не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду[69].

     Місія ЄС з надання допомоги на кордоні  Молдови та України (EUBAM)

     Україна продовжує плідно співпрацювати  і брати конструктивну участь в роботі Місії ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM) (EUBAM). За підтримки EUBAM було покращено професійний рівень митної та прикордонної служб, а також рівень міжвідомчого співробітництва в Україні та між Україною і Республікою Молдова через проведення таких спільних операцій, як наприклад, нова система обміну інформацією щодо прибуття вантажів. У грудні 2008 року у Брюсселі відбулась Сьома тристороння зустріч з прикордонних питань. Усі сторони підтвердили прогрес в організації безпеки на українсько-молдовському кордоні та відзначили значене покращення транскордонної співпраці.

     Україна висловила бажання продовжити мандат Місії EUBAM після листопада 2009 року.

     2.3.Макроекономічні  засади та функціонуюча ринкова  економіка  

     Наприкінці 2008 року в Україні відбувся різкий економічний спад: торгівельна кон’юнктура  разом зі зниженням експортних цін на метали та глобальна фінансова криза виявили вразливість банківського та корпоративного сектору на фоні припинення зовнішнього фінансування. Реальний ВВП зменшився у жовтні 2008 року на 11,7% порівняно з відповідним періодом попереднього року (оціночні дані), що призвело до загального зниження показників економічного зростання до 2,5% за весь рік. Українська влада і МВФ швидко узгодили питання виділення резервної позики у розмірі 16,4 млрд. доларів на умовах комплексної програми економічної стабілізації. Важливим елементом макроекономічного пристосування є гнучкість обмінного курсу, і Україна відпустила фактично завищений курс гривні по відношенню до долара США. У поєднанні з іншими заходами економічного управління, це має сприяти узгодженню внутрішнього і зовнішнього попиту, таким чином, щоб знизити поточний дефіцит платіжного балансу в 2009 році з понад 6.1% ВВП – за оцінками 2008 року.

     Рівень  інфляції в 2008 році досяг середнього показника в 25,2% (12,8% у 2007 році), здебільшого  через високі світові ціни на продукти харчування. Необхідно провести зміни у структурі цін на енергоносії та комунальні послуги, для наближення тарифі вів до рівня окупності[69].

     До  кінця 2008 року дефіцит грошового  балансу за оцінками перевищував 1% ВВП, попри більші, ніж планувалося, надходження від сплати податків до початку економічної кризи. Питання по деяких базових видаткових навантаженнях не були вирішені, включаючи швидке зростання частки державних пенсій, за оцінками до рівня 16% ВВП у 2008 році. Можливості орієнтованих у напрямку зростання витрат на інфраструктуру природно обмежувалися експансіоністською політикою державних надходжень. Зокрема досі відсутні грошові засади, які поставили би податкову та видаткову політику на більш сталу та сприятливу для зростання основу.

     Упродовж 2008 року державний та гарантований державою борг України перебував  на сталому рівні – приблизно 11% ВВП (зовнішній державний борг – понад 15% ВВП). Основною проблемою  є рефінансування банківського та корпоративного зовнішнього короткострокового боргу, хоча у деяких випадках короткострокові зовнішні зобов’язання компаній, що перебувають у державній власності, є досить суттєвими.

     Законодавчі засади для вирішення проблем  банків було доповнено у межах  пакету антикризових законопроектів у  листопаді 2008 року. Виконання їхніх положень є головним пріоритетом для владних структур протягом 2009 року, щоб надати можливість життєздатним банкам продовжити операції з кредитування, сприяючи у такий спосіб відновленню економічного зростання на більш стабільних засадах.

     У межах Плану дій Україна погодилася посилити незалежність Національного  банку України. Протягом 2008 року у  цьому напрямку не було вжито жодних заходів, однак відповідно до підтриманої  МВФ економічної програми Україна  взяла зобов’язання щодо конкретних кроків до середини 2009 року.

     Зайнятість  і соціальна політика

     Стосовно  соціального розвитку і боротьби з бідністю, за офіційними даними 27,3% населення в 2007 році перебували за межею  бідності (останні опубліковані дані). Протягом звітного періоду Україна поставила завдання покращити умови життя громадян, також шляхом активної боротьби з бідністю і забезпеченню обов'язкового страхування робітників. Ці плани не було втілено у життя, і питання бідності продовжують викликати занепокоєння. У квітні 2008 року з метою стабілізації цін на внутрішньому ринку було підписано два меморандуми з роздрібними торгівельними організаціями та виробниками продуктів харчування. Ці документи передбачали обмеження максимальної роздрібної надбавки на рівні 10% від ціни виробника для соціально важливих продуктів, починаючи з квітня і до кінця 2008 року. Подібний меморандум було підписано з виробниками олії у жовтні 2008 року і до грудня 2008 року ціни було знижено. Уряд взяв на себе зобов’язання не піднімати ставки податків і акцизів для вітчизняних виробників олії, а також дотримуватися графіку повернення ПДВ.

     В 2008 році рівень безробіття залишався  стабільним – приблизно 6,4% у середньому, за першу половину року, але через  економічну кризу в другому півріччі ситуація на ринку праці погіршилась. Загальна офіційна кількість безробітних становить 1,4 млн., в той час, коли Україна також стикається з проблемою нестачі кваліфікованої робочої сили, через невідповідність навичок і потреб ринку та значного розвитку тіньового сектору. Економічна криза висвітлила потребу в сучасних стратегіях працевлаштування, проведенні активних заходів на ринку праці та сприянні Достойній Праці. За оцінками Міністерства економіки України та Державного комітету статистики України тіньовий сектор економіки складав 32% від офіційного ВВП у 2007 році. За даними Міністерства праці та соціальної політики України середня заробітна плата за січень-березень 2008 року збільшилася на 39,4%, порівняно з цим же періодом 2007 року. Також Закон про Державний бюджет 2008 року передбачав поступове збільшення мінімальної заробітної плати з 68 євро у січні 2008 року до 80 євро у грудні 2008 року.

     Однак поєднання зростання споживчих  цін і фінансова криза справили негативний вплив на добробут сімей. Спад промислового виробництва призвів до зростання рівня безробіття, зниження зарплат і збільшення заборгованості за зарплатами. Станом на листопад 2008, загальна заборгованість по зарплатах становила 139 млн. євро. Більше 290 000 робітників не отримали зарплати у вересні 2008 року, що на 100 000 більше, порівняно з серпнем[70].

     У сфері соціального діалогу в  квітні 2008 року було підписано тристоронню  угоду між Кабінетом Міністрів  України, Всеукраїнською асоціацією роботодавців і профспілками. Сторони погодились зосередити зусилля на розвитку людського капіталу, з метою збільшення рівня зайнятості та сприяння соціальному діалогу. Проект трудового кодексу, розроблений за підтримки експертів Міжнародної організації праці, у травні було передано до Верховної Ради України, і він досі чекає затвердження. У першому читанні у вересні Верховна Рада затвердила проект закону про соціальний діалог. Перший звіт України про виконання Європейської соціальної хартії в Україні було зареєстровано в Раді Європи одразу після закінчення звітного періоду - в січні 2009 року. Програму “Достойна праця” на період 2008-2011 року було підписано у червні 2008 року. Вона має на меті реформування системи інспекторів і оновлення законодавства про працю. Двосторонній діалог є дуже слабким, через дуже незначну кількість колективних угод на галузевому рівні.

     У 2008 році Україна запровадила цілий  перелік суттєвих змін до параметрів пенсійної системи. Серед інших  – збільшення з жовтня 2008 року розрахункового коефіцієнту з 1% до 1,35% для всіх існуючих і майбутніх пенсіонерів, а також перерахування пенсійних виплат для всіх поточних пенсіонерів. Така політика, як очікується, збільшить пенсійний рівень на 43% (з 75 євро до 110 євро). Зі зростанням пенсійних видатків, напевне знадобиться реалізація складних заходів, таких як зниження розрахункового коефіцієнту, підвищення пенсійного віку, зменшення розмірів привілейованих пенсій, для відновлення стабільності пенсійної системи. Запровадження чітких і прозорих правил індексації, відновить покупну спроможність пенсійного забезпечення і забезпечить існування багатоступеневої пенсійної системи[81].

     У відношенні сталого розвитку не було досягнуто жодного суттєвого прогресу, оскільки Міністерство охорони навколишнього природного середовища України досі продовжує підготовку Національної стратегії охорони навколишнього природного середовища (що також слугуватиме Стратегією сталого розвитку). Її проект вже було представлено до Верховної Ради України, але досі не зроблено жодних конкретних кроків в цьому напрямку.

     2.4.Торгові  питання, ринок і регуляторна реформа

     Обсяги  торгівлі між ЄС і Україною зростають  за двозначними показниками упродовж останніх років і досягнули обороту  на рівні 39,5 млрд. євро у 2008 році. Обсяг  експорту з України до ЄС у 2008 році зріс на 15,7%, тоді як імпорт піднявся на 12,4%. Частка ЄС у зальному обсязі зовнішньої торгівлі України товарами у 2007 році склала 39%, випередивши таким чином Росію. Україна переважно експортує до ЄС промислові та основні товари, такі як метали, корисні копалини, енергію, сільськогосподарську продукцію та продукцію хімічної промисловості. Найважливішими об’єктами експорту з ЄС до України залишаються машинне обладнання, транспортні засоби та обладнання, промислові та хімічні товари. Значна частка української продукції, що надходить на ринок ЄС, користується перевагами Загальної системи преференцій ЄС. Залишаються певні питання щодо прозорості внутрішнього ринку зерна. Починаючи з жовтня 2006 року Україна застосовує режим експортних квот на зерно. У травні 2008 року уряд скасував квоти на пшеницю, ячмінь та жито, а також скасував ліцензування експорту кукурудзи. Також у травні Президент України своїм указом призупинив дію урядових постанов про встановлення квот на експорт соняшникової олії та насіння, а також низку інших урядових актів, що регулюють порядок видачі ліцензій. З самого початку звітного періоду до липня 2008 року ці заходи дозволили експортувати 300 тис. т соняшникової олії та 1000 т соняшникового насіння, які на той час підпадали під ліцензування.

     Україна офіційно стала членом СОТ у травні 2008 року. Відповідно до Протоколу про приєднання Україна зобов’язалася прийняти десять законодавчих актів, що стосуються СОТ, з яких упродовж звітного періоду було прийнято шість.

     Так, закон, що встановлює необхідні механізми  для гармонізації ставок ввізного мита відповідно до Графіку тарифних зобов’язань України перед СОТ протягом звітного періоду прийнятий не був. Насправді, з правової точки зору Україна ще має виконати свої зобов’язання перед СОТ щодо впровадження ввізного мита, оскільки єдиною правовою підставою для застосування тарифів, що відповідаю вимогам СОТ, в Україні, чинною у 2008 році, була Тимчасова урядова інструкція для Митної служби, видана у травні 2008 року. Це питання потребуватиме особливої уваги, зокрема з огляду на те, що як уряд, так і парламент закликають до підвищення ставок мита для деяких товарів з метою покращення погіршеного зовнішньоторгового балансу країни у контексті фінансової кризи.

     У відношенні майбутнього торгових відносин України з ЄС, у лютому 2008 року було офіційно розпочато переговори щодо глибокої та комплексної зони вільної торгівлі. Були сформовані відповідні групи переговірників і проведено три раунди переговорів, зокрема у квітні, червні та жовтні 2008 року[83].

     Обмеженого  прогресу було досягнуто у впроваджені митної частини Плану дій. Продовжуються зусилля, спрямовані на приведення законодавства у відповідність до Переглянутої Кіотської конвенції щодо спрощення та гармонізації митних процедур, хоча зазначена Конвенція ще не була ратифікована. Проект нового податкового кодексу було внесено на розгляд Верховної Ради України, однак не було схвалено упродовж звітного періоду. У січні 2008 року набуло чинності законодавство про запровадження Єдиного адміністративного документу, а починаючи з березня 2008 року Україна використовує карнети АТА для тимчасового імпорту. Роботу із запровадження Гармонізованої системи у варіанті 2007 року завершено не було. У відношенні адміністративної та операційної спроможності Державна митна служба України продовжила вдосконалювати свої відносини з суб'єктами економічної діяльності, посилила безпеку та дотримання законодавства, а також вдосконалила свою систему митного контролю на основі аналізу ризиків. Подальші зусилля потрібні у таких сферах як оцінка митної вартості, цілісність, захист прав інтелектуальної власності на кордоні, управління ризиками, спрощення процедур і сприяння торгівлі.

     У відношенні вільного руху товарів і  технічних положень прогрес щодо Угоди про оцінку відповідності  та прийнятності промислових товарів залишається досить обмеженим, навіть у трьох пріоритетних сферах, визначених Україною на 2006-2007 роки (машинобудування, електричне обладнання та посудини високого тиску). Було розроблено два законопроекти щодо ринкового нагляду. Перенесення галузевого законодавства та міжнародних і європейських стандартів у пріоритетних секторах відбувалося повільно у 2008 році. Не було досягнуто значного прогресу у реформуванні інституцій, що відповідають за регулювання якості промислових товарів. У квітні 2008 року Верховна Рада прийняла зміни до закону про стандарти, технічні регламенти та порядок оцінки відповідності. Оновлений закон містить посилання на центральний орган виконавчої влади з оцінки відповідності без зазначення конкретного органу, що має відповідати за такі питання. Закон визначає процедуру повідомлення в Україні та порядок визнання результатів оцінки, проведеної закордонними органами. У червні 2008 року Кабінет Міністрів України схвалив "Концепцію розвитку Державної метрологічної системи України на 2008-2015 роки". Однак ця Концепція не передбачає змін в організаційній структурі метрологічної системи, що є надзвичайно проблематичним питанням через нечіткий розподіл повноважень між кількома задіяними закладами. Сьогодні акредитація залишається єдиною функцією інфраструктури якості, відділеної від Держспоживстандарту, українського органу стандартизації, а обов’язкова сертифікація залишається широко розповсюдженою. Реформування інфраструктури якості стане одним із пріоритетів відповідного проекту технічної допомоги[75].