Участь України в Європейській політиці сусідства

     Друге "вікно" дозволить подавати гнучкішу підтримку по ширшому кругу програм  міжнародної співпраці за участю структур і бенефіціарів як з держав–членів  ЄС, так і з країн-партнерів. Співпраця буде в основному зосереджена на конкретних темах, які будуть визначені в регламенті, виходячи зі встановлених сумісних цілей в таких областях, як навколишнє середовище, інтеграція в енергетичні і телекомунікаційні і транспортні мережі, охорона здоров'я, профілактика організованої злочинності і боротьба з нею. Крім того, Комісія матиме можливість визначати, відбирати і пропонувати для фінансування проекти, що мають особливе значення з технічної і політичної точки зору. Географічно це "вікно" охоплює всю територію держав–членів ЄС і відповідні частини території країн-партнерів. Розробка програм здійснюватиметься централізований в Комісії. Реалізація програм також здійснюватиметься централізований, хоча можуть бути розглянуті можливості непрямого управління за допомогою делегування повноважень зовнішнім структурам, таким як виконавчі відомства.

     Комісія має намір запропонувати істотне  збільшення щорічних об'ємів засобів, що асигнуються для функціонування даного інструменту, в порівнянні з  асигнуваннями на програми сусідства в період 2004-2006 років.

     Розподіл  засобів між двома "вікнами" буде проведений пізніше з урахуванням  відносної важливості обох типів  співпраці, специфіки різних меж, прагнення  збалансувати розподіл засобів між  охоплюваними географічними територіями і необхідності обмежити пряму участь Комісії в здійсненні і управлінні. З метою усунення перешкод, що заважають освоєнню засобів, і заохочення ефективної діяльності буде передбачена можливість перерозподілу засобів між "вікнами", усередині "вікон", а також між програмами і проектами.

     Асигнування засобів усередині першого "вікна" визначатимуться програмою, що охоплює  одну межу або групу меж на основі об'єктивних критеріїв. Ці асигнування  також проводитимуться з урахуванням  специфіки меж і можливостей по освоєнню засобів.  
 

     2. АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА ВПРОВАДЖЕННЯ  ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ СУСІДСТВА  У 2008 РОЦІ

     2.1.Загальна  інформація і оцінка співпраці  Україна - ЄС

     Вперше  Україна та ЄС започаткували договірні  відносини у1994 році з підписанням  Угоди про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом і Україною, яка набула чинності у 1998 році. На цих засадах у лютому 2005 року було схвалено трирічний План дій ЄС-Україна. Відтоді його виконання та моніторинг здійснюються через щорічні інструменти, які визначають комплексні пріоритети і часові рамки, що виходять з принципів, спільно узгоджених між ЄС та Україною. Перший звіт про хід реалізації Плану дій було затверджено у грудні 2006 року, а другий – у квітні 2008 року.

     Тісне співробітництво у межах зустрічей на найвищому рівні між ЄС та Україною, Ради співробітництва ЄС-Україна, Комітету співробітництва ЄС-Україна, а також семи підкомітетів дозволило обом сторонам досягнути значних успіхів у виконанні положень Плану дій.

     У березні 2007 року в Брюсселі розпочались переговори щодо Угоди про асоціацію, яка має прийти на заміну Угоді про партнерство та співробітництво. Упродовж 2008 року відбулось чотири раунди переговорів щодо Угоди про асоціацію та три – стосовно аспектів Угоди, пов’язаних із створенням зони вільної торгівлі. У грудні 2008 року розпочались переговори щодо “Нового практичного інструменту”, який має замінити нинішній План дій та забезпечити підготовку і сприяти реалізації положень Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, щойно вона набуде чинності.

     Цей документ містить загальний звіт про хід виконання Плану дій  ЄС-Україна за період з 1 січня по 31 грудня 2008 року, хоча у разі необхідності зазначаються також беруться події, які відбулися поза визначеними  часовими межами. Цей документ не є  загальним оглядом політичної та економічної ситуації в Україні[61].

     Протягом 2008 року Україна досягла прогресу за декількома напрямками, визначеними  у Плані дій ЄС-Україна, і продовжує  наближатися до ЄС через проведення переговорів щодо Угоди про асоціацію. Нинішня політична нестабільність в країні не сприяла перебігу реформ. Окрім цього, у другій половині року внаслідок поглиблення глобальної фінансової та економічної кризи відбулося уповільнення ходу реформ. Досі існує потреба у єдиному та відповідальному підході до вирішення проблем країни.

     Відносини у галузі енергетики пройшли випробування одразу після закінчення звітного періоду  – у січні 2009 року після газового конфлікту між Російською Федерацією та Україною. У результаті цієї суперечки  було тимчасово припинено транзит російського газу до Європи через територію України, що призвело до виникнення надзвичайних ситуацій у деяких країнах ЄС та країнах-сусідах. Європейська Комісія сприяла розв’язанню газової кризи, направивши до Росії та України групи експертів з моніторингу транзиту газу.

     Основні досягнення України протягом 2008р. включають  вступ до Світової організації торгівлі у травні 2008 року, значний прогрес  у переговорах щодо Угоди про  асоціацію між ЄС і Україною, в  тому числі аспекти, пов’язані зі створенням глибокої та всеохоплюючою зони вільної торгівлі, початок у жовтні 2008 року візового діалогу, метою якого є встановлення безвізового режиму у довгостроковій перспективі, а також продовження позитивного співробітництва з Місією ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM). Україна і надалі сприяла вирішенню Придністровського конфлікту, зокрема, як учасник процесу у форматі 5+2. Також мала місце позитивна співпраця з Україною у відношенні питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки; Україна приєднувалася до майже всіх позицій спільної зовнішньої політики та політики безпеки, відкритих до приєднання[62]. У грудні 2008 року Україна та Європейська Комісія підписали нову адміністративну домовленість щодо поглиблення співпраці у сфері цивільного захисту. У листопаді 2008 року було дано старт переговорам щодо приєднання України до Угоди про енергетичне співтовариство.

     Проте Україна не досягла або досягла  дуже незначного прогресу у впровадженні деяких ключових реформ у політичній сфері, включаючи конституційну реформу, реформування системи судочинства, а також протидію корупції. Щодо макроекономічних показників, узгодження резервної позики МВФ у розмірі 16,4 млрд. доларів (приблизно 12,9 млрд. євро), за умов реалізації комплексної програми економічної стабілізації, мало надзвичайно високе значення для вирішення проблем, пов’язаних з різким погіршенням економічної та фінансової ситуації у другій половині 2008 року. Ці реформи є ключовими для майбутньої політичної стабілізації та забезпечення успішності виконання реформ у більш широкому контексті.

     2.2.Політичний  діалог і реформа

     Протягом  року ЄС та Україна підтримували постійний політичний діалог, зокрема у межах Саміту ЄС-Україна, Комітету і Ради співробітництва. Окрім цього відбулися консультації між Урядом України та Комітетом з політики і безпеки ЄС, Робочої групи Ради зі Східної Європи та Середньої Азії та у форматі Україна – Трійка ЄС на рівні політичних директорів. У Києві та Брюсселі проходили засідання Комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна.

     Демократія  та верховенство права

     Цілі: посилення стабільності та ефективності інституцій забезпечення демократії, верховенства права та боротьби проти корупції

     Україна не виконала рекомендації ОБСЄ/БДІПЛ  щодо підготовки Виборчого кодексу. Ведеться робота зі створення централізованого реєстру виборців як у відношенні програмного, так і апаратного забезпечення.

     Протягом  року досягнуто незначного прогресу в реформуванні Конституції України. Створена Президентом України у 2007 році Національна конституційна  рада провела тільки одне засідання, після чого цього представники Партії регіонів України та Блоку Юлії Тимошенко вийшли зі складу Ради та сформулювали власні пропозиції до конституційної реформи.

     Проекти пропозицій з реформування системи  судочинства не були виконані. Восени 2008 року незалежність судової системи  було поставлено під сумнів, коли суддів було втягнуто у протистояння між Президентом і прибічниками Прем’єр-міністра після оголошення Президентом дострокових виборів. Забезпечення чесності процедур судового провадження потребує подальшого прогресу[65].

     У сфері реформування системи кримінального судочинства Кабінет Міністрів України видав постанову про затвердження плану дій з виконання концепції реформи системи кримінального судочинства в Україні. Ця постанова спрямована на покращення процедур досудового слідства, посилення захисту прав жертв злочинів, покращення умов і процедур покарання та вирішення проблем, пов’язаних з корупцією у судових процедурах.

     У квітні 2008 року було запроваджено “Концепцію реформи прокуратури”, що відповідає рекомендаціям Ради Європи. Верховна Рада України у вересні 2008 року прийняла закон про внесення змін до Закону України про прокуратуру, який привів його у відповідність до положень Конституції щодо необхідності згоди Верховної Ради на звільнення Генерального прокурора.

     Протягом  року проводились заходи щодо посилення боротьби з корупцією як результат близько 25 рекомендацій, розроблених групою країн проти корупції (GRECO) для України 2007 року. Серед іншого ці заходи включали створення міжвідомчої групи протидії корупції та рішення щодо запровадження посади урядового уповноваженого з боротьби з корупцією. В той же час очікує другого читання Верховною Радою проект закону про ратифікацію Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією. Це також стосується Конвенції ООН проти корупції, хоча Україна вже бере участь у конференції країн-учасниць. Україна є членом GRECO з 2006 року і у травні 2009 року проходитиме оцінку на відповідність його рекомендаціям.

     У 2008 році сприйняття корупції суспільством погіршилось, продовжуючи тенденцію 2007 року. Відповідно Україна спустилась з 118 на 134 місце в індексі сприйняття корупції "Transparency International".

     Права людини та фундаментальні свободи [67]

     Цілі: забезпечення дотримання прав людини і фундаментальних свобод відповідно до міжнародних і європейських стандартів; сприяння розвитку громадянського суспільства; забезпечення дотримання свободи слова і свободи ЗМІ; забезпечення дотримання прав національних меншин; протидія тортурам і неналежному поводженню; забезпечення рівного ставлення; забезпечення дотримання прав дитини; забезпечення дотримання прав профспілок і основних стандартів праці; забезпечення міжнародної юстиції

     Україна дотрималась вимог щодо звітності  у межах конвенцій ООН з  прав людини, де вона має статус члена, і у межах моніторингу, що проводився у контексті Загального періодичного перегляду в травні 2008 року, а також погодилася з широким переліком рекомендацій. Україна у вересні 2008 року підписала Конвенцію про права інвалідів.

     Продовжували  надходити повідомлення про застосування органами міліції тортур і неналежного поводження, хоча і в дещо меншій мірі, порівняно з минулим. Залишаються інші питання, що викликають занепокоєння, а саме погані умови утримання, зокрема в установах попереднього затримання, безкарність співробітників органів правопорядку, неефективність юридичних механізмів протидії неналежному поводженню при затриманні осіб співробітниками органів міліції, а також розслідувань випадків тортур і неналежного поводження. Не було завершено передачу повноважень щодо установ з відбуття покарань від Міністерства внутрішніх справ України до Міністерства юстиції України з метою покращення цивільного контролю за пенітенціарною системою.

     Попри той факт, що громадяни України  загалом користуються свободою як в  електронних, так і друкованих ЗМІ, були помічені випадки залякування журналістів за критичні виступи, спрямовані проти посадовців, бізнесменів чи впливових осіб. Непокоїть інформація про збільшення випадків, проплачених статей і повідомлень у засобах масової інформації. Залишається вирішити питання прозорості щодо прав власності на ЗМІ, оскільки це може становити приховану форму тиску на журналістів. Протягом звітного періоду не було досягнуто прогресу щодо створення суспільного мовлення, проте у березні 2009 року до Верховної Ради України було подано відповідний проект закону. Винні у замовленні вбивства журналіста Георгія Гонгадзе досі не притягнуті до суду. Кабінет Міністрів України у травні 2008 затвердив перший річний план дій з виконання концепції розвитку громадянського суспільства в Україні.

     Були повідомлення про дискримінацію національних меншин у цілому ряді сфер, включаючи працевлаштування, забезпечення житлом, медичне обслуговування та правоохоронну діяльність (зокрема що стосується ромських і кримськотатарських громад). Також надходила інформація про дискримінацію вразливих груп населення, таких як носії ВІЛ/СНІДу та сексуальні меншини. Хоча органи влади України не ведуть офіційної статистики щодо проявів расизму чи кількості засуджених за злочини, здійснені на расистському грунті, моніторинг, проведений ЗМІ, міжнародними та неурядовими організаціями, демонструє значний сплеск нападів із застосуванням фізичної сили проти представників різних меншин (зокрема в першому кварталі 2008 року). У квітні 2008 року було створено міжміністерську комісію та розроблено дворічний план протидії ксенофобії, який було затверджено у серпні 2008 року[68].

     У квітні 2008 року Верховна Рада України  внесла зміни до низки законів  щодо гендерної рівності, які дозволяють Уповноваженому з прав людини наглядати  за ситуацією з гендерною рівністю в Україні. У грудні 2008 року за участі представників Верховної Ради України, уряду, Програми розвитку ООН відбулась спеціальна зустріч, присвячена питанням гендерної рівності. Органи прокуратури і суди не повною мірою залучені до вирішення питань і протидії насильства у сім’ї, що залишається широко розповсюдженим в Україні. Відсоток жінок, які працюють є досить високим (49%), але вони досі страждають від гендерної нерівності, пов’язаної з умовами оплати праці (приблизно 32%).

     Цілий ряд рекомендацій, розроблених Комітетом ООН з прав дитини у Заключних зауваженнях 2002 року, ще й досі не розглянуто. Позитивним кроком є завершення роботи Міністерством юстиції України над підготовкою проекту Національної програми розвитку ювенальної юстиції. Відповідні значні зміни було внесено до українського законодавства стосовно неповнолітніх, включаючи зменшення максимальних термінів ув’язнення неповнолітніх правопорушників та вилучення права адміністративних органів засуджувати до ув’язнення дітей, що скоїли незначні правопорушення. Також позитивний внесок було зроблено Консультативною радою з ювенальною юстиції при Інституті законодавства Верховної Ради України, що стосується захисту і координації політики у цій сфері. У травні 2008 було затверджено указ Президента, спрямований на підвищення рівня захисту сиріт під час всиновлення.