Участь України в Європейській політиці сусідства

     Ці  пріоритетні цілі передбачається включити в спільно узгоджені Плани Дій, який є ключовим політичним документом в зміцненні відносин між ЄС і країнами-партнерами[32,с.44].

     Плани Дій спиратимуться на на взаємній прихильності загальним цінностям, головним чином в області верховенства закону, належного управління, дотримання прав людини, включаючи права меншин, розвитку добросусідських відносин і принципах ринкової економіки і стійкого розвитку. Передбачається також, що країни-партнери візьмуть на себе зобов'язання відносно деяких найважливіших аспектів зовнішньої діяльності ЄС, включаючи, зокрема, боротьбу з тероризмом і розповсюдженням зброї масового знищення, а також дотримання норм міжнародного права і зусилля по вирішенню конфліктів.

     Плани Дій будуть, проте, диференційовані, щоб відображати існуючий стан відносин з кожною країною, її потреби і можливості, а також загальні інтереси. Об'єм і темпи розвитку відносин ЄС з кожною з країн-партнерів залежатимуть від ступеня їх прихильності загальним цінностям, а також від бажання і уміння забезпечити досягнення узгоджених пріоритетних цілей.

     Плани Дій міститимуть ряд пріоритетних цілей, виконання яких є найважливішим  елементом відносин ЄС з партнерами:

     політичний  діалог – припускає питання зовнішньої політики і політики безпеки, включаючи  регіональні і міжнародні питання, запобігання конфліктам і врегулюванню криз, а також загальні погрози безпеці (наприклад, тероризм, і його глибинні причини, розповсюдження зброї масового знищення і незаконний експорт зброї);

     політика  економічного і соціального розвитку - припускає наявність просунутих преференційних торгових відносин і розширення фінансової і технічної допомоги. Також відкриває перед сусідніми країнами перспективи виходу на внутрішній ринок ЄС на основі зближення нормативно-правової бази, участі у ряді програм ЄС і поліпшення комунікацій і фізичної інфраструктури, що пов'язує їх з ЄС;

     торгівля - передбачає значніше відкриття ринку  відповідно до принципів СОТ і  стандартів ЄС;

     юстиція і внутрішні справи - передбачає більш співпрацю в області  міграції, надання притулку, візової політики, мерів по боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю, незаконним оборотом наркотиків і зброї, відмиванням грошей, а також фінансовими і економічними злочинами. У планах дій будуть визначені конкретні кроки по зміцненню судової системи і розширенню співпраці між поліцейськими і судовими органами, зокрема в області сімейного права, а також співпраця між органами Європейського Союзу, якими як Європідлога і Євроюст[15,с.20].

     Відправною  точкою Планів Дій є загальний  набір питань, які відповідають цілям ЄПС. Проте розробка планів дій і узгоджених пріоритетів для кожної з країн залежатиме від конкретних обставин. До цих обставин відносяться:

     географічне місцеположення

     політична і економічна ситуація

     відносини з Європейським Союзом і сусідніми країнами

     програми  реформ (у відповідних випадках)

     потреби і можливості, а також інтереси, висловлені в контексті ЄПС.

     Таким чином, для кожного партнера буде розроблений індивідуалізований план дій.

     У Планах Дій буде визначений шлях вперед на наступних 3-5 років. Наступним кроком могли б стати переговори по укладенню нових привілейованих договорів – Європейських Угод про Сусідство - які могли б замінити нинішнє покоління двосторонніх угод коли будуть досягнуті пріоритетні цілі планів дій.

     Країни  включені в сферу Європейської політики сусідства:

     ЄПС адресована нинішнім сусідам ЄС, а  також тим, хто став ближчий до ЄС в результаті розширення.

     У Східній Європі: Україна, Білорусь і  Молдова

     ЄС  і Росія ухвалили рішення далі розвивати своє стратегічне партнерство шляхом створення чотирьох загальних просторів відповідно до рішень, прийнятих на Санкт-петербурзькому саміті в 2003 році.

     На  Південному Кавказі Вірменія, Азербайджан  і Грузія

     У Середземноморському регіоні: Алжір, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Марокко, Сірія, Туніс, а також Палестинська Автономія

     Сьогодні  політичний механізм ЄПС переживає  період трансформації. За задумом ця політика мала надавати рівні можливості для співпраці як державам, які  прагнуть членства, так і тим, які  не ставлять собі це за мету. Зрозуміло, що для перших така рівність була політично «неприйнятною». Крім того, ЄПС не могла забезпечити реалізацію політико-економічних інтересів ЄС у ширшому геополітичному контексті. Саме це викликало нинішній спільний перегляд її змісту у напрямі здійснення регіональної та секторальної диференціації.

     У стратегії «Посилюючи Європейську  політику сусідства» (грудень 2006 р.) викладено основні переваги та недоліки ЄПС, а також пропозиції з її вдосконалення. Для матеріально-фінансового забезпечення діяльності в рамках ЄПС у січні 2007 р. на період 2007-2013 рр. було запроваджено механізм Європейського інструменту сусідства й партнерства (ЄІСП), що змінив механізм Програм технічної допомоги TACIS (простір Східної Європи, Кавказу, Центральної Азії, Росії) і MEDA (простір держав Середземномор’я). Окремо потрібно зазначити, що в рамках Європейського інструменту сусідства і партнерства започаткована програма для держав басейну Чорного моря, що включає підтримку громадянського суспільства та співробітництво на місцевому рівні, розвиток співробітництва приморських міст та створення в майбутньому зони вільної торгівлі[12,с.26].

     ЄПС відрізняється від питання потенційного членства. У її рамках пропонуються привілейовані відносини з сусідніми  країнами, які будуть розвиватися на засадах взаємного зобов’язання дотримуватися спільних цінностей, особливо у сферах верховенства права, належного державного управління, поваги до прав людини, включаючи права меншин, сприяння добросусідським відносинам, а також принципам ринкової економіки та стабільного розвитку. Рівень прагнень ЄС у його відносинах зі своїми сусідами залежатиме від міри, до якої вони поділяють ці цінності у дійсності.

     Згідно  із цим методом пропонується разом  із країнами-партнерами визначити комплекс пріоритетних завдань, виконання яких наблизить їх до Європейського Союзу. Ці пріоритетні завдання увійдуть до спільно погоджених Планів дій, що поширюватимуться на ключові сфери, у яких будуть здійснюватися відповідні конкретні заходи. Такими сферами є політичний діалог і реформа; торгівля та заходи, спрямовані на підготовку партнерів до поступової участі у внутрішньому ринку ЄС; правосуддя та внутрішні справи; енергетика, транспорт, інформаційне суспільство, охорона довкілля та дослідницько-інноваційна діяльність; а також соціальна політика та культурно-освітні контакти між людьми.

     1.2.Європейский  інструмент сусідства (ЄІС)

     У свою пропозицію по "Фінансовій перспективі" на 2007-2013 рр. Комісія включила новий  Європейський інструмент сусідства (ЄІС), як один з шести фінансових інструментів, які повинні функціонувати в області зовнішніх зв'язків після 2006 року.

     Європейський  інструмент сусідства дозволить  доповнити сприяння, що надається  в рамках існуючих або майбутніх  фінансових механізмів, і буде орієнтований конкретно на прикордонну співпрацю і пов'язані з ним напрями діяльності. Комісія має намір представити проект регламенту як частину свого пакету пропозицій по фінансових інструментах, які функціонуватимуть в період дії наступної "Фінансової перспективи".

     У Повідомленні, прийнятому в липні 2003 року пропонується розглянути три варіанти розвитку нового інструменту сусідства[33,с.22]:

     -Розширення  змісту і географічного обхвату  існуючого механізму співпраці;

     -Створення  єдиного нового регламенту для  управління інструментом сусідства з метою фінансування заходів як усередині Союзу, так і за його межами;

     -Вдосконалення  координації вже існуючих механізмів.

     Розглянувши ці варіанти, Комісія прийшла до висновку, що варіант В найкращим  чином відповідає характеру пропонованого інструменту і дозволить забезпечити його ефективне застосування, вирішивши існуючі проблеми координації. Крім того, хоча ЄЇС охоплює як внутрішню, так і зовнішню діяльність, Комісія пропонує використовувати єдиний розділ бюджету, переказавши кошти, виділені по розділах "політика єдності" і "зовнішня політика" нової пропонованої угоди "Фінансові перспективи" на весь об'єм фінансування по даному механізму. Даний інструмент функціонуватиме за допомогою єдиного механізму управління і єдиного набору процедур.

     Правова основа:

     Відповідних правових прецедентів такого інструменту  не існує, враховуючи, що він покликаний охоплювати як зовнішню політику, так  і економічну політику і політику соціальної єдності усередині ЄС з тим, щоб на рівній основі функціонувати  по обидві сторони зовнішньої межі ЄС. На думку Комісії, стаття 181а Договору про Європейський Союз могла б послужити прийнятною правовою основою для нового інструменту сусідства, оскільки він стане важливим засобом реалізації політики ЄС відносно сусідніх країн. Оскільки ця стаття стосується співпраці з третіми країнами, вона повинна дозволити фінансування заходів, які по своїй натурі є сумісними і включають бенефіціари як з держав-членів, так і країн-партнерів. Головне, щоб заходи здійснювалися на територіях, допущених до участі в даній програмі, незалежно від того, розташовані вони усередині меж Союзу або за їх межами. Інструмент спиратиметься на принципи існуючих програм прикордонної співпраці такі, як партнерство, перспективне планування і сумісне фінансування.

     Географічний  обхват:

     З урахуванням Повідомлення, опублікованого в липні, ЄІС охоплюватиме всі  межі між державами – членами  ЄС, з одного боку, і країнами, що охоплюються Європейською політикою  сусідства, з іншою. Він дозволить  також підтримувати проекти міжнародної співпраці за участю бенефіціарів, принаймні з однієї держави-члена і з однієї країни-партнера і замінить існуючі внутрішні і зовнішні програми прикордонної співпраці в регіонах держав-членів і країн-партнерів, прилеглих до майбутньої зовнішньої межі ЄС[13,с.54].

     Зважаючи  на той факт, що ЄЇС представлятиме інструмент, спеціально розроблений  з урахуванням специфіки співпраці  через зовнішні межі ЄС, при розробці відповідного регламенту можна буде вивчити можливість включення в  географічну сферу його застосування країн-кандидатів і країн, що мають намір стати кандидатами.

     Основні елементи нового інструменту сусідства:

     ЄІС створюватиметься з урахуванням  досвіду, накопиченого при розробці програм сусідства на період 2004-2006 років. Він буде орієнтований на чотири основну мету, визначену в Повідомленні, опублікованому в липні 2003 року:

     - Сприяти стійкому розвитку в  регіонах по обидві сторони  загальних меж;

     - Здійснення сумісних дій з  метою вирішення загальних проблем  в таких областях, як навколишнє середовище, охорона здоров'я, профілактика організованої злочинності і боротьба з нею;

     - Забезпечення за допомогою сумісних  дій ефективно функціонуючих  безпечних загальних меж;

     - Сприяння здійсненню місцевих  програм по розширенню контактів  між жителями прикордонних районів.

     У таких рамках важливо забезпечити, щоб пріоритети країн-партнерів  належним чином бралися до уваги  у дусі партнерства. Особливо це стосується Середземноморського регіону, де при  визначенні пріоритетів слід враховувати  стратегічні рамки, створені в контексті угод про асоціацію, а також через Евро-средіземноморськие конференції міністрів, що є складовою частиною процесу Барселони.

     Способи фінансування:

     З урахуванням цих цілей Європейський інструмент сусідства дозволить  фінансувати сумісні проекти, запропоновані партнерами з держав – членів ЄС або країн-партнерів або ж призначені для них. Як такий він доповнить інструменти зовнішнє і внутрішнє фінансування, які можуть функціонувати лише по одну сторону меж Союзу.

     ЄІС функціонуватиме через два окремі "вікна" фінансування[44,с.36]:

     Перше "вікно" дозволить фінансувати  проекти прикордонної співпраці. По цьому "вікну" можуть фінансуватися  заходи на всіх сухопутних і морських кордонах (Співпраця по цьому "вікну", як правило, здійснюватиметься на рівні NUTS| III, за винятком багатобічних морських програм, де допускатиметься співпраця після рівня NUTS| II).

     Програми  будуть в основному двосторонніми, хоча можуть розроблятися і багатобічні  програми, особливо коли мова йде про  морських межах, де відстань і інші чинники не дозволяють забезпечити ефективну двосторонню прикордонну співпрацю. Відносно окремих меж або груп меж створюватимуться багаторічні програми, які розроблятимуться відповідними партнерами в країнах-бенефіціарах по обидві сторони межі. Управління ними делегуватиметься Комісією органу, що управляє, функціонує на основі принципів сумісного управління або інших прийнятних механізмів. Відбір проектів і реалізація програм здійснюватиметься за допомогою сумісних структур за участю національних, регіональних і місцевих властей держав – членів ЄС і країн-партнерів[22,с.26].