Сучасні особливості розвитку офшорного бізнесу у світі

     Офшорні зони в Азії

     Офшорний  бізнес у країнах Азії грає важливу роль в русі як позичкових, так і підприємницьких інвестицій, в обслуговуванні зовнішньоекономічних зв'язків, хоча за масштабами операцій і кількості офшорних компаній значно поступається країнам Карибського басейну і Західної Європи.

Офшорні центри, що виникли в 1970-і рр., Діють в Бахрейні, Гонконгу, Малайзії (острів Лабуан), Сінгапурі та Океанії (Західне Самоа, Науру, Вануату, острови Кука).  
В даний час серед країн Тихоокеанського регіону офшорні операції динамічно розвиваються на острові Вануату. Податкові пільги для офшорних компаній великі. Держава декларує і гарантує, що тут немає прибуткових податків, податків на прибуток компаній, податків на нерухомість, спадок, дарування і податків на капітал, а також податків на дивіденди, відсотки, гонорари, ліцензії та продажу. Діють спрощені вимоги до реєстрації компаній, порядку управління міжнародними компаніями та оформлення річних звітів. Компанії зобов'язані платити тільки щорічні урядові збори до 350 дол [1]. За порушення конфіденційності на острові стягуються високі штрафи. Особливість часового поясу на Вануату (зміщення на 11 годин від Грінвіча) дозволяє протягом одного робочого дня провести операції на трьох великих валютних ринках світу - східного і західного узбережжя США і Гонконгу. На острові зареєстровано більше 1500 компаній і понад 60 банків [5]. Діяльність офшорного центру приносить республіці третина її валютних надходжень.  
Великим фінансовим центром з пільговим оподаткуванням є Гонконг (Сянган). Тут розвинена банківська діяльність (розташоване приблизно 250 банків), операції з цінними паперами, страхування. Починаючи з 1969 р. Гонконг став одним з найбільших світових фінансових центрів. Разом з Сінгапуром Гонконг ділить четверте-п'яте місце у світовій фінансовій ієрархії. У Гонконзі діє найбільша фондова біржа, багато мільярдний ринок золота - один з найбільших у світі. Це один з найбільш великих торгових центрів Азії.  
В останні роки популярність Гонконгу дещо знизилася, що було пов'язано з погіршенням його економічного становища. У 2003 р. влада Гонконгу оголосили про перше за 20 років підвищення податкових ставок і введення ряду мит. Була збільшена на 1,5 процентних пункту ставка корпоративного податку - до 17,5% [1], в результаті чого ослаб одне з основних переваг Гонконгу над його традиційним суперником у регіоні - Сінгапуром. Введено також податок з продажів на товари і послуги, збільшені податки на операції з нерухомістю, збережений аудиторський контроль за діяльністю фірм. Незважаючи на вжиті місцевою владою заходи з посилення фінансового режиму, Гонконг, однак, залишається великим фінансовим центром з одним з найнижчих у регіоні рівнем оподаткування.

     Офшорні зони в Латинській Америці

     Велику  популярність країнам Латинської Америки і Карибського басейну надають діючі ні їх території офшорні зони і фінансові центри, що спеціалізуються на наданні фінансових, банківських, комерційних та інших послуг. В даний час в регіоні діє близько 15 офшорних центрів, велика частина яких розташована в країнах Карибського басейну.

Основними центрами міжнародного офшорного бізнесу  в регіоні (станом на 1 жовтня 2004 р.) є Антигуа і Барбуда, Співдружність Багамських островів, Барбадос, Бермудські острови, Британські Віргінські острови, Республіка Панама, Кайманові острови, Сент-Вінсент і Гренадіни, Федерація Сент- Кітс і Невіс.  
Острівні держави Карибського басейну залучають іноземний капітал у результаті пільгової податкової політики і мінімальної бюррократічності національного законодавства. Незважаючи на своє острівне положення, ці держави мають розвинену систему телекомунікацій (пошта, телефон, телекс) і повітряне сполучення з Північною Америкою та Європою. У них розвинена банківська інфраструктура, існує високий рівень банківського регулювання, не стягується податок на прибуток.

Офшорні компанії, які реєструються в країнах Карибського басейну, є нерезидентами, процедура реєстрації та управління цими компаніями значно спрощена, управління компанією може здійснюватися на основі анонімності при дотриманні повної конфіденційності, вимоги до фінансової звітності для офшорних компаній мінімальні, компанія звільнена (у більшості випадків повністю ) від усіх місцевих податків і виплачує тільки щорічний реєстраційний збір. Єдиний недолік цих зон - їх низький престиж. Тим не менш, тут зареєстровано чимало солідних банків, інвестиційних фондів, страхових та інших компаній. Близько однієї п'ятої всього обсягу світових валютних операцій проходить через офшорні центри країн Латинської Америки і Карибського басейну.  
Незважаючи на те що законодавство цих країн в загальних рисах однаково, у кожної зони є своя спеціалізація. Панама давно відома як країна, що надає пільгові умови для реєстрації морських суден, Бермудські острови - як фінансовий центр, Британські Віргінські острови - як центр міжнародних комерційних операцій. Розглянемо деякі офшорні центри регіону.  
Багами (Багамські співтовариство) - традиційна і широко відома безподаткова офшорна зона, що відноситься до «податкових гаванях». Ця юрисдикція повністю виключає з розрахунку оподатковуваної бази податок на прибуток зареєстрованих компаній і має сприятливе валютно-фінансове законодавство.  
Основна форма компаній, що реєструється на Багамах, - міжнародна комерційна компанія, яка багато в чому нагадує акціонерне товариство. Міжнародна комерційна компанія, функціонуючи в офшорному режимі, веде комерційну діяльність поза територією своєї реєстрації і тільки з іноземними громадянами і компаніями для цієї юрисдикції. На Багамах зареєстровано понад 9 тис. компаній [10].  
Великим офшорним центром є Панама - незалежна країна в Центральній Америці, що користується великою популярністю у судновласників. Панама - один з найбільших в світі торговців національним прапором, що надає пільгові умови для реєстрації морських суден. За кількістю зареєстрованих суден (понад 13 тис. [10]) країна до цих пір займає перше місце в світі. Найбільшу привабливість панамського суднового регістру обумовлюють два фактори:  
- можливість подвійної реєстрації;

- відсутність податків на доходи і майно, за винятком реєстраційних та щорічних стандартних податків і зборів за мінімальними ставками.  
Хороша інфраструктура, високий рівень банківського регулювання, відсутність податку на прибуток роблять цю юрисдикцію досить привабливою і ля офшорних компаній. Щорічно там реєструються 8-10 тис. компаній. Накопичені в Панамі зарубіжні банківські депозити за своїми розмірами значно перевершують основні макроекономііческіе показники країни перебування і істотно перевершують звичайні потреби національної економіки в банківському обслуговуванні. За кількістю зареєстрованих на рік офшорних компаній, їх приросту за останні роки, а також загальної кількості цих компаній у реєстрі держави Панама на початку поточного сторіччя займала третє місце серед світових офшорних юрисдикцій.

     Офшорні зони в Африці

Африка також має в своєму розпорядженні розширюється мережею офшорних центрів, які розташовані в Ліберії, Маврикії, на острові Майдера і Канарських островах.  
Ліберія є великим офшорним центром на континенті. Спочатку ця зона розглядалася як офшор з винятковою спеціалізацією на реєстрації суден, що використовуються в міжнародних перевезеннях. Відповідно до Закону про мореплавання ліберійський прапор може бути використаний будь-який «ліберійської нерезидентної компанією» і ліберійським іноземним підприємством у сфері судноплавства. Іноземне судноплавне підприємство може бути зареєстроване Міністерством закордонних справ Ліберії. На підставі такої реєстрації підприємства сплачується внесок у розмірі 1525 дол Щорічний збір становить 500 дол [10]. Дешевизна і простота реєстрації судновласницькі підприємств, необтяжливе реєстраційних процедур, високі вимоги до конфіденційності інформації сприяли тому, що Ліберія залишається світовим лідером за загальним тоннажем зареєстрованих суден.

Останні десятиліття спектр послуг і податкових переваг Ліберії постійно розширювався, і країна увійшла до числа провідних  багатоцільових офшорних центрів. Крім реєстрації суден, офшорні компанії Ліберії широко використовуються для міжнародного управління активами, податкового планування для фізичних осіб, а також у схемах міжнародної торгівлі.  
Розширення сфер діяльності сприяли різні пільги, діючі в зоні. Додаткову привабливість Ліберії надають такі фактори, як відсутність будь-яких валютних обмежень на діяльність нерезидентів, жорсткі вимоги до збереження конфіденційності, ходіння американського долара нарівні з ліберійським.  
Щорічно в офшорному центрі реєструються 10-12 тис. компаній, а всього в регістр зони внесено близько 337 тис. компаній [10].

Іншим офшорним центром, створеному відносно недавно, але мають значний потенціал зростання, є Республіка Маврикій. Ця острівна держава, розташована на перетині торгових шляхів, що зв'язують Європу, країни Африки і Південно-Східної Азії, а також Індію, стало виконувати функції офшорного центру з 1992 р. Економічне становище в країні досить благополучне. Маврикій дотримується переважно ринкових методів господарювання, на острові розвинена банківська система, а також фінансова сфера. За рівнем технологічної оснащеності телекомунікаційними мережами і доступу в Інтернет, що сприяють розвитку фінансових послуг, Маврикій займає одне з перших місць серед країн Африки та Південної Азії.

На Маврикії реєструються різні типи компаній, але головними серед них є  міжнародні компанії, для яких передбачені  більш пільгові умови, ніж для  інших компаній. Міжнародну компанію можна зареєструвати протягом одного робочого дня, однак для неї обов'язково наявність зареєстрованого на острові офісу з поштовою адресою. У 2000 р. з'явилося істотне нововведення в корпоративному законодавстві Маврикія: вступив в силу Закон про «стільникових» компаніях, своєрідність яких полягає в тому, що їх статутних капітал розділений на частки, тобто «Стільники», кожна з яких захищена від можливих вимог кредиторів до інших сегментованим часткам капіталу. Тому ризики банкрутств і відповідальності в таких компаніях сильно розмежовані, їх активи не змішуються, і директора «стільникового» компанії зобов'язані вести справи кожного осередку окремо. У офшорному центрі здійснюється також страхова діяльність. Офшорні страхові компанії можуть бути засновані як самостійні організації відповідно до Закону про компанії 1984 р. або як філії інших компаній. Реєстраційний внесок становить 500 дол, а щорічна мито - 1, 5 тис. дол [1].  
Відмінною особливістю офшорного центру Маврикій є його переважна орієнтація на створення інвестиційних фондів для роботи з індійськими акціями та іншими цінними паперами Індії. За оцінками, через Маврикій до Індії щорічно інвестується (в основному країнами Південно-Східної Азії) кілька мільярдів доларів, що становить значну частку прямих зарубіжних інвестицій у цю країну. Таким чином, острівна держава Маврикій відіграє значну роль в капіталовкладеннях в економіку Індії.

Останнім  часом Маврикій прагне диверсифікувати  спрямованість фінансових потоків  з метою послаблення їх орієнтації на індійський ринок і розширення зв'язків з ринками африканських країн, а також країн Близького  і Середнього Сходу. Основні інвестиційні фонди виявляють велику зацікавленість у виході на ринки країн Перської затоки, а також Пакистану і Бангладеш.  
Конкурентоспроможність офшорного центру зростає у зв'язку з низькою платою за надання послуг з реєстрації та утримання компаній. Так, вартість реєстрації компанії, включаючи оплату за перший рік, становить 1990 дол, щорічна плата за звільнення від податків з другого року - 150 дол, термін реєстрації компанії - до 7 днів [1]. За кількістю офшорних компаній Маврикій входить до десятки офшорних центрів у світі, що розвивається.

Проблема  існування офшорних і вільно-економічних  зон

     Боротьбу  зі злочинним використанням офшорів  та відмиванням грошей здійснюють такі міжнародні організації, як FATF та OECD. Перша організація була створена у 1989 р. на зустрічі "великої сімки" в Парижі. Вона отримала назву Групи фінансової протидії "відмиванню" грошей (Financial Action Task Force on Money Laundering - FATF). Друга організація - OECD - Організація економічного співробітництва та розвитку, яка об'єднує країн-однодумців для боротьби з корупцією та фінансовими махінаціями.

     Проблема  існування офшорних і вільно-економічних  зон має суперечливий характер. Сперечаються про те, чи потрібні офшорні зони взагалі, як вони впливають на економічний розвиток держави в цілому. Так, Н.В. Ворнавський [2, с.32] дає їх загальну характеристику і показує роль офшорних зон для світового розвитку, при цьому упускаючи їх значення безпосередньо для окремої держави. Інший, не менш відомий фахівець В.Р. Денберг [4, с.21] показав роль і значення офшорних зон для держави, при цьому вказуючи, що контроль з боку держави не обов'язковий, оскільки відсутність контролю створить сприятливе середовище для економічного зростання. В своїй публікації В.А. Левертов [8] обґрунтовує на практичних прикладах те, що вільно-економічні зони роблять негативний вплив на економічний розвиток держави, з якої вивозяться значні капітали і при цьому руйнується економічна стабільність. Н.І. Морозюк [11, с.17] стверджує, що офшорний бізнес потрібен будь-якій країні, але під пильним контролем держави. Всі ці концепції підкреслюють неоднозначність даного питання, яке вимагає глибокого теоретичного вивчення й аналізу.