Выдающиеся психологи: Микола Олександрович Бернштейн Карл Абрахам

     У 1947 р. вийшла монографія Н.А. Бернштейна "Про побудову рухів". Особливе значення в цій теорії займає побудова нейрофізіологічної і неврологічної структури дій і навичок. Вчений вважав, що в побудові рухів беруть участь всі рівні головного мозку.

     У 1950 р. під час об'єднаної сесії  Академії наук СРСР та Академії медичних наук, відомої як "павловська сесія", роботи Н.А. Бернштейна були піддані критиці за "антипавловскую" спрямованість. Сам він незабаром був звільнений з інститутів і до кінця днів вже не мав лабораторної бази для роботи.

     Учений  не відмовився від своїх робіт, а  навпаки, продовжував розвивати власні ідеї. Друзі влаштували його працювати в реферативному журналі.

     Наступний великий внесок Н.А. Бернштейна -  теорія рівнів побудови рухів.

     До  цієї теорії можна перекинути логічний "міст" від рефлекторного кільця, якщо звернути особливу увагу на якість аферентних сигналів, що надходять від руху.

     В 1907 р. на зборах німецького психіатричного суспільства у Франкфурті Абрахам прочитав доповідь про зв'язок сексуальних травм в юнацькому віці з симптомами шизофренії. Ще через рік в Зальцбурзі він зробив доповідь, в якому визначив відмінності істерії і шизофренії, що стало важливим внеском у розробку понятійного апарату психоаналізу.

   Абрахам висунув гіпотезу про те, що порушення в лібидоз різних сферах психіки ведуть до порушень функції Я. Подальші дослідження, проведені ним самим і іншими пихоаналітиками, тільки підтвердили цю ідею.

   У своїх дослідженнях він стосується сексуальності дитини і на їх підставі робить такі висновки:

• причиною неврозу є не сама травма, а реакція на неї дитину. Саме те враження, що залишається після отримання психологічної або фізичної травми, і тягне за собою порушення психіки;
• повторне переживання сексуальної травми є для дитини своєрідною формою сексуальної активності;
• несвідомі імпульси, що виникають при неврозі і спрямовані проти себе, є вираженням несвідомого мазохізму.

Список  використаних джерел 

1. Бернштейн Н. А. Биодинамическая нормаль удара // Исследования Центрального института  труда. 1924. Т. 1. Вып. 2. С. 54 - 119.
2. Бернштейн Н. А. Проблема взаимоотношений координации и локализации // Архив биологических наук. 1935. Т. 38. Вып. 1. С. 1—34.
3. Карл Абрахам. Антология психоаналитической классики. – М.: 2007, 180 с.
4. Лазурский А. Ф. Психология общая и экспериментальная. Изд-е исправл., с предисл. Л.С. Выготского. М.; Л.: Госиздат, 1925.
5. Левитин К. Е. Личностью не рождаются. М.,1991.
6. 100 великих психологов
7. http://www.psyarticles.ru/