Основні способи вимірювання дієздатності механізмів уяви

По горизонталі розташовані фігурки для домальовування. По вертикалі – прізвища дітей. Під кожною фігуркою записується, яке зображення дала дитина. Назви зображень, що повторюються, по горизонталі (повтори у однієї дитини) і по вертикалі (повтори у різних дітей по одній і тій же фігурці) закреслюють. Кількість незакреслюваних відповідей – Кори. кожної дитини. Потім виводять середній Кори по групі (індивідуальні величини Кори підсумовують і ділять на кількість дітей в групі).

Низький рівень виконання завдання – Кори менше середнього по групі на 2 і більш бала. Середній рівень – Кори рівний середньому по групі або на 1 бал вищий або нижче середнього. Високий рівень – Кори вище середнього по групі на 2 і більш бала.

Разом з кількісною обробкою результатів можлива якісна характеристика рівнів виконання завдання.

Можна виділити наступні рівні:

При низькому рівні діти фактично не приймають задачу: вони або малюють поряд із заданою фігурою щось своє або дають безпредметне зображення («такий узор»). Іноді ці діти (для 1–2 фігурок) можуть намалювати наочний схематичний малюнок з використанням заданої фігурки. В цьому випадку малюнки, як правило, примітивні, шаблонні схематичні.

При середньому рівні діти домальовували більшість фігурок, проте всі малюнки схемні, без деталей. Завжди є малюнки, що повторюються самою дитиною або дітьми групи.

При високому рівні діти дають схемні, що іноді деталізуються, але, як правило, оригінальні малюнки (групи, що не повторюються самою дитиною або іншими дітьми). Запропонована для домальовування фігурка є звичайно центральним елементом малюнка.

Результати обстеження.

В обстеженні прийняли участь 3 учня 1-Б класу, 3 учня 6-Б класу та 3 учні 11-А класу. Згідно інструкції результати обстеження занесені до протоколів (додаток 1).

Кількісний аналіз результатів представлений у зведеній таблиці (додаток 2).             

Згідно отриманим результатом діти

1 класу виявили низький,

6 класу – середній,

11 класу – високий рівень вербальної фантазії.

Аналітична довідка

за результатами психологічного обстеження.

Методика «Малюнок»

Мета:              визначення рівня розвитку уяви.

Об’єкт: учні 1, 6 та 11 класів

Результати обстеження.

В обстеженні прийняли участь 3 учня 1-Б класу, 3 учня 6-Б класу та 3 учні 11-А класу. Малюнки дітей приведені у (додатку 3). Згідно інструкції результати обстеження занесені до протоколів (додаток 4).

Згідно отриманим результатом діти

1 класу виявили низький,

6 класу – середній,

11 класу – середній рівень уяви.

Аналітична довідка

за результатами психологічного обстеження.

Методика «домальовування фігур» (автор О.М. Д’яченко)

Мета:              визначення рівня розвитку уяви.

Об’єкт: учні 1, 6 та 11 класів

Результати обстеження.

В обстеженні прийняли участь 3 учня 1-Б класу, 3 учня 6-Б класу та 3 учні 11-А класу. Згідно інструкції результати обстеження занесені до збірної таблиці.

Згідно отриманим результатом діти

1 класу виявили:

Кор. групи = (5+4+2): 3 = 3,6

Данила З. – Кор. = 5 високий рівень виконання

Владик З. – Кор. =4 середній рівень виконання

Аня С. – Кор = 2 середній рівень виконання

6 класу:

Кор. групи = (7+4+3): 3 = 4,6

Саша З. – Кор. = 7 високий рівень виконання

Юля П. – Кор. =4 середній рівень виконання

Аня З. – Кор = 3 середній рівень виконання

11 класу:

Кор. групи = (7+5+1): 3 = 4,3

Саша З. – Кор. = 7 високий рівень виконання

Юля П. – Кор. =5 середній рівень виконання

Аня З. – Кор = 1 низький рівень виконання.

5. Способи розвитку фантазії і уяви

Перерахуємо основні способи розвитку фантазії і уяви, а потім розглянемо прийоми розвитку уяви. Ідеально, якщо сама дитина схоче і розвиватиме свою фантазію і уяву. Як цього добитися?

1. Сформувати мотивацію!

2. Переконати, що фантазувати не соромно, а дуже престижно і корисно особисто дитині. Цього вони поки не розуміють. Потрібна гра і яскраві емоції. Логіка у дітей ще не сильна.

3. Фантазувати повинно бути цікаво. Тоді, одержуючи задоволення, дитина швидше оволодіє умінням фантазувати, а потім умінням уявляти, а потім і раціонально мислити. У дошкільників інтерес не до міркувань, а до подій.

5. Власним прикладом. В ранньому дитинстві малюки копіюють поведінку дорослих, цим гріх не скористатися. Ви ж авторитет для дитини.

6. Читати, обговорювати і аналізувати хорошу літературу по фантастиці:

у ніжному віці (2–6 років) – казки, фантастичні розповіді;

в отроцтві (7–14) – пригодницькі фантастичні романи (Жюля Вірна, Беляєва, Конан Дойля, Уеллса);

у юності і в зрілі роки – добротна науково-фантастична література (Ефремов, Стругацькі, Азімов, Роберт Шеклі, Пилип Дік, Лем, Р. Альтів). Навчіть дітей захоплюватися хорошою фантазією.

8. Ставити дітей в скрутні ситуації. Хай самі думають і знаходять вихід. Ось, наприклад, класична задача: діти потрапили на нежилий острів, як вижити?

9. «підкидати» дітям цікаві сюжети і просити їх складати по них розповіді, казки, історії.

10. Навчити прийомам розвитку уяви, що приводяться нижче, і фантазування.

Використовування приведених нижче прийомів не виключає потреби мислення. Прийоми не «замість», а в допомогу фантазії, прийоми указують напрями мислення. Знання прийомів фантазування підводить дітей до оволодіння «дорослими» прийомами вирішення протиріч і рішення задач винахідництв.

Діти знають досить багато явищ і законів природи (наприклад, що всі предмети падають вниз, що важкі предмети тонуть, рідини проливаються і не мають своєї форми, вода замерзає, дерево, папір, свічка – горять). Цих знань цілком достатньо, щоб плідно фантазувати, але діти не знають, як фантазувати, тобто не знають прийомів фантазування.

Більшість прийомів фантазування пов'язана із зміною законів або явищ природи. Міняти можна все: будь-який закон живої і неживої природи, будь-який соціальний закон, закон може діяти навпаки, можна придумувати абсолютно нові закони, можна виключати деякі діючі закони, можна примусити закони діяти або не діяти по своєму бажанню, тимчасово, періодично або непередбачувано; можна міняти будь-яку істоту живої природи: людей (всі люди сталі чесними!), тварин, рослини.

Тренінг розвитку фантазії і уяви:

1. Збільшення – зменшення.

Це найпростіший прийом, він широко використовується в казках, билинах, у фантастиці. Наприклад, Дюймовочка, Мальчик-с-пальчик, Гуллівер, ліліпути, Гаргантюа і Пантагрюель. Збільшувати і зменшувати можна практично все: геометричні розміри, вага, зростання, гучність, багатство, відстані, швидкості.

Збільшувати можна необмежено від дійсних розмірів до нескінченно великих і зменшувати можна від дійсних до нульових, тобто до повного знищення.

1.1. Дитині говорять: «ось тобі чарівна паличка, вона може збільшувати або зменшувати все, що ти схочеш. Що б ти хотів збільшити, а що зменшити?»

– Хотів би зменшити уроки по вокалу, а збільшити мій вільний час.

- Хотіла б зменшити домашні завдання.

- Хочу збільшити цукерку до розміру холодильника, щоб можна було відрізувати шматки ножем.

- Хочу збільшити краплі дощу до розмірів кавуна.

1.2. Ускладніть цю гру додатковими питаннями: «і що з цього вийде? До чого це приведе? Навіщо ти хочеш збільшувати або зменшувати?»

– Хай руки на якийсь час стануть такими довгими, що можна буде дістати з вітки яблуко, або поздороватися через кватирку, або дістати з даху м'ячик, або, не встаючи з-за столу, вимкнути телевізор.

- Якщо дерева в лісі зменшаться до розмірів трави, а трава до розмірів сірника, тоді буде легко шукати гриби.

1.3. Що буде, якщо у нас подовжиться на якийсь час ніс?

– Можна буде понюхати квіти на клумбі, не виходячи з будинку; можна буде визначити, що смачненького готують сусіди;

- Це хороше, а що в цьому поганого?

- Нікуди буде такий довгий ніс подіти, він заважатиме ходити, їздити в транспорті, навіть спати буде незручно, а взимку він мерзнутиме. Ні, не треба мені такий ніс.

Запропонуйте дитині сказати, що відбудеться хорошого, а що поганого, якщо ми щось збільшуватимемо або зменшуватимемо. Кому буде добре, а кому погано? Це вже етичний аналіз ситуації.

1.4. Скажи, що буде хорошого і що поганого тобі особисто і іншим, якщо чарівник збільшить тебе в 10 разів?

– Якого тоді ти будеш розміру?

- А скільки кілограм ти важитимеш?

І так далі. Обов'язково зробіть розрахунки, хоч найпростіші.

– А що буде, якщо твоє зростання зменшиться в 10 разів?

- Згодися, було б здорово, якщо можна було міняти своє зростання по своєму бажанню. Наприклад, ти спізнюєшся в школу: збільшив довжину ніг або частоту кроків і швидко дійшов до школи, а потім зробив ноги нормальної довжини. Або інший випадок. Треба перейти через річку, а моста поблизу немає. Немає проблем!

- Я буду заввишки 15 м! Це висота п'ятиповерхового будинку!

Щодо ваги – це каверзне питання. Звичайно відповідають: в 10 разів більше. Насправді, якщо зберегти всі пропорції організму, то вага зросте в 1000 разів! Якщо людина важила 50 кг, то важитиме 50 тонн!

– Я бігатиму швидше за автомобіль.

– Я буду сильним, і ніхто не посміє мене образити, і я зможу захистити будь-кого.

– Я зможу переносити величезну тяжкість.

Цікаво, які? Звичайно людина може підняти половину своєї ваги.

– Тоді я зможу підняти 25 тонн!

Це хороше. А що буде поганого?

– Я не поміщуся в класі.

– Доведеться шити величезний одяг і взуття.

– Буде дуже важко мене прогодувати.

Якщо вважати, що людина в день з'їдає 2% від своєї ваги, то мені буде потрібно їжі вагою в 1 тонну.

– Я не поміщуся ні в який автобус.

– Навіть по вулиці мені доведеться ходити, пригинаючись під дротами.

– Мені ніде буде жити.

2. Додавання одного або декількох фантастичних властивостей одній людині або багатьом людям (як фрагменти або заготівки майбутніх фантастичних творів).

Методика цього виду фантазування схожа на метод фокальних об'єктів:

а) вибирають декілька довільних об'єктів живої або неживої природи;

б) формулюють їх властивості, якості, особливості або риси вдачі. Можна придумувати і нові властивості «з голови»;

в) сформульованими властивостями і якостями наділяють людину.

Наприклад, як об'єкт («донора властивостей») вибрали орла. Якості орла: літає, прекрасний зір, харчується гризунами, живе в горах.

– Людина може літати, як орел. Можна доповнити: може літати в стратосфері, в ближньому і в дальньому космосі.

- Людина має надгострий орлиний зір, наприклад бачить без мікроскопа клітки живих тканин, кристалічні грати металів, навіть атоми, бачить без телескопа і краще, ніж в телескоп, поверхню зірок і планет. Бачить крізь стіни, йде по вулиці і бачить, що відбувається в будинках, і навіть сам проникає крізь стіни, як рентгенівський промінь.

- Людина покрита перами.

Продовжте фантазування цим методом, узявши як початковий об'єкт: електричну лампочку, рибу (пригадайте людину-амфібію), годинник, окуляри, сірник, анабіоз (різке уповільнення життєвих процесів дуже зручне: грошей на їжу немає або жити ніде – впадаєш в анабіоз) або зворотне анабіозу (різке посилення життєвих процесів, людина не відає утомленості, з неймовірною швидкістю рухається, з такої людини вийде чудовий ілюзіоніст, або бігун, або непереможний борець).

Аналіз та результати дослідження творчої уяви (приклад)

Дослідження проводилось з 10 дітьми молодшого шкільного віку за двома методиками. Дані проведенного експерименту щодо розвитку творчої уяви за методикою «Дослідження творчої уяви» (див. Додаток А) у дітей подані у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Результати експерименту з розвиткутворчої уяви