Конфлікти та шляхи їх вирішення. Психологічний аналіз

11. Пам'ятайте, що в  групі об'єднуються чоловіки і  жінки, які мають свої чисто  чоловічі і жіночі особливості  психології. У жінок своя, жіноча  логіка, яка відрізняється інтуїтивністю, ситуативністю і асоціативністю. Чоловіки ж віддають перевагу точному розрахунку, зіставленню фактів, логічному аналізу і раціональному підходу.

Риси жіночого характера – м'якість, доброта, слабкість, висока чутливість, емоційність, а у справжнього  чоловіка в характері переважають самостійність, надійність, сміливість, схильність до ризику, твердість. Чоловіки і жінки по-різному чутливі до своєї індивідуальності. Жінці подобається позитивна оцінка її зовнішності (включаючи і одяг), емоціональності, жіночності. Жінки дуже чутливі до тону розмови і манери поведінки людей. Чоловіки цінують в собі ділові якості, інтелект, здатність приймати оригінальні рішення, надійність і мужність.

12. Необхідно накопичувати "багаж"  позитивних знань про іншу  людину, а не посилювати негативну домінанту, весь час її підживлюючи спогадами про негативні якості і вчинки.

13. В соціальній групі необхідно  стежити за проходженням інформації  по можливості без спотворення.  Народження чуток завжди бентежить  людей і викликає непотрібні зіткнення. Якщо до людини є претензії, краще всього віч-на-віч спокійно з ним поговорити і все з'ясувати, перш ніж виносити на розссуд загалу. Найпозитивніше відношення людей – до публічної похвали, саме негативне – до публічного осуду.

Треба дуже уважно стежити за тоном і формою розмови з людиною, прагнути уникати категоричного тону і різкої форми, вміти викликати до себе прихильність людей. [1].

Будь-який конфлікт виникає не миттєво, причини його накопичуються і  зріють іноді протягом досить довгого  часу.

Розвиток особи неможливий без  подолання внутрішніх суперечностей, розв'язання психологічних конфліктів.

Стратегія вирішення конфлікту  залежить від суб'єктивного визначення ситуації. Конфлікт може сприйматись  як підстава для вирішення протиріччя і в цьому випадку ведеться пошук конструктивної поведінки, направленої на вирішення конфлікту. Якщо ж конфлікт сприймається і оцінюється як загроза тоді людина веде пошук зняття емоційної напруженності, що виникає при конфлікті по типу психологічного захисту. [4]

Е.І.Кіршбаум виділив шість типів  поведінки педагога в конфліктній  ситуації і дав їм наступні умовні назви та позначення: "репресивні заходи" (РЗ), "ігнорування конфлікту" (ІК), "рольовий вплив" (РВ), "стимул для власних змін" (СЗ), "з'ясування мотивів" (ЗМ), "рефлексія" (Р).

РЗ – спосіб дії, при якому  агресивна поведінку студентів  намагаються змінити шляхом застосування репресивних заходів. ІК – реакція  на конфлікт, при якій викладач продовжує  вести заняття, неначе нічого не трапилось. РВ – поведінка педагога, при якій виявляються спроби позитивного вирішення конфлікту в рамках рольової взаємодії. ЗМ – реакція на конфлікт при якій головне зусилля спрямовується на з'ясування причин і мотивів його виникнення. СЗ – спосіб дій коли викладач змінює поведінку. Р – такий спосіб поведінки при якій головна увага приділяється раціональному вирішенню конфлікта.(Близький до ЗМ) . [5]

Часто педагогами використовуються і  інші психозахисні механізми, такі як раціоналізація, проекція та редукція.

Профілактику та попередження дії неконструктивних механізмів в педагогічному процесі може бути здійснена ще в роки навчання майбутніх викладачив та педагогів у вузі за допомогою спеціального навчання та тренінгу по формуванню продуктивних способів вирішення педагогічних конфліктних ситуацій. . [4]

Література

1. Практическая психология для преподавателей – М.: Информационно-издательский дом "Филинь", 1997. – 328 с.
2. Социология: Учебник для вузов / под ред. Лавриненко В.Н. – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. – 349 с.
3. Рыбакова М.М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе. – М., 1991. – 200 с.
4. Якунин В.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие – СПб.:Изд-во Михайлова В.А. – 2000. – 349 с.
5. Киршбаум Э.И. Психолого-педагогический анализ конфликтных ситуаций в педагогическом процессе : Дисс. канд. психол. наук. – Л., 1986.