Німецький інститут по стандартизації DIN

Німецький інститут по стандартизації DIN

DIN Deutsches Institiut fuer Normung e.V.

План.

Вступ.

1. DIN, як установа стандартизації і управління якості продукції.
2. Цілі і завдання DIN
3. Значення скорочень в заголовках стандартів DIN:
4. Принципи діяльності німецької національної організації по стандартизації.
5. Сфери національної стандартизації.
6. Структура та робочі органи DIN.
7. Фінансування DIN
8. Діяльність DIN з інформаційного забезпечення.
9. Процес розробки стандартів DIN
10. Стандарти комітетів
11. DIN - надійний партнер.
12. Співробітництво України та Німеччини в стандартизації та сертифікації продукції.

Висновок.

Використані джерела.

 

Вступ.

Основоположним міжнародним  стандартом, з яким узгоджуються всі  національні та відомчі стандарти, є ІСО. Міжнародна організація по стандартизації (International Organization for Standardization, ISO) ставить за мету сприяння розвитку стандартизації та суміжних видів діяльності у світі з метою забезпечення міжнародного обміну товарами і послугами, а також розвитку співробітництва в інтелектуальній, науково-технічної та економічної областях.

Поряд з ІСО національні  стандарти таких провідних країн, як Німеччина (DIN) і США (ANSI) також  є стандартами для безлічі  країн і використовуються поряд  з ними.

1. DIN, Німецький інститут стандартів , як установа стандартизації і управління якості продукції.

У 1917 р. був створений  Комітет нормалей для загального машинобудування, що вважається датою  виникнення національної системи стандартизації в Німеччині. Комітет двічі змінював назву: у 1926 р. - Німецький комітет стандартів і в 1975 р. - Німецький інститут стандартизації (DIN).

Після приєднання було прийнято рішення розробляти єдині нормативні документи об'єднаної Німеччини, які повинні відповідати міжнародним  та європейським стандартам. З цього  року Німецький інститут стандартизації став національною організацією зі стандартизації Німеччини і єдиним повноважним представником країни в міжнародних (ISO та ІЕС) та європейських (СЕН і СЕНЕЛЕК) організаціях зі стандартизації. Головним завданням DIN є розробка нормативно-технічної документації (стандарти, технічні умови, правила тощо). Для цієї мети DIN організовує роботу 26 тис. експертів із різних галузей науки і техніки. Його членами є підприємства, спілки, державні організації, торговельні фірми і наукові інститути.

2. Цілі і  завдання DIN

 

1. Залучення до процесу розробки стандартів усіх зацікавлених кіл незалежно від їх економічних і мовних можливостей.

2. Сприяння вільному товарообігу за допомогою активної роботи в сфері міжнародної стандартизації

3.Активна співпраця на європейському та міжнародному рівні

4. Подолання протиріч і досягнення єдиної думки по всіх позиціях в процесі розробки нормативної документації

5. Створення електронної інфраструктури для більш динамічного розвитку стандартизації

3. Значення скорочень в заголовках стандартів DIN:

DIN: Стандарт, що має  національне значення або є  попередніми для розробки міжнародного  документа.

DIN EN: Німецьке видання  Європейського стандарту, яке  без будь-яких змін приймається  всіма членами Європейського  комітету зі стандартизації (CEN) і Європейського електротехнічного комітету по стандартизації (CENELEC).

DIN EN ISO: Стандарти спільно  розроблені і видані ISO та Європейською  комісією з стандартизації (CEN).

DIN ISO: Стандарт ISO, прийнятий  як національний без яких-небудь змін.

DIN IEC: Стандарт Європейської  комісії з електротехніки, прийнятий  в Німеччині як національний  без яких-небудь змін.

4. Принципи діяльності німецької національної організації по стандартизації визначає основний стандарт DIN 820. Головні принципи цієї діяльності знайшли своє вираження в наступних формулюваннях:

Основоположний стандарт DIN 820 визначає принципи діяльності німецької  національної організації по стандартизації:

• добровільність, забезпечується правом будь-якої особи брати участь у створенні стандарту, а нормативні документи носять рекомендаційний характер;

• гласність, реалізується публікацією всіх проектів стандартів та прийняттям до уваги кожного критичного зауваження;

• участь усіх зацікавлених сторін - рівноправність всіх що беруть участь в стандартизації юридичних осіб;

• єдність і несуперечність, виражаються у встановленні правил і процедур, які забезпечують єдність  всієї системи стандартизації, і  в обов'язковій перевірці знов прийнятих стандартів на їх сумісність з діючими нормативними документами;

• конкретність, полягає  в обов'язковому відповідно стандарту  сучасному науково-технічному рівню;

• орієнтованість на загальну вигоду, визначається правилом: користь  для всієї країни превалює над  вигодою окремої сторони;

• орієнтованість на економічні реальності, полягає в тому, що в стандарт закладаються тільки абсолютно необхідні вимоги, так як стандартизація - не самоціль;

• міжнародний характер стандартизації - діяльність DIN спрямована на усунення технічних бар'єрів у  торгівлі та створення єдиного ринку в Європі, на застосування міжнародних та європейських стандартів.

5. Сфери національної стандартизації.

Національною стандартизацією в Німеччині охоплені наступні галузі: будівництво, електротехніка, хімічні виробництва, точна механіка і оптика, фотографія та кінематографія, документація і діловодство, охорона здоров'я, атомна техніка, сільське господарство, виробництво фарб, машинобудування і суднобудування, авіація, спорт і дозвілля, годинникове , ювелірне та зуболікарське справа, водне господарство і каналізація і деякі інші. Особливе місце відводиться стандартизації в галузі забезпечення безпеки товарів і послуг, захисту навколишнього середовища та створенню основоположних стандартів.

Між інститутом і урядом укладено угоду, згідно з яким DIN зобов'язується діяти в інтересах всього суспільства і вносити внесок в усунення технічних бар'єрів у торгівлі, а також в охорону праці, захист споживачів і навколишнього середовища. Так, після прийняття Закону про безпеку технічних пристроїв (1980 р.) значне число національних стандартів, прийнятих DIN в рамках договору про співпрацю з урядом і в розвиток цього закону, стало обов'язковим як для німецьких виробників, так і імпортерів промислової продукції. Коли ж вступив в силу Закон про охорону навколишнього середовища (1980 р.), стандарти на вимоги до чистоти води, атмосфери і допустимому рівню шуму перетворилися на обов'язкові юридичні норми. Стандарти в галузі охорони здоров'я населення стали обов'язковими на підставі Закону про продукти і товари масового споживання.

Великі німецькі фірми  виділяють на стандартизацію 0,24% щорічного  валового обороту, середні - 0,17%. У той  же час з урахуванням прибутку крупних і середніх фірм від вкладень у стандартизацію ефективність стандартизації в ФРН, за підрахунками німецьких фахівців, становить від 300 до 500% на вкладений капітал.

Крім стандартизації, DIN займається питаннями сертифікації відповідності продукції. Ця сфера  діяльності інституту пов'язана  з Німецьким товариством по маркуванню продукції (DQWK), яке створене за рішенням Президії DIN і займається організацією, управлінням і наглядом за системами сертифікації продукції на відповідність вимогам стандартів DIN (або міжнародних).

У міжнародних організаціях з питань стандартизації (ІСО / МЕК) та європейських (СЕН і СЕНЕЛЕК) фахівці DIN ведуть понад чверть секретаріатів технічних комітетів. Питаннями сертифікації в цих організаціях з Німецької сторони займається Німецький рада з сертифікації (DINZERT), створений Президією DIN. В обов'язки цього органу, крім роботи в міжнародних організаціях, входить також координація діяльності по сертифікації, контролю та оцінками продукції, сертифікація систем забезпечення якості в країні. У DINZERT створено банк даних про служби сертифікації і сертифікованої продукції з метою обміну інформацією.

Діяльність DIN з інформаційного забезпечення ведеться на базі фонду  стандартів, який налічує більше 30 тис. стандартів і проектів стандартів. Щорічне видання DIN - Каталог технічних  правил, що містить інформацію про  національні стандарти, проекти стандартів, нормативних документах інших організацій, а також всі закони, що стосуються технічного законодавства. Велику роль в інформаційному забезпеченні відіграє Інформаційний центр технічних правил (DITR), який входить в міжнародну інформаційну мережу ІСОНЕТ і виконує функції інформаційного центру СОТ в Німеччині у відповідності з кодексом ГАТТ / СОТ по стандартизації.

 

Таким чином, національні  німецькі стандарти носять рекомендаційний  характер і розглядаються як «загальновизнані правила техніки». У сфері виробництва застосування стандартів вважається заходом бездоганного технічного поведінки. Обов'язковий характер національний стандарт набуває, якщо він поширюється на таку сферу, де діють федеральні законодавчі норми.

6. Структура та робочі органи DIN.

DIN складається з основної  організації і дочірніх підрозділів.

Загалом штаті інституту 750 чоловік. Членами DIN є фірми (підприємства) або інші юридичні зацікавлені особи, а також окремі фахівці, вчені, практики.

Члени DIN на зборах обирають Президію (50 осіб), куди входять президент і його заступники, голова фінансового комітету, директор інституту, а також представники: промисловості, дрібного бізнесу, торгівлі та сфери послуг, науково-дослідних інститутів, випробувальних лабораторій, служб контролю і нагляду, громадських організацій (союзів споживачів, профспілок, екологічних товариств) та урядових установ.

Робочі органи - комітети DIN, які не тільки розробляють національні  стандарти, але й забезпечують роботу німецької частини технічних комітетів на міжнародному та європейському рівнях.

У комітетах складається  близько 40 тис. позаштатних співробітників - фахівців фірм, інститутів, підприємств  та інших.

Національні німецькі стандарти  носять рекомендаційний характер і  розглядаються не як юридичні норми, а як "загальновизнані правила техніки". У сфері виробництва застосування стандартів вважається заходом бездоганного технічного поведінки. Обов'язковий характер національний стандарт набуває, якщо він поширюється на таку сферу, де діють федеральні законодавчі норми.

7. Фінансування DIN

Діяльність DIN фінансується на основі договорів із зацікавленими  сторонами - замовниками нормативних  документів. Так, наприклад, в першій половині 90-х років Союз німецьких  металургів заплатив 20 млн. марок за розробку стандартів по своїй галузі. Витратні статті бюджету на 64% покриваються доходами від видавничої діяльності, на 18% - внесками замовників. Дотації державних органів становлять 18%.

Великі німецькі фірми  виділяють на стандартизацію 0,24% щорічного валового обороту, середні - 0,17%. У той же час з урахуванням прибутку крупних і середніх фірм від вкладень у стандартизацію ефективність стандартизації в ФРН, за підрахунками німецьких фахівців, становить від 300 до 500% на вкладений капітал.

Інститут зацікавлений в оптимізації витрат на стандартизацію, вважаючи існуючу структуру витрат дещо завищеною,%:

ПОШУК стандартів у фондах нормативних документів - 29

НАУКОВІ дослідження по стандартизації - 23

ОФОРМЛЕННЯ та видання стандарту - 19

ПРАКТИЧНЕ застосування стандарту, а також інші витрати - 19

Шляхи оптимізації пов'язані  з необхідністю наближення інформації, що міститься в стандартах, до потенційних  споживачів, актуалізацією фонду  фірмових стандартів, недопущенням невідповідності  стандартів існуючому рівню знань, пріоритетом національних стандартів DIN перед іншими категоріями нормативних документів.

Крім стандартизації, DIN займається питаннями сертифікації відповідності  продукції. Ця сфера діяльності інституту  пов'язана з Німецьким товариством  по маркуванню продукції (DQWK), яке створене за рішенням Президії DIN і займається організацією, управлінням і наглядом за системами сертифікації продукції на відповідність вимогам стандартів DIN (або міжнародних).

Комітети DIN, які розробляють стандарти, одночасно є і комітетами з сертифікації. В їх роботі беруть участь представники організацій, зацікавлених в сертифікації. Засідання скликаються по мірі необхідності і носять закритий характер, а прийняті документи не підлягають опублікуванню до прийняття спеціального рішення, доступ до них мають тільки учасники засідання.

Питаннями сертифікації в цих організаціях з Німецької сторони займається Німецький рада з сертифікації (DINZERT), створений Президією DIN. В обов'язки цього органу, крім роботи в міжнародних організаціях, входить також координація діяльності по сертифікації, контролю та оцінками продукції, сертифікація систем забезпечення якості в країні. У DINZERT створено банк даних про служби сертифікації і сертифікованої продукції з метою обміну інформацією в рамках ЄЕК ООН, СОТ та ЄС.

8. Діяльність DIN з інформаційного забезпечення ведеться на базі фонду стандартів, який налічує більше 30 тис. стандартів і проектів стандартів.

Щорічне видання DIN - Каталог  технічних правил, що містить інформацію про національні стандарти, проекти стандартів, нормативних документах інших організацій, а також всі закони, що стосуються технічного законодавства.

Велику роль в інформаційному забезпеченні відіграє Інформаційний центр технічних  правил (DITR), який входить в інформаційну міжнародну мережу ІСОНЕТ і виконує функції інформаційного центру СОТ в Німеччині у відповідності з кодексом ГАТТ / СОТ по стандартизації. Німецькі фірми активно користуються послугами центру, закуповуючи інформацію про стандарти для поповнення фірмових банків даних.