Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2013 в 01:50, курсовая работа
На сучасному етапі спостерігаємо швидкий розвиток і поширення електронних книг, в тому числі – електронних підручників, а також створення та популяризацію низки наукових електронних бібліотек. Яскравим прикладом цієї тенденції є розміщення на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України електронних версій деяких підручників. На ринку також з’явилися у продажу електронні носії з педагогічними та програмно-методичними засобами, які містять найповнішу інформацію з усіх розділів навчальної дисципліни.
На сьогодні у книгозбірнях і приватних бібліотеках зберігаються тисячі примірників антикварних книг, вік яких становить сотні років.
Друковані книги є надбанням людства, яке необхідно зберігати для наступних поколінь. Швидкоплинні ж зміни в технологіях потребують знайдення адекватної відповіді на те, як забезпечити, щоб виготовлені нині електронні книги люди могли читати через століття і більше. Термін придатності друкованої книги практично не обмежений; книга може бути втрачена чи непридатна для використання лише у разі її серйозного пошкодження чи фізичного зношення унаслідок багатьох десятків років активного читання.
Більшість людей відповідно до прищеплених з дитинства уподобань і ментальності, воліють мати паперові друковані книги, а не знеособлені електронні файли на своєму персональному комп’ютері чи в електронній книзі. Для чималої кількості людей відвідування книгарні й купівля друкованої книги в книжковому магазині чи на книжковому базарі в букініста є елементом духовної насолоди, яку не може надати завантаження файлу з Інтернету. До того ж багато авторів вважають, що публікація їхніх творів чи наукових праць у паперовому форматі є більш престижною, ніж в електронному вигляді.
Не підлягає сумніву той очевидний факт, що друковані книги привабливіші з
естетичної точки зору, ніж цифрові, за природою, до певної міри дематеріалізовані, електронні книги, які не можуть забезпечити фізичне відчуття паперу, палітурки, оригінального компонування тексту і візуального ряду.
В електронному підручнику обов’язковим елементом є пошукова система, за допомогою якої стає можливим аналіз змісту книги, пошук необхідних відомостей за ключовими словами, система гіперпосилань, що забезпечує практично миттєве знаходження потрібного фрагменту тексту. З цим пов’язано підсилення активно-спрямовуючої складової організації книжкового матеріалу по відношенню до читача – студента. В той же час слід відмітити, що людська психіка більш пристосована до послідовного сприйняття інформації, без переміщень за гіперпосиланнями, що робить традиційний підручник більш природним.
2)Доступність та оперативність
Суттєва перевага електронного підручника перед друкованим полягає в його доступності та оперативності використання. Традиційний підручник, за відсутністю його в особистому користуванні, в магазині або бібліотеці, можна отримати лише через тривалий час на засадах міжбібліотечного абонементу. Електронний підручник можна за лічені хвилини замовити в інтернет-магазині або "скачати" з електронної бібліотеки. В електронного підручника немає тиражу в традиційному сенсі цього слова. Таке видання можна копіювати необмежену кількість разів, а за необхідністю, і роздрукувати на принтері, що значно підвищує ступінь забезпеченості навчального процесу відповідною літературою.
Електронний підручник має перевагу перед традиційним за оперативністю видання та оновлення матеріалу. Адже автори можуть самостійно, за умови виконання ряду реєстраційних правил, видавати свої твори та розповсюджувати їх, тоді як видання підручника в друкованому вигляді – достатньо складний, трудомісткий та витратний процес. Текст електронного підручника значно легше виправити, доповнити та оновити, ніж перевидати традиційний підручник. Електронні підручники технічно уможливлюють переклад книг різними мовами. В умовах полікультурної України та законодавчого гарантування здобування повної загальної середньої освіти рідною мовою уможливило б відмовитися від перекладу і друкування підручників російською, угорською, румунською, молдовською, польською, кримськотатарською та іншими мовами, якими здійснюється навчально-виховний процес в українських школах.
3)Вартість
Насправді, електронні підручники мають відносно низькі витрати виготовлення. При створенні електронного підручника видавничі витрати значно зменшуються. Адже для його видання не потрібен папір, виробництво якого, до речі, пов'язане з відомими екологічними проблемами, не використовуються дорогі та громіздкі друкарські машини, не використовується фарба та папір. Все це, звичайно, відображається на ціні підручника на користь його електронного варіанту.
Позитивним економічним чинником є й низька вартість розповсюдження електронних підручників (але не вартість самих приладів!). Здебільшого, при розповсюдженні рідерів сплачують тільки обсяг інформації, переданої через комп’ютерні мережі або фізичний носій, наприклад, компакт-диск. Крім того, наповнення текстами електронного підручника коштує незрівнянно дешевше, ніж друкування традиційної книги на паперовій основі. До того ж розширюється номенклатура текстів, які доступні для безплатного «скачування»; книгозбірні дедалі охочіше надаватимуть безплатні публікації, якими можуть поповнюватися електронні підручники.
Загалом початкові інвестиції у виготовлення електронної книги є настільки значними, що в багатьох країнах світу їх не виробляють. Проект з виготовлення електронних підручників є настільки ж привабливим з бізнесової точки зору, наскільки він є ризикованим. Поки що ринок електронних підручників ще не сформований, а відтак власники електронних книг ще не мають змоги компенсувати частину своїх витрат за рахунок продажу текстів, які вони вже прочитали, щоб придбати використані копії зі значними знижками, оскільки вони можуть це легко робити з друкованими книгами.
4) екологічність підручника
Неоднозначними є екологічні чинники при виготовленні рідерів та друкування паперових підручників. З одного боку, перевага електронних книг перед паперовими аналогами полягає у тому, що в процесі виробництва електронних книг не використовують папір, фарбу тощо. До того ж, для виготовлення друкованих книг використовують утричі більше сировини і в 78 разів більше води. З іншого – при виготовленні електронних рідерів у виробництві використовують різні токсичні речовини, які не піддаються біохімічному розкладанню. Вірогідно, в міру удосконалювання технологій і фізичного зношування застарілих рідерів кількість токсичних відходів, які, на відміну від паперу, не підлягають біологічному розкладанню, зменшуватиметься.
5)Зручність зберігання
Звичайно, незаперечна перевага електронного підручника полягає в його компактності. Підручники, що в традиційному варіанті займатимуть книжкову шафу та потребуватимуть визначеного санітарного обслуговування, в електронному варіанті розміщуються на декількох дисках та практично не потребують догляду.
Але з точки зору механічної стійкості електронні підручники значно чутливіші до пошкоджень від падіння чи ударів, ніж друковані аналоги. Через несправність обладнання або програмного забезпечення електронні книги можуть вийти з ладу. На відміну від друкованих підручників, які не сприйнятливі до впливу електромагнітних імпульсів, ударів, стискування, екстремальних температур тощо, електронні підручники не розраховані на екстремально низькі й високі температури, воду та інші фізичні впливи.
Серед вразливих місць електронного підручника є те, що без електронної книги чи персонального комп’ютера користуватися ним неможливо, так само, як без володіння елементарними знаннями користувача ПК. Для вчителів певна незручність (скоріше – незвичність) полягає в обмеженні безпосереднього спілкування з учнем.
6)Засоби подання інформації
В традиційному підручнику головне смислове навантаження несе текст, що супроводжується ілюстраціями. Явна перевага електронних книжок полягає в супроводженні тексту звуком та відеоматеріалами. Засоби мультимедіа дозволяють подати навчальний матеріал в динамічному вигляді. Наприклад, подання інженерних конструкцій, пристроїв, елементів у якості тривимірних об’єктів, що можуть бути переміщені, повернуті тощо, у найбільш доступній формі розкривають і принципи їх побудови, і можливі варіанти використання. Процес поєднання можливостей електронної книги та віртуального медіа-середовища в цілому розкриває величезні перспективи не тільки в плані розширення засобів наочності та інтерактивності в трансляції навчального матеріалу, але і в плані трансформації всієї системи вищої освіти – надбання нею нової технологічної якості. Інформаційно-освітнє середовище поглинає студента і викладача та суттєво змінює інституціональну структуру організації навчального процесу.
З методичної точки зору електронні підручники є ефективним навчальним ресурсом для вивчення насамперед предметів природничо-математичного циклу і тих галузей знань, що піддаються глибокому структуруванню, для самостійної роботи учнів, студентів дистанційного та екстернатного навчання, на практичних і лабораторних заняттях, аналізі інформації та її графічної інтерпретації. При цьому, наприклад, інформаційні технології розвиваються настільки стрімко, що розробники навчальних матеріалів фізично не можуть встигати за таким розвитком. У цьому сенсі електронні підручники необхідно поєднувати з іншими інтерактивними технологіями навчання, як webinar (вебінар) – різновид он-лайнового заняття, який дає змогу вчителю (викладачу)й учням (студентам) класу спілкуватися як у текстовому форматі, так і аудіо- чи відеочатах.
Ефективною формою роботи з учнями, особливо учасниками Малої академії наук України, учасниками II та III етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін, є також webcast (веб-конференція). За допомогою електронного підручника та Інтернету вчитель чи тренер може давати своїм вихованцям інформацію та інструкції, які недостатньо чи зовсім не відображені в підручнику, пошукові завдання, контролювати їх виконання, вносити корективи, ставити запитання тощо. Важливо, що всі поради та зауваження вчителя можуть бути занотовані й використовуватися учнями в майбутньому.
Застосовуючи метод підкастингу (публікація в мережі медіа-потоків), викладач, насамперед іноземних мов, обиратиме і вводитиме як навчальний матеріал записи, що дасть змогу йому й учням не купувати дорогі аудіокурси.
Завдяки електронному підручнику викладач одержує і можливість практикувати сучасні технології моніторингу, контролю та обліку навчальних досягнень учнів (студентів), уникнувши стомлюючу механічну роботу. Наприклад, у Німеччині такі електронні системи контролю вже ефективно впроваджують. Видавці розробили продукт, який уможливлює на вибірковій основі визначати глибину навчальних компетенцій учнів. Учитель може визначати не лише особистий прогрес учня у навчанні, а й його рейтингове місце у контексті класу або школи.
Таким чином, учитель
досягає головного у
III. Питання щодо сертифікації та стандартизації електронного підручника
В Україні станом на середину 2010 р., коли активно дебатували тему про рідери, а в окремих школах та ВНЗ пілотували обмежені партії пристроїв, усе ще не було нормативних медичних параметрів електронного підручника. Запевнень виробників, що користування рідером є цілком безпечним для здоров’я ‒ недостатньо. Очевидно, що електронна книга, як і будь-який товар, повинна мати спеціальний гігієнічний висновок, у якому має бути зазначено, з яких матеріалів він виготовлений, та підтверджено, що вони не шкідливі для здоров’я.
Лікарів і батьків насторожує те, що випромінювання екранів деяких пристроїв швидко перевтомлюють очі й шкодять здоров’ю учнів і студентів. Розширення екранів більшості пристроїв нині є таким, що якість зображення на їхніх екранах однозначно гірша, ніж у паперового аналога. З цієї причини читати текст з друкованого підручника менш шкідливо для зору, ніж з екрана рідера. Крім того, в частини учнів взаємодія з пристроєм може викликати дискомфорт, наприклад, через відблиски на екрані чи труднощі в опановуванні роботи пристрою. Щоправда, вірогідність того, що ця вада буде усунута розробниками при удосконаленні пристроїв, є досить високою.
Питання сертифікації
електронних підручників є
В Інтернеті вже розміщено чималу кількість електронних підручників у вільному доступі або за відкритими ліцензіями, але завдання полягає в тому, щоб їх відформатувати і відредагувати так, щоб вони відповідали Державному стандарту загальної середньої та вищої освіти та критеріям до навчальних ресурсів. Очевидно, що електронні підручники існуватимуть у вигляді відкритих ресурсів подібно до Вікіпедії. Звідси, гіпотетично, кожен учитель і учень, не кажучи вже про «хакерів», може на власний розсуд, не дотримуючись завдань, визначених Державним стандартом освіти та навчальних програм, наповнювати електронний підручник.
Відтак, держава опиняється перед викликом, як в умовах відкритого для наповнювання будь-яким фактологічним матеріалом, розміщеним в Інтернеті, забезпечити збереження єдиного освітнього простору. Поділяючи думку дослідників про очевидні переваги використання електронних матеріалів при вивченні історії та інших гуманітарних дисциплін, що можуть стати об’єктом притаманного для України втручання політиків і різних лобістських груп, джерелом запеклих дебатів щодо того, що повинно бути в підручнику, а чого там бути не повинно.