Дотримання вимог видавничих норм і стандартів у газетних виданнях

     Працюючи  з дитячим журналом, редактор має  пам’ятати, що у видання потрібно бути:

1. Єдність усіх елементів інформаційного комплексу видання.
2. Ілюстративне наповнення, достатнє для розуміння даної читацької аудиторії.
3. Змістова адекватність тексту щодо розповіді.
4. Доступність змісту кожного малюнку.
5. Різноманітність жанрово-видової палітри видання (казки, легенди, вірші, оповідання, загадки, завдання, ігри).
6. Дотримання умов розуміння тексту читачами.

     У журналі не має бути суперечностей, між, наприклад, малюнком і тестом, прив’язаним до нього. Кожну ілюстрацію треба добре продумати, щоб випадково не порушити етичні чи естетичні норми й елементарно не налякати маленького читача. У журналі має бути зорова єдність усіх елементів,

     Також не можна не звернути увагу на те, що в текстах дитячих періодичних видань дуже часто зустрічаються штампи. Це спотворення мови не тільки автора, що складав статтю, а й надалі – у дитини. Читаючи такі заштамповані видання, діти часто переймають цю лексику і починають використовувати її в повсякденному житті.

     Треба пам’ятати, що дитячий журнал –  це видання, з яким дитина починає звикати до читання, любити друковане слово. Тому усім редакційним колективам дитячої періодики треба думати над тим, як зробити свої видання максимально цікавими і зрозумілими дитині, надати їй всю потрібну інформацію, не травмуючи психіку і не псуючи поганим папером і неправильним оформленням маленької людини, яка вже має певні естетичні смаки.

ВИСНОВКИ 

     Проведена робота дала підстави зробити такі висновки.

     1. Зміст структурно-функціонального підходу в журналістській діяльності передбачає оперування не тільки і не стільки поняттями «структура» та «функція», скільки феноменом «структурно-функціональний аналіз». Категорія структури у сучасній науці про журналістику  співвідноситься із поняттям функції, а структурний підхід до вивчення журналістської діяльності доповнюється функціональним.

     2. Явища класифікації та типології є невід’ємними чинниками структурно-функціонального аналізу, а типологія – логічним продовженням класифікації. Метод структурно-типологічного аналізу друкованих мас-медіа передбачає не лише класифікацію та типологізацію мас-медіа, що здійснюється у їєрархії побудов рід – вид – тип, а й вивчення їхньої стратегії діяльності, комунікативних та аудиторних проявів.

     3. Вчені, досліджуючи дитячу пресу, акцентують увагу на вивченні читацької аудиторії, характері інформації, технічних параметрах, матеріальній конструкції періодичних видань для маленьких читачів. Ці елементи дають змогу повніше класифікувати наявні типи преси для дітей, порівнювати, аналізувати їх структурно-функціональні особливості, а також прогнозувати виникнення нових газет і журналів для наймолодшої аудиторії.

     4. У дорадянські часи на сторінках дитячих газет і журналів велика увага приділялась релігійному вихованню, в радянський період домінує атеїстичне, колективне й інтернаціональне виховання дитини. За всі роки існування дорадянської та радянської періодики для дітей майже не було суто розважальних періодичних видань. Розвиток, навчання і виховання дитини відбувалися не через гру і розвагу, а за допомогою художньої літератури, тоді як сьогодні художня література в дитячому виданні поступилася місцем іграм, розвагам, коміксам.

     5. У перші роки незалежності України типологічна структура дитячої преси нагадує радянську, проте згодом зазнає значних трансформацій: виникають особливі типи видань для найменших читачів (від 2 до 5 років), розважальні, журнали-розмальовки, комікси, релігійні видання та видання для вивчення іноземних мов, книжково-журнальні серії видань. Газети і журнали для дітей у сучасній Україні подають матеріали, адресовані читачам різних вікових категорій, характеризуються слабким тематичним наповненням, часто містять нецікавий для дитини матеріал, видаються на папері низької якості.

     6. Сучасні дитячі друковані мас-медіа представлені такими типами та видами: пізнавальні (енциклопедична та ігрова преса); розважальні (журнали і газети з кросвордами, коміксами); навчальні (освітні і релігійні); культурологічні (літературно-художні й літературно-мистецькі); науково-популярні (науково-технічні і науково-художні). Кожен з названих типів видань має свою структуру й функціональне призначення. Структура пізнавальних періодичних видань відповідає їхнім цілям, такі журнали і газети будуються на основі добору й висвітлення великої кількості тем. Наповнення розважальних періодичних видань – це комікси, кросворди, різноманітні розмальовки й ребуси, домінуючі жанри у таких виданнях – анекдот, комікс. Структура навчальних періодичних видань зумовлена їхньою основною метою – навчати за допомогою гри, домінуючі жанри цього типу видань – стаття, загадка, оповідання – доповнені різноманітними завданнями. Навчальні періодичні видання – це допоміжний матеріал у вивченні дитиною мов чи абетки. Культурологічні періодичні видання містять на своїх сторінках велику кількість творів художньої літератури, пропонують читачам різноманітні літературні конкурси, пісні, ігри, сценарії до свят; домінуючі жанри – вірш, оповідання, казка. Функціональне призначення науково-популярних періодичних видань – розповісти дитині про навколишній світ, новинки в галузі науки і техніки; домінуючі жанри – стаття, нарис, есе.

     7. На формування структури дитячих газет і журналів насамперед впливають: цільове призначення періодичного видання, його власник і засновник, характер аудиторії, читацька адреса, ареал розповсюдження, тематика, мова, авторський склад, внутрішня структура (тематичне оформлення, рубрики, жанри, ілюстрації), технічні характеристики (періодичність, обсяг, матеріальна конструкція).

     8. Потреба дітей в отримані інформації у галузі суспільно-політичного, культурного життя є дуже високою, але сучасні дитячі друковані мас-медіа відсторонились від інформування своєї аудиторії про такі теми. Хоч, як засвідчує проведене анкетування, діти потребують такої інформації; крім того, вони хочуть знати про новини у галузі науки, техніки, моди та про інші цікаві події, що відбуваються в державі і світі. Про це треба замислитись редакторам, видавцям та всім тим, хто причетний до випуску газет і журналів для дітей.

     9. Щодо цільового призначення друкованих мас-медіа для дітей, то лише група пізнавальних періодичних видань за змістовим наповненням відповідає цільовому призначенню; натомість, розважальному типові дитячої преси притаманні матеріали, в яких домінує тема агресії, в навчальних і культурологічних типах переважає тема ігор, у науково-популярних значний відсоток займає пізнавальна інформація. Проведений контент-аналіз щодо змістового наповнення  дитячої преси засвідчив: у всіх типах преси для дітей домінують три елементи змістового наповнення: гра, пізнавальна інформація та агресія, які й створюють основне змістове ядро всієї дитячої преси.

     Ідеального  дитячого періодичного видання, яке  повною мірою задовольняло б потреби  дитини, що зростає й виховується  у незалежній державі, враховувало  б сучасний стан розвитку українського суспільства та забезпечувало «діалог» маленького читача з державою, зі світом в цілому, ще не створено, хоча в останні роки журнали і газети для дітей стають дедалі ближчими до свого читача і швидше реагують на потреби юної аудиторії.

     10. Результати проведеного дослідження мають важливе значення для глибокого і ґрунтовного вивчення структурно-функціональних особливостей дитячої преси як невід’ємної частини засобів масової комунікації нового демократичного суспільства. Розгляд дитячих газет і журналів на тлі розвитку суспільно-політичних процесів дає можливість замислитись над важливістю випуску друкованих мас-медіа для дітей, їх якістю, виконанням газетами та журналами свого функціонального призначення. Вивчення потреб дітей дозволяє відтворити належне місце дитячої преси в системі національних засобів масової комунікації, у культурному розвитку України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1.Антология  гендерной теории / Дворкин А., Чодороу  Н., Хубер Дж. и др. — Минск : Пропилеи, 2000.

2.Введение  в гендерные исследования. Часть  I / Под ред. И. Жеребкиной. —  Х. : ХЦГИ, Спб : Алатейя, 2001.

3.Введение  в гендерные исследования. Часть  II / Под ред. С. Жеребкина. —  Х. : ХЦГИ, Спб. : Алатейя, 2001.

4.Гендерна  перспектива / Упор. В. Агеєва. —  К. : Факт, 2004.

5.Говорун  Т., Кікінежді О. Гендерна психологія  — К. : Видавничий центр „Академія”, 2004.

6.Ї : Ґендер. Фемінність, Ґендер. Маскулінність.  — 2003. — № 27.

7.Кіммел  М. С. Ґендероване суспільство.  — К. : Сфера, 2003.

8.Огар  Е. Дитяча книга: проблеми видавничої  підготовки. – Львів : Аз-Арт, 2002. 9.Синельникова Л., Богданович Г. Введение в лингвистическую гендерологию (материалы к спецкурсу). — Луганск, Симферополь, 2001.

10.Ставицька  Л. Мова і стать // Критика.  — 2003. — № 6. — С. 29 — 34.