РЕФЕРАТ

 

Курсова робота: 25 стор.,

Об’єкт дослідження  –  сучасна дитяча  періодична література.

Мета  роботи  –  дослідити та проаналізувати стан сучасної дитячої літератури та її редагування.

Методи  дослідження:  описовий метод дослідження, порівняльний, метод аналізу та типології.

В Україні  дитячі видання, зокрема періодика, – це секція, яка ще перебуває  в стані розвитку. Існує доволі великий вибір книг, журналів та газет, але далеко не всі можна  назвати якісними. Дитяча періодика  більшою мірою російськомовна, газети зроблені на неякісному папері, через це виникають проблеми з ілюстраціями та кольоровим вирішенням.

На сьогодні залучити сучасну дитину до читання  – не така проста справа з огляду на теперішні умови, коли книжка не є єдиним джерелом необхідної інформації.

Зараз в Україні існує багато гарних і якісних видань. Можна назвати  при-наймні п’ятнадцять видавництв, які хоч би частково займаються виданням дитячої літератури. Але проблемою  є те, що на такі книги видавництво  витрачає великі суми грошей, тому вони дорого коштують. Через це дозволити купити своїй дитині таку книгу може ще не кожен. А дешевші книги є знову ж таки неякісними, погано оформленими. 
 
 
 

ДИТЯЧА  ЛІТЕРАТУРА, ДИТЯЧА ПЕРІОДИКА, КНИЖКОВІ ВИСТАВКИ ТА ФОРУМИ, ХУДОЖНЕ ОФОРМЛЕННЯ ДИТЯЧОГО ВИДАННЯ, ДИТЯЧА ЧИТАЦЬКА АУДИТОРІЯ.

 

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 1

Сучасний український  дитячий журнал…………………………………………

РОЗДІЛ 2

Змістове наповнення дитячих видань……………………………………………

2.1. Проблематика…………………………………………………………………

2.2. Основні принципи розробки концепції дитячого видання………………...

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………. 
ВСТУП 

  Актуальність  теми

     Читач, як відомо, “починається” з дитинства. Часто саме пережиті в дитинстві контакти через літературу зі світом прекрасного впливають на формування духовної культури людини. Вони виформовують емоційну сферу дитини, її почуття, здатність реагувати, дивуватися, співчувати, збуджують і розбудовують уяву, виховують потребу в пізнанні. А все це, без сумніву, вкрай важливо для всебічного гармонійного розвитку особистості.

     У спілкуванні дитини з літературою  майже немає прагматизму, натомість  дуже багато емоцій. Тому кожне дитяче видання повинно впливати на свого  читача і змістом, і легкістю викладу, і виразністю мовностилістичної форми, і цікавим ілюстративним вирішенням, і кольором, і незвичайною пластичною формою, і матеріальною конструкцією.

     Щоб створити якісний видавничий продукт  для дітей, видавцям слід бути обізнаними з психологічними та лінгводидактичними засадами процесу текстосприйняття для дітей, знати можливості впливу на юного реципієнта через слово і зображення, глибоко розуміти сутність дитячого світосприйняття, відчувати потреби і прагнення сучасної дитини, творчо підходити до редакційно-видавничого втілення авторського оригіналу, мати особливе дизайнерське мислення, широко застосовувати найсучасніші видавничі та поліграфічні технології.

     Зараз у секції дитячої літератури ще дуже багато невирішених питань і проблем. Йдеться про брак творів сучасної тематики, нових героїв; диспропорцію у видавничому репертуарі на користь художньої літератури, до того ж перевидань; надмір одних жанрів (казка, поезія) при майже повній відсутності інших; диспропорцію в забезпеченні літературою всіх категорій дитячої читацької аудиторії; надзвичайно звужену і збіднену палітру художньо-технічного вирішення дитячих видань, нехтування новими способами верстання, макетування, функціонально ефектної інтерпретації тексту друкарськими й рисованими графічними засобами, що пропонуються новітніми комп’ютерними технологіями; відсутність нових конструктивних ідей, принципових змін у матеріальній конструкції дитячої книжки та її елементів тощо.

     В Україні дитячі видання, зокрема  періодика, – це секція, яка ще перебуває в стані розвитку. Існує доволі великий вибір книг, журналів та газет, але далеко не всі можна назвати якісними. Дитяча періодика більшою мірою російськомовна, газети зроблені на неякісному папері, через це виникають проблеми з ілюстраціями та кольоровим вирішенням.

     На сьогодні українська періодика багата на видання не тільки для дорослої аудиторії, а й для наймолодших читачів. Однак вітчизняний досвід випуску періодики для дітей протягом останніх десяти років представлений здебільшого журнальними виданнями, зокрема такими, як “Чомусик”, “Малятко”, “Пізнайко”, “Яблунька” тощо, над створенням яких працюють переважно київські, львівські, донецькі видавництва.

     Проблеми  дитячої літератури досліджують  такі вчені, як: Т. Артимчук, О. Великоречна, Н. Кіт, Е. Огар, Н. Сидоренко, А. Сокірян, М. Уманська та ін.

     Проте від теорії до практики треба пройти певний шлях. Не всі досягнення педагогіки та видавничої справи знаходять застосування на практиці. Насамперед, через відсутність необхідних знань у тих, хто займається виданням дитячої літератури. Саме цим зумовлена актуальність обраної теми дослідження. 

  Мета  дослідження

  Проаналізувати  стан сучасної дитячої літератури вцілому  та Запорізької зокрема; запропонувати  шляхи підвищення видавничої культури запорізьких видань.

  Методи  дослідження

  При написанні курсової роботи ми використовували  описовий метод дослідження, порівняльний, метод аналізу та типології.

  Об’єкт  –  сучасна дитяча  періодична література.

  Предмет  –   Зміст, структура та художне оформлення газети “Клякса”.

  Завдання

     1) вивчити стан дитячої періодичної літератури в Україні в цілому та в Запорізькій області зокрема;

     2) простежити тенденції розвитку;

     3) провести видавничо-редакційний  аналіз видань, що є об’єктом  дослідження;

     4) виявити наявні проблеми;

     5) запропонувати шляхи вирішення проблем. 

 

     РОЗДІЛ 1

Сучасний  український дитячий  журнал

 

     Специфіка дитячих журнальних і газетних видань полягає в тому, що вони, як правило, повинні бути розраховані на конкретну вікову категорію юних читачів і виконувати комплекс цільових настанов пізнавального, навчального і художнього характеру.

     Відомо, що журнал чи газета здатні швидше, ніж  книжкове видання, відгукуватись на події, що відбуваються у різних сферах суспільного життя, висвітлювати важливі та актуальні проблеми для дітей та підлітків. Завдяки багатій жанровій палітрі публікацій (від казок і віршиків до проблемної статті), їхньому невеликому обсягу, гнучкості у формуванні кожного числа, у доборі матеріалів та широкому вибору виражальних засобів дитяча періодика виступає одним з досить дієвих засобів прилучення дітей до послідовного і постійного читання, формування у них стійкої навички спілкування з літературою, популяризації спеціальних знань, розвитку їхньої естетичної сфери.

     Якщо  газета чи журнал зроблені зі знанням  соціальних потреб і читацьких запитів сучасної дитини, урахуванням розмовних, психологічних характеристик конкретної вікової групи – вони стають постійним комунікативно-інформаційним каналом, який забезпечує безперервний зв’язок між навчальним процесом і позашкільною самоосвітою, сприяють самовдосконаленню, задоволенню різноманітних читацьких потреб.

     Вітчизняний досвід випуску періодики для  дітей протягом останніх десяти років представлений здебільшого журнальними виданнями – науково-художніми для дошкільнят і дітей, які тільки починають читати, ужитково-розвивальними і пізнавально-навчальними для дітей молодшого шкільного віку, просвітницькими і літературно-мистецькими для підлітків.

     Спільною  рисою для наймолодших є їх яскраво виражений поліфункціональний і політематичний характер, а також наявність розважально-ігрового компонента.

     З дорослішанням читацької аудиторії  тематичний спектр періодичних видань звужується, серйознішою стає їх проблематика. Літературно-художні і пізнавальні (пізнавально-розважальні) часописи для дітей середнього шкільного віку відзначаються глибшим висвітленням проблематики, вищим ступенем науковості викладу, збільшенням середнього обсягу матеріалів.

     Проте, як і наймолодші читачі, окреслена  читацька аудиторія також вимагає підтримки зацікавлення до предмета викладу, до журналу загалом. Тому для активізації читацької уваги в журналах для підлітків широко використовуються різноманітні “відпочинкові” зони, розважально-ігрові засоби, образно-емоційна стилістика викладу, численні ілюстрації, щоправда, серйознішого змістового навантаження, іншої художньої манери виконання.

     Найвідоміші і найпопулярніші дитячі журнали  – це “Пізнайко”, “Волли” та “Мадемуазель”. Перші два журнали є розважально-пізнавальними, а третій – створений подібним до жіночих журналів і його цільовою аудиторією є дівчата.

     Окрім цих видань є також журнали  “Котя”, “Ухтышка”, “Барвінок” та “Стежка”.

     Журнали “Мадемуазель” та “Волли” –  російськомовні. Всі інші – україномовні.

     Зрозуміло, що дитяча періодика помітно відрізняється  від всієї іншої, оскільки вона має не тільки повідомляти, а й виконувати розвивальні й виховні функції. У дитячих виданнях не можна використовувати лексику, важку для дитячого розуміння та сприйняття, але також краще утриматись і від сленгу та жаргону у виданнях для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.

     У сучасному світі діти розвиваються дуже швидко й тому потребують постійного надання їм інформації, яка б не тільки була корисною, але насамперед і зацікавлювала їх. А ще – пізнання нового має приносити дитині задоволення. Тому звичайно ж всі видання мали б відповідати стандартам і включати в себе не тільки цікаву інформацію, а й гарні, якісні ілюстрації, які доповнюють текст, і наочно повідомляють дитині додаткову інформацію; хороший папір, правильну рубрикацію.

     Якщо  розглядати в різних аспектах найпопулярніші дитячі періодичні видання, то можна виявити таке.

     Журнал  “Пізнайко” видається українською  мовою, має багато гарних і цікавих ілюстрацій. Він містить двадцять чотири сторінки, і вони не перенасичені текстом. Правда, часом у тексті зустрічаються довгі складні речення, які важко осмислити маленькій дитині.

     Також дуже часто зустрічається іншомовна  лексика, але майже завжди вона пояснюється. Іноді буває, що ці слова випускаються з уваги редактора і лишаються  непоясненими.

     Також у цьому журналі є рубрикація. Це великий плюс, бо дуже часто саме дитяча література вирізняється відсутністю рубрикацій.

     Щодо  художнього оформлення, яке має дуже велике значення, оскільки беручи видання  в руки, перше враження ми отримуємо  саме від його зовнішнього вигляду, то журнал має формат А4. “Пізнайко від 2 до 5” має оптимальний для дошкільнят, трохи вужчий від квадрата формат. Цей факт вказує на те, що видання брало до уваги психологічні властивості аудиторії.

     Купуючи журнал, безперечно, перше, на що людина звертає увагу, – це обкладинка. Зазвичай на неї виноситься якесь зображення, переважно намальоване. Це може бути реальна або вигадана істота. Але в будь-якому разі картинка має бути яскрава, приємна для погляду в плані підбору кольорів та з естетичного погляду (не має лякати дитину).

     “Пізнайко”  в оформленні обкладинки використовує цікаву гарнітуру шрифту і яскраві  кольори. На обкладинці зазначена назва  видання, номер випуску, тематична класифікація, вік читацької аудиторії, анонси. Щодо внутрішнього оформлення видання в журналі “Пізнайко” зараз змінилися назви й розташування рубрик. І якщо раніше назви рубрик були короткі, колір шрифту в назві і стиль оформлення рубрики гармоніювали між собою, то зараз журнал, ставши більш сучасним та веселішим, втратив свою гармонійність.