Роль ЗМІ у формуванні масової політичної свідомості

     Не менш важливою проблемою сьогодні стає також і протидія політичному і релігійному екстремізму, що припускає вживання конкретних заходів по підвищенню відповідальності керівників і головних редакторів ЗМІ за пропаганду політичного і релігійного екстремізму, розпалення соціальної, расової, національної і релігійної ворожнечі.

     Важливим  інструментом регулювання в сфері  електронних засобів масової  інформації з позицій протидії екстремізму  є ефективне використання ліцензування на віщальну діяльність.

     Попередження, виявлення і припинення проявів  політичного і релігійного екстремізму  в діяльності засобів масової  інформації забезпечується в процесі  їхньої державної реєстрації, здійснення контролю за їхньою діяльністю, включаючи  припинення діяльності засобів масової  інформації в порядку, установленому  федеральним законом.

     Значну  роль у протидії політичному і  релігійному екстремізму в засобах  масової інформації могло б мати максимально можливе використання потенціалу судових органів.

     Представляється також доцільним створення міжвідомчої  експертної комісії з правової оцінки кіно-, фото-, аудио-, відео- продукції, друкованих видань і текстів публічних виступів на предмет наявності в них ознак політичного і релігійного екстремізму.

     З метою забезпечення відповідності  діяльності засобів масової інформації Конституції України і чинному  законодавству виникає необхідність посилення керівного й організуючого  початку в цій сфері з боку держави на основі можливого відтворення  Міністерства печатки й інформації.

     Утім, і самі ЗМІ, при всій різноманітності їхніх функціонально-технічних можливостей, знаходяться в складному становищі. Почати з того, що їм явно не вистачає позитивних прикладів будівництва економіки нового демократичного суспільства, на яких можна було б створювати і розвивати цивільну культуру. Так доцільно розробити й активно запроваджувати в життя антикризову програму, що містить ситуаційний аналіз, що розкриває мети, шляхи і засоби проведення реформ, їхні етапи, «технологію» проведення і т.п.

     У таких складних умовах роль засобів  масової інформації полягає в  тім, щоб своєю діяльністю вони сприяли  створенню сприятливої обставини  творчого пошуку рішення складних суспільних проблем, і знайомили широкі кола населення з різними конструктивними  точками зору, концепціями нашого подальшого розвитку, навіть якщо вони будуть відрізнятися від офіційно прийнятих урядом. Однобічна орієнтація ЗМІ на одну яку-небудь політичну позицію несумісна з процесом демократизації України.

     Інформаційна  діяльність ЗМІ покликана на сприяння державної стабілізації, соціально  ефективної організації суспільства, враховувати економічний ресурс як держави в цілому, так і активних носіїв культури, традицій, соціальних і національних цінностей у їхньому  розвитку. Розгляд державних та національних відносин як предметного лона ЗМІ підкреслює виняткову важливість преси, електронних засобів масової інформації як продуктивну силу в області масової свідомості, як діючого учасника формування нової політичної та економічної інфраструктури.

     Такий підхід обумовлений тим, що саме ЗМІ  у своїй інформаційній діяльності мають здатність перетворювати, стабілізувати, збагачувати (чи збіднювати) суспільство, тим самим зберегти і культивувати загальнодержавні і  національні цінності, змістовно  реалізувати взаємодію народів  чи країни протидіяти їх взаєморозумінню, відкрити простір для передової  економічної думки.

     Таким чином, у сьогоденні інформаційна діяльність ЗМІ має багате значення як у політичному, соціальному так і в економічному житті держави та суспільства. За допомогою інформації про найголовніші події у світі та у державі. 

2. Роль ЗМІ  у формуванні масової свідомості аудиторії.

     ЗМІ – є дуже сильною "психологічною зброєю". Немає жодного журналіста, який би сідаючи за стіл або виходячи в ефір, не думав би про те, як буде сприйнятий і зрозумілий він і його повідомлення.

     Одним із чинників, що визначальною рисою нашого суспільства стає масовість, є зростаючий вплив засобів масової інформації. З появою газет, журналів, а тим більше телебачення, у людини відпадає потреба у безпосередньому особистому спілкуванні. Тепер співрозмовника йому заміняє свіжий номер газети або телепередача. Вони в готовому вигляді підносять йому те, чого він потребує, і готові задовольнити всі його інформаційні потреби, тим більше що вони не так вже й великі. Тепер не потрібно шукати новини безпосередньому спілкуванні, достатньо просто натиснути на кнопку телеприймача. Людину позбавлять не тільки від необхідності шукати інформацію, але і розставляти свої оцінки того чи іншого події. Замість цього - готові коментарі відомого журналіста і письменника. Знижується інтелектуальний рівень окремо взятої особистості і людина стає частиною натовпу.

     Зворотною стороною медалі цього процесу є  те, що в таких умовах людина стає, як ніколи в більшому ступені піддаватися впливу ззовні, маніпулювання. Телебачення, газети, загалом, всі засоби інформації в цілому не орієнтуються на конкретних людей, особистість. Вони націлені на масу (сам термін "Засоби масової інформації" говорить сам за себе). На думку Сержа Московічі, з моменту своєї появи преса прагнула зробити більш рідкісними зустрічі і дискусії.

     Засоби  масової інформації, впливаючи на кожного окремо, разом з тим  створюють натовп, яку пов'язують екрани телевізорів, смуги газет, хвилі  радіо ефіру. Кожна людина відчуває себе частиною величезного.

     З кожним роком, преса стає найпершою основою думок, які поширюються миттєво і без посередників. Почасти замінивши розмову, преса цілком і повністю взяла панування над ним.

     Серж  Московічі в діях масової комунікації  виділяє два етапи: "один йде до преси до вузьким гурткам (...). Інший йде зсередини цих груп, де кожен перебуває під навіюванням, впливом інших". Кінцевою метою даних етапів є зміна думок і вчинків людей.

     Серж  Московічі неодноразово підкреслює, що на рівні окремо взятого індивіда засоби масової інформації практично  безсилі. Свій вплив ЗМІ починають  показувати на групах - серед сусідів, родичів, друзів. При обговоренні  того, чи іншого повідомлення засобів  масової інформації думка людини змінюється. Але тут потрібно враховувати  і значення засобів масової інформації, особливо в нашій країні. Більше 70-ти років в колишньому тепер  СРСР друковане слово викликало  повну і беззастережну віру. І  все, що передавалося з екранів, сприймалося  як аксіома. Так що із затвердженням  Сержа Московічі можна і посперечатися. Думка формується не в дискусії з  сусідами, хоча і тут теж. Але формується вона раніше - безпосередньо після перегляду телепередачі або прочитання матеріалів газети.

     Людина, залишаючись наодинці з екраном  телевізора, газетної смугою або радіочастотним середовищем, не має можливості заперечити. Як вважає Серж Московічі, суспільство  перебувати у владі ЗМІ, ізоляція окремого індивіда не дозволяє йому дізнатися, як багато людей поділяє або не поділяє ту точку зору, яку йому підносить преса. Комунікація поляризується, - тобто зосереджується на одній стороні - журналіста. Він постійно впливає на публіку Потреба в масових комунікаціях стає подібною наркотику, коли потрібно вона може заспокоювати, але іноді і схвилювати. На думку Сержа Московічі, преса руйнує все до чого доторкнеться: традиційні суспільства, стабільні клуби, корпорації і т.д. і перетворює їх у різновид публіки. Потрібно відзначити, що дійсно якісна преса, орієнтована, перш за все на розум людини, а не на його почуття, формує моральні цінності, націлена на так звану публіку. Тобто не можна так категорично засуджувати пресу, крім руйнівної функції вона виконує і творчу.

     Ставлення довіри між ЗМІ і аудиторією можуть будуватися на декількох рівнях. Рівень перший і самий, ймовірно значущий в  нашій країні - особистий. Практично  всі канали важливої інформації, всі  взаємини між організаціями і  структурами будуються на особистих  контактах. Це, можна сказати, конвергенція громадського і приватного сектора. Хоча й це не гарантує безхмарного  партнерства. Другий рівень довіри - інформаційний. З одного боку, це підтвердження  достовірної інформації про організації. З іншого - рівень інформації (достовірність, точність, повноту і так далі) про третіх суб'єктів, що надається  самою організацією. Третій рівень можна назвати рівнем довіри. Тобто  організація має деяку, нехай  не абсолютну, позитивну репутацію  в суспільстві - у всіх її секторах. На цьому рівні потрібна мінімальна додаткова інформація про неї, що зводить, як правило, до перевірки негативних висловів недоброзичливців і конкурентів.

     І четвертий, найвищий рівень, на якому  можна вже взаємодіяти майже  безоглядно - це рівень визнання. Це ситуація, коли всі навколо твердо знають, що ось ця організація і люди, які в ній працюють, ніколи нікого не обманювали, їх дії повністю збігаються з деклараціями. Така бездоганна репутація  заснована на активній і відкритій взаємодії зі всіма секторами суспільства.

     Думається, праві й ті психологи, які вважають, що успіх чи неуспіх впливу інформації залежить від ступеня відповідності  ціннісних орієнтацією журналістського  бачення світу і системи цінностей  аудиторії, загальним ціннісним  полем індивідів, її складових. 

3. Роль ЗМІ  у процесі адаптації молодої  людини в політичному просторі.

     Подальший розвиток суспільства пов'язаний з  особливостями формування соціально-політичних орієнтацій молоді, політичним вибором  і ставленням до влади. У формуванні нової системи цінностей і  норм, демократичної спрямованості  політичної свідомості молоді зростає  роль ЗМІ. Мас-медіа сьогодні набувають  навіть більшого значення, ніж державна молодіжна політика, оскільки остання  відчужена від окремих членів суспільства. А ЗМІ мають змогу  вирішувати, які проблеми нині найактуальніші. Ця тенденція загальносвітового  масштабу властива й сучасному українському суспільству.

     Участь  у виборах є важливим чинником політичної соціалізації особистості, особливо молоді. Тут набувається  перший практичний досвід політичної діяльності, формується почуття співучасті в політичному житті суспільства.

     Політичні реалії також потребують дослідження  процесу політичної соціалізації молоді, її електоральної поведінки в  українському суспільстві та здійснення пошуку шляхів підвищення рівня виборчої активності, впровадження ефективних виборчих технологій, подолання політичного  нігілізму та абсентеїзму молодого покоління.

     Отже, актуальність досліджуваної теми обумовлюється:

• по-перше, підвищенням ролі молоді у формуванні державної політики, реальною участю в модернізації суспільства;
• по-друге, необхідністю створення можливостей для самореалізації молоді в політичній сфері;
• по-третє, розширенням інформаційних можливостей суспільства, що потребує відкритості й доступності інформації, нового знання тощо;
• по-четверте, розширенням можливостей громадянського суспільства;
• по-п'яте, системною кризою, що виникла у зв'язку з переходом до ринкових відносин і потребує від суспільства іншого рівня свідомості;
• по-шосте, студентство – це соціально-демографічна група з великими потенційними можливостями як у політиці загалом, так і у виборах зокрема. Власне, з його середовища формуватиметься нова політична еліта, яка визначатиме розвиток України в XXI столітті;
• по-сьоме, важливим бачиться аналіз політичної поведінки нового покоління, позбавленого ностальгії за комуністичним минулим, політична соціалізація якого відбувається в умовах формування нових економічних, політичних, соціальних та культурних відносин.

  Вищезазначене спричинює потребу теоретичного обґрунтування процесу політичної соціалізації молоді. По-перше, молодь – одна з великих соціально-демографічних  груп суспільства. По-друге, вона постійно поповнює економічно активне населення  держави. Але життєве самовизначення молоді при цих ролях є неоднозначним. Насамперед значна частина молоді посідає  місце в нових соціальних групах: серед підприємців, менеджерів, банківських  працівників. Збільшилася кількість  молодих людей, які очолюють суспільні  рухи, молодіжні організації, партії. Але, з другого боку, молодь залишається  однією з незахищених соціальних груп, на яку впливає чимало чинників. Вони водночас і визначають подальше позиціювання молоді до процесів і  явищ суспільного розвитку.

     Дієвим  інструментом процесу політичної соціалізації молодого покоління виступають ЗМІ. Адже найбільший масив політичної й  соціальної інформації молоді люди одержують  через ЗМІ, діяльність яких зорієнтована на управління політичною поведінкою громадян.

     Скажімо, за результатами соціологічних досліджень, серед чинників, що, на думку опитаних, впливають на формування їхніх політичних уподобань, на першому місці –  засоби масової інформації (56,6%), на другому – соціально-економічні умови (45,1%), на третьому – діяльність політичних партій (32,2%). Майже третина  опитаних (28,6%) серед чинників зазначили  сім'ю, 19,5% респондентів назвали політичних лідерів, а 14,7% – друзів. Як бачимо, в  сукупності ключові фігури політичного  процесу (політичні лідери й партії) поступаються за ступенем впливу на формування політичних переваг засобам масової  інформації.

     Тож інформаційний сектор стає потужним засобом забезпечення реальної демократії та запобігання загрозам чи небезпеці  типу диктаторських, монополістичних  чи олігархічних аномалій. Цей чинник передбачає певний ступінь виключення загроз і небезпеки для громадян у процесі їх інформування.

     Можна констатувати значний вплив засобів  масової інформації і на електоральну поведінку студентської молоді. У  процесі дослідження виявилося, що 69% респондентів одержували інформацію про кандидатів під час їхніх  виступів на телебаченні, 43% – читали про кандидатів у пресі, 28% – слухали  їхні виступи по радіо. Саме сприйняття повідомлень ЗМI дало змогу більшій  частині респондентів сформувати свою думку про кандидатів на виборах  і вплинуло на їхній електоральний  вибір.

     Отже, ЗМІ формують і визначають публічну сферу, через яку відбувається взаємодія  між владою і громадянами, які  її обирають. Мас-медіа є засобом  залучення населення до політичного  життя через сприйняття політичної інформації, залучення до політичних процесів, що відбуваються в суспільстві, і водночас справляють вплив на процеси політичної соціалізації молодого покоління.