Роль ЗМІ у формуванні масової політичної свідомості

Київський університет імені Бориса Грінченка

Інститут  психології та соціальної педагогіки 
 
 
 

                                        Індивідуальна навчально-дослідна  робота

на тему:

«Роль ЗМІ у формуванні масової політичної свідомості» 

                                                                                                                          Виконала:

студентка IV курсу

                                                                                                                        групи ПП – 2/07

                                                                                                                      Карлова М. О.

                                                                                                               Викладач:

                                                                                                                    Цюман Т. П.

Київ  – 2011

Зміст.

1. Інформаційна діяльність засобів масової інформації………………………………….3
2. Роль ЗМІ у формуванні масової свідомості аудиторії………………………………...8
3. Роль ЗМІ у процесі адаптації молодої людини в політичному просторі…………...10
4. ЗМІ і масова політична свідомість…………………………………………………….14

Висновок………………………………………………………………………………..17 Список використаних джерел…………………………………………………………19 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Інформаційна  діяльність засобів масової інформації.

     Сьогодні, коли якість інформаційних технологій і їхнього використання усі в  більшому ступені визначають характер життя суспільства, питання про  взаємовідносини суспільства і  засобів масової інформації (далі ЗМІ), про ступінь волі ЗМІ від  суспільства, влади і держави (особливо держави, що претендує на демократичний  статус) здобуває особливе значення.

     Оскільки  ЗМІ грають у економічному, політичному  та соціальному житті суспільства  істотну роль, маючи саме безпосереднє відношення до його життєдіяльності  і виконуючи репродуктивну (відображають політику через радіо, телебачення  і пресу) і продуктивну (діючу) функції, то вони в тім же ступені, що і  творці політики несуть відповідальність за процеси, що відбуваються в суспільстві. А якщо це так, то вони у своїй  інформаційній діяльності повинні  керуватися в першу чергу інтересами суспільства і держави.

     Але це, якщо діяти по формальній логіці. На ділі ж інформаційна діяльність по проникненню ЗМІ в політичне, економічне та соціальне життя суспільства надзвичайно многоаспектно. Засоби масової інформації, узяті як ціле і будучи важливою складовою частиною масової комунікації суспільства, несуть у собі різні соціально-політичні або економічні ролі, ті чи інші з який - у залежності від визначеного числа типових ситуацій - здобувають особливу суспільну значимість у своїй інформаційній діяльності. Це можуть бути ролі організатора, об'єднувача, консолидатора суспільства, його просвітителя. Але вони можуть грати і дезінтегруючу, роз'єднувальну роль.

     Інформаційна  діяльність ЗМІ робить винятково  великий вплив на життя суспільства  в цілому, на соціально-психологічний  і моральний вигляд кожного з  членів цього суспільства, тому що всяка  нова інформація, що надходить по каналах  ЗМІ, відповідним чином стереотипізована і несе в собі багаторазово повторювані  політичні орієнтації і ціннісні установки, що закріплюються у свідомості людей. А в кризові періоди  історичного розвитку, як відзначав  Г.Блумер, люди в стані соціального  занепокоєння особливо піддані вселянню, легко відгукуються на різні нові стимули й ідеї, а також більш  податливі до пропаганди.

     Об'єднання  націй у сильні централізовані держави  часто виявлялося можливим багато в  чому завдяки появі преси, що створила новий вид соціальної спільності - публіку окремо узятої газети. Члени  цієї агрегації розділені відстанями, але об'єднані споживаною інформацією. Преса прискорила і поставила  на «потік» вироблення єдиних символів і значень у національному  масштабі. Сьогодні ЗМІ не тільки безупинно  відтворюють цей процес, але і  виводять його на глобальний рівень. У  цьому особлива актуальність проблеми, особливо, якщо мати на увазі, що інформаційна діяльність засобів масової інформації буде і надалі незмінно рости і підсилюватися, впливати на всі сторони життєдіяльності суспільства і держави. І в цьому процесі не останнє значення має виявлення і систематизація ЗМІ як фактора стабільності міжнаціональних відносин в українській державі.У цілому, дослідженню інформаційної діяльності ЗМІ присвячена безліч робіт у різних сферах науки: філософії, соціології, політології, історії, психології та ін. За останні роки накопичений великий емпіричний матеріал. У той же час слід зазначити, що публікації по даній темі носять переважно загальнотеоретичний характер. Більш того, проблеми інформаційной діяльності ЗМІ, як правило, розглядаються не стільки як складова частина загально-політичного, -економічного та -соціального процесу, скільки як її ілюстративна складова. Такі підходи, зрозуміло, мають право на життя. Можна сказати навіть, що вони служать досить переконливою аргументацією в доказах різного роду наукових інвектив, але недостатні для заглибленого «внутрісистемного» аналізу ЗМІ.

     Інформаційна  діяльність ЗМІ грає вирішальну роль у формуванні політичних та духовно-моральних цінностей сучасного українського суспільства. Їхній морально-психологічний вплив на населення носить двоїстий характер. З одного боку, вони роблять на нього позитивний вплив, з іншого боку - стають каталізатором міжнаціонального протистояння, етнополітичної напруженості. Говорячи про перший, слід зазначити, що змістовні виступи засобів масової інформації з питань історичного минулого нашій країни сприяли зникненню ряду «білих плям» в історії України, росту національної самосвідомості етносів, народів.

     Про зростаючу роль друкарських робіт, радіо і телебачення в суспільному  житті країни свідчать їхній бурхливий  ріст, поширеність і приступність масової інформації. Друковане й  усне слово, телевізійне зображення здатні в найкоротший термін досягти  самих віддалених районів, проникнути в будь-яке соціальне середовище. Широкі можливості засобів масової інформації викликають необхідність вивчати інформаційну діяльність цих засобів .

     Засоби  масової інформації – могутня  сила впливу на свідомість людей, засіб  оперативного повідомлення інформації в різні куточки світу, найбільш ефективний засіб впливу на емоції людини. Особливо чітко це виявляється  у відношенні електронних ЗМІ. В  міру розширення технічних можливостей  їхня роль зростає. А по емоційному впливу на почуття і свідомість людей  вони залишаються поки неперевершеними  і збирають саму велику аудиторію.

     Інформаційна  ефективність діяльності ЗМІ може бути вивчена й оцінена тільки в  зіставленні з цілями, що ставить  суспільство перед цими засобами. Здійснення цієї задачі нерозривно зв'язано  з більш точним обліком потреб людей, їх зрослих соціальних, духовних і політичних запитів. Увага соціологів до цього аспекту ефективності останнім часом помітно зросла.

     Задоволення інформаційних потреб аудиторії  необхідно включати в число цілей комунікатора як мета-засіб для досягнення інших, управлінських задач масового впливу.

     Дослідження інформаційних потреб виходить з  їхньої типології: загальнопсихологічні, комунікативні, наукові, інформативні. Виявлення ступеня їхнього задоволення  – першочергова задача.

     Інформаційні  потреби варто розглядати як потреби  в повідомленнях визначеного  змісту і форми, що потрібні людям  для орієнтації в навколишній  дійсності, уточнення сформованої  в них картини світу, для вибору лінії поводження і рішення проблемних ситуацій, для досягнення внутрішньої  рівноваги і погодженості із соціальним середовищем. Без задоволення цих потреб неможлива цілеспрямована розумна діяльність людини. Тому ступінь розвитку інформаційних потреб і їхнього задоволення тісно зв'язані із соціальною активністю людини. Як показують дані соціологічних досліджень, найбільше інтенсивно розвиті й усвідомлені інформаційні потреби в групах аудиторії з вищим ступенем соціальної активності: членів виборних органів, громадських організацій, позаштатних авторів ЗМІ і т.п. Це ще раз підтверджує важливість включення в число критеріїв ефективності ЗМІ їхню роль у задоволенні інформаційних потреб населення.

     При цьому необхідно розрізняти поняття  інформаційні потреби і тематичні  інтереси аудиторії. Потреби в інформації соціальні по своїй природі й  обумовлені в першу чергу змістом, структурою повсякденної діяльності індивіда, у тому числі об'єктивними характеристиками його професійної і суспільної діяльності.

     Тематичні ж інтереси є суб'єктивним відображенням  і вираженням інформаційних потреб. Вони залежать від змісту пропонованої інформації і від ситуативних  соціально-психологічних факторів (таких, як популярність, злободенність, престижність визначених тим, обличчя, явищ і ін.). Далеко не всі інформаційні потреби усвідомлені самим суб'єктом  і виражені в його тематичних інтересах  і комунікаційному поводженні; частина  з них залишається неусвідомленою і тому нереалізованою через відсутність  необхідних зведень, недостатності  джерел інформації, нерозвиненості комунікативних навичок і т.д. Деякі зведення про інформаційні потреби аудиторії  можна одержати шляхом опитування. Опитування дає тільки картину тематичних інтересів аудиторії. Її необхідно  доповнити аналізом характеру рольової діяльності представників різних груп населення в праці, сфері суспільного  і духовного життя, побуту і родині.

     Природа і зміст інформаційних потреб глибоко зв'язані з усією життєдіяльністю  людини. Тому їхній аналіз повинний виходити не тільки зі сфери спілкування (як при тематичних інтересах). Необхідно  приймати в увагу цілісну систему  діяльності, у яку включена особистість. Як і будь-які інші потреби, інформаційні є побудником активності людей. Якщо вони не задовольняються повідомленнями, переданими ЗМІ, то аудиторія або  шукає потрібну інформацію в інших  каналах, або придушує потреби в  такого роду інформації, а, отже, і свою активність у цій сфері. Тому важливо  знати, яким чином задоволення (чи незадоволення) визначених інформаційних потреб може вплинути на характер і ефективність повсякденної діяльності людей, на їхню активність у різних сферах громадського життя. Адже вплив інформаційної діяльності ЗМІ за допомогою радіо, печатки і телебачення на суспільну свідомість виміряється не числом (чи навіть якістю) «дбайливо обрамлених» картинок, а здатністю цих засобів спонукати особистість, соціальну групу включитися в діяльність суспільства на різних рівнях – від безпосереднього, найближчого оточення до суспільних рухів світового масштабу.

     Аналізуючи  інформаційну діяльність ЗМІ в сукупності зі змістом інформаційних потреб і їхнє задоволення різними, у тому числі і масовими, засобами спілкування, варто враховувати спосіб життя населення. Це дозволяє пояснити закономірності формування аудиторії ЗМІ, а також причини неоднакової ефективності використання окремих каналів інформації визначеними групами населення. Проведені соціологічні дослідження показують, що збільшення ролі телебачення в задоволенні інформаційних і культурних запитів особливо помітно в групах, чий спосіб життя характеризується, по-перше, підвищенням ступеня урбанізації серед населення малих міст і сіл, по-друге, великою кількістю вільного часу, по-третє, більшою орієнтацією на домогосподарок, по-четверте, обмеженими об'єктивними і суб'єктивними можливостями участі в активних формах духовного і громадського життя. У той же час такі характеристики способу життя, як проживання в культурних центрах, менша включенность у побутові турботи, підвищена активність участі в суспільній роботі, трудова діяльність, зв'язана з рішенням управлінських, суспільних і творчих проблем, породжують специфічний комплекс інформаційних потреб, що задовольняються читанням книг, газет і журналів. Тобто, підвищується потреба у інформаційній діяльності ЗМІ. Таким чином, якщо ефективність телебачення залежить від факторів внетрудовой сфери, то звертання людини до газет, журналам, книгам зв'язано в першу чергу з характером їхньої професійної діяльності, статутом особистості, тобто з його трудовою сферою. Це обумовлює вибір цілей інформаційної діяльності ЗМІ і критеріїв її ефективності. Функції, що виконують ЗМІ, виявляються різними для різних груп населення в залежності від способу життя, інформаційних потреб аудиторії.

     Загальною тенденцією, що супроводжує поширенню  урбанізованого способу життя і  впровадженню загального середнього утворення  в нашій країні, є збільшення розмаїтості  інформаційних потреб, і звертання  усе більшої частини населення  до різних ЗМІ. З одного боку, це створює  передумови для зростання ефективності системи масових комунікацій, а  з іншої, підвищуються вимоги до змісту й оперативності переданих повідомлень.

     Розгляд проблеми ефективності ЗМІ з погляду  задоволення і розвитку інформаційних  потреб аудиторії дає можливість більш точно визначити роль кожного  конкретного каналу масової інформації в єдиному інформаційному просторі, виявити резерви і недоліки, що заважають злагодженої й ефективної діяльності всієї інформаційної  системи.

     Серйозною причиною виникнення міжнаціональних  конфліктів, а також насильницьких  дій у їхньому дозволі є  нав'язування масовій свідомості через  ЗМІ (особливо місцеві) стереотипів  і забобонів, ворожості до сусідніх народів. У цьому змісті характерні результати великомасштабного соціологічного дослідження, проведеного серед  приблизно 4 тис. чоловік, що представляють  зайняте населення м.Дніпропетровська, м.Донецька, м.Кривого Рога та м.Харькова. Хоча воно було проведено в 2000 році, результати його як і в попередньому випадку, отражают і сьогоднішню  реальну картину в цій сфері. На питання «Є такі національності, до яких Ви відчуваєте неприязне почуття?»  позитивно відповіли у Дніпропетровську - 33 відсотка опитаних, в Донецьку - 21 відсоток, у Кривому Розі - 27 відсотків, у Харькові - більш 20 відсотків. Серед  причин ворожості на перше місце  респондентами висувався особистий  досвід спілкування в побуті і  на виробництві, на друге місце сформовані представлення про винуватців міжнаціональних  конфліктів. На питання « Чи приходилося  Вам у повсякденному житті  зіштовхуватися з такими явищами, як недружелюбність, критичні висловлення  про людей інших національностей?»  позитивно відповіли в Дніпропетровську - 43 відсотка, Харькові - 33 відсотка, у  Донецьку - 35 відсотків. Значна частка респондентів негативно відноситься  до приїзду у своє місто (район) біженців з інших регіонів: 22 відсотка опитаних у Дніпропетровську, 30 відсотків - у Харькові, 23 відсотка - у Кривому Розі, 14 відсотків - в Донецьку.

     Почуття ізольованості і розбіжність  між соціальними групами збільшується фактичною відсутністю загальнонаціональних (загальнодержавних) друкованих засобів  масової інформації. З центральних  газет свій статус зберегли хіба що газета “Голос України”, "Урядовий кур”єр", та "Відомості Верховної Ради України”".